Індекс рубрикатора НБУВ: Т4е(0)л0

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено адміністративні органи ранньовізантійського Херсона, державно-правовий статус міста, принципи, на базі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією.

Публікуються результати дослідження і дається повний аналіз археологічних матеріалів поселення античного часу Новопокровка-I, визначається місце пам'ятки як серед подібних на сільській окрузі Феодосії, так і Європейського Боспору.

Успішна розробка теорії антропогенезу можлива лише за умови плідної співпраці філософії та конкретних наук, зокрема археології палеоліту, оскільки вона має чітко виражений міждисциплінарний характер.

Проведено комплексний (демографічний, краніологічний та палеоекологічний) аналіз антропологічної серії могильника Григорівка Канівського району на Черкащині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4г(4Укр)д Аркас

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано, що під час дослідження будь-якої групи матеріалів особливо цікавим є питання щодо можливостей місцевого виробництва. З колекції античних печаток, знайдених під час розкопок Херсонеса, виділено невелику групу бронзових перснів-печаток, характерну лише для Херсонеса та його найближчої округи. Ці вироби об'єднано однаковою формою і технологіею виготовлення. Зроблено спробу їх відтворення. Частину перснів знайдено у некрополі біля радгоспу "Севастопольський" поблизу Інкермана. Вона датована за супровідним поховальним інвентарем II - III ст. н. е., що дозволяє зарахувати непаспортизований матеріал розкопок К. К. Косцюшко-Валюжинича до цього ж періоду. А досить вузький ареал розповсюдження таких перснів свідчить про місцеве виробництво.

Розглянуто нову археологічну культуру пізнього палеоліту Криму. Наведено характеристику її крем'яної індустрії, визначено хронологію, генетичну базу та місце в колі граветтських культур України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)273.112-417

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Протягом перших п'яти років виконання міжнародного кримського палеолітичного проекту головну увагу було зосереджено на дослідженні трьох середньопалеолітичних (Кабазі II, Кабазі V та Старосілля) та однієї пізньопалеолітичної (Сюрень I) пам'яток Західного Криму. До того ж, протягом двох польових сезонів досліджувалась східнокримська пам'ятка - Буран-Кая III, де були знайдені як середньо-, так і пізньопалеолітичні комплекси. Головні результати зусиль учасників проекту полягають у встановленні абсолютної хронології (понад 80 дат) як для середнього, так і для ранньої доби пізнього палеоліту півострова, визначенні технологічної та типологічної варіабельності для кримських середньопалеолітичних індустрій (західнокримська, кіїк-кобинська, старосільська та ак-кайська) та оріньяку варіанту кремс-дюфур Сюрені I. Новий тип індустрій було виявлено в 3 культурному шарі Старосілля. В Буран-Каї III, шар С, знайдено перші свідчення наявності в Криму східноселетських комплексів. Результати проведених досліджень вказують на те, що всі датовані середньопалеолітичні пам'ятки існували протягом останнього гляціалу. До того ж близько 30 тис. років тому на терені Криму співіснували кримсько-мікокська (індустрії старосілля, кіїк-кобинська та ак-кайська), західнокримська, східноселетська та оріньякська традиції в обробці каменю.

Статтю присвячено обгрунтуванню гіпотези про безпосередню участь римських провінційних майстрів у впровадженні гончарного виробництва у варварських народів Центральної та Східної Європи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(237Укр-4Сум)27-423.2

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У статті висвітлюються проблеми утворення і розвитку верхньопалеолітичних комплексів басейну Дністра, які належать до граветського шляху розвитку.

Розглянуто проблеми виникнення та специфіки розвитку граветтоїдної технічної традиції в степовій зоні Північного Причорномор'я протягом другої половини пізнього палеоліту.

Проаналізовано науковий рівень досліджень граветтійської проблематики, вирішено термінологічні неузгодження та непорозуміння, а також досліджено епіграветт та культури граветтійського шляху розвитку.

У статті в дискусійній формі висловлюються зауваження відносно читання та тлумачення деяких київських стародавніх графіті поганої збереженості, запропонованих у статті В.Орла і О.Кулика.

Простежено загальні закономірності розміщення археологічних пам'яток скіфського часу, насамперед, курганів скіфського типу, залежно від природних умов, а також поселенських зон і торговельно-військових шляхів.

Проведено критичний аналіз реконструкції храму Юпітера Доліхена, запропонований Т. Сарнавським і О. Я. Савелем в публікаціях, присвячених результатам археологічних досліджень на територіях сучасної Балаклави в 1996 - 1997 рр.

Розглянуто комплекс неолітичних знахідок дослідженої в Поворсклі стоянки Малоперещепинська-2а. На підставі порівняння її крем'яного інвентарю з матеріалами пізньомезолітичних і ранньонеолітичних пам'яток Надпоріжжя та Лісостепового Подніпров'я з'ясовано генезис місцевого дніпро-донецького неоліту.

У статті систематизуються матеріали поселень з досліджень 70 - 90-х рр. у Нижньому Подніпров'ї і розглядається динаміка їх розвитку в античну епоху.