Раскрыт принцип затруднения адаптации студентов-первокурсников к учебному процесу в высшей школе. Конкретизированы возможности самостоятельной работы на пути их устранения.

Вивчено проблему формування педагогічної культури як важливого чинника професійної компетентності майбутнього вчителя технології. Аргументовано, що інтенсифікація навчання у сучасній школі залежить від педагогічної культури викладачів. Визначено, що з педагогічною культурою викладача професійного навчання пов’язано уміння здійснювати оцінювання результативності власної діяльності й пізнавальної діяльності своїх учнів. Наголошено на підвищенні кваліфікаційного рівня викладача. Проаналізовано доцільність використання інтерактивних семінарських занять, ділових ігор. Подано пропозиції щодо професійної перепідготовки.

Изучена проблема формирования педагогической культуры как важного фактора профессиональной компетентности будущего учителя технологии. Аргументировано, что интенсификация обучения в современной школе зависит от педагогической культуры преподавателей. Определено, что с педагогической культурой преподавателя профессионального обучения связаны умения осуществлять оценивание результативности собственной деятельности и познавательной деятельности своих учеников. Особое внимание уделено повышению квалификационного уровня преподавателя. Проанализирована целесообразность использования интерактивных семинарских занятий, деловых игр. Даны предложения относительно профессиональной переподготовки.

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з питань професійної та педагогічної культури. Визначено сутність і критерії професійно-педагогічної культури студентів. Обґрунтовано компоненти професійно-педагогічної культури вчителів початкових класів та їх показники. На підставі експериментальних досліджень з’ясовано, що педагогічна культура пов’язується не стільки з предметним змістом навчальних дисциплін, скільки з прийомами і методами позиційної взаємодії з дітьми, міжособової взаємодії у спілкуванні та співпраці.

Проанализирована психолого-педагогическая литература по вопросам профессиональной и педагогической культуры. Определены сущность и критерии профессионально-педагогической культуры студентов. Обоснованы компоненты профессионально-педагогической культуры учителей начальных классов и их показатели. На основании экспериментальных исследований выяснено, что педагогическая культура связана не столько с предметным содержанием учебных дисциплин, сколько с приемами и методами позиционного взаимодействия с детьми, межличностного взаимодействия в общении и сотрудничестве.

Висвітлено основні аспекти психолого-педагогічного аналізу категорії «самоаналізу», підходи щодо визначення поняття. З’ясовано, що у ході розвитку педагогічної думки проблему самоаналізу вивчали з двох позицій: необхідність звернення до самоаналізу учня задля самоосвіти і необхідність самоаналізу педагога з метою професійного самопізнання та самовдосконалення. Встановлено, що в контексті проектування спеціальних педагогічних умов для самоаналізу в майбутнього вчителя надзвичайно важливим є визначення як результату такого аналізу не лише нагромадження студентом уявлень про себе, але й досвіду самоаналітичної діяльності, його збагачення.

Освещены основные аспекты психолого-педагогического анализа категории «самоанализа», подходы к определению понятия. Определено, что в ходе развития педагогической мысли проблему самоанализа изучали с двух позиций: необходимость обращения к самоанализу учащегося для самообразования и необходимость самоанализа педагога с целью профессионального самопознания и самосовершенствования. Установлено, что в контексте проектирования специальных педагогических условий для самоанализа у будущего учителя очень важным является определение в качестве результата такого анализа не только накопление студентом представлений о себе, а и опыта самоаналитической деятельности, ее обогащение.

Здійснено історико-педагогічний аналіз нормативно-законодавчої бази та довідково-статистичних видань проблеми самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). На конкретних прикладах розкрито процес зародження нормативно-правових механізмів освітньої діяльності у питаннях вищої освіти. Зазначено, що реформаторські процеси і перетворення в освітній сфері носили особливий регіональний характер на Лівобережній та Правобережній Україні. Зроблено висновок, що нормативно-законодавчі, статистично-довідкові видання відображають своєрідність теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ досліджуваного періоду.

