Встановлено топографічну стратифікацію гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка. Виявлено мозаїчне ураження судин гемомікроциркуляторного русла під впливом метилтретбутилового ефіру, яке відбувається в два етапи, а саме: І - реактивні та некротичні зміни, ІІ - апоптозні зміни. З'ясовано, що поєднане пошкодження двох гістамінпродукуючих клітин шлунка (тучних клітин та ECL-клітин) є наслідком токсичної дії метилтребутилового ефіру та пусковим механізмом структурних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла, сполучнотканинних клітинах і епітелії слизової оболонки шлунка.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення нового природнього ентеросорбенту гранул цеоліту, одержаних з природнього глинистого мінералу - цеоліту. Установлено, що гранули цеоліту у дозі 500 мг/кг мають широкий спектр фармакологічної активності, а саме: сорбційну, протизапальну, антиоксидантну, за якими вони перевищують препарат ентеросгель. За результатами вивчення фармакологічної активності гранул цеоліту на модельних патологіях виразок шлунка різної етіології, панкреатиту, проктиту, тетрахлорметанового та тетрацеклінового гепатитів, холестазу печінки виявлено переваги нового препарату у порівнянні з ентеросгелем за всіма дослідженими показниками. Відзначено, що гранули, цеоліту є "відносно нешкідливими", не чинять токсичної дії на органи та системи тварин під час вивчення хронічної та специфічної токсичності. Гранули цеоліту рекомендовано для застосування як нового ентеросорбенту природного походження для патогенетичного лікування різних патологій шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню закономірностей та тенденцій розвитку епідемічного процесу гепатитів В і С в м. Києві, їх поширення серед хворих з хронічними захворюваннями органів травлення; розробці шляхів підвищення ефективності епідеміологічного контролю цих інфекцій. В сучасних умовах епідемічний процес гепатитів В і С в м. Києві характеризується широким поширенням; тенденцією до зниження показників захворюваності на гострі форми гепатитів В і С на тлі зростання захворюваності і поширеності хронічних уражень печінки; провідною роллю прихованого компонента. Отримані нові дані щодо епідеміологічних особливостей поширення гепатитів В і С серед хворих з хронічними ураженнями гепатобіліарної системи та гастродуоденальної зони, показана роль збудників цих гепатитів у розвитку соматичної патології. Визначені фактори ризику інфікування пацієнтів лікувальних відділень нешфекцшного профілю збудниками гепатитів В і С. Науково обгрунтовані шляхи підвищення ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів при гепатитах В і С в регіоні.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження мікробіоценозу кишечнику в осіб з пухлинами товстої кишки. Встановлено, що за хронічних захворювань проксимальної частини травного тракту має місце активація грампозитивної аеробної (стафілококів, ентерококів) та анаеробної (клостидії) мікрофлори, а за ураження його дистального відділу відбувається проліферація грамнегативної аеробної (ентеробактерії, неферментуючі види мікроорганізмів) мікрофлори та бактероїдів. Здійснено порівняльну оцінку змін мікроекологічного статусу кишечнику у осіб з хронічними захворюваннями травного тракту та онкохворих. Показано, що зміни мікробіоценозу кишечнику за наявності пухлинного процесу супроводжуються підвищенням мітотичного індексу епітеліальних клітин і зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової в сироватці крові хворих. Вивчено біологічні властивості мікроорганізмів, виділених від онкологічних хворих. Досліджено їх плазмідний спектр, фаготипи та серотипи, адгезивні властивості. Результати вивчення клінічного матеріалу апробовано в експериментах на мишах - носіях пухлини Ерліха. Встановлено, що найбільший ризик розвитку пухлин товстого кишечнику мають особи з гепатитами та хронічними колітами з констипаційним синдромом. Досліджено спектр вищих жирних кислот в метаболітах бактерій, ізольованих від онкологічних хворих. Показано етапність мікроекологічних змін у кишечнику у процесі розвитку пухлини. Показано, що у вказаній суміші має місце зростання відношення лінолевої кислоти до арахідонової у сироватці крові онкологічних хворих і тварин-пухлиноносіїв. Запропоновано комплексне використання показників мікробіоценозу кишечнику, вмісту жирних кислот і мітотичного індексу для моніторингу хронічних запальних процесів товстої кишки з метою визначення груп ризику.

  Скачати повний текст

На підставі даних поглибленого вивчення адаптаційних реакцій у хворих з поєднаною патологією органів травлення теоретично узагальнено та вирішено наукову проблему щодо визначення провідної ролі адаптаційних реакцій у виникненні та розвитку поєднаної патології цих органів. Розвинуто концепцію оцінки саногенетичних і патогенетичних механізмів розвитку захворювань на базі теорії адаптації. Уперше у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та хронічний гастродуоденіт у сполученні з хронічними холециститом і панкреатитом вивчено адаптаційні реакції організму як критерій індивідуальної його відповіді на екзогенні фактори, установлено їх вплив на розвиток поєднаної патології. Доведено, що поєднана патологія органів гастродуоденальної зони та панкреатобіліарної ланки травної системи розвивається внаслідок виражених порушень адаптивних реакцій організму під впливом екзогенних факторів, головним з яких є стресогенні чинники. Визначено, що за умов системної хронічної стрес-реакції реалізація поєднаної патології органів травлення здійснюється внаслідок впливу етіологічних факторів та функціонування адаптивних систем організму, змін ритмічної діяльності регуляторних систем усіх рівнів організації (організму - органа - клітини) та дезадаптативне виснаження функціональних резервів. З'ясовано, що за поєднаної патології органів травлення дестабілізація зв'язків між стрес-реалізувальною та стрес-лімітувальною системами обумовлює зміни нейрогуморальних факторів, розвиток дензінтегративних процесів у вегетативній, імунній і нейрогуморальній системах, що спричинює розлад місцевих регуляторних механізмів, секреторної та моторної функцій даних органів. Внаслідок структурно-функціональної дезорганізації континуума регуляції функцій нейрогуморальної, вегетативної та імунної систем, що провляється дисбалансом внутрішньо- та міжсистемних взаємовідношень, знижуються реакції захисних систем, резистентність організму до факторів ризику, формуються та розвиваються патологічні реакції у вигляді дистрес-синдрому. Описано циркадіанний ритм основних фізіологічних процесів і встановлено його регулювальний вплив на травні функції за поєднаної патології органів травлення. Доведено істотну роль десинхронозу у розвитку дезадаптації функціональних і структурних систем організму за поєднаної патології органів травлення, який призводить до зниження функціональних резервів інтегративних систем організму.

  Скачати повний текст