Досліджено гельмінтофауну риб Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я, наведено дані щодо гельмінтофауни окремих видів риб. Проаналізовано зараженість бичків залежно від їх зоогеографічного походження, біології та екології, типу живлення. Описано гельмінтофауну бичків окремих акваторій, зокрема, Будацького лиману і лиманів Тузловської групи, гельмінтів риб Одеської затоки, Тилігульського, Григорівського, Хаджибейського, Дністровського лиманів. Висвітлено зміни гельмінтофауни бичків Хаджибейського лиману протягом періоду дослідження, зв'язані з його розпрісненням. Відзначено, що лиман характеризується нестабільністю гельмінтофауни, суттєво змінилася також гельмінтофауна бичків Тилігульського лиману, зміни, якої продовжуються й зараз, в зв'язку з підвищенням його солоності, відносно стала гельмінтофауна бичків Одеської затоки та Григорівського лиману. Зареєстровано вперше у північно-західній частині Чорного моря 3 види гельмінтів - Bucephalus marinum met, Raphidascaris sp. 1., Streptocara crassicauda 1, у лиманах Північно-Західного Причорномор'я відзначено 5 видів: Paratimonia gobii, Cryptocotyle lingua met, Proteocephalus subtilis, Contracaecum rudolphil 1., S. crassicauda 1.

  Скачати повний текст

Вивчено дію нового вітчизняного препарату "Фламікар" на перебіг хронічних захворювань печінки - алкогольної хвороби у формі гепатиту та вірусних гепатитів. Обстежено 136 хворих на хронічні захворювання печінки (64 - з хронічним алкогольним гепатитом, 34 - з хронічним вірусним гепатитом (ХВГ) Bi, 35 - з ХВГ С). Хворі контрольних груп отримували лікування з включенням есенціале чи селібору. Фламікар призначали у дозі 500 мг 3 рази на добу протягом 24 днів. За результатами проведених клініко-лабораторних досліджень виявлено, що фламікар має мембраностабілізуючу дію, сприяє зміцненню мембран гепатоцитів, нормалізує мікросомальне окислення у печінці, має антиоксидантну дію та підвищує дезинтоксикаційну функцію печінки. Лікування хворих з хронічним алкогольним гепатитом і хронічним вірусним гепатитом B без дельта антигену (інтегративний тип з підвищеним рівнем амінотрансфераз) з використанням фламікару є ефективним, за результатами він не поступається лікувальним властивостям есенціале. Препарат рекомендовано для широкого використання у комплексній терапії хворих на хронічні захворювання печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичні дослідження аспектів фінансового менеджменту, фінансового аналізу, ризику менеджменту, а також прикладні результати, що полягають в розробці методики оцінки ефективності інвестиційного проекту. Приводяться дані про ефективність використання наукових розробок автора.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностування та лікування злоякісних пухлин надниркових залоз (ЗПН). Вивчено клініко-лабораторні особливості перебігу різних видів ЗПН. Проаналізовано методи топічної діагностики. Розроблено методики морфологічної до- й інтраопераційної верифікації природи пухлини нарникової залози. Доведено, що найбільш оптимальним втручанням у hfp- ЗПН є адреналектомія з пухлиною en bloc та систематична дисекція лімфовузлів паранефрального, парааортального (зліва) та паракавального (справа) колекторів. Вивчено різні схеми хлодитантератепії та виявлено, що тільки застосування хлодитану за максимально-толерантних доз найбільш тривалий час після зазначеного хірургічного втручання дозволяє одержати найбільш ефективні результати за умов радикального лікування адренокортикального раку та доведено неефективність інших схем хлодитантерапії.

