У дослідженні характеристик процесу народження електронно-позитронних пар (НЕПП) та ефекту незбереження атомної парності використано послідовний квантово-механічний та квантово-електродинамічний (КЕД) підхід (операторна теорія збурень та КЕД теорія збурень). Проаналізовано можливість інтерпретації вузьких піків позитронного спектра як резонансних станів складного надважкого ядра. Резонансні явища в ядерній підсистемі ведуть до структуризації позитронного спектра. Для розрахунку перетину НЕПП використано модифіковану версію релятивістського енергетичного підходу, який грунтується на S-матричному формалізмі Гелл-Мана та Лоу. Розрахунок виконано для випадку зіткнення ядер урану. Розвинуто послідовну КЕД теорію збурень для розрахунку характеристик (енергетичних рівнів, амплітуд E1, M1 переходів) важких і надважких атомів, зокрема, виконано розрахунок амплітуди E1 переходу 6s-7s без збереження парності в атомі Cs.

Методами електронної та фононної спектроскопій за умов пучків, що перетинаються, проведено прецизійні експериментальні дослідження прямих і резонансних процесів зіткнень електронів з атомами та іонами лужних, лужноземельних металів, цинку, кадмію та талію. Вивчено енергетичні залежності перерізів збудження для атомарних автоіонізаційних станів, оптично дозволених, інтеркомбінаційних, оптично заборонених переходів і діелектронної рекомбінації іонів, а також енергії та ширини спостережуваних резонансів. Установлено суттєву роль релятивістських, кореляційних ефектів і конфігураційного змішування рівнів у перерозподілі ймовірностей електронного та радіаційного каналів розпаду автоіонізаційних станів.

Наведено нові дані про перерізи дисоціативної іонізації електронним ударом для дейтерованих і протонованих молекул піридину. Експеримент проведено у схрещених електронному та молекулярному пучках з використанням квадрупольної мас-спектрометричної методики.

Зроблено огляд різних ядерних процесів за участю легких складених адронів у рамках дифракційного підходу. Виявлена глибока фізична аналогія між ядерними і оптичними явищами дозволила уточнити механізми таких процесів і одержати важливу інформацію про ядерну структуру з теоретичного аналізу експериментальних даних.

В огляді представлено найбільш вагомі результати з дослідження елементарних процесів і резонансних явищ при парних зіткненнях електронів, атомів та іонів, отримані ужгородськими фізиками за останні десятиріччя. Розглянуто особливості апаратури і методики досліджень ефективних перерізів іонізації та збудження атомів електронним та іонним ударами. Вперше вивчено резонансні ефекти та інші явища при зіткненнях моноенергетичних електронів з атомами, а також явище регулярних осциляцій в перерізах перезарядки та збудження при повільних іон-атомних зіткненнях.

На основі експериментальних даних показано, що в циклічних магнітних системах гальмівні втрати у водні або гелії забезпечують згасання синхротронних та бетатронних коливань іонів ізотопів водню в діапазоні енергій 20 - 80 КеВ/нуклон. Оцінено параметри магнітної системи нагромаджувача та пучка іонів тритію з енергією приблизно 150 КеВ, що циркулює в ній. Показано, зокрема, що на базі такого нагромаджувача можна створити джерело нейтронів, що більш економніше, ніж джерела інших типів.

Исследовано взаимное расположение в ядрах уровней энергии с различными изоспинами и сформулирован комбинационный принцип для описания низших энергий возбуждения членов изобарических мультиплетов. Разработан новый подход к изучению свойств изобарических мультиплетов без использования традиционных представлений о векторе изоспина и его проекциях в пространстве изобарического спина. На основе данного подхода исследована проблема возможности существования новых типов объединения состояний атомных ядер и мультиплеты. Рассмотрены изотопические и изотонические ядерные мультиплеты, а также более общий случай объединения состояний ядер в линейные ядерные мультиплеты.

Порівняно коефіцієнти іонного змішування (ІЗ) з середніми дрейфовими швидкостями атомів віддачі (АВ) у випадку нормального бомбардування кристала Cu (100) іонами Ar з енергією 200 еВ, які було отримано в результаті молекулярно-динамічного моделювання стадії зіткнення каскадів з використанням двох різних потенціалів атом-атомної взаємодії: Гібсон 2 та комбінації Гібсон 2 з багаточастинковою низькоенергетичною частиною, яка враховує міжатомне притягнення. Продемонстровано вплив вибору потенціалу на мікроструктуру каскаду вже після 0,2 пс його еволюції, який проявляється у відмінності залежностей параметрів ІЗ від глибини, особливо поблизу поверхні кристала, і в ступені впливу на них періодичності гратки. Усереднений за шарами коефіцієнт ІЗ та середньоквадратичне зміщення АВ без урахування адатомів слабо залежать від вибору потенціалу.

Запропоновано метод розрахунку перерізів дифракційного пружного розсіяння адронів і складних частинок ядрами за умов середніх і високих енергій через фазові зсуви, що обчислюються у квазікласичному наближенні з потенціалів адрон-ядерної взаємодії. Метод використано для розрахунку перерізів розсіяння протонів з енергіями від 182 МеВ до 1 ГеВ. Запропоновано параметризацію функцій профілю для невеликих (але таких, які ще дозволяють використовувати дифракційний підхід) енергій падаючих нейтронів та обчислено кутові залежності перерізів пружного розсіяння, що задовільно описують експериментальні дані в околах вторинних дифракційних максимумів.

В рамках дифракційного наближення зроблено додатковий аналіз перерізу розсіяння заряджених адронів чорними ядрами, який вже досліджувався раніш, і виконано його чисельні розрахунки, які використовуються для ряду фізичних задач зіткнення ядер з ядрами з урахуванням як ядерної, так і кулонівської взаємодії. Одержані дані порівнюються з результатами ранніх робіт.

Встановлено співвідношення між масами основних станів легких дзеркальних Л-гіперядер та одержано оцінки точності його виконання. За допомогою цього співвідношення обчислено маси деяких гіперядер.

Метою роботи є розробка й створення установки для дослідження повних перерізів ядерних реакцій при взаємодії важких та радіоактивних пучків іонів середніх та високих енергій з ядрами. Сконструйовано установку, в основу роботи якої покладено метод пропускання із застосуванням техніки збігу-антизбігу. Розроблено блок-схему електроніки та логіку її роботи стосовно до часової структури пучка прискорювача.

За допомогою нової модельної гіперсферичної хвильової функції основного зв'язаного стану розраховано інтегральні перерізи різних процесів дифракційної взаємодії тринуклонних ядер з важкими ядрами. Результати розрахунків порівнюються з перерізами, одержаними з використанням інших хвильових функцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.515

Рубрики:

Оптична і дифракційна моделі ядерних реакцій

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено останні результати досліджень розсіювання електронів атомами та молекулами на кути до 180°. Проаналізовано результати, одержані за кутів розсіювання від 120° до 180° для пружного і непружного розсіювання електронів з використанням методики магнітної зміни кута.

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.411

Рубрики:

Реакції, які викликаються електронами

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.411

Рубрики:

Реакції, які викликаються електронами

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.411.033

Шифр НБУВ: Ж68850/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520.477.034

Рубрики:

Поглинання < Реакції, які викликаються фотонами >

Шифр НБУВ: Р85325 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В383.520

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