Розглянуто особливості та доцільність розподілу засуджених за умисне вбивство за Інструкцією Державного департаменту з питань виконання покарань.

Рассмотрены особенности и целесообразность распределения осужденных за умышленное убийство по Инструкции Государственного департамента по вопросам исполнения наказаний.

Features and expediency of distribution condemned for deliberate murder under the Instruction of the State department on questions of execution of punishments are considered.

Запропоновано норми Кримінально-виконавчого кодексу України, наведено доктринальні тлумачення та доповнення до них з широким використанням практичних рекомендацій. Висвітлено питання, що виникають у процесі практичного застосування даних норм, зокрема, про виконання покарань (ВП), не пов'язаних з позбавленням волі, ВП у виді довічного позбавлення волі, звільнення від ВП, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від ВП. Проаналізовано особливості ВП у колоніях різних видів.

Предложены нормы Криминально-исполнительного кодекса Украины, приведены доктринальные толкования и дополнения к ним с широким использованием практических рекомендаций. Освещены вопросы, возникающие в процессе практического применения данных норм, в частности, об исполнении наказаний (ИН), не связанных с лишением свободы, ИН в виде пожизненного лишения свободы, освобождении от ИН, осуществлении контроля за поведением лиц, освобожденных от ИН. Проанализированы особенности ИН в колониях различных видов.

Виконано аналіз положень Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 р. щодо цілей кримінально-виконавчого законодавства та принципів виконання покарань, нового підходу до класифікації установ кримінально-виконавчої системи, прав і свобод засуджених.

Выполнен анализ положений Уголовно-исполнительного кодекса Украины 2003 г. в отношении целей уголовно-исполнительного законодательства и принципов исполнения наказаний, нового подхода к классификации учреждений уголовно-исполнительной системы, прав и свобод осужденных.

The analysis of positions of the Criminal-executive code of Ukraine of 2003 is executed concerning the purposes of the criminal-executive legislation and principles of execution of the punishments, the new approach to classification of establishments of criminal-executive system, rights and freedom condemned.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.9(4Укр)02

Рубрики:

Пенітенціарні системи окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми впровадження міжнародних норм і стандартів у сфері виконання кримінальних покарань у кримінально-виконавче законодавство України та в практичну діяльність кримінально-виконавчої системи країни. Запропоновано структуру кримінально-виконавчої системи української держави, охарактеризовано основні принципи поводження з засудженими. Особливу увагу приділено каральній функції діяльності органів і установ виконання покарань, процедурі втілення міжнародних стандартів поводження з ув'язненими у кримінально-виконавче законодавство.

Освещены проблемы внедрения международных норм и стандартов сферы исполнения уголовных наказаний в уголовно-исполнительное законодательство Украины и практическую деятельность уголовно-исполнительной системы (УИС) страны. Предложена структура УИС украинского государства, охарактеризованы основные принципы поведения с осужденными. Особое внимание уделено карательной функции деятельности органов и учреждений исполнения наказаний, процедуре внедрения международных стандартов поведения с заключенными в уголовно-исполнительное законодательство.

Висвітлено порядок і умови виконання кримінальних покарань в Україні, систему, структуру й особливості організації діяльності, а також повноваження органів та установ Державної кримінально-виконавчої служби, історію розвитку кримінально-виконавчого законодавства та системи. Наведено загальну характеристику основних міжнародних правил і стандартів ООН і Ради Європи щодо засуджених.

Освещены порядок и условия выполнения уголовных наказаний в Украине, система, структура и особенности организации деятельности, а также полномочия органов и учреждений Государственной криминально-исполнительной службы, история развития криминально-исполнительного законодательства и системы. Приведена общая характеристика основных международных правил и стандартов ООН и Совета Европы относительно осужденных.

Висвітлено проблеми діяльності з визначення виду установи виконання покарань щодо засуджених до позбавлення волі, описано механізм їх первинної класифікації та розподілу в місця позбавлення волі. Особливу увагу приділено питанням організації діяльності комісій з розподілу засуджених до позбавлення волі, порядку визначення виду установи виконання покарань, встановленню місця відбування покарання та механізму захисту прав даних осіб. Наведено рекомендації для внесення змін до кримінально-виконавчого законодавства з метою уникнення існуючих протиріч.

Освещены проблемы деятельности по определению вида учреждения исполнения наказания для лиц, осужденных к лишению свободы, описан механизм их первичной классификации и распределения в места лишения свободы. Особое внимание уделено вопросам организации деятельности комиссий по распределению лиц, осужденных к лишению свободы, порядку определения вида учреждения исполнения наказаний, установлению места отбывания наказания и механизму защиты прав данных лиц. Приведены рекомендации з целью внесения изменений в уголовно-исполнительное законодательство для избежания существующих противоречий.

