Розглянуто теоретичні аспекти діяльності педагога-організатора у сфері літнього відпочинку й оздоровлення дітей і молоді. Розкрито зміст і завдання літньої практики студентів. Подано розробки типових виховних заходів, зокрема, сценаріїв свят, ігор, змагань, конкурсів, а також зразки основних видів документації (індивідуальний план роботи, щоденник, звіт студента-практиканта). Запропоновано орієнтовну програму підготовки до роботи в дитячих оздоровчих таборах.

Рассмотрены теоретические аспекты деятельности педагога-организатора в сфере летнего отдыха и оздоровления детей и молодежи. Раскрыты содержание и основные задания летней практики студентов. Даны разработки типовых воспитательных мероприятий, в частности, сценариев праздников, игр, соревнований, конкурсов, а также образцы основных видов документации (индивидуальный план работ, дневник, отчет студента-практиканта). Предложена ориентировочная программа подготовки к работе в детских оздоровительных лагерях.

Висвітлено особливості філософії виховання як форми педагогічного теоретизування, визначено функції філософії у структурі педагогічного знання, а також наведено класифікацію філософсько-педагогічних концепцій. На підставі нових методологічних підходів здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку філософії виховання західної цивілізації в епоху Просвітництва. Подано педагогічну інтерпретацію філософської антропології англійських, французьких і німецьких просвітників. Розглянуто аксіологічні, методологічні та герменевтичні аспекти їх філософсько-педагогічної системи. Проведено порівняльний аналіз розвитку філософії виховання західноєвропейського Просвітництва та української філософсько-педагогічної думки XVII - XVIII ст. Розкрито значення ідей просвітників з метою розробки концептуальних засад реформування сучасної вітчизняної освіти.

Розглянуто основні напрями роботи соціального педагога з обдарованими дітьми в навчально-виховних закладах і позашкільних установах України в 1918 - 1936 рр. Зазначено, що в названий період комплексним вивченням обдарованої дитини займалася спеціальна наука - педологія, одним із напрямів роботи якої було обгрунтування методів виховання та навчання обдарованої дитини, увагу приділено діагностиці обдарованості. Зауважено, що особливого значення у роботі соціального педагога з обдарованими дітьми набув охоронно-захисний напрям.

На основі порівняльного аналізу виокремлено спільне й відмінне в характері й проблематиці сучасних вітчизняних і зарубіжних компаративних досліджень. Виявлено та проаналізовано головні тенденції, проблематику та розташування акцентів у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Охарактеризовано основні питання, розглянуті на XIV Всесвітньому конгресі з порівняльної освіти, розкрито роль порівняльної педагогіки у формуванні єдиного освітнього простору. Підкреслено необхідність розгляду педагогічних проблем з погляду соціології, філософії, економіки, психології, історії, лінгвістики та інших наукових галузей.

Висвітлено погляди провідних науковців Луганського національного університету імені Т. Шевченка на сучасний стан та напрями розвитку педагогічної науки в Україні. Розглянуто загальні засади педагогічних досліджень: понятійно-термінологічний аналіз, чинники визначення методологічних засад, а також методологію вивчення стану дослідження певної педагогічної проблеми та моделювання експериментальної системи. Розкрито особливості дослідно-педагогічної роботи в соціальній педагогіці. Виокремлено проблемні питання методології історико-педагогічного дослідження, описано новітні підходи, методи та методики такого дослідження. Розглянуто специфіку використання методів наукового пізнання в порівняльно-педагогічних дослідженнях.

Розглянуто педагогічний зміст модернізму. Визначено основні характеристики модернізму. З'ясовано, що розвиток радянської школи та педагогіки був одним з варіантів втілення модернізму як методологічного проекту.

Висвітлено проблему наративу як методологічного конструкту. Акцентовано увагу на співвідношенні наративу з минулим. Визначено причини суб'єктивності наративів. Наведено чинники забезпечення їх об'єктивності. Доведено, що використання наративу створює сприятливі умови для реалізації різних за спрямованістю і змістом дослідницьких програм.

Висвітлено особливості розгортання нової гуманістичної ідеології у Франції на другому та третьому етапах її розвитку, починаючи з 1940-х рр. Показано, що цей етап ознаменувався зародженням екзистенціалізму, у центрі якого не Бог і не природа, а людина, особистість якої - завойоване нею достоїнство, і для виховання треба повернути істоту до первісної реальності та допомогти їй розвиватися. Наступний етап почався у 1980-ті рр. і триває до сучасності під назвою "постмодернізм", який характеризується питанням: чи потрібно обирати між гуманізацією та соціалізацією. Відзначено, що, на думку французьких вчених, сьогодні в суспільстві панує управлінська ідеологія, яка вимагає розвинутих якостей гнучкості, викликаючи в особистості відчуття непотрібності, відчуженості, і подолати ці тенденції може введення до системи "суб'єкта-творця". Наголошено, що для реалізації ідей гуманізації освіти жодна окрема педагогіка не може претендувати на основну роль.

