Червоний шлях [Текст] : літ.-худож., крит. і громад.-політ. місячник/ за ред. Г. Гринька [та ін.] ; Орган Укр. та Обл. Харків. правління спілки рад. письменників. - Харків : Держлітвидав, 1923 - 1936. - Виходить щомісяця.- Отримується з 1923.
Припинено з 1937
Ред. : Гринько Г. Ф.Голов. ред. : Хвильовий М. Г.Ред. : Шумськи́й О. Я.Ред. : Ялови́й М. О.
Анотація: В період перших десятиліть нової Української держави одним з найпопулярніших громадсько-політичних і літературно-мистецьких видань був часопис “Червоний шлях”. Місячник почав виходити в Харкові з 1923 року (за редакцією Г. Гринька). Це видання порушило чимало проблем літературного, національного та соціального світоглядового характеру і приніс в українську літературу чимало добірного зерна. Журнал зіграв провідну роль в процесі українізації.
Протягом 1920-х років у журналі друкувалися визначніші представники всіх течій і напрямів із ділянок літератури, мистецтва, публіцистики, історії, економіки тощо. Серед них Никифор Щербина, Борис Тен. Журнал знайомив читача із творчістю “плужан”, членів ”Гарту”, “ланківців”, неокласиків, “авангардистів”, футуристів.
Журнал був найрепрезентативнішим, відбиваючи на своїх сторінках силу і слабкість процесів українського відродження тієї доби. Часопис став центром формування літературних смаків, згуртував навколо себе письменників досвідчених і початківців, представників еміграції західноукраїнських земель. Читачі перечитували сторінки “Червоного шляху” і мали змогу познайомитись з літературними доробками відомих українських класиків літературного жанру: І. Сенченка, А. Головка, П. Тичини, В. Сосюри, Г. Косинки, М. Рильського, О. Слісаренка та ін.
Ліквідація “Червоного шляху” в 1936 році була одним з останніх актів ліквідації плюралізму в галузі культури в широкому значенні цього слова.
РОКИ: 1923
1924
1925
1926
1927
1928
1929
1930
1931
1932
1933
1934
1935
1936
Тематичний рубрикатор: 
Матеріал з Вікіпедії, 
Повний опис видання, надходження: 