Осуществлен историко-педагогический анализ нормативно-законодательной базы и справочно-статистических изданий проблемы самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины (вторая половина ХIХ – начало ХХ вв.). На конкретных примерах раскрыт процесс зарождения нормативно-правовых механизмов образовательной деятельности в вопросах высшего образования. Подчеркнуто, что реформаторские процессы и преобразования в образовательной сфере носили особенный региональный характер на Левобережной и Правобережной Украине. Сделан вывод, что нормативно-законодательные, статистико-справочные издания отображают своеобразие теории и практики самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ в исследуемый период.

Розглянуто основні підходи до визначення сутності статевого виховання/освіти, що сформовані у педагогіці на початок ХХІ ст. На основі розглянутих концепцій обґрунтовано положення про концептуальну відмінність статевого виховання/освіти та виховання/освіти гендерної. Зроблено висновки, що статеве виховання має концептуальні розходження із вихованням гендерним, яке визнає існування статевих відмінностей чоловіка/жінки, але спрямоване на повноцінне розкриття особистості учнів (хлопчика та дівчинки), за рахунок їх гармонійного розвитку, тобто збалансування саме інструментальних та експресивних рис особистості.

Рассмотрены основные подходы к определению сущности полового воспитания/образования, которые сформированы в педагогике на начало ХХІ в. На основании представленных концепций обоснованы положения о концептуальном отличии полового воспитания/образования и воспитания/ образования гендерного. Сделаны выводы, что половое воспитание имеет концептуальные расхождения с воспитанием гендерным, которое признает существование половых отличий мужчины/женщины, но направлено на полноценное раскрытие личности учащихся (мальчика и девочки) за счет их гармоничного развития, то есть сбалансирования именно инструментальных и экспрессивных черт личности.

Обгрунтовано технології формування колективу студентської групи. Проаналізовано позитивні й негативні чинники розвитку студентських колективів в педагогічній теорії та практиці радянського та пострадянського періодів. Показано значення діагностування у процесі реалізації технології формування колективу. На основі емпіричних досліджень виділено етапи розвитку колективу студентської групи: інформаційний, діяльнісний, саморозвивальний. Визначено методики, які сприяють згуртуванню студентського колективу. Наголошено, що успішність формування колективу великою мірою залежить від організаторських якостей лідера студентської групи.

Обоснованы технологии формирования коллектива студенческой группы. Проанализированы позитивные и негативные факторы развития студенческих коллективов в педагогической теории и практике советского и постсоветского периодов. Показано значение диагностирования в процессе реализации технологии формирования коллектива. На основе эмпирических исследований выделены этапы развития коллектива студенческой группы: информационный, деятельностный, саморазвивающий. Определены методики, которые способствуют сплочению студенческого коллектива. Подчеркнуто, что успешность формирования коллектива в большей мере зависит от организаторских качеств лидера студенческой группы.

Розглянуто становлення понять «компетентність» і «професіоналізм» в педагогічній теорії. Аргументовано, що людина може бути професіоналом в своїй сфері, але не бути компетентною у вирішенні всіх професійних питань. Доведено доцільність вивчення окремих аспектів професійної компетентності фахівця, серед яких етична має переважне значення. Проаналізовано проектувальну компетентність майбутнього вчителя технологічної освіти. Визначено головні складові професійної компетентності. Зроблено висновок, що проектувальна компетентність як інваріантна характеристика, з одного боку, відображає відпрацьовану досвідом систему професійних знань, умінь і навичок, а з іншого – є психологічним інструментом впливу вчителя на внутрішній світ дитини.

Рассмотрено становление понятий «компетентность» и «профессионализм» в педагогической теории. Аргументировано, что человек может быть профессионалом в своей сфере, но не быть компетентным в решении всех профессиональных вопросов. Доказана целесообразность изучения отдельных аспектов профессиональной компетенции специалиста, среди которых этическая имеет преобладающее значение. Проанализирована проектировочная компетентность будущего учителя технологического образования. Определены главные составляющие профессиональной компетентности. Сделан вывод, что проектировочная компетентность как инвариантная характеристика, с одной стороны, отображает отработанную опытом систему профессиональных знаний, умений и навыков, а с другого – является психологическим инструментом влияния учителя на внутренний мир ребенка.

З’ясовано сутність поняття «технологія освіти» як складника дидактичної системи шляхом аналізу різнобічних методологічних підходів до досліджуваного явища. Визначено методологічні підходи щодо вивчення технології освіти: системний, дидактичний, технологічний. Узагальнено, що технологія освіти як педагогічна категорія – загальне поняття, що реалізується через конкретні поняття: педагогічна технологія та технологія навчання. З ієрархічної позиції запропоновано ці категорії розташовувати у такому порядку: технологія освіти > педагогічна технологія > технологія навчання.

