Досліджено теоретичні та практичні питання процесу виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Розглянуто сутність та зміст цього покарання, його цілі та можливості їх досягнення в процесі його виконання. Здійснено аналіз правових норм, що регулюють порядок та умови виконання-відбування покарання у виді довічного позбавлення волі в Україні. Висвітлено теоретичні положення правового статусу засуджених до довічного позбавлення волі, й особливості правового закріплення та реалізації прав та обов’язків засуджених до довічного позбавлення волі. Запропоновано шляхи вдосконалення їх законодавчого регулювання. Досліджено особливості виконання довічного позбавлення волі стосовно засуджених жінок. Розглянуто пропозиції з удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Досліджено теоретичні та практичні питання виконання кримінального покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Розглянуто сучасний стан наукової розробки проблем виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Проведено аналіз сутності та змісту такого виду покарання, його місця серед інших покарань. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції з удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства. Висвітлено особливості виконання довічного позбавлення волі, що стосуються засуджених жінок.

Розглянуто та проаналізовано види юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства.

Обгрунтовано концепцію управління економічною безпекою аграрних підприємств (АП), яка грунтується на засадах моніторингу економічно безпечних та небезпечних станів, активізації механізмів, імплементації інструментарію та побудові системи управління економічною безпекою підприємства, що включає підсистеми ідентифікації станів та реалізації стратегій елімінування загроз. Виконано структуризацію процесу додержання економічної безпеки АП на основі визначення зовнішніх факторів та викликів економічної безпеки АП, виділення її складових, а саме інвестиційної, виробничої, науково-технологічної, сировинно-ресурсної, фінансової, енергетичної, кадрової, правової та екологічної безпеки, а також встановлення їх зв'язку з механізмами та інструментами управління економічною безпекою підприємств.

Рівень регіональної безпеки впливає на економічну безпеку сільськогосподарських підприємств. Державна політика повинна забезпечувати узгодження інтересів усіх учасників сфери агропромислового комплексу з урахуванням регіональних інтересів. Мета статті - ідентифікація функцій та визначення рівня ефективності систем економічної безпеки в управлінні аграрними підприємствами. Відзначено напрями проведення регіональної політики для забезпечення економічної безпеки підприємств в сільськогосподарському секторі. Проаналізовано стан економічної безпеки аграрних підприємств України. Визначено умови достатності рівня економічної безпеки підприємств аграрного сектора в регіоні. Здійснено міжрегіональне співставлення рівня життя населення. Досліджено характеристики рейтингового розподілу у загальному обсязі виробництва основних продуктів аграрного сектору в регіональному розрізі. Визначено принципи територіальної політики забезпечення системи економічної безпеки підприємств аграрного сектору України, здійснено їх пріорітизацію. Розглянуто комплексний вплив кількісного виміру факторів на рівень економічної безпеки вітчизняних підприємств аграрного сектора. Визначено значний рівень диференціації розвитку аграрних регіонів України. Наголошено на необхідності вирішення пpoблеми oплaти пpaці працівників, задіяних у сільському господарстві, у регіональному розрізі. Запропоновано критерії оцінки пpoдoвoльчої безпеки деpжaви. Висновки: тепми розвитку вітчизняного агропромислового комплексу суттєво відрізняються у регіональному розрізі. Диференціація розвитку сільського господарства в різних областях обумовлена історично. Теpитopіaльна політика стосовно питання зaбезпечення екoнoмічнoї безпеки вітчизняних сільськогосподарських підпpиємcтв повинна відбуватися відповідно до пріоретизації відповідних принципів.

Отримано нове вирішення важливої наукової проблеми розробки теоретично-методологічних, методичних та прикладних засад, а також практичних рекомендацій раціоналізації управління економічною безпекою аграрних підприємств в контексті підвищення економічної ефективності їх діяльності, нормалізації відтворювальних процесів та стабілізації розвитку. Обґрунтовано цілісну концепцію управління економічною безпекою аграрних підприємства, яка ґрунтується на засадах моніторингу економічно безпечних та небезпечних станів, активізації механізмів, імплементації інструментарію та побудові складно структурованої дворівневої системи управління економічною безпекою підприємства, яка включає підсистеми ідентифікації станів та реалізації стратегій елімінування загроз. Розвинуто методологічні засади управління економічною безпекою аграрних підприємств, в основі яких лежить її моніторинг на основі поєднання методів оцінки фінансової стійкості, ідентифікації та визначення структурно-динамічних тенденцій розвитку економічного потенціалу підприємств та визначення на цій основі стратегічних пріоритетів, вибору стратегічних альтернатив та генерування стратегій та продукування управлінських заходів з дотримання економічної безпеки аграрних підприємств. Виконано структуризацію процесу дотримання економічної безпеки аграрних підприємств на основі ідентифікації зовнішніх факторів та викликів економічної безпеки аграрних підприємств, виділення її складових, а саме інвестиційної, виробничої, науково-технологічної, сировинно-ресурсної, фінансової, енергетичної, кадрової, правової та екологічної безпеки, а також встановлення їх зв’язку з механізмами та інструментами управління економічною безпекою підприємств. Удосконалено архітектуру загального механізму управління економічною безпекою аграрного підприємства шляхом включення до його складу організаційного, економічного, фінансового, страхового та цінового механізмів дотримання економічної безпеки; – ідентифікацію загроз економічної безпеки аграрних підприємств шляхом визначення їх змісту, форм прояву, причинно-наслідкових зв’язків між ними на засадах системності та синергії впливів на фінансово-економічний стан та поведінку підприємств. Розроблено методичний підхід до оцінки безпечності станів діяльності аграрних підприємств на основі зіставлення результатів застосування методів визначення фінансово-економічної стійкості з параметрами відтворення авансованого капіталу, ефективністю реалізації економічного потенціалу підприємства з визначенням на цій основі рівня економічної безпеки основної діяльності аграрного підприємства. Систематизовано інструментарій управління економічною безпекою аграрних підприємств шляхом формалізації груп інструментів та засобів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності, інерційне стримування загроз з метою підтримання відтворення, адресне стимулювання розвитку економічного потенціалу аграрного підприємства. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат досліджень визначеної предметної сфери шляхом введення в обіг дефініції "система управління економічною безпекою аграрного підприємства", яка поєднує засоби здійснення моніторингу та ідентифікації небезпечних станів та інструментарій управління змінами у внутрішньому середовищі підприємства та у відносинах з суб’єктами зовнішнього середовища.