Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їхню роль в художній творчості і в творчості архетектурній як синтезуючі різні види мистецтва. Просторова основа архітектурної композиції співвіднесена з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто архітектуру Будинку державної промисловості (Держпрому) у контексті розвитку художньої культури України 1920 - 1930 рр. Визначено критерії цінності Держпрому у межах української культури 1920-х рр., досліджено зміни його оцінки в історичній ретроспективі. Проведено комплексний історико-культурний і архітектурно-композиційний аналіз Держпрому, що дозволяє віднести будівлю до пам'яток конструктивізму. Показано значення Держпрому у формуванні архітектурного ансамблю площі Свободи (Дзержинського) у Харкові. Розглянуто місце Держпрому у ряді об'єктів архітектури Західної Європи та США першої третини ХХ ст.

  Скачати повний текст

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи елінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості генезису західноєвропейської архітектури епохи Романтизму та уточнено просторово-часові межі (кінець XVIII - XIX ст.). Висвітлено основні принципи архітектури романтизму, а також етапи формування неостилів і викладено їх типологію. Наведено результати дослідження художньої діяльності архітектора епохи Романтизму. Розглянуто композиційний метод художньої творчості в архітектурі романтизму в контексті єдності романтичного світогляду, морфологічних особливостей та своєрідних художніх підходів, технік і засобів.

  Скачати повний текст

Розглянуто зв'язки між середовищним підходом і програмами участі як явищами новітньої архітектурної історії. Досліджено й описано процес становлення та розвитку змін середовищної і партисипаційної ідеології в архітектурі XX ст. Вперше проведено порівняльний аналіз напрямків і прецедентів теоретичної та проектно-методичної роботи в галузях управління розвитком архітектурного середовища й діяльності з питань включення споживачів у проектний процес. Виявлено специфіку застосування методів середовищного проектування та програм участі в Україні в умовах перехідного періоду і причини ускладнень, що виникають під час впровадження середовищних ідей і методів у вітчизняну практику архітектурно-містобудівного проектування, а також в архітектурне навчання та управління містом. Визначено, що введення у практику методів середовищного підходу і партисипації має здійснюватися одночасно за трьома напрямками - у муніципальне управління, проектування та професійну освіту. Запропоновано моделі включення партисипаційно-середовищних методів у практику архітектурного проектування і муніципального управління та побудови процесу архітектурної підготовки з використанням середовищної ідеології, а також партисипаційних (міждисциплінарних) підходів і методів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність явища деконструктивізму в архітектурі, визначено його місце та роль в архітектурному процесі XX ст. Виявлено історико-культурні та стильові передумови появи деконструктивізму в сучасній архітектурі, досліджено стильову генеалогію даного явища. Встановлено критерії ідентифікації деконструктивізму, сформульовано його архітектурні принципи й ідейні пріоритети. Охарактеризовано вибрані об'єкти архітектури деконструктивізму, розкрито особливості побудови їх композиції, планування, функціональної структури. Виокремлено та структуровано стильові підтечії деконструктивізму. Виявлено ознаки присутності деконструкції в сучасній українській архітектурі, розглянуто часткові та повні, а також псевдо-деконструктивістські об'єкти. Проаналізовано вплив деконструктивізму на архітектурний процес XXI ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес розвитку техностилю як єдиного художнього явища, що грунтується на естетико-образній виразності техніки в архітектурі та дизайні з другої поливини XIX до кінця XX ст. Розглянуто основні еволюційні зміни в розвитку ідеології техностилю й охарактеризовано його концептуальну спрямованість на початку XXI ст. Включено техностильові роботи вітчизняних архітекторів і дизайнерів кінця XX - початку XXI ст., визначено особливості пострадянського техностилю, виявлено ряд його закономірностей - сталих у ході генези властивостей і принципів формоутворення, що визначають його проектну культуру. Відзначено символьно-семантичні засади техностилю, що формують ідейний зміст сучасної архітектури та її місце у загальному постсучасному культурному стані. На підставі результатів проведеного аналізу створено історико-теоретичну модель техностилю.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання тоталізації культури у СРСР та Німеччині протягом 1930 - 50-х рр., розкрито причини і джерела що виокремили шляхи розвитку, подібність і відмінності у формотворчих процесах двух моделей тоталітарної культури. На прикладі архітектури здійснено реконструкцію філософсько-естетичного та ідейно-психологічного клімату тоталітарної епохи.

  Скачати повний текст

Досліджено еколого-естетичні властивості архітектурного середовища великих міст, визначено їх особливості й обгрунтовано принципи удсконалення. Встановлено критерії комфортності архітектурного сердовища життєдіяльності людини. Виявлено особливості сукупного (рекреаційного й економічного) потенціалу різних типів територій нераціонального використання. Визначено основні напрямки й обгрунтовано вимоги щодо еколого-естетичного удосконалення архітектурного середовища на загальноміському та локальному рівнях.

  Скачати повний текст