Домінантні алелі головних генів Vrn та Ppd, які по-різному інгібують яровизаційну потребу та фоточутливість м'якої пшениці, впливають на рівень морозостійкості. Ступінь пошкодження сходів тісно корелює з темпами та швидкістю ювенільного росту і відповідає рангам конкретних генотипів по прискоренню їх дат колосіння. У наборах конгенних та ізогенних ліній домінантний ген Vrn 1 спричиняє найбільш сильне зниження морозостійкості. Аналогічні ефекти домінантних генів Vrn 2 та Vrn 3 виявлені значно менше. Накопичення домінантних генів сприяє додатковому зниженню стійкості. Висока фоточутливість обумовлює наявність достатньої морозостійкості, а присутність домінантних Ppd генів знижує стійкість у відповідності до їх рівня інгібування фоточутливості. Даний ефект генів Ppd особливо чітко проявляється після можливих відлиг під час яровизації або загартування.

Наведено результати вивчення особливостей компонентного складу запасних білків - гліадину та глютеніну - у сортів озимої м'якої пшениці, що були рекомендовані для вирощування в Україні в 1998 р. Ідентифіковано генотипи 67 сортів пшениці за шістьма гліадинкодуючими локусами - Gli 1A, Gli 1B, Gli 1D, Gli 6A, Gli 6B, Gli 6D, та трьома локусами, що кодують високомолекулярний глютенін - Glu A1, Glu B1, Glu D1. Встановлено існування зв'язку між рівнем якості зерна сортів та закономірністю розповсюдження алелей локусів, що кодують запасні білки. Показано, що генотип за гліадин- та глютенінкодуючими локусами пов'язаний з рівнем якості зерна сорту, що дозволяє використовувати цю систему генетичних маркерів як для ідентифікації генотипу та диференціації сортів, так і в селекції на якість зерна.

Досліджено дію чотирьох партій регулятора росту емістиму на схожість насіння та ріст проростків різних сортів пшениці та ячменю, а також на приріст довжини колеоптилів пшениці та маси сім'ядолей огірка. Встановлено, що вивчені препарати за фізіологічною дією неоднорідні, тому авторам розробки емістиму необхідно ретельно стандартизувати його хімічний склад.

Схрещенням п'яти сортів озимої м'якої пшениці (Білоцерківська 47, Іллічівка, Киянка, Миронівська 808, Поліська 70) за повною схемою створено гібридну популяцію, в якій виникла гетерогенність за п'ятьма гліадинкодуючими локусами. Проаналізовано частоту алелів даних локусів та їх асоціацій після двох, чотирьох і десяти років пересіву. Внаслідок репродукції популяції змінилось співвідношення алелів за всіма вивченими локусами. Стійку тенденцію до зростання частоти проявив алель Gli lA5, невелику - Gli lDi і достатньо суттєву - Gli 6ФЗ. Частка алеля Gli 6D2 збільшилась тільки після десяти років репродукції популяції. Поєднання алелів за двома, трьома і п'ятьма локусами було невипадковим. Переважають частоти асоціацій алелів, що характерні для батьків популяції, за винятком Іллічівки, над новоствореними сполученнями. З'ясовано можливі причини цього явища.

За умов лабораторних та вегетаційних дослідів вивчено вплив підвищених доз кадмію на вміст елементів у контрастних за стійкістю до кадмію сортів твердої та м'якої пшениці. Встановлено, що у фазі кущіння за умов підвищеної концентрації кадмію у поживному середовищі знижується вміст азоту, фосфору, калію та мангану в листках і корінні, а міді та цинку - у листках незалежно від видової належності та ступеня стійкості сорту. У фазі повної стиглості вплив кадмію виражено зменшенням вмісту міді та мангану в зерні незалежно від видової належності в обох групах стійкості, а також заліза, кальцію - тільки у нестійких до кадмію сортів. Сорто- та видоспецифічні особливості хімічного складу пшениці дають можливість дійти висновку про необхідність врахування фізіолого-біохімічних і генетичних особливостей сільськогосподарських культур під час вирощування рослинної продукції за умов кадмієвого забруднення.

За умов дефіциту вологи в листках проростків 2 сортів озимої пшениці (Харківська-81 і Напівкарлик-3) знижується загальний вміст білка, нуклеїнових кислот, цитокінінів та активність аміноацил-тРНК-синтетаз. Одночасно збільшуються протеолітична активність і вміст вільних амінокислот. Антистресовий препарат картолін-2 зменшує негативну дію водного стресу. Встановлено, що механізм протекторної дії картоліну пов'язаний не тільки з прямою активацією синтезу білка, а й опосередковано - зі стимуляцією утворення цитокінінів, які, в свою чергу, активують білковий синтез.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що за рахунок фіксації азоту озимою викою в грунт надходить не менше 45 кг мінерального азоту, який ефективно використовує озима пшениця. За даних умов рослини мають кращий ріст та розвиток, суттєво підвищується їх врожайність та якість зерна, покращується фітосанітарний стан посівів.

Досліджено вплив мінеральних та органічних добрив на динаміку вмісту рухомих форм Hg, Zn, Cu, Co, Ni в лучно-черноземному карбонатному великопилувато легкосуглинковому на лесоподібному суглинку грунті під час вирощування озимої пшениці. Встановлено, що сезонні коливання вмісту рухомих форм цих елементів у грунті сягають: для ртуті 0,010 - 0,400; цинку - 0,65 - 2,93; міді - 0,36 - 2,20; кобальту - 0,20 - 2,53 та нікелю - 0,15 - 2,70 мг/кг залежно від варіанта та періоду відбору зразків. Використання різних форм добрив значно впливає на вміст важких металів у зерні озимої пшениці.

