Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11-52

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11-52

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11-5

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.177-52 + Р696.560.11-52

Рубрики:

Пухлини тазу

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дослідження, що дозволяє розглядати рослинний препарат Канефрон Н як ефективний і безпечний лікарський засіб для лікування хворих на хронічний цистит. Використовуючи монотерапію рослинним препаратом Канефрон Н, можна досягти значних успіхів у лікуванні хронічного циститу, але це займе більше часу та затрат у порівнянні з використанням його у комплексному лікуванні.

Зазначено, що спостереження засвідчили високу ефективність, безпечність і добру переносність 5-денного курсу лікування препаратом фурамаг у разі гострого циститу у дітей та дорослих. Результати не продемонстрували відмінностей в ефективності 5- і 7-денного курсів терапії у разі гострого циститу та в збереженні ремісії протягом наступних 3 міс. Побічної дії фурамагу в пацієнтів жодної з груп не зареєстровано.

Означено провідні збудники хронічного рецидивного циститу у жінок. Охарактеризовано мікробіоценози екологічної ніші сечостатевої системи у пацієнтів. Вилучено та всебічно охарактеризовано 456 ізоляторів мікробів, вегетуючих в нижніх відділах сечовивідної системи. Доведено виражену гетерогенність провідних збудників цистіту за критеріями біологічних властивостей та чутливості до протимікробних засобів. Проведено клініко-імунологічні паралелі у жінок, хворих на хронічний рецидивний цистит, в залежності від віку та впровадження перебігу хвороби.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що порушення уретральної уродинаміки призводить до розвитку уретропростатичного рефлюксування сечі, альтерації сечею секреторних відділів передміхурової залози, розвитку абактеріального запалення у 78 % експериментальних тварин та до приєднання інфекційного процесу в передміхуровій залозі у 22 % випадків, а також до розвитку в сечовому міхурі патологічного процесу з типа інтерстиціального циститу. Доведено, що вплив уретропростатичного рефлюксування сечі реалізується шляхом порушення в передміхуровій залозі та в сечовому міхурі кровообігу, активації перекисного окислення ліпідів, накопичення в тканинах цих органів цитотоксичного метаболічного продукту малонового діальдегіду, метаплазії епітеліального покрову сечового міхура, коагуляції в ацинусах передміхурової залози секреторних білкових субстратів із створенням з десквамованого епітелію білково-клітинного конгломерату та порушенням їх дренувальної функції. Клінічними дослідженнями встановлено, що хронічний запальний процес в сечовому міхурі ініціює розвиток в його шийці та в трикутнику Л'єто плоскоклітинної епітеліальної метаплазії у 49,0 % хворих, лейкоплакії у 34,2 % та лейкокератоза у 18, 8 %, а також порушення уродинаміки та кровотоку з розвитоком ішемії та больового синдрому, патологічної симптоматики та зниження ємності сечового міхура. Перебіг хронічного простатиту категорії II і IIIА супроводжується порушенням уродинаміки нижніх сечових шляхів, розвитком уретропростатичного рефлюксування сечі, хронічного тазового болю та патологічної симптоматики, зниженням кровотоку в передміхуровій залозі та в парапростатичній зоні. У разі хронічного простатиту категорії II уретропростатичне рефлюксування сечі виявляється у 15,7 % хворих, хронічного простатиту категорії ІІІА - у 75,5 % і за хронічного простатиту ускладненого розвитком кіст і склерозу передміхурової залози - у 92,3 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11-5

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наиболее частым проявлением неосложненных инфекций мочевыводящих путей является острый цистит. Лечение циститов в последние годы стало довольно сложным в связи с возрастающей бактерийной устойчивостью к антибактериальным средствам, особенно к бета-лактамным антибиотикам и триметаприм-сульфаметоксазолу. Ципрофлоксацин (Ципролет) оказывает быстрое бактерицидное действие на микроорганизмы, находящиеся как в стадии покоя, так и размножения. На основании исследования сделан вывод об эффективности использования таблетированного препарата фторхинолонового ряда Ципролет в терапии острого неосложненного бактериального цистита у женщин. Соотношение цены и качества препарата, а также возможность ступенчатой терапии и эффективность назначения коротким курсом делает его одним из препаратов выбора в лечении женщин с острым циститом или обострением рецидивирующего цистита.

На основании проведенного обзора приведены результаты научных публикаций как отечественных, так и зарубежных ученых и собственных исследований об эпидемиологическом значении циститов, обусловленных ростом хронических персистирующих форм, устойчивых к традиционным методам воздействия. Угнетение клеточного иммунитета, возможно, обусловлено следующим механизмом: активной супрессией, опосредованной действием Th-2 противовоспалительных цитокинов, делецией иммунокомпетентных клеток вследствие апоптоза энергии Т-клеток. Предложен способ иммунокоррригирующего и этиотропного лечения рецидивирующего цистита.

