Вниманию читателей предлагается книга, посвященная. практической философии (софологии). Практическая философия — та часть философии, которая. оказывает непосредственное влияние на жизнь людей — через. философские тексты и речи, через живое общение философов. с людьми. Тексты группируются по темам: — мировоззренческие вопросы. — жизнь, смерть, бессмертие. — человеческое счастье, любовь. — золотое правило поведения. — либерализм и свобода. — критика идей социализма и коммунизма. — гуманизм — философия человечности. — негатив жизни: антикультура и антифилософия. — об опасности наркотиков и прелестях жизни без них. — как мы думаем? — здравый смысл. В заключительном разделе книги автор обосновывает и. разрабатывает идею введения института практических философов, софологов. По его мнению, философы могут и должны. работать с людьми, подобно психологам, врачам, священникам. Книга может служить пособием при подготовке практических философов (софологов) и при их подготовке к консультациям и беседам. Она полезна всем, кто ценит мысль, кто понимает ее значение для жизни.

Настоящая монография представляет собой опыт гуманистической философской антропологии; автор последовательно доказывает ту истину, что у человека нет будущего по ту сторону принципа гуманизма. В основе полученных выводов находится оригинальная исследовательская методология.

На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв - свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділяється поведінці місцевого населення в роки так званого "остаточного розв'язання єврейського питання". Вперше публікуються імена галичан - поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан.

Данное издание предлагает вниманию читателей главное произведение выдающегося немецкого философа Мартина Хайдеггера (1889—1976) «Бытие и время». Эта работа оказала решающее влияние на развитие европейской философской традиции и западного гуманизма в ХХ веке

Т. 1. - 511 с.

Впервые на русском языке публикуются две работы выдающеюся французскою философа Эммануэля Левинаса (1906-1996), творчество которою посвящено задаче гуманизации современной философской мысли.

Роман «Пригоди Олівера Твіста» займає почесне місце у творчій спадщині Ч. Діккенса. Змальовано гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Показано засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства.

Лоренцо Валла (1407—1457) — крупнейший итальянский философ гуманист. Большое мосто в его творчестве занимают вопросы этики и критики схоластики. Все произведения, входящие в данное издание, переводятся на русский язык впервые. Для философов и всех интересующихся историей философии. В настоящем издании дан русский перевод наиболее интересных в философском отношении работ Лоренцо Валлы: двух этических диалогов, фрагментов большого логико-лингвистического трактата и других небольших работ. Творчество итальянского гуманиста Лоренцо Валлы яркое явление в культуре Возрождения. Гуманист-мыслитель, ниспровергатель традиций, Валла был одарен острым критическим умом и неодолимым стремлением к поиску истины, но в его творчестве всегда присутствовало живейшее сознание связи с жизнью, и такое сочетание, не уводившее его мысль в сферы бесплодного созерцания, а, напротив, связывавшее ее неразрывными узами с проблемами времени, придавало его работам необычайную злободневность. Для истории философской мысли гуманистическое творчество Валлы представляет интерес с точки зрения критики им схоластики, и прежде всего схоластической логики, которую он отвергает с помощью разработанного им филологического метода. Заслуживает внимания и этическое учение Валлы, резко разошедшееся со средневековой традицией.

В сборник включены произведения латинской прозы великого итальянского поэта и мыслителя эпохи Возрождения, которые знакомят с творческим обликом Петрарки как родоначальника новоевропейского гуманизма и помогают раскрыть истоки художественного мироощущения человека Нового времени. Перевод, вступительная статья и примечания В.В.Бибихина.

Для творчості Панаса Мирного характерні посилена увага до соціальної проблематики, висвітлення порочної моралі панівних класів, зображення типів "нових людей" епохи - революційне настроєних інтелігентів-різночинців, глибока вмотивованість поведінки та вчинків персонажів, розкриття їхнього духовного світу, високий гуманізм.

