Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-29

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-52

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-3 + Р608.51-3

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Облисіння. Гніздова плішивість

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У больных хронической телогеновой алопецией выявлены выраженные нарушения свободнорадикального окисления, повышение содержания белковых SS-групп и значительное снижение SH/SS red/ox коэффициента, сочетающиеся с накоплением малонового диальдегида, среднемолекулярных пептидов, структурно-функциональными нарушениями мембран эритроцитов. Такие показатели нарушений процессов окисления указывают на наличие выраженной эндогенной интоксикации организма. Лечение больных с включением вобэнзима или мезотерапии дает хороший клинико-лабораторный эффект.

На основании 4 - 6-летнего наблюдения 102 больных гнездной алопецией разработаны рекомендации по лечению этой разновидности облысения. При локальной форме алопеции показаны средства из группы адъювантных препаратов и физиотерапия. Всем пациентам со среднетяжелой формой назначали "Вобэнзим", который в комплексном лечении дает 85,7 % случаев хороший или удовлетворительный результат. Больным с тотальной и универсальной алопецией "Вобэнзим" применялся в комплексе с кортикостероидной терапией ("Дипроспан").

В результате обследования 23 больных алопецией обнаружены ультраструктурные, микроэлементные изменения волос и иммунной системы. Подтверждено прямое или косвенное влияние патологии внутренних органов у обследуемых больных на рост и состояние волос.

Проведены исследования влияния вида основ-носителей мягких фармакотерапевтических средств для профилактики алопеции на их структурно-механические свойства. Выявлено, что вид основы-носителя оказывает значимое влияние на параметры "механической стабильности" изученных композиций. Дисперсионный анализ результатов исследований показал, что оптимальными показателями "механической стабильности" обладают гели на основе карбомера и высоко очищенной натрий-карбоксиметилцеллюлозы.

Вперше у хворих з різними клінічними проявами гніздової алопеції (ГА) вивчено повний спектр замінних і незамінних амінокислот (АК), продуктів їх метаболізму та показано, що дисаміноацидемія та гіпоаміноацидемія, дисбаланс біогенних амінів можуть брати участь у розвитку захворювання. Встановлено залежність змін амінокислотного фонду від характеру супутньої патології, ступеня тяжкості патологічного процесу. Підтверджено патогенетичне значення за ГА імунних розладів, що мають ознаки вторинного імунодефіцитного стану. Виявлено залежність змін деяких показників імунної системи від клініко патогенетичного варіанта захворювання, найвиразніші відхилення визначено в пацієнтів з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і гепатобіліарної системи (ГБС). Розроблено й обгрунтовано комплексний метод лікування ГА, що полягає в застосуванні засобів метаболічної та імуномодулювальної дії залежно від клініко-патогенетичного варіанта та клінічних проявів дерматозу. Виявлено, що використання диференційованого підходу до призначення препаратів впливає на патогенетичні фактори ГА, нормалізує більшість показників амінокислотного спектра та імунної системи.

Досліджено стан клітинної і гуморальної ланок імунної системи за наявності хелікобактерної інфекції шлунка у хворих з різними клінічними формами та стадіями колоподібного облисіння (КО). На підставі одержаних даних розроблено комплексний метод лікування дерматозу з урахуванням особливостей клінічного перебігу КО, імунологічних порушень, наявності супутньої хронічної інфекції, спрямований на корекцію імунного статусу й ерадикацію хелікобактерної інфекції, що підвищує ефективність терапії та знижує частоту рецидивів захворювання. Доведено ефективність застосування в комплексній терапії хворих на колоподібне облисіння препарату "Ербісол" як імуномодулятора.

Уперше в жінок менопаузального періоду, хворих на андрогенетичну алопецію проведено комплексне обстеження. Доведено функціональне взаємовідношення системи гіпофіз - гонади та виявлено особливості мозкового кровообігу, трихограм в жінок менопаузального періоду, хворих на андрогенетичну алопецію. Розроблено методику їх лікування препаратами, які коригують гормональний стан та судинні порушення.

