Перший у світі компактний універсальний скануючий ядерний мікрозонд з очікуваною субмікронною роздільною здатністю збудовано на базі 3 МВ прискорювача типу Ван де Грааффа, в Інституті ядерної фізики (ІЯФ) м.Краків, Польща. Розділений "російський" квадруплет магнітних квадрупольних лінз входить до складу оптимізованої фокусуючої системи мікрозонда. У роботі висвітлено очікувані можливості та деякі особливості конструкції мікрозонда. ІЯФ та Інститут прикладної фізики (м.Суми, Україна) планують проводити спільні дослідження на базі цього приладу.

Отримано рівняння балансу енергії при розсіюванні електромагнітної хвилі довільним тілом, визначено розсіяну потужність. Розраховано ЕПР відкритого кінця (апертури) хвилеводу.

Числовим моделюванням процесів розпилення проведено аналіз спотворення глибинних профілів концентрації елементів під час вторинної іонної мас-спектрометрії, викликаного аналізуючим пучком. Отримані результати корелюють з відповідними експериментальними даними.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень динамічних процесів у речовинах поляризованих ядерних мішеней під час насичення електронного переходу надвисокочастотним сигналом за гелійових температур. Визначено оптимальні умови використання цих речовин.

Проведено аналіз літературних даних стосовно домішково-дефектної структури та огляд пов'язаних з нею фізичних властивостей монокристалів CdTe:Cl, що визначають детекторні характеристики матеріалу для реєстрації іонізуючого випромінювання.

Розглянуто сучасні проблеми сцинтиляційного матеріалознавства та передових технологій створення компактних і мініатюрних сцинтиляційних детектуючих систем для широкої галузі радіаційного приладобудування. Висвітлено основні науково-технічні аспекти синтезу сировини та вирощування сцинтиляційних кристалів, результати дослідження їх фізичних і радіаційних параметрів. Визначено критерії вибору сцинтилятора та фотоприймача, принципи побудови і конструктивні особливості радіаційних детекторів різноманітного призначення. Подано відомості про характеристики наднизькофонових спектрометричних блоків детектування нового покоління типу "сцинтилятор-ФЕП" на основі "важких" оксидних сцинтиляторів. Розкрито властивості нового типу інтегральних детекторів "сцинтилятор - фотодіод" на основі кристала ZnSe(Te). Наведено ряд прикладів практичного використання сцинтиляторів і сцинтиелектронних детекторів (СЕЛДІ) в медичних, митних і промислових інтроскопах, мініатюрних побутових, професійних багатофункціональних та аварійних дозиметрах, а також у радіометричних і спектрометричних системах.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: В381.130

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено огляд результатів теоретичних та експериментальних досліджень основних фізичних процесів, що протікають у сильнострумовому лінійному індукційному прискорювачі іонів (ЛІІП). Розглянуто формування сильнострумового іонного пучка та його подальше прискорення індукційними полями. Наведено результати лінійної і нелінійної теорій та досліджень філаментації сильнострумового пучка в ЛІІП. За допомогою 2,5-вимірного повністю релятивістського електромагнітного коду досліджено зарядову компенсацію, прискорення та стабільність сильнострумових пучків у ЛІІП.

Дається стисла інформація за такими напрямками прикладних досліджень як мас-спектрометрія на прискорювачах, атомна і молекулярна фізика, аналіз на іонних пучках, активаційний аналіз на заряджених частинках. Звертається увага на фізичні принципи, досягнення та деякі тенденції розвитку досліджень, а також на вимоги до прискорювачів і експериментальних методик. Вносяться пропозиції щодо розширення можливостей використання тандемних прискорювачів в Інституті ядерних досліджень НАН України.

Розглянуто дипольні та квадрупольні збудження в скінченному фермі-газі, який складається з нейтронів і протонів, у напівкласичному наближенні, що спирається на кінетичне рівняння. Знайдено одночастинкові дипольні та квадрупольні силові функції для зовнішніх полів, які використовують у квантових підходах типу наближення випадкових фаз для вивчення ізоскалярних та ізовекторних резонансів у ядрах.

На основі загаяних потенціалів обчислено власні електромагнітні поля циклічного сильнострумового пучка релятивістських електронів. Обчислення виконано в нульовому та першому наближеннях за амплітудами відхилень параметрів пучка від їх рівноважних значень. Отримані формули можна використовувати для дослідження стійкості циклічних пучків щодо збудження коливань у довільних циклічних системах, зокрема, у джерелах електромагнітного випромінювання (напр., у нагромаджувачах). Для ілюстрації досліджено стійкість пучка релятивістських електронів у бетатроні.