Выявлена сущность понятия «технология образования» как составляющей дидактической системы путем анализа разносторонних методологических подходов к исследуемому явлению. Определены методологические подходы к изучению технологии образования: системный, дидактический, технологический. Обобщено, что технология образования как педагогическая категория – общее понятие, что реализуется через конкретные понятия: педагогическая технология и технология обучения. С иерархической позиции предложено эти категории размещать в таком порядке: технология образования > педагогическая технология > технология обучения.

Проналізовано досвід впровадження компетентнісного підходу до освітньо-виховних практик ВНЗ. Обґрунтовано чинники активізації науково-педагогічної громадськості в усвідомленні такого інноваційного підходу як компонента зміни знаннєвої парадигми навчання. Визначено гальмівні чинники впровадження до освітньо-виховних практик ВНЗ компетентнісного підходу. Наголошено, що визначальним чинником формування професійних компетентностей у випускників українських університетів має стати мотивація до успішного навчання як система цілей, потреб і мотивів, що спонукають діяльнісну поведінку.

Проанализирован опыт внедрения компетентностного подхода к образовательно-воспитательным практикам ВУЗ. Обоснованы факторы активизации научно-педагогической общественности в осознании такого инновационного подхода как компонента изменения знаниевой парадигмы обучения. Определены тормозящие факторы внедрения в образовательно-воспитательную практику ВУЗ компетентностного подхода. Подчеркнуто, что определяющим фактором формирования профессиональных компетентностей у выпускников украинских университетов должна стать мотивация к успешному обучению как система целей, потребностей и мотивов, которые побуждают деятельное поведение.

Розглянуто поняття професійної компетентності педагога. Проаналізовано професійний розвиток і творчу діяльність педагога в системі безперервної професійної освіти. Виділено критерії творчої педагогічної діяльності. Виявлено, що важливим змістовим модулем у структурі становлення педагогічної культури педагога вищої школи є комплекс психолого-педагогічних умінь: конструктивних, комунікативних, дидактичних, перцептивних, сугестивних, пізнавальних, прикладних, організаторських, психотехнічних. Запропоновано впровадження в практику нетрадиційних форм засідання кафедри, зокрема: проблемних столів, творчих педагогічних проектів, відеоконференцій, науково-педагогічних експедицій.

Рассмотрено понятие профессиональной компетентности педагога. Проанализированы профессиональное развитие и творческая деятельность педагога в системе непрерывного профессионального образования. Выделены критерии творческой педагогической деятельности. Выявлено, что важным содержательным модулем в структуре становления педагогической культуры педагога высшей школы является комплекс психолого-педагогических умений: конструктивных, коммуникативных, дидактических, перцептивных, суггестивных, познавательных, прикладных, организаторских, психотехнических. Предложено внедрение в практику нетрадиционных форм заседания кафедры, в частности: проблемных столов, творческих педагогических проектов, видеоконференций, научно-педагогических экспедиций.

На підставі досліджень виявлено відмінності мотиваційних потреб до занять фізичними вправами у юнаків і дівчат технолого-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного університету. Встановлено, що як для юнаків, так і для дівчат вдосконалення фізичної діяльності може бути привабливим як досвід, який можна використовувати в інших життєвих ситуаціях. Зроблено висновок, що використання знань провідних мотивів студентів викладачами фізичного виховання буде сприяти більш ефективному вибору засобів фізичної культури та підвищенню продуктивності занять з фізичного виховання.

На основании исследований выявлены отличия мотивационных потребностей к физическим упражнениям у юношей и девушек технолого-педагогического факультета Криворожского государственного педагогического университета. Установлено, что как для юношей, так и для девушек усовершенствование физической деятельности может быть привлекательным как опыт, который можно использовать в других жизненных ситуациях. Сделан вывод, что использование знаний ведущих мотивов студентов преподавателями физического воспитания будет способствовать более эффективному выбору средств физической культуры и повышению продуктивности занятий по физическому воспитанию.

