Меланія Трамп ще раз показала, що якщо в її шафі є одяг-фетиш, то це пальто. Перша леді зберігає їх у всіх мислимих кольорах і конструкціях, за затьмарними цінами, адже пальто Меланії Трамп не доступні для простих смертних. Наприклад, останнього разу Меланія вдягла нове пальто на зустріч Трампа з президентом Колумбії Іваном Дуке і його дружиною. На цій зустрічі Меланія була в пальто, яке перетинається поясом з петлею у відбитку ламаної клітки в бежевому і рожевому кольорі фуксії, і рожевому волоссі на манжетах. Ціна такого вбрання перевищує 5000 доларів.

Забезпечення чотирьох екс-президентів Латвії квартирами, пенсіями, секретарями, транспортом і охороною обійшлося Латвії в минулому році в понад півмільйона євро. Якщо не брати до уваги транспортні витрати, інформацію про які отримати найскладніше, більше інших в минулому році обійшлася країні екс-президент Вайра Віке-Фрейберга, на утримання якої було витрачено 128 000 євро. На утримання Валдіса Затлерса довелося витратити 75 000 євро, на Гунтіса Улманіса знадобилося 70 000 євро, а на Андріса Берзіньша - 40 000 євро. Останній, до того ж, відмовився від президентської квартири. Порахувати транспортні витрати екс-президентів набагато важче. Канцелярія забезпечує транспортом тільки Гунтіса Улманіса, для потреб якого в 2015 році за 57 000 євро був орендований автомобіль «Toyota Land Cruiser 150». За словами представників відомства, екс-президентам не видають конкретний автомобіль. Замість цього вони пересуваються на 6 різних машинах, які можуть бути використані і іншими держслужбовцями. Втім, якщо порахувати, що на все це витрачається приблизно та ж сума, що і в питанні з Улманісом, виходить, що чотири колишні президенти обходяться країні в півмільйона євро на рік.

Накопичення президента Латвії Егілса Левітса складають 298 015 євро, а в фінансові інструменти він вклав 884 981 євро, свідчить подана ним при вступі на посаду глави держави декларація про доходи посадовця. Як повідомляє LETA, Левітс купив облігації на суму 94 997 евро, відзначився в чотирьох фондах на суму 245 540 євро, а також вклав ще 544 443 евро в різні галузі. У латвійському філії банку Luminor у Левітса зберігається 232 641 євро, ще 64 414 євро - в люксембурзькому Banque et Caisse d'Epargne de l'Etat. Також Левітс володіє двома квартирами в Ризі, однією в Цесисе, двома земельними ділянками в Марупе, двома земельними ділянками та будівлею в Енгурской волості. Він також є співвласником земельної ділянки в Ризі і неуточненої нерухомості. З автомобілів у Левітса є тільки Mercedes-Benz 2009 року випуску.

Попередній перегляд:

Президент Франції Е. Макрон та Глава Китайської Народної Республіки С. Цзіньпін підписали торговельну угоду, яка оцінюється у 13,5 млрд євро. Про це Е. Макрон повідомив під час свого візиту до Пекіна. "Китай та Європа єдині у думці, що у торговельних війнах є лише переможені", - наголосив президент Франції під час виступу у китайській столиці. Лідери обох країн анонсували поглиблення багатостороннього співробітництва та посилення вільної торгівлі з наглосом на доступ до нових ринків та налагодження співробітництва між французькими та китайськими підприємствами. Нова торговельна угода особливо вплине на аерокосмічну галузь, фінансові ринки та захист довкілля. Обидві країни сподіваються, що нова угода дозволить посилити співробітництво у виробництві літаків і гелікоптерів

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв студентам університетів прискорити повернення до традиційного викладання та доступу до дворазового харчування за один євро, щоб допомогти їм під час блокування. Глава держави хоче прискорити графік відновлення особистого навчання один день на тиждень, попри нещодавній сплеск коронавірусних інфекцій. «Студент повинен мати ті самі права, що і працівник ... Якщо йому це потрібно, він повинен мати можливість повертатися до університету один день на тиждень», – сказав Е. Макрон.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що «ми продумали, як винагородити людей, які проявили відповідальність і вирішили надати додаткову фінансову підтримку тим, хто пройшов вакцинацію». Він додав, що відмова від вакцинації «безвідповідальна і егоїстична". Президент оголосив, що співробітники державного сектора, які не були вакциновані, більше не матимуть права на допомогу у випадку хвороби, якщо вони заразилися COVID-19. А. Вучич також висловив надію, що до кінця травня Сербія вакцинує не менше 55 % населення країни однієї дозою. На даний момент приблизно 22 % з 7 мільйонів жителів Сербії отримали дві дози вакцини, що набагато більше, ніж у 9 % громадян Європейського Союзу.

