Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Україна має амбіції стати провідною аграрною державою з великим експортним потенціалом сільськогосподарської продукції. І для цього є багато сприятливих передумов, але перед цим треба вирішити чимало проблем. Зокрема: - забезпечити раціональне використання і збереження ґрунтів як найважливішого компонента природного середовища; - забезпечити застосування ґрунтозахисних технологій і інших заходів з усунення забруднення і деградації ґрунтів при здійсненні господарської і інших видів діяльності; - забезпечити постійний моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення; - своєчасно виявляти негативні зміни стану ґрунтів і обов’язково вживати заходи з відновлення деградованих ґрунтів; - забезпечувати наукову обґрунтованість заходів з охорони ґрунтів; - забезпечувати гласність, повноту і достовірність інформації про стан ґрунтів, про обсяги застосованих заходів з охорони ґрунтів; - забезпечити участь громадськості у прийнятті рішень у галузі охорони ґрунтів; невідворотність відповідальності за шкоду, спричинену ґрунтам. Мета Національної доповіді – дати об’єктивний аналіз і виявити причини незадовільного стану ґрунтового покриву країни і на цій основі сформулювати пропозиції до владних структур для його виправлення.

Вперше в Україні проведено вивчення патоморфозу та нозоморфозу хвороб уразової шийки за повоєнний період. Виявлено суттєвий вплив на зміну панорами хвороб соціальних, профілактичних та організаційно-методичних факторів. На спонтанний та індукований нозоморфоз впливали переміни у видах збудників інфекцій, розповсюдження нових запобіжних і лікувальних препаратів та прогрес у науковій оцінці морфологічних даних. Слабке радіонуклідне забруднення навколишнього середовища пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС не мало суттєвого впливу на патоморфоз хвороб уразової шийки. Вперше висвітлена гістофізіологія уразової шийки на гістотопографічному рівні: встановлена відсутність еластичних структур та м'язових волокон у складі стінки уразової шийки; описані елементи будови уразової шийки - сполучнотканинні частки, двокомпонентність та гормональна залежність строми власне ендоцервіксу, перешийковий м'язовий сфінктер; досліджені стромально-паренхіматозні відношення у тканинах шийки. Детально вивчена морфологія судинного гемостатичного механізму уразової шийки у різні вікові періоди та при вагітності. Вперше встановлено особливе відношення між артеріями та венами, які пронизують стромальну частину стінки та описані спіралеподібні (рацемозні) утворення артерій на межі з власне слизовою. Доведено, що під час вагітності відбувається значна перебудова судин шийки. Виникає значна гіперплазія м'язового шару артерій. Субінтимально з'являються повздовжні жмутики гладком'язових волокон, які валикоподібно випинають інтиму, що забезпечує повне перекриття судинного прозору при спазмі артерій. Відбувається розпушування адвентиції артерій, яке сприяє вільному переміщенню останніх. Капіляри ендоцервіксу перетворюються на гладком'язові артеріоли. Докорінно переглянуто морфогенез деяких патологічних процесів уразової шийки: аденоматоїдної гіперплазії, гінекологічної ерозії, перешийкової вагітності, ендометріозу, Наботових яєчок, поліпів та дисплазій.

У монографії викладено авторський підхід до оцінки впливу деградаційних процесів на продуктивність сільськогосподарських земель на регіональному рівні. Відображено особливості створення агроформувань впродовж земельної реформи. Досліджено сучасні підходи до визначення понять продуктивності та потенціалу сільськогосподарських земель. Представлено показники, за якими можна оцінювати якісні та кількісні характеристики, що характеризують продуктивність сільськогосподарських земель. Розглянуто використання орних земель та структуру посівних площ у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведена класифікація деградаційних процесів на досліджуваній території. Представлена уточнена характеристика системи природно-сільськогосподарського районування для даної території. Розроблено економіко-математичну модель для оцінки впливу водної ерозії ґрунтів, балансу поживних речовин на продуктивність орних земель запропоновано оптимізацією використання орних земель у Лісостеповій Правобережній провінції Київської області. Наведено прогнозні розрахунки підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування у досліджуваному регіоні у різних варіаціях інтенсивності прояву деградаційних процесів.

Рекомендовано для фахівців землевпорядної служби, науковців, викладачів, аспірантів, а також для студентів та фахівців еколого-економічного профілю.