  Скачати повний текст

Мета дисертаційної роботи - підвищення ефективності лікування дітей з соматотропною недостатністю (СН) на підставі вивчення взаємозв’язку системи ГР/ростові фактори, рівню вітаміну D та поліморфізмів гена рецептора вітаміну D.Для досягнення мети та вирішення завдань дослідження у відділі дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» нами було проведено обстеження 226 дітей з низькорослістю.При проведенні дослідження використовувалися загальноклінічні; гормональні та біохімічні обстеження: визначення тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вілТ4), інсуліноподібного чинника росту-1 (ІПЧР-1), фонового та стимульованого рівнів ГР, вмісту віт D, греліну (Ghr), паратгормону (ПТГ), вітамін D-зв’язуючого глобуліну (ВD-ЗГ); молекулярно-генетичні методи; інструментальні та статистичні методи дослідження.У пацієнтів з СН виявлена позитивна кореляція між вмістом 25(ОН)D та рівнем ІПЧР-1, встановлений зворотній зв’язок віт D з КВ, а також прямі кореляційні відношення між рівнем ІПЧР-1, стимульованим рівнем ГР, рівнем паратгормону та КВ. Рівень Ghr має зворотню кореляцію з ВD-ЗГ i прямо корелює з фоновим і стимульованим рівнями ГР та рівнем ІПЧР-1. З’ясовано, що найчастіше у більшості пацієнтів із СН при поліморфізмі BsmI гена рецептора віт D (VDR) та при поліморфізмі гена COLIA1 зустрічається алель G. При поліморфізмі BsmI гена VDR носіями генотипу GA були 53,57% обстежених, а генотипу GG - 25%; при поліморфізмі гена COLIA1- носіями генотипу GG були 53,57%, генотипу GT - 39,29% осіб. При поліморфізмі ApaI гена VDR домінував генотип АС. Встановлено зв’язок середньої сили генотипу ТС TaqI VDR з низьким рівнем 25(OH)D в плазмі крові. Наявність генотипу АС ApaІ VDR у 8,43 раз підвищує шанси наявності гіповітамінозу D. Визначено, що поліморфізми BsmI та АраI гена VDR є значущими клініко-діагностичними факторами для оцінки ризику розвитку СН. Наявність алеля G BsmI та алеля А АраI вірогідно асоціюється з високим ризиком розвитку СН, як при гомо-, так і при гетерозиготних генотипах. Наявність гомозиготного генотипу АА BsmI VDR та гомозиготного генотипу СС АраI VDR можна розглядати як протекторні поліморфізми щодо СН.Встановлено, що додавання препаратів віт D призводить до підвищення ефективності лікування препаратами рГР. Додавання в схему лікування віт D гальмує зниження швидкості росту, яке відбувається після першого року монотерапії рГР, і в подальшому швидкість росту залишається стабільною та прийнятною для досягнення задовільних показників росту.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведено комплексне дослідження особливостей стану системи ГР/ІПЧР-1 у дітей препубертатного віку із СН в умовах різного забезпечення організму віт D.Вивчені показники ростового фактора греліну у дітей препубертатного віку з СН.Вперше в Україні проведено дослідження генотипових особливостей дітей з СН, а саме вивчення розподілу частот алелів та генотипів BsmI, TaqІ, ApaI гена VDR та поліморфізм гена COLІA1 у пацієнтів із СН.Наявність алеля G BsmI та алеля А АраI вірогідно асоціюється з високим ризиком розвитку СН, як при гомо-, так і при гетерозиготних генотипах. Наявність гомозиготного генотипу АА BsmI VDR та гомозиготного генотипу СС АраІ VDR можна розглядати як протекторні поліморфізми щодо розвитку СН.Вперше в Україні визначена доцільність та ефективність включення препаратів віт D до комплексної терапії препаратами рГР. Включення віт D до комплексної терапії таких пацієнтів призводить до вірогідної прибавки в рості. Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:Встановлено суттєвий дисбаланс віт D у більшості дітей із СН, незалежно від форми захворювання, що передбачає обов’язкове дослідження вмісту віт D до початку та на тлі застосування препаратів рГР у дітей з даною патологією, а також нормалізацію його рівня до початку терапії препаратами рГР.Встановлено, що за наявності зниження ефективності терапії препаратами рГР після перших років лікування рекомендовано застосування комбінованої терапії дітей із СН препаратами рГР та віт D.Встановлено, що носійство алеля G BsmI VDR, та носійство алеля А АраІ VDR вірогідно асоціюється з ризиком розвитку СН, що може бути додатковим діагностичним тестом. Ключові слова: вітамін D, поліморфізм гена рецептора вітаміну D, гормон росту, інсуліноподібний чинник росту-1, грелін, паратгормон, вітамін D-зв’язуючий глобулін, соматотропна недостатність, рекомбінантний людський гормон росту, діти, підлітки, лікування.