Проанализирована эффективность лечения солитарных кист почек методом чрескожной пункции кист почек (ЧПК) под сонографическим контролем. Полученные результаты дают основание утверждать, что ЧПК почек под сонографическим контролем, высвобождение содержимого кисты и введение в ее полость склерозирующих веществ - высокоэффективный, доступный и малоинвазивный метод в лечении простых кист почек. За больными после проведения этой процедуры необходимо устанавливать многолетний сонографический контроль.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на аутосомно-домінантний полікістоз нирок (АДПН) шляхом обгрунтування лікувальної тактики на підставі доплерографічної об'єктивізації структурно-функціонального стану нирок і застосування мінімально інвазивних технологій з використанням результатів вивчення "сімейного" анамнезу, клінічного перебігу, діагностики й ефективності певних видів лікування АДПН у 50-ти "пасивно" та 60-ти "активно" виявлених хворих на АДПН. Визначено клініко-лабораторні параметри розподілу таких хворих за стадіями патологічного процесу. Обгрунтовано показання до динамічного спостереження, консервативного, мінімально інвазивного та хірургічного лікування, а також першочерговість оперативного втручання у хворих на АДПН залежно від розміру кіст, стану ниркової гемодинаміки, наявності хронічного пієлонефриту, артеріальної гіпертензії та ниркової недостатності. Доведено перевагу мінімально інвазивних технологій і необхідність циклічного мінімально інвазивного оперативного лікування обстежених хворих. Виявлено, що лише після мінімально інвазивних оперативних втручань відновлювалась працездатність хворих.

Проведено клініко-лабораторне та рентгенультразвукове обстеження 186 пацієнтів з простими кістами нирок. Під час профілактичного ультразвукового дослідження 10367 пацієнтів прості кісти нирки виявлено в 5,29 % осіб, причому, у 91 % випадків кісти не потребували себе клінічно та не вимагали лікування. З використанням методу ультразвукової кольорової доплерографії ниркових судин встановлено, що у разі випорожнення кісти спостерігається венозна гіперемія нирки, через що збільшується ймовірність кровотечі під час інструментально-оперативного лікування та в післяопераційний період. Конкретизовано терміни остаточного завершення облітерації кісти нирки після пункційної склеротерапії. Розроблено спосіб хірургічного видалення кісти, який зменшує ймовірність кровотечі. Запропоновано високочутливі тести для ранньої діагностики перебігу запального процесу в нирці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.503-542

Рубрики:

Аномалії будови нирок і ниркових лоханок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан клинический случай наследственной поликистозной болезни почек в сочетании с поликистозом поджелудочной железы, желчнокаменной болезнью, папилломатозом двенадцатиперстной кишки, осложненной хроническим панкреатитом с выраженным болевым синдромом, внешнесекреторной недостаточностью, вирсунго-, холетензией у больного в возрасте 31 год.

На примере клинического наблюдения показан нестандартный подход при выборе алгоритма лечебной тактики у данной категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.503-5

Рубрики:

Аномалії будови нирок і ниркових лоханок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценить эффективность малоинвазивного метода лечения кист почек путем сравнительной оценки пункционного лечения со склеротерапией с дренированием и по бездренажной методике с определением уровня белка пунктата кисты для оптимизации лечения и оценки риска развития рецидива. Изучена эффективность лечения кист согласно оценки частоты и времени дебюта рецидива заболевания у 63-х пациентов с простыми кистами почек. Установлено, что наличие простых кисты почек по категории Bosniak 2, независимо от размеров кисты, является показанием к выполнению склеротерапии с обязательным дренированием полости кисты. Также полученные данные свидетельствуют о том, что у пациентов с простыми кистами почек категории по Bosniak 1, с размерами до 8 см, по методу выбора рациональной хирургической стратегии является склеротерапия без дренирования кисты. Выводы: всем пациентам в случае наличия в пунктате уровня белка более 5 г/л, независимо от размера кисты и категории по Bosniak, статистически обоснованно прогнозируется очень высокий риск развития рецидива кисты (вероятность более 90 %), и в данном случае оптимальным оперативным вмешательством является лапароскопическое удаление кисты.

Узагальнено 26-річний досвід лікування солітарних кіст нирок у клініці урології Дніпропетровської медичної академії. У сучасній урології існують різні види оперативних напрямів у вирішенні питання цієї хвороби. Виділено п'ять напрямів: люмботомічне оперативне втручання з висіченням стінок кісти, аспіраційна пункція кісти з одночасним дренуванням порожнини кісти і наступними сеансами склеротерапії та лапароскопічне або ретроперитонеальне розсічення стінок кісти.