Розглянуто питання міжнародного контролю за діяльністю кримінально-виконавчих установ і національних превентивних механізмів. Охарактеризовано установи, в яких відбувають покарання засуджені. Визначено правовий статус засуджених, умови їх утримання. Висвітлено особливості застосування примусу, фізичної сили, заходів заохочення та стягнення до даної групи населення. Увагу приділено проблемам застосування інших видів кримінальних покарань, застосуванню умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Проаналізовано нормотворчу діяльність державного департаменту України з питань виконання покарань.

Рассмотрены вопросы международного контроля за деятельностью уголовно-исполнительных учреждений и национальных превентивных механизмов. Охарактеризованы учреждения, в которых отбывают наказание осужденные. Определены правовой статус осужденных, условия их содержания. Освещены особенности применения принуждения, физической силы, мер поощрения и взыскания к данной группе населения. Внимание уделено проблемам применения других видов уголовных наказаний, применению условно-досрочного освобождения и замены неотбытой части наказания более мягкой. Проанализирована нормообразующая деятельность государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний.

Викладено основні результати дослідження проблеми підвищення ефективності виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів та іншої продукції спиртової промисловості на базі раціонального використання ресурсного потенціалу всіх інтегрованих у процесі виробництва галузей спиртопродуктового підкомплексу. Розроблено методичні рекомендації для визначення сукупної вартості ресурсного потенціалу та використання даного інтегрального показника під час оцінки ефективності виробничої діяльності підприємств спиртопродуктового підкомплексу. Висвітлено питання фінансового аналізу та економічної оцінки підприємницької діяльності в спиртопродуктовій галузі. Доведено залежність ефективності виробництва від рівня розвитку сировинної зони, видів сировини, рівня безвідходності її переробки та інших складових організації виробництва.

Вперше досліджено стан і розвиток дизайну текстилю Середнього Подніпров'я Центральної України. Визначено специфіку засобів художньої виразності в дизайні текстилю, розглянуто виробничі технології й окремі композиційно-художні прийоми, притаманні майстрам даного регіону. Виділено й охарактеризовано види художнього текстилю за різними критеріями: способом виготовлення (художні тканини ручного та машинного виробництва) і за призначенням (текстиль для одягу, текстиль в інтер'єрі). Виявлено, що дизайнер текстилю осмислює технологію виготовлення відповідної продукції як специфічний художній засіб, що визначає такі зовнішні показники її якості, як фактура текстилю, його блиск, текстура, частота поверхні, характер графічного зображення. Наведено загальну оцінку історії розвитку дизайну текстилю Черкаського регіону та суміжних з ним регіонів у контексті всієї території України. Виявлено характерні риси художнього текстилю Черкащини та сучасні тенденції розвитку дизайну текстилю регіону в контексті актуальних проблем художньо-проектної культури. До наукового обігу введено нові архівні матеріали та мистецькі твори, що стосуються дизайну текстилю Черкаського регіону та перебувають у приватних зібраннях.

Вперше в Україні з урахуванням нових соціально-економічних умов здійснено комплексне дослідження, розроблено теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо здійснення первинної класифікації засуджених до позбавлення волі та їх розподілу в установи виконання покарань. Удосконалено наявне в доктрині кримінально-виконавчого права визначення поняття "первинна класифікація засуджених до позбавлення волі". Розкрито сутність, цілі, суб'єкти, критерії та вихідні засади здійснення первинної класифікації засуджених. Особливу увагу приділено проблемам організації діяльності комісій з питань розподілу засуджених до позбавлення волі, порядку визначення виду установи виконання покарань, встановлення місця відбування покарання й механізму захисту прав засуджених осіб. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до кримінально-виконавчого законодавства з метою уникнення існуючих протиріч.

Висвітлено сучасні підходи до визначення ефективності діяльності Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) України. Розглянуто сутність, цілі, суб'єкти, критерії та вихідні засади здійснення оцінки діяльності органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та інших елементів ДКВС. Проаналізовано міжнародний досвід проведення оцінювання результатів діяльності місць позбавлення волі та попереднього ув'язнення. Наведено рекомендації з розробки критеріїв оцінки ефективності діяльності ДКВС за сучасних умов.

Освещены современные подходы к определению эффективности деятельности Государственной криминально-исполнительной службы (ГКИС) Украины. Рассмотрены сущность, цели, субъекты, критерии и выходные основы осуществления оценки деятельности органов и учреждений исполнения наказаний, следственных изоляторов и других элементов ГКИС. Проанализирован международный опыт проведения оценивания результатов деятельности мест лишения свободы и предварительного заключения. Приведены рекомендации по разработке критериев эффективности деятельности ГКИС в современных условиях.

Показано роль Державної пенітенціарної служби України у боротьбі зі злочинністю. Надано загальну характеристику її структури, розкрито мету та завдання діяльності органів та установ виконання покарань за чинним законодавством і міжнародними стандартами. Розглянуто еволюцію та філософію становлення та розвитку концепції прав людини. Надано класифікацію міжнародних документів з питань захисту прав людини, зокрема осіб, засуджених до кримінальних покарань та ув'язнених. Охарактеризовано міжнародні та національні/вітчизняні механізми захисту прав людини. Проаналізовано теоретичні та прикладні проблеми реалізації міжнародних стандартів з питань прав людини у сфері виконання кримінальних покарань та шляхи їх розв'язання.