Аргументовано необхідність впровадження системи індикаторів ефективності діяльності професійно-технічних навчальних закладів задля дослідження якісних показників підготовки кваліфікованих робітників, підвищення гнучкості ринку освітніх послуг. Розкрито поняття моніторингу у сфері професійно-технічної освіти як самостійного напряму науково-управлінської діяльності. Запропоновано оптимізувати використання окремих груп індикаторів в моніторингових дослідженнях, що слугують елементами аналізу освітньої політики.

Аргументирована необходимость внедрения системы индикаторов эффективности деятельности профессионально-технических учебных заведений для исследования качественных показателей подготовки квалифицированных рабочих, повышения гибкости рынка образовательных услуг. Раскрыто понятие мониторинга в сфере профессионально-технического образования как самостоятельного направления научно-управленческой деятельности. Предложено оптимизировать использование отдельных групп индикаторов в мониторинговых исследованиях, которые служат элементами анализа образовательной политики.

Інтегровано результати наукових досліджень в галузі соціології, філософії та педагогіки з метою виявлення організаційних та самоорганізаційних механізмів змін сучасного комунікаційного суспільства. Продемонстровано, що інформатизація соціуму на рівні окремої людини у сьогоднішніх масштабах стає фактором, який збільшує ентропійні процеси у соціумі. Доведено, що педагогіка виступає провідною системою в регуляції ентропійних процесів. Запропоновано концепцію проектної соціокультурної форми особистості, формування якої може стати одним із пріоритетних напрямів педагогічної практики на початку ХХІ ст. в Україні.

Интегрированы результаты научных исследований в области социологии, философии и педагогики с целью выявления организационных и самоорганизационных механизмов изменений современного коммуникационного общества. Продемонстрировано, что информатизация социума на уровне отдельного человека в сегодняшних масштабах становится фактором, которые увеличивает энтропийные процессы в социуме. Доказано, что педагогика выступает ведущей системой в регуляции энтропийных процессов. Предложена концепция проектной социокультурной формы личности, формирование которой может стать одним из приоритетных направлений педагогической практики в начале ХХI в. в Украине.

Розглянуто проблему формування інформаційної культури майбутнього соціального педагога в процесі професійної підготовки. Визначено основні чинники, що зумовлюють необхідність формування інформаційної культури майбутнього фахівця. Уточнено сутність понять віртуальних засобів навчання і підготовленості соціальних педагогів до професійної діяльності. Запропоновано активне використання інформаційно-рефлексивних технологій в процесі адаптації випускників-магістрів соціальної педагогіки до професійної діяльності.

Рассмотрена проблема формирования информационной культуры будущего социального педагога в процессе профессиональной подготовки. Обозначены основные факторы, которые обусловливают необходимость формирования информационной культуры будущего специалиста.Уточнена сущность понятия виртуальных средств обучения и подготовленности социальных педагогов к профессиональной деятельности. Предложено активное использование информационно-рефлексивных технологий в процессе адаптации выпускников-магистров социальной педагогики к профессиональной деятельности.

Розглянуто сучасний стан і теоретичні основи підготовки майбутніх учителів технології у ВНЗ, їх структуру та зміст. Обґрунтовано роль і значення інтегрованого підходу в освітньому процесі у вищій школі. Подано характеристику педагогічних умов ефективної реалізації міждисциплінарної інтеграції, розроблених з урахуванням інтересів учнів, навчальних і специфічних особливостей освітньої установи. Розроблено модель інтегративної підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності.

Рассмотрено современное состояние и теоретические основы подготовки будущих учителей технологии в ВУЗ, их структуру и содержание. Обоснованы роль и значение интегрированного подхода в образовательном процессе в высшей школе. Дана характеристика педагогических условий эффективной реализации междисциплинарной интеграции, разработанных с учетом интересов учащихся, учебных и специфических особенностей образовательного учреждения. Разработана модель интегративной подготовки будущего учителя к профессионально-педагогической деятельности.

Розроблено систему контролю знань студентів за умов кредитно-модульної системи навчання. Аргументовано, що ефективною формою поточного контролю загальнотехнічних дисциплін є співбесіда за звітами за лабораторні роботи. Досліджено існуючі контрольні тестові програми на предмет відповідності умовам кредитно-модульної системи навчання студентів. Визначено переваги контрольної тестової програми «Аssist 2». Зроблено висновок, що комп’ютеризація контролю знань дозволяє активно залучати студентів до навчального процесу, значно покращити засвоєння складних загальнотехнічних дисциплін.