Франція хоче витратити 30 млрд євро на декарбонізація своєї економіки, прискоривши досягнення своєї мети - стати першою великою країною Європи, яка досягне вуглецевої нейтральності до 2050 р. Грандіозний інвестиційний план реалізується за рік до президентських виборів 2022 р., які дослідник з Інституту Брейгеля Г. Клейс описує як «виборчу дорожню карту», спрямовану на переобрання президента Емманюеля Макрона. «Пропозиція також є комунікаційним планом для французів, щоб показати, що на європейському рівні Франція дещо змінює кордони, що було одним з основних елементів програми Е. Макрона під час останніх президентських виборів і, безумовно, буде одним з елементів, які він захоче висунути на наступних президентських виборах", - сказав Г. Клейс Euronews. Але Е. Макрон не зможе скористатися всіма перевагами плану в ході передвиборчої кампанії так, як велика частина фінансування ЄС очікується з 2023 р.

Прозахідний президент Молдови Майя Санду розпустила парламент після декількох місяців політичного "кута". Червневі позачергові вибори можуть допомогти президенту завершити те, що вона почала. Республіка Молдова отримає «безпрецедентний» пакет послуг по відновленню економіки в розмірі 600 млн євро від Європейського Союзу протягом трирічного періоду. Гроші ЄС, які надійдуть у вигляді позик, грантів та інвестицій, призначені для сприяння економічному зростанню і зосередження уваги на таких областях, як цифрові технології, інфраструктура та освіта.

«Франція відправить Лівану 100 мільйонів євро в найближчі місяці», - заявив Еммануель Макрон в рамках міжнародної конференції, організованій спільно Францією і Організацією Об'єднаних Націй. В конференції беруть участь близько 40 глав держав і урядів, керівників міжнародних організацій і дипломатів. Конференція також покликана посилити тиск на ліванських лідерів з метою формування нового уряду, здатного до реформ. «Ліванські політики тільки погіршили ситуацію, поставивши свої особисті і політичні інтереси вище інтересів ліванського народу», - сказав Е. Макрон. У 2020 р. конференція зібрала близько 280 млн євро. Французький президент керував міжнародними зусиллями по збору гуманітарної допомоги.

«Франція відправить Лівану 100 мільйонів євро в найближчі місяці», - заявив Еммануель Макрон в рамках міжнародної конференції, організованій спільно Францією і Організацією Об'єднаних Націй. В конференції беруть участь близько 40 глав держав і урядів, керівників міжнародних організацій і дипломатів. Конференція також покликана посилити тиск на ліванських лідерів з метою формування нового уряду, здатного до реформ. «Ліванські політики тільки погіршили ситуацію, поставивши свої особисті і політичні інтереси вище інтересів ліванського народу», - сказав Е. Макрон. У 2020 р. конференція зібрала близько 280 млн євро. Французький президент керував міжнародними зусиллями по збору гуманітарної допомоги.

Попередній перегляд:

За 7 місяців до президентських виборів президент Франції Емманюль Макрон відстояв свій рекорд з питань безпеки та оголосив про низку нових заходів для посилення та трансформації правоохоронних органів. У промові в Національній академії поліції в Рубе, недалеко від бельгійського кордону, Е. Макрон оголосив, що про збільшення бюджету МВС на € 1,5 млрд - майже 6 % на 2021 - в тому числі 500 млн € , щоб поставити на місце початковий комплекс заходів. Виступ ознаменував завершення семимісячних консультацій щодо підготовки правоохоронців та нагляду за їхніми діями, розпочатих після того, як поліцейські були зняті на камеру, коли вони побивали музичного продюсера М. Зеклера в Парижі в листопаді 2020 р. Е. Макрон оголосив про все частіше використання суперечливих камер, які носять офіцери, які, за його словами, захищатимуть правоохоронні органи та цивільне населення, а також про створення парламентського наглядового органу для оцінки поведінки правоохоронців.

Президент Франції Еммануель Макрон оприлюднив план вартістю 30 мільярдів євро зі створення «чемпіонів в області високих технологій майбутнього». Мета, яка отримала назву «Франція 2030», полягає в тому, щоб інвестувати кошти протягом п'яти років в такі сектори, як робототехніка, напівпровідники, електромобілі, а також ядерні та відновлювальні джерела енергії. План Макрона з розвитку промисловості з'явився за шість місяців до президентських виборів у Франції, коли він намагається отримати голоси в промислових центрах. «Ми креативна країна, це закладено в нашій ДНК», - сказав Е. Макрон. Противники Е. Макрона вже розкритикували новий план.

