Проаналізовано актуальне членування складносурядних речень. Розглянуто погляди на природу актуального членування речення та його статусу в лінгвістичній системі. Охарактеризовано співвідношення актуального та граматичного членування речення, граматичної та комунікативної розчленованості складносурядних речень. Проаналізовано комунікативну будову складносурядних речень з лексично вираженою та лексично не вираженою темою. Виділено у складі кожного із семантичних типів складносурядних речень найпоширеніші структурно-семантичні різновиди, акцентовано увагу на розгортанні ярусної структури їх актуального членування.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системне вивчення зон зв'язків словоформ у реченні на матеріалі українських текстів. Зоною зв'язків словоформи (ЗЗС) визначено ту частину речення, на яку поширюються синтаксичні зв'язки словоформи. Із використанням об'єктивних формальних методів експліковано типові моделі ЗЗС й описано їх суттєві характеристики, на базі яких показано дію законів переваги та простоти: для кожного класу слів можна визначити велику кількість коротких/простих моделей ЗЗС, тоді як довгі/складні моделі сукупно складають невелику частину від загальної кількості моделей. Серед моделей ЗЗС іменника, які мають однакову довжину, у межах певної опозиції опорного іменника виявлено кілька (від однієї до чотирьох) типових моделей, які кількісно переважають решту моделей. Виявлено, що у межах кожної моделі ЗЗС, встановленої для певної визначеної позиції опорного іменника, існує одна або дві типові схеми. На підставі статистичного аналізу розподілу синтаксичних зв'язків у реченнях довжиною 6 - 14 слововживань зафіксовано взаємозв'язок між позицією, яку займає елемент у реченні, та кількістю зв'язків цього елемента речення. Показано, що в реченні кожної конкретної довжини існують відрізки, які з найбільшою ймовірністю характеризуються високою синтаксичною спаяністю. Виявлено закономірність у ймовірнісному розподілі сил спаяності елементів у реченні: з імовірністю 50 % сила спаяності між першим і другим елементами речення дорівнюватиме двом. Встановлено, що для речень довжиною 6 - 14 слововживань взаємозв'язок між довжиною речення та середнім значенням загальної кількості зв'язків, наявних у ньому, виражається функцією y = 3x - 4. Підтверджено гіпотезу про можливість створення лексико-тематичної моделі дискурсу на основі блоків спаяності елементів речення. Доведено, що упорядковані в лексико-тематичну модель лексико-семантичні варіанти адекватно відображають тематичну спрямованість проаналізованого дискурсу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  Скачати повний текст

Висвітлено феномени полі- й інтертекстуальності в аспекті діалогічної організації навчального наукового тексту. Проаналізовано вияви мовної індивідуальності автора та його прихованих інтенцій у науково-навчальному тексті. Розкрито роль мовленнєвої поведінки адресанта у сприйнятті тексту комунікатами, визначено засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю. Охарактеризовано адресата науково-навчального тексту, його прагматичні сподівання, тактичні та стратегічні вияви специфіки адресованості навчального тексту. Виявлено, досліджено й охарактеризовано графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в аспекті стилістики ресурсів української мови.

  Скачати повний текст

З'ясовано історію дослідження головних членів речення та трактування синтаксичної структури іменного складеного присудка. Окреслено граматичні особливості складеного іменного присудка, досліджено засоби вербалізації іменної частини. Здійснено системний опис усіх типів зв'язок і груп дієслів, здатних виступати у даній функції. Визначено особливості процесу транспонування відмінкових і прийменниково-відмінкових форм іменників у позицію присудка, зміни валентнісних характеристик іменникового слова у ролі предиката характеризації особи, вираження психічного або фізичного стану й особливості функціонування складеного іменного присудка у трьох основних стилях сучасної української літературної мови.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу комплексного аналізу девербатива, вперше в українському мовознавстві девербатив підлягає аналізу в комунікативному аспекті. З'ясовано реченнєво- та текстотвірні потенції девербатива, описано структурно-семантичні типи девербативів і девербативних зворотів. Виявлено комунікативні функції й інформаційне навантаження девербатива в реченні та тексті. Девербатив здатний вживатися у всіх стилях мови, усіх комунікативних регістрах мовлення з метою лаконічного подання інформації зі збереженням її обсягу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз семантико-синтаксичних одиниць модифікаційно-супровідного рівня речення в художньому, розмовно-побутовому, науковому, офіційно-діловому стилях. Визначено з позиції дворівневого синтаксису особливості інфраструктурних елементів - різноманітність їх морфологічного вираження, значний діапазон лінійних параметрів. Досліджено просодичну організацію речень з інфраструктурою. Розглянуто складники інфраструктурного поля: ядро, периферію, напівпериферію інфраструктури. Вперше в українському мовознавстві розвинуто поняття інфраструктури речення на базі прирощення семантики слова додатковими елементами.