Висвітлено основні поняття та ідеї нелінійної фізики частинок і фізики нелінійних хвиль. Особливу увагу приділено солітонним явищам, питанням самоорганізації та динамічної стохастичності руху нелінійних систем.

Лінійні прискорювачі протонів та багатозарядних іонів, що розроблені та створені в ХФТІ у післявоєнні роки, були першими високочастотними резонансними прискорювачами такого типу не тільки в Україні, але й на теренах всього Радянського Союзу. В подальшому ця область прискорювальної науки та техніки стрімко розвивалася і в інших наукових центрах країни, але й до цього часу дослідження, пов'язані з лінійними високочастотними методами прискорення, становлять один з провідних наукових напрямів розвитку інституту. Короткий історичний нарис про становлення та розвиток фізики лінійних прискорювачів протонів у ННЦ ХФТІ наведено у цій роботі.

Для кінетичної моделі рентгенолюмінесценції відпрацьовано систему розрахунків середньостатистичного початкового просторового розподілу носіїв заряду за центрами запасання та рекомбінації, який створюється під час генераційного етапу. У процесі рентгенівського збудження люмінофорів створюється суттєва просторова неоднорідність генерації електронних збуджень (екситонів та вільних носіїв заряду), що зумовлює подальшу просторову неоднорідність розподілу носіїв за різними центрами. Отримана система розрахунку розподілу за різними центрами дозволяє визначити сцинтиляційну ефективність матеріалу та одержувати початкові умови розподілу носіїв за різними центрами для визначення функцій загасання сцинтиляційного імпульсу та фосфоресценції, запасання світлосуми різними пастками.

A majority of scientific publications, normative documents, and methodical recommendations refers to the mathematical definitions of limits of detection, which were presented in the original article of L.A. Currie [1] without substantiation and are incorrect in the general case. We present the correct mathematical definitions of limits of detection and give expressions for calculation of limits of detection in a nuclear counting experiment.

Наведено параметри сильнострумових прискорювачів релятивістських електронних пучків ХФТІ. Вказано основні напрями наукових досліджень та отримані результати. Описано шляхи можливих застосувань сильнострумових прискорювачів для вирішення різноманітних технологічних задач.

С позиции системного подхода и современных информационных технологий разработаны концепция, принципы, методы и алгоритмы синтеза технических средств дистанционного контроля и идентификации параметров радиационного загрязнения окружающей среды делящимися материалами и продуктами их распада. Описываются имитационные модели томографических свойств систем гамма-видения и процессы восстановления изображений по их проекциям. Приводится методика моделирования дозиметрических свойств детекторов разного типа. Предложенные модели информационных полей, порождаемых факторами загрязнения территории радионуклидами, позволяют разработать комплекс аппаратуры для глобального мониторинга регионов с экстремальной экологической обстановкой.

Виконано аналіз шляхів створення технічних засобів дистанційного спостереження локальних і просторово розподілених джерел радіоактивного випромінювання. Розроблено концепцію застосування принципу гама-бачення при створенні приладів дистанційного зондування полів штучної радіоактивності. За результатом досліджень оцінено можливість реалізації систем гама-бачення як комплексу програмно-апаратних засобів.

В наближенні хаотичних фаз розглядаються спінові хвилі у неферомагнітній двовимірній електронній рідині у магнітному полі. Враховано зв'язані стани електронів у полі домішкових атомів. Показано, що локалізація електронів сприяє розповсюдженню спінових хвиль. Існують нові гілки спектра хвиль в областях частот, де розповсюдження хвиль Сіліна неможливе. Знайдено спектр і декремент згасання хвиль. При перетині дисперсійної кривої хвилі Сіліна з резонансною частотою переходів електронів між рівнями Ландау і локальними рівнями має місце кросова ситуація, характерна для зв'язаних хвиль. Обчислено диференціальний переріз магнітного розсіяння нейтронів двовимірною електронною рідиною у магнітному полі. В енергетичному спектрі розсіяних нейтронів присутні додаткові максимуми, зумовлені одночастинковими збудженнями локалізованих електронів і спіновими хвилями. Положення і ширини цих максимумів дозволяють отримати відомості про спектр домішкових станів електронів, а також спектр і згасання спінових хвиль.

Рассмотрены современное состояние развития действующих и проекты новых ускорителей, динамика и формирование пучков в линейных ускорителях, элементы ускорителей, ускоряющие структуры, высокочастотные системы. Освещены проблемы диагностики и управления параметрами пучков, получения прецизионных пучков, автоматизации ускорителей. Представлены характеристики сильноточных импульсных ускорителей, новых методов ускорения, изложены особенности применения ускоренных пучков и др.