Узагальнено 14-річний досвід ендоуретральної електростимуляції шийки сечового міхура апаратом "Інтратон-1" (електростимулятор урологічний) у комплексному лікуванні 87-ми жінок зі стресовим нетриманням сечі. Одержано безпосередні позитивні результати лікування у 85,1 % жінок, що рекомендують цю процедуру до запровадження у стаціонарну та амбулаторну урологічну практику. Доцільним є проведення повторного курсу лікування за 3 - 6 місяців згодом, зважаючи на повернення симптомів захворювання у більшості пацієнток.

Проанализированы непосредственные и отдаленные результаты комплексного лечения стрессового недержания мочи у 87-ми женщин с использованием эндоуретральной электростимуляции шейки мочевого пузыря. После лечения 34,5 % женщин полностью удерживали мочу. Улучшение отмечалость в 50,6 % случаев. Установлена целесообразность проведения повторного курса лечения через 3 - 6 месяцев в связи с возвращением симптомов заболевания у большинства женщин.

Розглянуто питання анатомії, патофізіології, діагностики та лікування стресового нетримання сечі у жінок. Наведено методи та медикаментозні препарати для консервативного лікування, проаналізовано досвід застосування ендоуретральної електростимуляції сфінктерного апарата шийки сечового міхура уретри. Запропоновано класифікацію пролапсу тазових органів, описано методи хірургічного втручання для їх усунення у хворих зі стресовим нетриманням сечі.

Рассмотрены вопросы анатомии, патофизиологии, диагностики и лечения стрессового недержания мочи у женщин. Приведены методы и медикаментозные препараты для консервативного лечения, проанализирован опыт применения эндоуретральной электростимуляции сфинктерного аппарата шейки мочевого михура уретры. Предложена классификация пролапса тазовых органов, описаны методы хирургического вмешательства для их устранения у больных со стрессовым недержанием мочи.

Наведено результати дослідження ефективності застосування комплексного гомеопатичного препарату "Енуран" для лікування нічного і денного енурезу у дітей та дорослих. "Енуран" ефективний у разі лікування енурезу у дітей та дорослих, добре переноситься, не має побічних дій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.202-3 + Р696.024.1-3

Рубрики:

Бронхіальна астма

Нетримання сечі (енурез)

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена эффективность использования препарата "Yentreve" ("Дулоксетин") в сочетании с упражнениями для укрепления мышц тазового дна и эндоуретральной электростимуляцией сфинктерного аппарата уретры (II группа) и без электростимуляции (I группа) при лечении женщин со стрессовым недержанием мочи (СНМ). Использование эндоуретральной электростимуляции шейки мочевого пузыря улучшает результаты лечения женщин II группы по сравнению с I группой. Использование дулоксетина в сочетании с упражнениями для укрепления мышц тазового дна и электростимуляцией сфинктерного аппарата уретры необходимо считать "первой линией" терапии СНМ у женщин.

Проведены уродинамические исследования у 12-ти женщин с недержанием мочи (НМ) с помощью малоинвазивной и портативной системы Gynecare MoniTorr. Стрессовое НМ выявлено у 7-ми больных, смешанное - 4-х, императивное - 1. Выявлена обратная закономерность при сравнении уродинамических показателей функции уретры (URP, LPP) со степенью тяжести НМ. Не выявлено закономерностей между показателями URP, LPP и результатами консервативного лечения женщин с различной степенью тяжести стрессового и смешанного НМ.

Вивчено клінічні й уродинамічні особливості гіперактивного сечового міхура у разі ургентного нетримання сечі в жінок. Обгрунтовано доцільність використання нової сповільненої ER-форми M-холінолітику (пропіверину гідрохлориду). Визначено строки терапії та покращання її ефективності. Установлено, що симптоми гіперактивного сечового міхура мають певні притаманні характеристики та наявні за умов гінекологічних захворювань. Відзначено, що уродинамічною головною ознакою гіперактивного сечового міхура є гіперактивність детрузора у явній та прихованій формах. Виділено й описано особливий патологічний тип урофлоуметричної кривої (дизкоординований тип), що дозволяє проводити скринінгове діагностування гіперактивного сечового міхура. Нова ER-форма сповільненого вивільнення M-холінолітика пропіверину гідрохлориду має кращі показники ефективності та толерантності лікування у разі плацебо та за умов стандартної IR-форми миттєвого вивільнення. Лікування M-холінолітиком доцільно проводити за курсами, здійснювати вибір індивідуальної схеми призначення препарату й оцінювання якості життя до та після лікування. Створено діагностично-лікувальний алгоритм, використання якого покращує діагностику та вибір тактики лікування гіперактивного сечового міхура на базі уродинамічного та клінічного підходів.

Обгрунтовано способи профілактики стресового нетримання сечі (СНС) в породіль у пізньому післяпологовому періоді. Проведено рангову оцінку біологічних, соціальних та акушерсько-гінекологічних факторів ризику розвитку СНС за величиною коефіцієнта кореляції і показників скорочувальної здатності м'язів тазового дна. Розроблено методику індивідуального прогнозу розвитку симптомокомплексу СНС для породіль. Запропоновано спосіб корекції патологічних змін у нервово-м'язових структурах тазового дна та надано оцінку його ефективності.