  Скачати повний текст

Визначено розвиток класифікації мовленнєвих комунікативно-прагматичних функцій і виражальних засобів синтаксису. Проведено системний опис комунікативно-прагматичних функцій стилістико-синтаксичних засобів у текстах різного функційного призначення, що дозволило уточнити функційні та мовні особливості публіцистичного й інформаційного мовлення.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз семантико-синтаксичної валентності віддієслівних похідних у сучасній українській мові. Визначено співвідношення семної та граматичної складових у формуванні валентного потенціалу частин мови. На основі поняття субнаціональності визначено основні варіанти об'єктних синтаксем, а саме: семантичні, комбінаторні, морфологічні, позиційні, кожен з яких виявляє специфіку структури, семантики, засобів реалізації, оформлення та позиційного вживання у системі семантико-синтаксичних одиниць української мови. Досліджено співвідносність валентних властивостей дієслів та їх субстантивних і ад'єктивних дериватів. Розглянуто закономірні зміни відмінкових форм об'єктних синтаксем у разі переміщення їх з придієслівної у приіменну позицію.

  Скачати повний текст

Проведено зіставний аналіз предикативно-атрибутивних конструкцій (ПАК) в англійській та українській мовах. ПАК є структурно-семантичним мінімумом простого речення, що є самостійною або частиною складного речення. На семантичному рівні ПАК представлено як суб'єкт і предикат, що позначає атрибут (ознаку, якість) суб'єкта. На синтаксичному рівні ПАК містить компоненти, які репрезентують семантичні суб'єкт і предикат. Здійснено структурно-синтаксичну класифікацію ПАК, основою якої є аналіз засобів формальної репрезентації предиката. Виділено 7 типів, 6 з яких властиві обом дослідженим мовам, що свідчить про ізоморфізм двох мов у аспекті вираження атрибутивної предикативної семантики. Диференційні особливості ПАК в англійській і українській мовах стосуються частотності окремих структурних типів конструкцій і наявності лише в українській мові ПАК, які є односкладними реченнями. Проаналізовано семантику ПАК на підгрунті типів ознаки, яка представлена предикатом на денотативному рівні та здійснюється за допомогою формул тлумачення. За цього виділено 4 семантичні типи та 10 підтипів конструкцій, усі з яких зустрічаються в обох мовах. Окрім спільного набору семантичних типів ПАК, у досліджених мовах виявлено спільні ознаки у аспекті частотності цих типів і основних засобів презентації кожного з них на формальному рівні, що зумовлено спільністю психофізіологічних і когнітивних особливостей носіїв різних мов.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено дієслівні зв'язкові компоненти складених присудків двоскладних речень і складених головних членів односкладних речень в українській мові. Розмежовано дієслівні власне-, невласне- та контекстуальні зв'язки залежно від ступеня семантичного зневиразнення та синтаксичної граматизації їх, проаналізовано роль цих зв'язок у транспонуванні одиниць різних частиномовних класів у синтаксичну сферу дієслова. Реалізовано ідею зв'язкової та присудкової експлікації предикатів стану, визначено кореляції дієслівних зв'язок складених присудків та складених головних членів односкладних речень із семантичними предикатами елементарних і неелементарних речень. З'ясовано специфіку контекстуальних зв'язок, установлено їх функціональні еквіваленти серед власне- та невласне-зв'язок, простежено нові тенденції у поповненні складу дієслівних зв'язок української мови.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено предикати руйнування в німецькій та українській мовах у зіставно-типологічному аспекті. Визначено місце предикатів руйнування з-поміж інших тематичних класів предикатів, їх деференційні ознаки. Запропоновано класифікацію дієслівних предикатів руйнування, систематизовано та проаналізовано їх семантичні підкласи, групи та підгрупи, виявлено семантико-синтаксичні особливості конституентів досліджуваного предикатного простору в кожній із зіставлюваних мов, розкрито словотвірний потенціал деструктивів. Встановлено семантичні різновиди та морфологічні варіанти субстанційних компонентів у реченнєвих структурах, наведено несубстанційні характеристики дієслівних предикатів руйнування в німецькій та українській мовах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в українській лінгвістиці проведено системний опис складного речення, компоненти якого поєднані за допомогою пояснювальних сполучників. З'ясовано чинники, які впливають на виникнення й особливості функціонування пояснювальних конструкцій. Визначено весь спектр семантичних модифікацій змістово-граматичних відношень в аналізованих утвореннях. Встановлено особливості та закономірності поєднання пропозицій у межах складних пояснювальних речень. Розглянуто й описано їх структурні типи. Досліджено семантико-синтаксичні властивості приєднувальних конструкцій з пояснювальним значенням.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано вияви семантики речень з ментальними предикатами з позицій парадигматики та синтагматики. Наведено критерії розмежування предикатних знаків, шляхом семантико-синтаксичного аналізу встановлено принципи типологічної характеристики цих одиниць. З урахуванням сигніфікативного та денотативного змісту усунуто суперечності у разі зарахування предиката до певного типу. Проаналізовано семантику та структурні типи речень з ментальними предикатами, джерельною базою якого є лексична картотека "Словника української мови", тексти української літератури XIX - початку XXI ст., а також друковані тексти засобів масової інформації. Проведено класифікацію речень з ментальними предикатами, яка здійснена на логіко-семантичних засадах. Визначено диференційні ознаки ментальних синтаксем, а також проаналізовано структури, в яких вони функціонують на семантичному, семантико-синтаксичному, формально-граматичному, функціонально-комунікативному рівнях.

