Розкрито кримінологічну сутність підкупу у сфері публічної службової діяльності як інституціолізованої форми корупційних практик за умов трансформації сучасної сфери службової діяльності. Обгрунтовано методологічні основи зазначеного феномену, досліджено його соціально-кримінологічну обумовленість, здійснено системне дослідження кримінологічних показників і детермінаційного механізму надання й одержання неправомірної вигоди як фіксованого прояву підкупу у сфері публічної службової діяльності. Виявлено та систематизовано характерні особливості осіб - учасників зазначеного виду корупційних відносин, встановлено соціально-психологічні закономірності їх взаємодії. Сформульовано низку теоретичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення та підвищення ефективності заходів запобігання підкупу у сфері публічної службової діяльності як найбільш поширеного різновиду корупційних практик.

Висвітлено основні проблеми кримінологічного знання на сучасному етапі розвитку науки кримінології. Викладено феноменологію та етіологію злочинності, вчення про осіб, що вчинили злочин. Розглянуто причини та механізм злочинної поведінки, вчення про протидію злочинності та окремим злочинам. Надано кримінологічну характеристику основних видів злочинності, які становлять найбільшу загрозу для суспільства на сучасному етапі його розвитку.