Проаналізовано, що точність розрахунку забезпечується використанням побудованих математичних моделей із зосередженими параметрами, точність яких в діапазоні реальних змін газодинамічних параметрів співмірна з точністю моделей із розподіленими параметрами, моделей з розподіленими параметрами та чисельних методів їх розрахунку для мереж газопроводів з суттєвою зміною профілю траси, системи ідентифікації параметрів газодинамічного стану об'єктів ГТС (задач ідентифікації параметрів моделей ГТС). Показано, що розроблений метод є збіжним в області реального задання всіх параметрів ГТС незалежно від початкового наближення. Запропоновано підходи до оптимізації роботи як окремих об'єктів ГТС так і системи в цілому. Викладено, що в запропонованих підходах принциповим є врахування існування потенціалу оптимізації й обмеженості наявних чи прогнозованих ресурсів для оптимізації. Розкрито, що розроблені в роботі моделі та методи є обгрунтованими за точністю та швидкістю збіжності. Вони лягли в основу розробки програмних комплексів, які в даний час пройшли апробацію в реальних умовах експлуатації та знайшли широке використання в багатьох газотранспортних підприємствах.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано селекційну програму з підвищення ефективності селекції озимої твердої пшениці шляхом використання методу міжвидової гібридизації. Встановлено, що диференційований рівень прояву кількісних ознак у озимої м'якої та твердої пшениці є джерелом широкого рекомбінаційного процесу під час міжвидової гібридизації. Виявлено сприятливі для добору цінних генотипів кореляційні зв'язки між кількісними ознаками у вихідних батьківських форм та міжвидових гібридів. Вперше для умов Степу України застосовано комплексну оцінку якості зерна вихідних батьківських форм і міжвидових гібридів озимої пшениці за фракційним та амінокислотним складом білка. Експериментально доведено ефективність використання методу дискримінантного аналізу для класифікації міжвидових гібридів за ступенем їх генетичної віддаленості від батьківських форм. Методом електрофорезу запасних білків підтверджено міжвидове походження гібридів та проведено їх ідентифікацію за видовою належністю. Вперше для більшості сортозразків вихідних батьківських форм та для міжвидових гібридів розроблено генетичні формули за глютенінкодуючими локусами. На основі встановлених закономірностей успадкування кількісних ознак доведено можливіть створення методом міжвидової гібридизації селекційного матеріалу з оптимальним рівнем прояву ознак продуктивності, якості зерна та адаптивних властивостей. Створено новий цінний вихідний матеріал для селекції озимої твердої та м'якої пшениці на продуктивність, якість зерна та адаптивність і виявлено донори окремих цінних ознак.

  Скачати повний текст