^UThe goal of study is to increase the treatment efficacy in children with growth hormone deficiency based on the study of the relationship between the GH /growth factors axis, vitamin D level and the vitamin D receptor gene polymorphisms. Clinical evaluation was performed in the Department of Pediatric Endocrine Pathology VP Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism; 226 children with short stature were enrolled in the study. When conducting the research, general clinical, hormonal and biochemical methods were used: determination of thyroid-stimulating hormone TSH, free thyroxine, insulin-like growth factor-1 (IGF-1), basal and stimulated GH levels, vit D content, ghrelin (Ghr), parathyroid hormone, vitamin D-binding protein (VD-BP), biochemical blood analysis; molecular genetics methods; instrumental; statistical research methods. In patients with GHD, a positive correlation between the 25(OH)D plasma levels and IGF-1 level was shown, an inverse relationship between vit D and BA was established, as well as direct correlations between IGF-1 level, stimulated GH level, PTH level and BA. It was established that reduced IGF-1 levels, basal and stimulated GH levels and hypovitaminosis D associated with normal levels of Ghr, PTH and increased indicators of VD-BP in the majority of patients with GHD. Ghr level has an inverse correlation with VD-BP and directly correlates with the basal and stimulated levels of GH and IGF-1 level. It was found that most GHD patients with the BsmI polymorphism and COLIA1 have the G allele. With the BsmI polymorphism, 53,57% of the examinees were carriers of the GA genotype, and 25% of the GG genotype; with COLІA1 - carriers of the GG genotype were 53,57%, GT genotype – 39,29% of individuals. The ApaI polymorphism was dominated by the AC genotype. Medium strength between TS TaqI genotype and the low plasma level of 25(OH)D was established. The presence of the AC ApaI genotype increases the chances of hypovitaminosis D by 8,43 times. It was determined that BsmI and ApaI polymorphisms of the VDR gene are significant clinical and diagnostic factors for risk assessing of developing GHD. Presence of G allele BsmI and allele A ApaI is reliably associated with a high risk of developing GH deficiency, both with homo- and heterozygous genotypes. The presence of homozygous genotype AA BsmI VDR and homozygous genotype CC ApaI VDR can be considered as protective polymorphisms for GHD. It has been established that the vit D supplementation leads to an increase in the effectiveness of treatment with rhGH. Vit D supplementation to the treatment regimen inhibits the growth rate decrease that occurs after the first year of monotherapy with rhGH, and thereafter the growth velocity remains stable and acceptable for achieving satisfactory growth rates. The scientific novelty of the study is that, for the first time, a comprehensive study of the GH/IGF-1 axis status was conducted in prepubertal GHD children in conditions of different supply of vit D. The indicators of the growth factor - ghrelin - in prepubertal GHD children were studied. For the first time in Ukraine, a study of the genotypic characteristics of GHD children was conducted, namely the study of the distribution of allele frequencies and genotypes of the polymorphic loci BsmI, TaqI, ApaI of the vit D receptor gene and polymorphism of the type 1 collagen gene COLІA1. Presence of G BsmI and allele A ApaI is reliably associated with a high risk of developing GHD, both with homo- and heterozygous genotypes. The presence of homozygous genotype AA BsmI VDR and homozygous genotype CC ApaI VDR can be considered as protective polymorphisms for the development GHD. For the first time in Ukraine, the advisability and effectiveness of vit D supplementation in complex therapy with rhGH was determined. The inclusion of vit D in the complex therapy of such patients leads to a reliably increase in growth velocity. The practical significance of the obtained results is as follows:A significant vit D imbalance has been established in the majority of GHD children, regardless of the form of the disease, which implies a mandatory study of the vit D content before and during the use of rhGH in children with this pathology, as well as the normalization of its level before the start of rhGH therapy.It has established that due to the obvious decrease in the efficacy of rhGH therapy after the first years of treatment, it is recommended to use combined therapy of GHD children with rhGH and vit D. It was established that the carrier of the allele G BsmI VDR, and the carrier of the allele A ApaI VDR is reliably associated with the risk of GH development, which can be an additional diagnostic test. Keywords: vitamin D, vitamin D receptor gene polymorphism, growth hormone, insulin-like growth factor-1, ghrelin, parathyroid hormone, vitamin D-binding protein, growth hormone deficiency, recombinant human growth hormone children, adolescents, treatment.