У посібнику розглядаються найважливіші питання теорії та практики журналістики, пов'язані із сучасним функціонуванням вітчизняного інформаційного простору. Значну увагу приділено основним принципам етичної діяльності журналістів України, проблемам свободи слова, правовій регламентації функціонування вітчизняних мас-медіа. У додатках наводяться документи (кодекси, рекомендації Ради Європи, редакційні принципи, витяти із законів про свободу преси та ін.), які регламентують діяльність журналістів різних країн. Мета видання — сприяти формуванню та вихованню журналістів нової генерації, які повинні працювати на засадах об'єктивності, правдивості, гуманізму, незаангажованості, сповідувати у своїй роботі загальнолюдські цінності, бути соціально відповідальними в демократичному суспільстві. Для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями "Журналістика" і "Видавнича справа та редагування", журналістів — практиків, усіх, хто цікавиться питаннями свободи слова, сучасними проблемами журналістської діяльності, взаємовідносинами ЗМІ та влади.

Книга "Вступ до теорії: літературознавство та культурологія" - це своєрідний компас, котрий дасть змогу студентам-гуманітаріям зорієнтуватися серед різноманіття інтерпретаційних методик XX сторіччя. Пітер Баррі, викладач англістики Уельського університету, запрошує розібратися у головних постулатах літературних теорій: від ліберального гуманізму та структуралізму до новітніх "модних" методів на кшталт гей-лесбійських студій чи екокритики. Автор фокусує увагу на найбільш каверзних моментах теорії, пропонує конкретні приклади аналізу текстів за допомогою того чи іншого методу, надає анотовані бібліографії.

Предлагаемая Вашему вниманию книга - сборник статей крупнейшего французского историка Люсьена Февра (1878-1956), объединенных в труде "Бои за историю". Свою главную задачу Февр усматривал в обосновании новых принципов исторического познания. Пафос его творчества - возвращение историческому знанию утраченного им гуманистического содержания, насыщение истории проблематикой, связанной с жизнью современного общества и диктуемой коренными, глубинными его запросами. "Бои за историю" Люсьен Февр вел с эрудитской историографией, укрывавшейся от действительности за каталогами с выписками из древних текстов, в которых она была неспособна ощутить живых людей. Сборник демонстрирует "битвы Февра за историю", за новую историческую науку в его понимании - "науку о человеке".

В этой книге я вновь раскрываю две главные темы, рассматриваемые мной в предыдущих работах. Я, во-первых, продолжаю исследования в области радикально-гуманистического психоанализа, обращая особое внимание на анализ эгоизма и альтруизма – двух основных ориентации характера. В третьей части книги, я продолжаю развивать тему, которая была затронута в книгах "Здоровое общество" и "Революция надежды", а именно: кризис современного общества и возможные пути его преодоления. Конечно, вполне вероятно, что я буду повторять некоторые высказанные ранее мысли, однако, как мне кажется, новая точка зрения, положенная в основу этой работы, а также то, что я расширил в ней рамки своих прежних концепций, послужат компенсацией даже для тех, кто знаком с моими предыдущими работами.

Французский опыт философского исследования и антифилософского мышления последних лет стяжал себе всеобщий интерес и славу в мире современной учености. В этом отношении предполагаемая к опубликованию работа одного из виднейших французских мыслителей современности вызывает особое любопытство. По сути дела, мы встречаемся с основательным историко-философским исследованием, предметом которого выступает столь многократно преломленная в философии модерна трактовка человека как субъекта и индивидуума, с исследованием, охватывающим всю европейскую метафизику от Декарта до Лейбница, через Беркли и Юма, Канта и Гегеля, вплоть до Ницше и Хайдеггера, а так же последующие ее интерпретации в трудах М. Фуко. Л. Дюмона, Э. Левинаса и др. автономия и определенность личности, индивидуализм и гуманизм, лейбницева монадология и наследие Гуссерля, имманентная трансцендентность и философская проблема постмодерна - вот основные темы сочинения, движущегося превратными путями истории новоевропейской субъективности. Научная взыскательность и пристрастность, искренний и бескомпромиссный поиск ответов на глубинные, а не поверхностные, и именно потому особенно злободневные вопросы современности составляют отличительную черту этого захватывающего исследования.

В данной книге представлено философское наследие лауреата Нобелевской премии Альбера Камю

Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.