Досліджено виникнення, становлення та розвиток гуманістичної традиції у Франції періоду XVI ст. - остання четверть ХІХ ст., тобто епохи Відродження (Г. Бюде, П. Рамус, Ф. Рабе, М. Монтень), епохи Просвітництва (Ж.О. де Ламетрі, Е.Б. де Кондильяк, К.А.А. Гельвецій, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтер, П.А. Гольбах), епохи Великої французької буржуазної революції, утопічного соціалізму (А.К. де Ревруа, Сен-Сімон, Ш. Фурьє), епохи "золотого віку" (П. Робен, Е. Клапаред, А. Фер'єр, Р. Кузіне). Проаналізовано генезис філософсько-педагогічних поглядів учених на сутність людини, уявлення гуманізму як цілісного явища, яке має певну історичну логіку розвитку. Розкрито особливості розвитку ідей гуманізму у французькій філософії освіти в історико-педагогічному контексті. Відзначено, що у поглядах французьких філософів-гуманістів, педагогів людина постає як єдність двох світів - духовного та матеріального, а також людина є одночасно як індивідуальною, так і соціальною істотою, підпорядкованою суспільству, соціальній буденності.

З’ясовано можливості використання психоісторичного підходу до вивчення історії дитинства. Зазначено, що психоісторичний підхід, який передбачає вивчення закономірностей історичної мотивації, є перспективним методологічним проектом для дослідження історії дитинства і в нашій країні. Підкреслено, що цей підхід дає можливість простежити й зрозуміти, як характер взаємин між батьками й дитиною, стиль виховання впливали на розвиток дитинства як соціального явища, на формування типу особистості й нових психокласів, які поступово змінювали суспільство. Відзначено, що не можна ігнорувати вплив об’єктивних соціальних чинників на розвиток дитинства на тому чи іншому історичному етапі, національні й регіональні особливості еволюції дитинства, зумовлені специфікою системи соціального наслідування та базисними педагогічними традиціями, що формуються в межах великих і локальних цивілізацій.

Выяснены возможности использования психоисторического подхода к изучению истории детства. Отмечено, что психоисторический подход, который предусматривает изучение закономерностей исторической мотивации, является перспективным методологическим проектом для исследования истории детства и в нашей стране. Подчеркнуто, что этот подход дает возможность проследить и понять, как характер взаимоотношений между родителями и ребенком, стиль воспитания влияли на развитие детства как социального явления, на формирование типа личности и новых психоклассов, которые постепенно меняли общество. Отмечено, что нельзя игнорировать влияние объективных социальных факторов на развитие детства на том или ином историческом этапе, национальные и региональные особенности эволюции детства, обусловленные спецификой системы социального наследования и базисными педагогическими традициями, которые формируются в рамках крупных и локальных цивилизаций.

To investigate the possibility of psychohistorical approach to studying the history of childhood. It is noted that psychohistorical approach, which includes the study of historical patterns of motivation, is a promising project for the methodological study of the history of childhood in our country. It is emphasized that this approach makes it possible to trace and understand the nature of the relationship between parent and child, parenting style influenced the development of childhood as a social phenomenon, the formation of personality types and new psychoclass, which gradually changed society. It is noted that one can not ignore the influence of objective social factors on childhood development at a particular historical period, national and regional peculiarities of the evolution of childhood, due to the specifics of the social inheritance and basic pedagogical traditions, which are formed in large-scale and local civilizations.

Проаналізовано механізм зміни ціннісних парадигм, модернізації архаїчних догм та установок у епоху Просвітництва. Розглянуто філософські та освітні погляди І. Г. Гердера, І. Канта та інших німецьких просвітителів.

Проанализированы механизм изменения ценностных парадигм, модернизации архаических догматов и установок в период эпохи Просвещения. Рассмотрены философско-образовательные взгляды И.Г.Гердера, И.Канта и других немецких просветителей.

Простежено становлення й розвиток філософії освіти в американському Просвітництві. Проаналізовано світоглядні й аксіологічні аспекти філософсько-педагогічних поглядів американських мислителів другої половини ХVIII - початку XIX ст., показано їх вплив на формування американської нації.

Прослежено становление и развитие американской философии образования в американском Просвещении. Проанализированы мировоззренческие и аксиологические аспекты философско-педагогических взглядов американских мыслителей второй половины XVIII- начала XIX ст., показано их влияние на формирование американской нации.

In the article it is observed the formation and development of philosophy of education in American Enlightenment. It is analyzed the outlook and valuable aspects of American scientists' philosophic and pedagogical ideas of the latter half of the XVIIIth - earlier of the XIX th century, it's shown their influence on the forming of American nation.