Разработана система контроля знаний студентов в условиях кредитно-модульной системы обучения. Аргументировано, что эффективной формой поточного контроля общетехнических дисциплин является собеседование по отчетам за лабораторные работы. Исследованы существующие контролирующие тестовые программы на предмет соответствия условиям кредитно-модульной системы обучения студентов. Определены преимущества контролирующей тестовой программы «Аssist 2». Сделан вывод, что компьютеризация контроля знаний позволяет активно привлекать студентов к учебному процессу, значительно улучшить усвоение сложных общетехнических дисциплин.

Розглянуто проблеми ігрового навчання студентів на факультеті іноземних мов. Акцентовано, що ігрове навчання – активна пізнавальна діяльність, у процесі якої студенти під керівництвом викладача, як учасники імітаційно-рольової ситуації, виявляючи ініціативу, самостійність і змагальність, оволодівають знаннями та навичками, виробляють власний стиль діяльності. На підставі результатів дослідно-експериментальної роботи з формування комунікативних умінь студентів засобами ігрового навчання доведено ефективність використання ділових, рольових, імітаційних ігор за умов застосування комплексу педагогічних умов, спрямованих на формування позитивної мотивації спілкування.

Рассмотрена проблема игрового обучения студентов на факультете иностранных языков. Акцентировано, что игровое обучение – активная познавательная деятельность, в процессе которой студенты под руководством преподавателя, являясь участниками имитационно-ролевой ситуации, проявляя инициативу, самостоятельность и соревновательность, овладевают знаниями и навыками, создают собственный стиль деятельности. На основании результатов опытно-экспериментальной работы по формированию коммуникативных умений студентов средствами игрового обучения, доказана эффективность использования деловых, ролевых, имитационных игр при условии использования комплекса педагогических условий, направленных на формирование позитивной мотивации общения.

Уточнено поняття «самоорганізація навчальної діяльності студентів». Висвітлено теоретичні основи формування самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ. Виокремлено компоненти педагогічної самоорганізації. Доведено, що створення викладачами у ВНЗ сприятливих психолого-педагогічних умов довіри, творчих взаємин сприяє залученню студентів до опанування техніки позитивного самовпливу. Зроблено висновок, що планомірне й систематичне навчання студентів основ самоорганізації власної навчально-пізнавальної діяльності має високу ефективність, а саме: активізує всі види діяльності та спонукає виявляти зустрічні зусилля стосовно навчання, що сприяє підвищенню успішності, дисципліни, організованості.

Уточнено понятие «самоорганизация учебной деятельности студентов». Освещены теоретические основы формирования самоорганизации учебно-познавательной деятельности студентов ВУЗ. Выделены компоненты педагогической самоорганизации. Доказано, что создание преподавателями в ВУЗ благоприятных психолого-педагогических условий доверия, творческих отношений способствует привлечению студентов к овладению техники позитивного самовлияния. Сделан вывод, что планомерное и систематическое обучение студентов основам самоорганизации собственной учебно-познавательной деятельности имеет высокую эффективность, а именно: активизирует все виды деятельности и побуждает выявлять встречные усилия относительно обучения, что способствует повышению успешности, дисциплины, организованности.

Акцентовано особливу увагу на актуальній проблемі духовного відродження України. Обгрунтовано субстанційні та структурно-функціональні характеристики духовності як визначального чинника національного виховання. Зроблено висновок, що саме духовність уособлює національну визначеність певної людської спільноти, а проблема «духовність - нація» з необхідністю вбирає в себе всі наріжні осі національного виховання – виховання національного духу, усвідомлення національної ідеї, залучення до національних традицій, формування національної самосвідомості.

Акцентировано особое внимание на актуальной проблеме духовного возрождения Украины. Обоснованы субстанционные и структурно-функциональные характеристики духовности как определяющего фактора национального воспитания. Сделан вывод, что именно духовность олицетворяет национальную определенность человеческого сообщества, а проблема «духовность - нация» с необходимостью впитывает в себя все краеугольные оси национального воспитания – воспитание национального духа, осознание национальной идеи, привлечение к национальным традициям, формирование национального самосознания.