  Скачати повний текст

Визначено теоретико-методологічні засади вивчення семантичних і прагматичних характеристик суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів. Розроблено методику семантико-прагматичної інтерпретації суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Охарактеризовано семантичну параметризацію суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів англійської й української мов у різних функціональних стилях XIX та XX ст. Проаналізовано кваліметрію тема-рематичних відношень у структурі зіставлювальних мовленнєвих актів. Проведено прагматичну інтерпретацію кваліметрії суб'єктно-предикатної структури мовленнєвих актів в англійській та українській мовах. Виявлено загальні тенденції до встановлення суб'єктно-предикатних відношень у структурі мовленнєвих актів в досліджуваних мовах.

  Скачати повний текст

Встановлено основні типи речень з пояснювальними відношеннями. Описано семантико-синтаксичну структуру пояснювальних конструкцій з урахуванням функціонально-змістового плану вираження семантики пояснення, ілокутивної мети адресанта мовлення та стильової зумовленості породження та використання їх у сучасній українській мові. З'ясовано мовні засоби вираження категорійної семантики пояснення: власне-пояснення (ототожнення), пояснення-уточнення, пояснення-виокремлення, пояснення-висновку та пояснювальних відношень "загальне - часткове". Охарактеризовано особливості введення пояснювального компонента в структуру простого та складного речень і використання у діалогічних і монологічних надфазних єдностях.

  Скачати повний текст

Встановлено, що формування структурних типів речень з інфінітивами мети зумовлене поєднанням основної та додаткової предикативності в складному реченні та трансформаційними перетвореннями в простому реченні. З'ясовано семантичні типи основних дієслівних предикатів, здатних приєднувати предикативну частину з додатковим предикатом - інфінітивом мети або поширювач з цільовим значенням. Проведено диференціацію та класифікацію речень з інфінітивом мети. Виявлено основні структурні схеми простих речень з цільовим поширювачем, а також установлено, які дієслова здатні виконувати основну предикативну роль у модифікованих структурах з загальним значенням мети.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві охарактеризовано семантичний потенціал речень з предикатами фізичного стану особи з позицій парадигматики та синтагматики. Проведено розмежування предикатів фізичного й емоційного стану, предикатів стану, процесу та дії. Вивчено семантичні ознаки фатальності, сугестії, трансцендентності, впливом яких пояснюється вживання безособових речень в українській мові. Встановлено, що завдяки полісемії предикат стану може визначати фізичний, психічний, емоційний і інші стани. Проаналізовано оцінний компонент семантики речень з предикатами фізичного стану, виявлено взаємодію дескриптивної й оцінної структур. Визначено й описано структурні та синтаксичні різновиди моделей проаналізованих речень.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано семантичний потенціал речень з фактивними предикатами з позиції парадигматики та синтагматики. Встановлено критерії розмежування предикатних знаків шляхом семантико-синтаксичного аналізу та визначено принципи типологічної характеристики цих одиниць. Зроблено спробу логіко-семантичної класифікації фактивних предикатів. Проаналізовано семантику та структурні типи речень з фактивними предикатами на матеріалі творів української літератури XX - початку XXI ст., засобів масової інформації. Описано суб'єктивний та об'єктивний зміст речень з фактивними предикатами, визначено особливості фактивної пресупозиції та модальних значень, репрезентованих фактивними предикатами у семантичній структурі речення. Визначено роль предиката у формуванні речення, з'ясовано мінімальну структуру речень з фактивними предикатами, її потенційні й обов'язкові компоненти, уточнено місце цих речень у системі одиниць української мови.

  Скачати повний текст