Проведено порівняльний аналіз ефективності використання різних варіантів консервативного та хірургічного лікування стресового нетримання сечі. З урахуванням одержаних результатів, а також вікових характеристик, анатомо-функціональних передумов виникнення досліжуваної патології обгрунтовано диференційовані підходи щодо вибору оптимального методу її лікування. Вперше патогенетично обгрунтовано можливість використання ендоуретральної електростимуляції шийки сечового міхура як диференціально-діагностичного тесту для визначення тактики її лікування. За допомогою адаптованої анкети досліджено вплив стресового нетримання сечі на сексуальне здоров'я жінок залежно від віку хворої, ступеня вираженості нетримання сечі та тривалості захворювання.

Проведено порівняння застосування консервативних (фармакотерапія інгібітором зворотного захвату серотоніну й адреналіну як монотерапії та в поєднанні з вправами для зміцнення м'язів тазового дна в комплексі з електростимуляцією шийки сечового міхура) і хірургічних методів лікування стресового нетримання сечі з визначенням безпосередніх і віддалених результатів лікування стресового нетримання сечі у жінок. Доведено, що ефективність лікування інгібітором зворотного захвату серотоніну й адреналіну як монотерапія склала 57,5 %, у поєднанні з вправами для укріплення м'язів тазового дна й електростимуляцією шийки сечового міхура - 80,0 %, ефективність хірургічного методу лікування за методикою TVT-O склала 97,5 %. Встановлено, що одним з компонентів оцінки ефективності лікування було визначення якості життя жінок, яке визначали за станом фізичної активності, психічним станом, соціальним і рольовим функціонуванням, сексуальною функцією. Розкрито, що операція та пов'язані з нею негативні психоемоційні навантаження зумовлюють зниження фізичної активності, погіршення психічного стану жінок і сексуальної функції в перші три місяці після операції, а у віддалені терміни - стійке покращання показників якості життя за рахунок високої ефективності хірургічного лікування.

Досліджено основні клініко-параклінічні критерії вибору тактики оперативного втручання. Проаналізовано клінічну ефективність розробленої та впровадженої в практику діагностично-лікувальної тактики ведення пацієнток з генітальним пролапсом у поєднанні з нетриманням сечі за напруги, застосування якої сприяло покращанню найближчих та віддалених результатів лікування, зниженню частоти ускладнень і покращанню якості життя досліджуваних хворих.

Розв'язано актуальну задачу гінекології - зниження частоти нетримання сечі (НС) у жінок після гістеректомії. Вивчено фактори ризику розвитку даної патології, розроблено систему її прогнозування, досліджено вміст естрогенів у тканинах піхви, функціональний стан м'язів тазового дна та гідродинамічні параметри сечовивідних шляхів. Наведено комплексну схему профілактики даної патології, зокрема, знижено її частоту в 2,6 раза (з 20 до 7,69 %).

Визначено стани тонусу детрузора - гіпо- та гіперкінетичний. Досліджено та науково обгрунтовано призначення стимулюючої методики для пацієнтів з гіпокінетичним тонусом детрузора. Розроблено нову частотно амплітудну характеристику гальмівної методики для лікування пацієнтів з гіперкінетичним тонусом детрузора. Доведено, що ефективність лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром залежить від визначення тонусу детрузора та методу лікування. Встановлено, що за цього найбільш ефективним є комплексне застосування електростимуляції та М-холінолітиків.

Приведены случаи из практики эффективного лечения недержания мочи при напряжении с хорошими отдаленными результатами.

Обобщены новые данные о гиперактивном мочевом пузыре, особенно у такой сложной категории больных, как мужчины гериатрического возраста. Детально рассмотрены этиология и патогенез, сложности в дифференциальной диагностике и необходимые клинические обследования для мужчин. Даны актуальные советы по гигиене питания, ведению здорового образа жизни, лечению сопутствующих заболеваний. Проанализирована эффективность медикаментозных холинолитических препаратов и их побочные действия на организм человека, что ограничивает их применение. Учитывая фармакоэкономический фактор, в Украине современные препараты (солифенацин) недоступны основной категории мужчин пенсионного возраста.

Изучены результаты хирургического лечения пролапса гениталий I - III степени и стрессового недержания мочи (СНМ) у 40 пациенток. Всем пациенткам выполнялось комплексное уродинамическое исследование, на основании которого определялся тип СНМ и вид оперативного лечения. Применение новых технологий коррекции недержания мочи и пролапса органов малого таза, совершенствование диагностики мочевой инконтиненции позволило существенно улучшить результаты лечения этой патологии, значительно повысить качество жизни пациенток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.024.1-5

Рубрики:

Нетримання сечі (енурез)

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд літератури про сучасні слінгові операції, які застосовують під час хірургічного лікування стресового нетримання сечі у жінок, безпосередні та віддалені результати лікування, а також інтра- та післяопераційні ускладнення. Представлено набір "Укртехмедслінг" для виконання трансобтураторного субуретрального слінгу, розроблений ПП "УКРТЕХМЕД".

Полученные результаты исследований свидетельствуют о выраженных изменениях урогинекологического статуса, включая и варикозное расширение вен малого таза, при развитии недержания мочи во время беременности и после родов. Это подтверждается изученными нами клиническими, урологическими и эхографическими данными. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий при недержании мочи у женщин во время беременности и после родоразрешения.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что совокупность анамнестических и объективных данных позволяет выделить наиболее прогностически значимые факторы и сформировать группы риска по развитию недержания мочи у женщин во время беременности и после родов. Предлагаемый алгоритм является доступным и может найти широкое использование в практическом здравоохранении.