Попередній перегляд:

За шість місяців до президентських виборів президент Франції Емманюель Макрон оприлюднив "Францію 2030", інвестиційний план вартістю 30 млрд євро, спрямований на реіндустріалізацію країни після коронавірусної кризи. Пакет вливатиме державні гроші в атомну промисловість та різноманітні інші сектори - від електромобілів до сільського господарства, від космосу до біотехнологій та до культурного контенту, наприклад телевізійних програм. Лейтмотивом плану є зменшення залежності Франції від іноземного імпорту. "Ключем до всього цього є наша незалежність",-сказав Е. Макрон під час двохгодинної промови в Єлисейському палаці, в якій він виклав основні моменти плану. Частина готівки плану "Франція 2030" - від 3 до 4 млрд євро - вже може бути доступна в 2022 р., сказав Е. Макрон. Подробиці плану не публікуються, але представник Єлисейського палацу заявив, що "немає особливих побоювань" щодо сумісності плану з правилами державної допомоги ЄС.

Попередній перегляд:

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про інвестиційний пакет на суму 800 мдн євро у промислову робототехніку. "Мета полягає в реіндустріалізації Франції за допомогою «технологій завтрашнього дня», щоб уникнути переїзду в країни з низькими витратами", — сказав він під час свого візиту до Сент-Етьєна. «Нам потрібно роботизувати, оцифрувати нашу галузь», – сказав він. "Мета – просувати «протягом 5 років» промисловий сектор, який поєднує «автоматизацію виробництва, штучний інтелект та підключені об’єкти", сказав він, пояснивши, що половина грошей буде вкладена в розробку роботів, інтегрованих зі штучним інтелектом. «Ми допоможемо розгорнути реальну промислову трансформацію, яка дозволить реіндустріалізувати Францію, а не розглядати рішення 30-річної давнини», – сказав він.

Попередній перегляд:

Європейська комісія схвалила план відновлення Польщі, який є ключовим кроком до того, щоб країна отримала 23,9 млрд євро у вигляді грантів і 11,5 млрд євро у вигляді кредитів під низькі відсотки. Оголошення є перемир'ям у тривалому протистоянні між Брюсселем і Варшавою з приводу спірних судових реформ, які блокували план більш ніж на рік. Прагнучи вийти з глухого кута і виконати вимоги Комісії, Варшава погодилася внести часткові зміни до реформ. Поправку було внесено президентом Анджеєм Дудою і прийнято Сеймом, нижньою палатою польського парламенту. "Нам не потрібна ця суперечка", - сказав А. Дуда. Але критики кажуть, що зміни мають косметичний характер і не відповідають стандартам ЄС.

Попередній перегляд:

Колишній президент Словенії Борут Пахор зібрав 60 тис євро для благодійних організацій, які допомагають дітям, хворим на рак, від продажу свого Renault 4 1991 року випуску та передав ключі переможцю торгів. Найкращу пропозицію на аукціоні зробив бізнесмен Александар Фратар. «Нашим наміром було допомогти цим бійцям (дітям)», – сказав А. Фратар. Б. Пахор обіймав посаду президента Словенії два терміни, займаючи переважно церемоніальну посаду. Минулого року він завершив свій другий п’ятирічний термін, і його змінила Наташа Пірц Мусар, перша жінка-президентка країни. «Я знав (з самого початку), що це буде аукціон не для людей, які просто люблять хороші машини, а для людей з великим серцем», - сказав Б. Пахор.

Попередній перегляд:

Турецький суд засудив Мохамеда Хасана Шейха Махмуда, сина президента Сомалі Хасана Шейха Махмуда, до 30 місяців ув’язнення, замінених штрафом у розмірі 840 євро, за смертельний наїзд на турецького мотоцикліста. Суд вважав, що потерпілий, який працював водієм доставки, змінив смугу руху, а підсудний, який керував автомобілем, не відреагував належним чином, і тому визнав його «в основному винним» у ненавмисному вбивстві. Вирок скоротив початкове покарання з 3 років до 2 років і 6 місяців за хорошу поведінку після аварії та замінив його на штраф у розмірі 27 300 лір, приблизно 840 євро за поточним обмінним курсом, що викликало протести з боку асоціації водіїв доставки за заниження вартості життя потерпілого. Справа викликала суперечки протягом кількох тижнів, коли дружина автомобіліста повідомила, що поліція спочатку приписувала всю провину жертві і навіть, як вона розповіла пресі, намагалася переконати її, що її чоловік покінчив життя самогубством.