Досліджено теоретичні та практичні питання застосування заходів заохочень та стягнень до засуджених до покарання у виді позбавлення волі. Розглянуто сучасний стан наукової розробки та практики застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення під час виконання покарання у виді позбавлення волі. Здійснено аналіз місця заохочень і стягнень у структурі правового статусу засуджених до позбавлення волі та персоналу установ виконання покарань. Висвітлено теоретичні положення сутності та значення заохочень і стягнень, що застосовуються до засуджених при виконанні покарання у виді позбавлення волі. Досліджено принципи застосування заохочень і стягнень до засуджених під час виконання покарання у виді позбавлення волі та гарантії їх дотримання. Розглянуто підстави та порядок застосування заохочень і стягнень у процесі виконання покарання у виді позбавлення волі. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції з вдосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Досліджено теоретичні та практичні питання застосування заходів заохочення та стягнення у процесі виконання покарань, пов'язаних з ізоляцією. Розглянуто сучасний стан наукової розробки та практики застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення під час виконання покарання у виді позбавлення волі. Проведено аналіз місця заохочень і стягнень у структурі правового статусу засуджених і персоналу установ виконання покарань. Висвітлено теоретичні положення сутності та значення заохочень і стягнень, що застосовуються до засуджених при виконанні покарань, пов'язаних з ізоляцією. Розглянуто підстави та порядок застосування заохочень і стягнень у процесі виконання покарання у виді арешту, позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції з вдосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Увагу приділено дослідженню проблем реалізації адміністративно-правових режимів (АПР) у сфері організації виконання покарань. Наведено теоретико-правову характеристику кримінально-виконавчої діяльності, проаналізовано сутність, особливості та значення використання в ній АПР, організаційно-правові заходи їх реалізації. Розглянуто поняття системи, мети, підстав і процедур реалізації окремих видів АПР: основних, додаткових, суміжних. Визначено перспективи розвитку реалізації АПР у механізмі кримінально-виконавчого регулювання відповідно до міжнародних норм і стандартів.

Висвітлено особливості прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань і пробації в Україні. Процес сутнісного реформування, зумовленого не в останню чергу регіональною і глобальною політичною трансформації сучасного соціуму в широкому сенсі слова, ставить на порядку денному чимало завдань. Визначальним вектором цього процесу є, без сумніву, подальший розвиток суспільних відносин, який, однак, неможливий без розв'язання такого ключового завдання, як всебічне забезпечення прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань і пробації, оскільки постійні порушення його призводять до негативних наслідків як у самій системі, так і в державі загалом. Визначено, що інститут прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань і пробації недостатньо досліджений через низку причин: значна частина науковців, котрі розглядали вказане питання, детальному розгляду піддавали переважно прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань в установах виконання покарань, оминаючи сферу діяльності пробації; наукові розробки вказаних питань було здійснено ще до прийняття у 2014 р. Закону України "Про прокуратуру" та у 2015 р. Закону України "Про пробацію", а тому їх результати вимагають переоцінки з урахуванням чинних законодавчих положень і практичних здобутків. Встановлено, що за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань і пробації здійснюється нагляд. У звичайному розумінні нагляд - це спостереження для охорони, контролю тощо. Прокурорський нагляд у нашій державі забезпечується відповідно до Конституції України й Закону України "Про прокуратуру" та інших нормативних актів Генеральної прокуратури України. Доведено, що прокурорський нагляд має за мету виявлення та запобігання правопорушенням, усунення їх наслідків і притягнення винних до відповідальності, без права втручатися в оперативну й господарську діяльність піднаглядних об'єктів, зміни чи скасування актів управління. Проаналізувавши нормативну базу, зроблено висновок, що прокурорський нагляд є дієвим засобом забезпечення додержання законів під час виконання кримінальних покарань і пробації в Україні й охоплює значний обсяг питань, які перевіряються. На основі цього зазначено, що є доцільним проведення подальших досліджень питань прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання кримінальних покарань і пробації в Україні.

Представлено результати поглибленого аналізу з позиції національного та міжнародного досвіду загальнотеоретичних аспектів установлення і реалізації адміністративно-правових режимів (далі – АПР) у сфері організації виконання покарань (далі - СОВП) та є першим у вітчизняній науці адміністративного права комплексним науковим дослідженням цієї проблеми. Проведено дослідження теоретико-методологічних засад реалізації АПР у зазначеній сфері, надано характеристику їх видам і функціям, проаналізовано особливості правового статусу співробітників кримінально-виконавчої системи, які реалізують АПР у СОВП, запропоновано заходи із оптимізації процесу реалізації АПР у вказаній сфері. Визначено природу та сутність цих режимів шляхом опрацювання концептуальних засад реалізації АПР у сфері організації виконання покарань, розкриттям особливостей та значення відомчого контролю для забезпечення правопорядку в органах та установах виконання покарань, здійсненням систематизації відповідних заходів адміністративного впливу, аналізом ролі та місця АПР у регулюванні досліджуваних правовідносин, що виникають у кримінально-виконавчій діяльності відповідних інституцій суспільства та ін. Запропоновано у структурі державного примусу такий захід, як "адміністративний нагляд за особами, звільненими від відбування покарань", відносити до структури "адміністративного примусу" як захід, спрямований на попередження чи профілактику вчинення правопорушень. Доведено, що особисті, соціальні, професійні та інші права співробітників органів і установ виконання покарань забезпечуватиметься шляхом комплексної реалізації на практиці низки заходів різної природи та інше. Здійснено класифікацію адміністративно-режимних проваджень залежно від видів процесу та інше.