Досліджували склад новосинтезованих загальних та мітохондріальних білків проростків озимої пшениці чотирьох сортів, що відрізняються за морозостійкістю та чутливістю до гіпоксичного впливу. При адаптації до зниженої температури у зразках загального білка спостерігається індукція синтезу нових поліпептидів з мол.м. 16, 24 і 118 кД, а також посилення новоутворення існуючих (22, 35, 54 кД, БТШ70, БТШ90). При затопленні зростає питома інтенсивність синтезу ряду поліпептидів, зокрема 18, 35, 57 кД, БТШ70 і БТШ90. Для зразків мітохондріального білка основні зміни спектра новосинтезованих поліпептидів для обох чинників детектуються у ділянці 71 -73 і 82 кД, а також 16 -18 і 35 кД.

За умов високих цін на матеріально-технічні ресурси, відсутності паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, автори показано шляхи зменшення витрат на основний обробіток грунту, з урахуванням попередників і добрива для отримання більшого урожаю зерна озимої пшениці.

Багаторічними дослідженнями, проведеними за умов Північного Лісостепу України на темно-сірому лісовому грунті в зернопросапній сівозміні, вивчено вплив різних доз добрив і загортання побічної продукції на щільність стеблостою, редукцію продуктивних стебел, на величину потенціалу колосу, формування врожаю та ступінь його реалізації залежно від попередника й системи захисту. Встановлено, що внесення добрив в одинарній дозі у поєднанні з хімічним захистом від хвороб, бур'янів і проти вилягання по гороху і кукурудзі на силос забезпечує отримання врожаю зерна відповідно 63,3 і 71,4 ц/га з умістом білка 11 - 12 % і кількістю клейковини, що відповідає сильним пшеницям.

На базі проведеного аналізу опублікованих даних з 75 літературних джерел за 1936-1999 рр. про склад високомолекулярних (ВМ) глютенинів та родоводів 598 європейських пшениць з 12 країн, створених у 1923-1997 рр., включаючи 449 сортів Західної та 149 Східної Європи, виявлено джерела високоякісних компонентів ВМ глютенинів, які визначають якість зерна як вихідний матеріал для селекції в Україні. Простежено походження цих компонентів у сучасних сортів Великобританії, Франції та Німеччини від стародавньої української пшениці Red Fife та її похідних ярих пшениць Канади - Marquis, Garnet, Regent, Saunders, Selkirk та США - Thatcher та озимих пшениць США Kanred і Oro (нащадків сорту Кримка) - як безпосередньо, так і через сорти європейських країн і Австралії; у пшениць Східної Європи - від озимих Миронівська 808 та Безоста 1 (нащадка українських пшениць Українка та Кримка) та окремих їх похідних; у пшениць Австрії та Італії - з тих самих та інших генетичних джерел.

Показано, що 6-бензиламінопурин у вільній формі та іммобілізований на полімері (полістимулін К) підсилює ріст коренів і пагонів озимої пшениці сортів Альбатрос одеський та Білоцерківська 47 після дегітратації. Встановлено відновлення мітотичної активності через 5 - 7 год після регідратації.

Велика різниця в якості зерна сортів озимої пшениці Одом і Одеська красноколоса головним чином обумовлюється новими для України алелями Gld 1A 10, Gld 1B 15, Glt 1B 5, Glt 1D 4*. Два останні з них ідентифікуються тільки за оригінальною методикою кислого ПААГ електрофорезу. Поява надсильних генотипів від схрещування цих сортів пояснюється рекомбінацією алелів не тільки 13 локусів клейковинних білків, а й локусів ще невідомих генетичних систем якості. Обгрунтовується актуальність селекції надсильної пшениці.

У системі напівдіалельних схрещувань вивчено генетичні властивості донорських ліній, а також взаємодію генів, контролюючих вміст розчинних (альбуміни + глобуліни) і запасних (гліадин + глютенін) білків. Показано ефекти ОКС ліній по білках.

Вивчено вплив на ріст суспензійної культури клітин пшениці сольового й осмотичного стресів. Як діючі фактори використано хлорид натрію NaCl і поліетиленгліколь ПЕГ-6000. Встановлено, що відповідна реакція росту культури клітин на сольовий стрес має трифазовий характер. Визначено сублетальні концентрації NaCl і ПЕГ, які дозволяють проводити відбір толерантних клітин. Виявлено якісні та кількісні зміни у складі білків із клітин суспензійної культури у відповідь на різний стресовий вплив. Знайдено збільшення вмісту поліпептиду з молекулярною масою 56 кД і появу солеіндукованих поліпептидів із молекулярною масою 35 та 38 кД. Під дією ПЕГ-6000 спостережено індукцію синтезу поліпептиду з молекулярною масою 27 кД.

Запропоновано захід екологізації сучасної технології вирощування озимої пшениці, який відповідає вимогам охорони навколишнього середовища та сприяє отриманню екологічно чистої продукції.

Наведено результати аналізу вищеплення трансгресивних форм показників продуктивності залежно від покоління гібридів.

Встановлено позитивний вплив мінералізованої (пластової) води (МПВ) як основного добрива на урожайність і якість зерна озимої пшениці. Застосування МПВ для позакореневого її підживлення у фазі виходу в трубку та колосіння також позитивно впливало на формування врожаю з більш високим вмістом сирої клейковини. Однак, за умов гостропосушливого вегетаційного періоду 1999 року від застосування МВП та водного розчину бішофіту для позакореневого підживлення пшениці не відмічено істотних приростів урожаю зерна.