Приведены результаты обследования и лечения 124 пациенток, страдающих острым рецидивирующим циститом, имеющих историю применения в лечении антибиотиков. Изучена эффективность фотодинамической антисептики в лечении острого цистита в сравнении с различными вариантами антибиотикотерапии.

Проанализирована структура заболеваний, протекающих под маской острого цистита, на основании анализа амбулаторных карт 186 пациенток. Сорок больных уретроциститом ежедневно в течение 20 дней получали спарфлоксацин в дозе 400 мг в сутки в сочетании с Канефроном Н по 50 капель 3 раза в день в течение 8 нед. Двадцать пациенток получили повторный курс Канефрона Н через 4 мес после завершения этиопатогенетической терапии. Анализ результатов комплексной терапии позволил заключить, что спарфлоксацин высокоэффективен при уретроцистите, ассоциированном с внутриклеточными инфекциями, обеспечивает полную стерилизацию мочи. 97,5 % женщин, получивших комбинированную терапию, не имели рецидива заболевания в течение года, в то время как в предшествующий период срок ремиссии составлял 3 - 5 мес. Профилактический прием Канефрона Н способствует улучшению микроциркуляции в стенке мочевого пузыря и предотвращает развитие рецидива у получавших базовую терапию спарфлоксацином больных уретроциститом, ассоциированным с внутриклеточными инфекциями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.560.11-5 + Р696.016

Рубрики:

Цистити. Перицистити

Інфекційні урологічні захворювання

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы наиболее частые клинические ситуации, встречающиеся в практике врача-уролога при лечении больных с различными формами цистита. Предложены схемы эмпирической антибактериальной терапии с учетом данных о современном состоянии антибиотикорезистентности основных возбудителей цистита, а также особенностей фармакодинамики и фармакокинетики антибактериальных препаратов.

С целью изучения влияния способов контрацепции на частоту возникновения рецидива бактериального цистита (БЦ) у женщин проанализированы истории болезни 215 больных циститом. Сопоставлена частота возникновения рецидивов цистита в трех группах сексуально активных женщин репродуктивного возраста: 26 (1-я группа) пациенток получали стандартную терапию, в качестве метода контрацепции они использовали презерватив; 31 (2-я группа) больная принимала комбинированные оральные контрацептивы (КОК); 32 (3-я группа) пациентки - КОК, а также два курса Канефрона. Установлена отрицательная корреляция между приемом КОК и риском возникновения цистита. После стандартной терапии в 1-й группе рецидив отмечен у 43,3 % больных, во 2-й - у 25,8 %, а в 3-й - лишь у 15,6 % пациенток. Таким образом, выбор КОК для контрацепции снижает вероятность рецидива БЦ в 2 раза; дополнительный прием Канефрона - в 3 раза.

Обстежено 210 жінок з хронічним бактеріальним циститом. Проведено серотипування /i Е. соlі /i0 та визначено їх чутливість до протимікробних засобів. Встановлено, що у 67 % хворих з хронічними циститами бактеріурія виявляється на рівні формально нормативних показників. У /i Е. соlі /i0 - основного збудника хронічних циститів- визначено високу антилізоцимну активність і адгезивність. При хронічних циститах вилучено переважно уропатогенні серотипи /i Е. соlі /i0. Наявність патогенних властивостей, перш за все антилізоцимної активності та високої адгезивності /i Е. соlі /i0, свідчить про етіологічну роль цього збудника та потребує його ерадикації.

Обследовано 210 женщин с хроническим бактериальным циститом. Проведено серотипирование /i Е. соlі /i0 и определена их чувствительность к противомикробным средствам. Установлено, что у 67 % больных с хроническими циститами бактериурия определяется на уровне формально нормативных показателей. У /i Е. соlі /i0 - основного возбудителя хронических циститов - определены высокая антилизоцимная активность и адгезивность. При хронических циститах выделены преимущественно уропатогенные серотипы /i Е. соlі /i0. Наличие патогенных свойств, прежде всего антилизоцимной активности и высокой адгезивности /i Е. соlі /i0, свидетельствует об этиологической роли этого возбудителя и требует его эрадикации.

Проведено исследование по изучению особенностей течения и тактики лечения пациенток с острым циститом. Доказано, что в случае применения вспомогательной терапии (в виде спазмолитиков и препаратов, подщелачивающих мочу (Катария)) наблюдается улучшение клинической картины и лабораторных показателей в короткие сроки, что приводит к улучшению качества жизни.

Показан положительный опыт использования препарата Монурель у 35 женщин с острым циститом. Клиническая эффективность составила 94,3 %. Препарат хорошо переносится пациентами.