Масштабні прояви трансформаційних перетворень, які відбуваються як на глобальному, так і на локальному рівнях, не вкладаються у звичні раніш теоретичні схеми, котрі грунтувалися переважно на детерміністських і лінійно-прогресистських ідеях. Головну увагу приділено проблемі демократизації суспільства, тобто певній спрямованості політичного процесу, яка характеризується розширенням прав і свобод громадян, участю народу в політичному житті, посиленням контролю з боку суспільства за діяльністю держави, забезпеченням вільної конкуренції різних політичних сил, ідеологічного та політичного плюралізму.

Розглянуто процес наростання суспільно-політичної активності релігійних організацій протягом останніх місяців 2004 р. Проаналізовано позицію різних релігійних організацій під час "помаранчевої" революції.

Одна з найактуальніших у педагогіці й філософії освіти проблем - проблема професіоналізму, світоглядної культури, духовно-морального обличчя вчителя. Адже саме від вчителя, його особистісних характеристик залежить реалізація навчальних планів, якість освітніх послуг, виховання учнів як у процесі навчання, так і в позанавчальний час. Наголошено на необхідності формування особистості вчителя відповідно до потреб сучасної практики, динамічних змін, що відбуваються в країні і світі.

Розглянуто досвід Національної академії державного управління при Президентові України щодо ефективності підготовки вищих державних службовців.

Розглянуто фактори, що впливають на формування моделі особистості в сучасному українському суспільстві. Особливу увагу звернуто на виміри, за якими ці фактори можна класифікувати.

Зроблено спробу з'ясувати особливості сценарію, за яким відбувається процес демократизації країни, визначити специфіку українського варіанта переходу від авторитарного політичного режиму до демократії як такої.

Сучасна українська держава відбулася завдяки консолідуючій силі державницької національної ідеї. На базі аналізу наукових праць, присвячених процесові становлення і змісту української національної ідеї, запропоновано розглядати її з позиції політичної суб'єктності української нації. За умов значного поширення нігілізму на українському грунті важливим є національне самовизначення, усвідомлення національної ідеї на особистісному рівні.

Окреслено євроінтеграційні перспективи України після президентських виборів 2004 року та значення цього процесу для подальшого політичного й економічного розвитку нашої країни.

Розглянуто одну з найактуальніших проблем сучасної теорії комунікації - визначення процесів формування віртуального простору. Виокремлено різні рівні організації віртуального простору: цивілізаційний, культурний, релігійний, політичний, мотиваційний, когнітивний тощо. Проаналізовано приклади стратегій трансформацій віртуального простору.

Проаналізовано погляди та практичні дії першого президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика щодо українських визвольних змагань 1917 - 1920 років. Розкрито причини їх суперечливості.

Запропоновано методологічні підходи до узагальнення та систематизації різних форм громадських організацій етнічного спрямування у контексті з'ясування їх місця в інституціональній структурі громадянського суспільства.

Розглянуто основні підходи до класифікації політичних систем, розроблені в сучасній західній порівняльній політології. Особливу увагу звернуто на класифікації, створені в межах біхевіористської революції у політичній науці (Е. Шилз, Г. Алмонд, Р. Даль та ін.). Зроблено висновок щодо найбільшої евристичності тривимірних координатних типологій.

Досліджено проблеми сучасного тероризму як реалізацію конфліктного потенціалу суспільства. Відзначено, що невирішеність політичних, економічних, територіальних, етнічних, конфесійних та інших протиріч завжди створює психологічний грунт, насамперед у середовищі інтелектуалів, для "вдосконалення" державних інститутів влади "силовими методами". На відміну від еволюційного та тривалого тиску на владу й політичну еліту, революційний терор мобільно реагує на суспільні та глобальні зміни, провокуючи певні соціальні групи на акти громадянської непокори. Розглянуто окремі аспекти потенційних загроз і передумови можливого виникнення тероризму в Україні.

Переосмислено суспільно-політичні ідеї Станіслава Оріховського, проаналізовано його бачення концепції держави та правителя. Акцентовано на ідеї антропоцентризму у спадщині мислителя, яка вплинула на його бачення державного устрою, ролі та завдання правителя. Здійснено спробу проаналізувати суспільно-політичні погляди С. Оріховського в контексті широкого спектра ідей доби Відродження.

Висвітлено проблеми: зв'язок особливостей структурування інтересів економіко-політичних еліт в Україні та ринкових перетворень, роль альянсу з політичною владою у зміцненні мережі економічних еліт, стосовно змін орієнтацій України на зближення з Євросоюзом після президентських виборів 2004 р. Висловлено думку, що зміцнення мереж економіко-політичних еліт до початку 2000-х р. ускладнювалося особливостями ринкових реформ, процесу приватизації, низьким припливом іноземних інвестицій. Обгрунтовано висновок про поляризацію в 2004 р. політичних і економічних макроінтересів у суспільстві та мереж еліт, які їх підтримують, а також про нагромадження домінуючими елітними мережами "критичної маси" європейського вибору, який має посилюватися незалежно від перемоги будь-якої мережі у президентській виборчій кампанії.

Розглянуто питання стратегії політичної партії. Увагу акцентуєтовано на виявленні специфічних особливостей стратегії, розкрито підходи і методи її побудови.

В Україні спостерігається суттєва різниця в системі ідентичностей громадян з різних регіонів. Регіональний зріз дає можливість виявити найочевидніші розбіжності в усьому масиві етнічних, мовних, релігійно-конфесійних, геополітичних, політико-ідеологічних орієнтацій та пріоритетності тих чи інших типів ідентичності громадян. Це дає підстави для виявлення впливу регіональних особливостей на перспективи становлення нації та спільної ідентичності в країні.

Розглянуто феномен інформаційної революції та її вплив на політичні, культурні, соціальні й економічні зміни в суспільстві. Зроблено спробу з'ясувати, з огляду на сучасні соціально-політичні процеси, особливості інформаційного суспільства, виявити позитивні та негативні наслідки його розвитку.

Розглянуто актуальні проблеми ефективності соціального партнерства влади і громадянського суспільства. Проаналізовано умови, необхідні для активного й ефективного соціального діалогу між державою і громадянським суспільством, його функції і роль, висловлено пропозиції, спрямовані на налагодження дієвого соціального партнерства.

Проаналізовано чинники сталого самовідновлення близькосхідного конфлікту, котрий несе в собі тенденцію переростання з регіонального на цивілізаційний. Простежено вплив на ескалацію кризи інститутів глобального контролю, актуальних економічних тенденцій, радикального ісламізму.