Розглянуто питання, пов'язані з діяльністю слідчих ізоляторів та їх дільниць у виправних колоніях, організацією роботи з прийому, переведення і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі. Зосереджено увагу на порядку здійснення нагляду за засудженими в установах виконання покарань. Висвітлено особливості діяльності соціально-психологічної служби кримінально-виконавчої установи, порядок здійснення охорони кримінально-виконавчої установи та особливості роботи виправної колонії у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Розглянуто окремі прикладні питання кримінально-виконавчого права. Акцентовано увагу на проблемах, пов'язаних з виявленням і профілактикою агресії та непокори з боку засуджених та осіб, узятих під варту. Докладно розкрито питання соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими в місцях позбавлення волі. Висвітлено особливості організації роботи оперативних підрозділів установ виконання покарань і слідчих ізоляторів. Проаналізовано правовий та соціальний статуси персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Розглянуто окремі прикладні питання кримінально-виконавчого права. Висвітлено проблеми, пов'язані зі складанням основних документів за результатами проведення соціально-виховної роботи із засудженими. Розкрито питання застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення. Висвітлено особливості ведення облікових документів на засуджених та порядку обчислення строків у процесі виконання кримінальних покарань. Проаналізовано порядок підготовки та подання до суду матеріалів на встановлення адміністративного нагляду за особами, що звільняються з місць позбавлення волі. Розглянуто роль заходів заохочення і стягнення у процесі виконання-відбування кримінальних покарань. Описано складання основних документів за результатами проведення соціально-виховної роботи із засудженими. Висвітлено обчислення строків у процесі виконання кримінальних покарань. Описано ведення облікових документів на засуджених, формування особових справ і карткових обліків, наведено одержання інформації про особу та її поведінку з документальних джерел.

Запропоновано концептуальну модель оптимізації процесу виконання кримінальних покарань. Досліджено сучасний стан теорії та практики здійснення цієї діяльності, структурно-функціональну та змістовну складові діяльності органів та установ виконання покарань. Визначено основні елементи процесу оптимізації виконання покарань. Проаналізовано порядок оцінки ефективності діяльності структурних підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби України й її критерії. Висвітлено питання оптимізації діяльності органів та установ виконання покарань відповідно до поставлених перед ними цілей та запропоновано її теоретико-прикладну модель.

Досліджено основні складові процесу виконання відбування покарання у виді позбавлення волі. Проаналізовано порядок діяльності персоналу установ виконання покарань під час виникнення надзвичайних ситуацій. Увагу приділено проблемам, пов'язаним із здійсненням громадського контролю спостережними комісіями за виконанням покарання. Висвітлено питання тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах та його дільницях на території виправних колоній. Детально розкрито особливості правового регулювання соціально-психологічної роботи з засудженими до позблавлення волі.

Розглянуто окремі теоретичні та прикладні питання організації діяльності спостережних комісій в Україні. Наведено позитивні практики діяльності цих комісій, приклади документів, звітів за результатами моніторингу умов тримання та забезпечення прав і законних інтересів засуджених. Висвітлено особливості громадського контролю за додержанням конституційних та спеціальних прав засуджених. Докладно розкрито питання моніторингу дотримання медичних прав засуджених, матеріально-побутових умови утримання в місцях позбавлення волі та дотримання права на працю. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення системи громадського контролю.

Розроблено концептуальну модель оптимізації процесу виконання кримінальних покарань. Досліджено підходи до розуміння засад і напрямів упровадження зазначеного процесу, що переважали за різних часів у науці кримінально-виконавчого (виправно-трудового) права, розглянуто вплив пануючих ідей на його реалізацію. Вивчено практику виконання кримінальних покарань і на підставі одержаних результатів виокремлено основні сучасні тенденції спрямування й розвитку цього процесу, показано протиріччя між цілями, засобами їх досягнення та результатами. Проаналізовано співвідношення ефективності виконання кримінальних покарань та оптимізації процесу виконання кримінальних покарань, розроблено підходи до встановлення критеріїв, способів і методів оцінювання ефективності з урахуванням практики інших країн. Виділено базові положення, доцільні для застосування в Україні. На підставі теоретичних напрацювань розроблено дефініцію поняття "оптимізація процесу виконання кримінальних покарань", надано узагальнену характеристику складових елементів концептуальної моделі його оптимізації, установлено алгоритм її впровадження. З'ясовано особливості цього процесу як об'єкта оптимізації, визначено його цільову орієнтацію. Відповідно до опрацьованих наукових положень розкрито систему основних і додаткових суб'єктів оптимізації процесу виконання кримінальних покарань, їх правовий статус, компетенцію, зв'язки й роль у запровадженні позитивних змін. Обгрунтовано засади й основні напрями оптимізації процесу виконання кримінальних покарань різних видів.