На основі архівних джерел та матеріалів преси розкрито історичні умови та культурний контекст, проаналізовано взаємодію різних тенденцій, під впливом яких формувалися репертуарна політика театру та відбувалися зміни його орієнтації щодо ролі музичної частини репертуару, яка з часом стала провідною. Окремі етапи у межах усього періоду існування львівської австрійскої сцени виділено на підставі змін у його керівництві. Доведено провідну роль постаті антрепренерів, які забезпечували художньо-творчу та фінансову діяльність театру. Виділено три основних періоди, у межах кожного з них проаналізовано загальну спрямованість та функціональне призначення театру у багатоетнічному середовищі Львова, а також зміни у його репертуарі та складі трупи. Проведено порівняння з оперним репертуаром австрійських і німецьких, а також російських театрів. Висвітлено місце австрійського театру в інфраструктурі міста та його позитивний вплив на загальнокультурні процеси.

  Скачати повний текст

Розширено та суттєво доповнено панораму музично-театрального життя Правобережної України першої половини XIX ст. у контексті тогочасних мистецьких тенденцій з урахуванням різнорівневої взаємодії національних культур, які співіснували у регіоні. Розкрито специфіку функціонування маєткового, аматорського й антрепренерського театрів в окремих осередках регіону (Києві, Житомирі, Кам'янці-Подільському) у даний період. Висвітлено театральну діяльність А. Фелінського, П. Зелінської, В.С. Піллік, В. Сокульського, К. Шитлера, Л. Слободзінського. Досліджено міжнаціональні культурні взаємовпливи у театральній і музичній сферах даного періоду. Проаналізовано репертуар театрів Правобережної України першої половини XIX ст., до наукового обігу введено матеріали про маловідомі драматичні твори та їх авторів, популярних у досліджуваний період. Проведено літературознавчий аналіз таких драматичних творів, як "Удаване диво, або Краків'яни та гуралі" Я. Стефані - В. Богуславського та "Замок на Чорштині, або Бойомир і Ванда" К. Курпінського - Ю. Красінського).

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано періодику, історіографію спеціальних літературних джерел, досліджено історичні та соціально-культурні умови та шляхи становлення й розвитку класичного танцю в Україні у 1920 - 1930-ті рр. Розглянуто традиції, тенденції та закономірності образно-смислової трансформації традиційних форм і лексики класичного танцю та канонічної балетної вистави у процесі синтезу з українським народним і професійним хореографічним мистецтвом у зв'язку зі впливом західноєвропейської й особливо російської класичних хореографічних шкіл. Висвітлено процес становлення професійної хореографічної освіти в Україні. З'ясовано, що визначальний вплив на її розвиток мали російська (петербурзька та московська) хореографічні школи, а також західноєвропейська, що спричинило вирішальний пріоритет класичного танцю, естетики класичної хореографії для хореографічної культури України дослідженого періоду.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мистецтвознавстві та культурології досліджено творчу діяльність Національного академічного театру опери та балету України ім. Т.Г.Шевченка впродовж останнього десятиліття XX ст. у контексті історичного розвитку української художньої культури. Висвітлено історичну динаміку формування нових тенденцій розвитку провідного оперно-балетного театру України в його ставленні до традицій і створенні сучасного українського репертуару. Визначено форми та напрямки інтеграції національного музично-сценічного мистецтва в європейський і світовий культурний процес. Виявлено шляхи та проблеми взаємодії Національного академічного театру опери та балету України ім Т.Г.Шевченка з соціокультурною реальністю, а також з публікою і театральною критикою. Визначено його місце та роль у культуротворчих процесах, а також художньо-творчому житті України. Введено до наукового обігу значну кількість нових документальних матеріалів, що розширює предметне поле дослідження феномену сучасної української оперно-балетної культури, формування інноваційної системи міжнародних взаємозв'язків і творчого взаємообміну. Доведено, що сучасне музично-театральне мистецтво є одним з найголовніших векторних напрямків і невід'ємною складовою у процесі розвитку й утвердження національної культури незалежної України.

  Скачати повний текст

Удосконалено інформаційний, емоційний та експресивний зміст денотатів театральної культури, пов'язаний з процесами реформації акторського мистецтва останньої чветрі XIX ст. Набуло подальшого розвитку трактування соціальних, естетичних і психологічних проблем, що виникали у сценічному мистецтві за умов конкуренції театральної монополії й антреприз. Виявлено фактори креативного впливу актриси-співачки на суспільну свідомість і творчість послідовників, що вимокремило її у "тип нової сценічної епохи" (М.С. Лєсков). Введено до наукового обігу близько 90 нових джерел, які збагачують уявлення про культуротворчі процеси кінця XIX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто музично-театральну культуру Франції останньої третини XVII - першої половини XVIII ст. в аспекті естетичних ідей, стильових процесів і закономірностей жанрового розвитку музичного театру. Вперше в українському мистецтвознавстві проаналізовано в зазначених аспектах оперну творчість двох видатних представників французької оперної школи Ж.-Б. Люллі та Ж.-Ф. Рамо. Показано, що класицистичні риси, що формувалися у їх мистецтві, не вступали у протиріччя із переважанням суто барокового відчуття життя і з бароковим принципом світло-тіні. У синтетичному театрі Ж.-Б. Люллі та Ж.-Ф. Рамо окремі мистецтва сполучаються за принципом поліфонічного багатоголосся. Різкі зміни емоційно-образних планів музики, прийоми розвитку та композиційно-структурна сторона опери обумовлюють принцип монтажної драматургії.

  Скачати повний текст