Обобщен 26-летний опыт лечения солитарных кист почек в клинике урологии Днепропетровской медицинской академии. В современной урологии существуют различные виды оперативных направлений в решении вопроса этой болезни. Выделены пять направлений: люмботомическое оперативное вмешательство с иссечением стенок кисты, аспирационная пункция кисты с одновременным дренированием полости кисты и последующими сеансами склеротерапии и лапароскопическое или ретроперитонеальное рассечение стенок кисты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.503

Рубрики:

Аномалії будови нирок і ниркових лоханок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.503

Рубрики:

Аномалії будови нирок і ниркових лоханок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нещодавно Європейське агентство лікарських засобів схвалило використання толваптану - антагоніста рецепторів вазопресину V2 для сповільнення прогресування розвитку кіст і ниркової недостатності при аутосомно-домінантному полікістозі нирок (АДПН) у дорослих пацієнтів із хронічною хворобою нирок 1-3-ї стадії на початку терапії за наявності доказів швидкого прогресування захворювання. У цьому документі від імені Робочої групи зі спадкових захворювань нирок ERA-EDTA і European Renal Best Practice ми прагнемо забезпечити керівництво для прийняття рішення про те, яких пацієнтів з АДПН слід лікувати толваптаном. Наявні затверджені позиції включають ряд рекомендацій, у результаті чого зіявляється ієрархічний алгоритм рішення, що включає послідовність оцінки факторів ризику в порядку зниження за ознакою надійності. Переглянувши в першу чергу найбільш вірогідні маркери, ми прагнемо виявити пацієнтів з АДПН, у яких документально підтверджено швидке прогресування захворювання, або тих, що мають такий ризик. Ми вважаємо, що ця процедура пропонує кращі можливості для відбору пацієнтів, які перш за все матимуть перевагу від використання толваптану, таким чином покращуючи співвідношення користі до ризику і економічної ефективності цього лікування. Важливо підкреслити, що рішення щодо початку лікування вимагає розгляду багатьох факторів, окрім прийнятності, таких як: протипоказання, можливі ускладнення, а також мотивація пацієнта й фактори способу життя. Тому необхідне спільне прийняття рішення разом з пацієнтом.

Редкие заболевания в нефрологии - что мы знаем о них? По каким признакам можно вовремя заподозрить болезнь и предупредить ее прогрессирование? Как подтвердить диагноз? Каковы сегодня подходы к лечению таких пациентов во всем мире и Украине в частности? С этими и другими вопросами редакция журнала обратилась к международно признанному эксперту в области нефрологии - доктору медицинских наук, профессору Д. Д. Иванову, заслуженному врачу Украины, заведующему кафедрой нефрологии и почечнозаместительной терапии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. П. Шупика. В новом цикле статей - нефрология "под микроскопом" - предлагаем прицельно, в деталях рассмотреть нечасто отмечаемые в клинической практике заболевания почек, и оттого, возможно, недостаточно изученные и сложно диагностируемые.

Описан клинический случай впервые выявленного поликистоза почек аутосомно-доминантного типа. Кистозные изменения по количеству пораженных нефронов изначально незначительны и не влияют на функцию органа. Формирующаяся хроническая почечная недостаточность (ХПН) развивается вследствие вторичного повреждения нефронов вследствие их компрессии кистами. Можно предположить, что удаление кист замедляет прогрессирование ХПН. Определение функционального состояния почек, а также их функционального резерва позволит совершенствовать тактику лечения больных по поводу поликистоза почек.

Полікістоз нирок (ПН) - одна з частих причин розвитку термінальної хронічної ниркової недостатності, яка потребує нирковозамісної терапії (НЗТ). Характерним проявом полікістозу є рецидивуюча інфекція нирок і сечовивідних шляхів, тому проведення перитонеального діалізу (ПД) у хворих з полікістозом пов'зане з високим ризиком інфекційних ускладнень. Мета дослідження - визначення впливу інфекційних ускладнень та їх лікування у пацієнтів з ПН на показники ефективності ПД. Проведено клініко-лабораторне обстеження 92 ПД-пацієнтів, у 13 з яких діагностували ПН. Ефективність ПД оцінювали за рівнем азотемії, артеріального тиску, гемоглобіну, сироваткового заліза, феритину та трансферину, загального білка й альбумінів сироватки крові, вмісту електролітів, показниками фосфорно-кальцієвого та ліпідного обміну. Адекватна антибактеріальна терапія та за необхідності хірургічне втручання надали змогу продовжувати НЗТ за методом ПД, покращити показники, що характеризують її ефективність, знизити частоту госпіталізації. Заключення: незважаючи на частоту інфекційних ускладнень у ПД-хворих з полікістозом нирок, своєчасна санація вогнищ інфекції надає змогу проводити тривалу й адекватну нирковозамісну терапію.

Аутосомно-доминантный поликистоз почек (АДПКП) является наследственным заболеванием, характеризующимся прогрессированием роста кисты и увеличением общего объема почек, что приводит к почечной недостаточности. Основной причиной АДПКП являются мутации в генах PKD1 и PKD2, которые кодируют образование белков полицистина-1 и полицистина-2. Имеется связь структурных и функциональных дефектов в первичной ресничке с АДПКП. Наиболее перспективными лекарственными препаратами для лечения АДПКП на сегодняшний день являются антагонисты рецептора вазопрессина-2, ингибиторы mTOR и цАМФ.Прод

Медуллярная кистозная болезнь почек - что это за состояние, каковы его проявления? Как заподозрить и диагностировать болезнь? Как лечить таких пациентов? Об этом редком заболевании в нефрологии рассказывает доктор медицинских наук, профессор Д. Д. Иванов, заслуженный врач Украины, заведующий кафедрой нефрологии и почечнозаместительной терапии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.503-5

Рубрики:

Аномалії будови нирок і ниркових лоханок

Шифр НБУВ: Ж100881 Пошук видання у каталогах НБУВ