Осмислено іманентну креативну логіку літературного процесу як аспект онтологічних культуротворчих відношень у ході дослідження реалій, репрезентованих українською, російською та західноєвропейськими літературами, хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів - від середньовіччя до сучасності - та конститутивних для різних планів літературогенези: актуалізації міфопоетичних свідомісних архетипів, рефлексії категоріальної семантики жанру, рецепції філософських та ідеологічних концепцій, інтертекстуалізації та формування поетики літературного твору. Висвітлено функціональність християнізації світогляду в жанрогенезі української та російської легенди. Визначено особливості рефлективного аспекту жанроутворення у західноєвропейських літературах Відродження. Охарактеризовано чинники культурного феномену "зламу століть" та своєрідність його літературної складової. Виявлено жанрові модифікації російського нарису кінця ХІХ ст. Досліджено формотворчу продуктивність міфопоетичного мислення в сучасному соціокультурному контексті. Проаналізовано генеровані літературною рефлексією ХХ ст. концепції постмодернізму. Наведено поетологічний план вивчення літературних творів на основі досліджень рецепції ряду міфологем, принципів та складових образотворення, особливостей часопросторової організації та інтертекстуальності у зразках української та російської літератур ХІХ та ХХ ст.

Освещены вопросы развития украинской, русской и зарубежной литературы в историко-литературном контексте. Рассмотрены проблемы воспроизведения пушкинских текстов на украинском языке в жанрах оригинального произведения и перевода, современного изучения художественной прозы Н.А.Некрасова. Проанализированы особенности организации художественного пространства в романах М.А.Булгакова, функционирования классической литературы в современном социокультурном обществе.

Висвітлено питання розвитку української, російської та зарубіжної літератури в історико-культурному контексті. Проаналізовано поетичні, естетичні та поетологічні аспекти історичної трансформативності художньої словесності. Розглянуто особливості функціонування трансісторичних компонентів поетики в літературних реаліях, сформованих різними національними літературами - українською, російською та західноєвропейськими, і хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів: від середньовіччя до сучасності. Виявлено особливості реінтерпретації трансісторичних образів, мисленнєвих та наративних структур у художніх творах у процесі аналізу ряду складових їх поетики - ауторефлексії ліричного героя, провідних мотивів, хронотопу, наративної побудови.

Розглянуто питання розвитку української, російської та зарубіжної літератури в історико-культурному контексті. Проаналізовано російську літературну традицію 1920 - 1930-х р., літературу в сучасній соціокультурній ситуації. Описано місце літератури в аспекті сучасної культури, характер її взаємодії з іншими видами мистецтва. Запропоновано новий підхід до систематизації багатовекторного культурного процесу ХХ ст. з позицій літературної критики модерну і постмодернізму. Висвітлено особливості перекладу на українську мову лірики С.А.Єсеніна.

Рассмотрены вопросы развития украинской, русской и зарубежной литературы в историко-культурном контексте. Проанализирована русская литература 1920 - 1930-х годов, литература в современной социокультурной ситуации. Описано место литературы в аспекте современной культуры, характер ее взаимодействия с другими видами искусства. Предложен новый подход к систематизации многовекторного культурного процесса ХХ в. с позиций литературной критики модерна и постмодернизма. Освещены особенности перевода на украинский язык лирики С.А.Есенина.

Освещены проблемы методологии исследования художественных текстов. Описана специфика темпоральных процессов в литературе. Проанализированы особенности проявления черт украинского национального характера в образах либретто Э.Багрицкого "Дума про Опанаса". Рассмотрена проблема взаимодействия античной и романтической литератур. Предложена мифолого-символическая интерпретация художественного текста как исследование триады "архетип - миф - традиционный сюжет", раскрыта ее роль в осмыслении аксиологических доминант индивидуального творчества.

Рассмотрен вопрос о классификации жанров новогреческого песенного фольклора. Описана художественная специфика образа музыканта. Освещены особенности художественной реализации модели литературной коммуникации "автор - произведение - читатель". Проанализированы фрацузская классика XVII ст. в рефлексии Стендаля, анималистика Ч.Робертса в контексте становления национальной англоканадской литературы, жанровая структура лирического рассказа в русской литературе ХХ в.(И.Бунин, Б.Зайцев).

Освещены традиции путевого и бытописательного очерка в творчестве А.С.Пушкина и М.Ю.Лермонтова. Описаны типология женских романтических образов английской литературы первой половины ХІХ в., специфические черты "женского" творчества по материалах романистики писательниц 1860 - 1880 гг. М.Вовчка и Н.Хвощинской. Проанализированы взаимодействие повествовательного и драматического начал в прозе А.П.Чехова конца ХІХ в., специфика повествовательной структуры в рассказе писателя "Дом с мезонином". Раскрыта тема жизни и смерти в цикле поэтических драм 1920-х гг. В.В.Набокова.

Висвітлено специфіку найдавніших баладних сюжетів у творчості українських поетів-романтиків. Розглянуто питання інтерпретації біблійного мотиву пророцтв у романі-епопеї В.Дрозда "Листя землі". Описано архетип матері у п'єсі видатного драматурга американської та світової літератури Е.Олбі "Три високі жінки". Розкрито структуру і функції психологічного дискурсу в романі англо-ірландського письменника Д.Джойса "Улісс". Проаналізовано казково-образні та міфопоетичні мотиви в романі російського письменника Ю.Полякова "Грибний цар". Визначено особливості художнього аналітизму в поезії І.Франка та К.Случевського.

Освещена специфика древнейших балладных сюжетов в творчестве украинских поэтов-романтиков. Рассмотрены вопросы интерпретации библейского мотива пророчеств в романе-эпопеи В.Дрозда "Листья земли". Описан архетип матери в пъесе видного драматурга американской и мировой литературы Э.Олби "Три высокие женщины". Раскрыты структура и функции психологического дискурса в романе англо-ирландского писателя Д.Джойса "Улисс". Проанализированы сказочно-образные и мифопоэтические мотивы в романе русского писателя Ю.Полякова "Грибной царь". Определены особенности художественного аналитизма в поэзии И.Франко и К.Случевского.

Освещены традиции романтизма в современных детективах. Раскрыта символика эгоцентризма и индивидуализма в контексте немецкой романтической поэзии. Проанализирована проблема мифотворчества в британской прозе ХІХ ст. о Крымской войне 1853 - 1856 гг. Раскрыта тема родины в книге М.Цветаевой "После России". Описана социокультурная функция литературы и рассмотрены задачи литературной критики.

Висвітлено "Історію Русів" у контексті слов'янської культури. Проаналізовано особливості перетворення структурних матриць традиціоналістської поетики в генеалогічних моделях англійських романів епохи Відродження. Описано метрико-ритмічну структуру сатиричних творів Р. Бернса в українському перекладі. Визначено специфіку репрезентації жіночих образів у наративній структурі романа Д. Донліві "Рудий". Розкрито онтологічний зміст концепту авторської маски у романах Ю. Андруховича.

Освещена "История Русов" в контексте славянской культуры. Проанализированы особенности преобразования структурных матриц традиционалистской поэтики в генеалогических моделях английских романов эпохи Возрождения. Описана метрико-ритмическая структура сатирических произведений Р. Бернса в украинском переводе. Определена специфика репрезентации женских образов в нарративной структуре романа Д. Донливи "Рудой". Раскрыто онтологическое содержание концепта авторской маски в романах Ю. Андруховича.