Уточнено уявлення про особливості регіонального кровотоку за андрогензалежної та рубцевої алопеції. Встановлено причини незадовільних близьких та віддалених результатів хірургічної корекції даної патології залежно від її типу, зони розташування дефектів волосяного покриву та стану регіонального кровотоку. Розроблено принципи діагностики, запобігання та усунення можливих ускладнень трансплантації волосся у пацієнтів з андрогензалежною та рубцевою алопецією. Обгрунтовано принципи трансплантації волосяних фолікулів залежно від класу андрогензалежного облисіння, типу рубцевої алопеції та стану локального кровотоку у зоні алопеційного ураження. Вперше застосовано принцип поєднаного використання хірургічного та мікрохірургічного методу у лікуванні андрогензалежної та рубцевої алопеції. Розроблено нові показання щодо використання запропонованої методики з урахуванням особливостей регіонального кровотоку за андрогензалежної та рубцевої алопеції.

Уперше встановлено причинний взаємозв'язок між клініко-морфологічними особливостями волосистої частини шкіри голови людини та ефективністю процесу дермотензії, що впливає на кількість та якість здобутого пластичного матеріалу. Оптимізовано параметри інтенсивності дермотензії для цієї анатомічної зони. Вивчено анатомічні особливості рубцевих алопецій і запропоновано клінічну класифікацію рубцевих післяопікових і посттравматичних алопецій з метою їх усунення методом дермотензії. Вивчено морфологічні особливості шкіри волосистої частини голови в процесі дермотензії, здійснюваної у помірному та інтенсивному режимах. Виявлено критерії та запропоновано технологію прижиттєвого визначення функціонального стану волосяного покриву голови у процесі дермотензії з використанням мікрофотометричного дослідження. Вивчено ускладнення, наслідки та віддалені результати лікування алопецій за методом керованої дермотензії.

Досліджено особливості клінічного перебігу порушень металолігандного гомеостазу та церебральної гемодинаміки у хворих на різноманітні форми алопецій (Ал) та розроблено методи їх лікування. У 97,8 % хворих на Ал виявлено порушення церебральної гемодинаміки. У 96,2 % хворих на Ал виявлено коркові порушення зі зміною церебральної артеріовенозної рівноваги, пов'язані з поширеністю й активністю процесу та гомолатеральні осередкам Ал. Встановлено дисбаланс мікроелементів і біометалів у крові та волоссі у хворих на Ал. Розроблено та вперше впроваджено у практику охорони здоров'я комплексний метод лікування хворих на різноманітні форми Ал із застосуванням квантової гемотерапії (КГТ) та системних поліензимів (СПЕ). Метод лікування забезпечує клінічну ремісію у 70,5 % хворих, за умов зменшення термінів прогресування на 30 %, у порівнянні з традиційною медикаментозною терапією. Впровадження його у практику охорони здоров'я дозволяє збільшити тривалість ремісій у 1,6 рази та зменшити число загострень та їх частоти на 55,5 %.

Вперше показано, що у процесі андрогенного облисіння впливу деградації зазнають, у першу чергу, інтрадермальні волосяні фолікули. Даний процес супроводжується утворенням агрегатних волосяних фолікулів. З'ясовано, що повна втрата волосся за андрогенної алопеції призводить до компенсаторно-пристосувапьної перебудови шкіри волосистого відділу голови. Доведено, що незважаючи на повну втрату волосся за андрогенної алопеції у шкірі волосистого відділу голови мають місце гермінативні епітеліальні елементи, які є джерелом утворення тонкого волосся, матричні структури яких сховані в товщі сальних залоз.

Встановлено взаємозв'язок клініко-морфологічних проявів гніздової алопеції (ГА), показників перекисного окиснення білків, ультразвукового дослідження судин голови та шиї, мікроциркуляції очного дна. Визначено стадію і ступінь тяжкості захворювання і показано доцільність застосування вибраних діагностичних методів дослідження. Вперше імуногістохімічним методом визначено проліферативну активність епідермісу та волосяних фолікулів і виявлено її особливості у прогресуючій і стаціонарній стадіях ГА. Науково обгрунтовано застосування вазо- і ноотропних, метаболічних засобів, а також інтрадермальне введення антигомотоксичного препарату плацента композитум і доведено їх високу клінічну ефективність у комплексному лікуванні хворих на ГА.