Україна включила в свою Конституцію прагнення приєднатися до Європейського Союзу і НАТО завдяки голосуванню, яке Президент Петро Порошенко визнав «історичним». Парламент ухвалив законопроект у заключному читанні в присутності прозахідного глави держави Петра Порошенка, який подав текст документа депутатам і членам свого уряду. З 450 депутатів за ці правки проголосували 334 депутати, а для будь-якої зміни Конституції необхідно мінімум 300. "Це історичний день!", - сказав Петро Порошенко перед голосуванням. Дані зміни додають до Конституції посилання на "стратегічну спрямованість України на повне членство в ЄС і НАТО", зобов'язуючи виконавчу і законодавчу владу працювати в цьому напрямі. Він відзначає "незворотність нашого європейського вибору", як зазначив після голосування спікер парламенту Андрій Парубій, додавши: "Україна буде в ЄС і в НАТО!".

Деякі російські ЗМІ вже називають це "новою залізною завісою", на цей раз онлайновую, якою послужить відключення російської мережі Інтернет від решти світу, якщо Кремль визнає це необхідним. У нижній палаті парламенту затверджено перший етап законопроекту щодо контролю за функціонуванням підключень до Інтернету в Росії та підготовка до можливого відключення від глобальної мережі в умовах кризових ситуацій або кібер-атак на країну. У разі загрози оператори будуть зобов'язані гарантувати "централізоване управління мережею". Тобто її контроль з боку держави. Ініціатива викликає сумніви у інтернет-операторів, але має підтримку президента, уряду та широкої парламентської більшості.

Президент США Дональд Трамп ще на рік продовжив санкції проти Росії через її агресію в Україні, які були запроваджені у 2014 році. Як зазначається в оприлюдненому на сайті Білого дому листі Дональда Трампа головам обох палат Конгресу США, "дії та політика осіб, які підривають демократичні процеси і інститути в Україні, загрожують миру в Україні, її стабільності, суверенітету і територіальної цілісності, сприяють незаконному привласненню її активів", а також дії Російської Федерації, включаючи анексію Криму і застосування сили в Україні, "продовжують становити підвищену загрозу національній безпеці та зовнішній політиці США".

Попередній перегляд:

Президент Дональд Трамп погрожує відплатою Гватемалі щодо імміграції після того, як високий суд цієї країни заблокував підписання її урядом угоди зі США про надання притулку. Трамп повідомив, що Гватемала вирішила не підписати «безпечну третю угоду», яка б вимагала, щоб мігранти з Центральної Америки, які шукають притулку в США, подали заяву на захист в Гватемалі, хоча уряд країни ніколи не говорив, що він погодився на цю угоду. Гватемала “вирішила розірвати угоду, яку вони уклали з нами, про підписання необхідної Третьої Безпечної угоди. "Тепер ми дивимося на "БАН", - написав він, разом з тарифами, гонорарами, та грошові перекази, які гватемальці, що працюють в США, відправляють до своєї країни" або все вищезазначене разом".

На оприлюдненому телеканалом ABC відеозаписі президент США Д. Трамп прямо вимагає домогтися негайного звільнення американського посла в Україні М. Йованович, що стала одним із ключових свідків у справі про імпічмент Д. Трампа. Окремі уривки відео було опубліковано, однак інформаційне агентство Reuters отримало його повну версію від Дж. Бонді, адвоката Л. Парнаса - американського бізнесмена українського походження.

Президент Джо Байден пообіцяв зменшити викиди парникових газів США щонайменше наполовину до 2030 р. - амбіційна мета, яка вимагатиме переозброєння найбільшої економіки світу, намагаючись поставити США на перший план міжнародної кампанії з уповільнення кліматичних змін. Цієї мети, як свідчить Білий дім, США можуть досягти, навіть якщо Конгрес відхилить заклики Д. Байдена виділити трильйони доларів на зелену інфраструктуру. Нова мета втілює один з головних пріоритетів політики Д. Байдена і являє собою суворий зсув від адміністрації Дональда Трампа, яка відкинула загрози, спричинені зміною клімату, вийшла з Паризької кліматичної угоди 2015 р., як змови для стримування росту економіки США. На противагу цьому, Д. Байден визначив зменшення викидів вуглекислого газу основною частиною свого інфраструктурного плану на 2,2 трлн дол. і закликав поставити США на шлях усунення забруднення парниковими газами до середини століття.

Агентам Секретної служби, призначеним для охорони президента США Дональда Трампа, Іванки Трамп та її чоловіка Д. Кушнера довелося шукати туалет біля розкішної резиденції дочки Д. Трампа у Вашингтоні через заборону користуватися будь-яким із семи туалетів у їхній резиденції. Місяцями їм доводилося шукати місце для полегшення в робочий час, за словами сусідів та поліцейських. Вони навіть використовували гараж будинку колишнього президента Барака Обами, що розташований відносно недалеко від їхнього місця роботи, та віце-президента М. Пенса, що розташований набагато далі. Нарешті вони вирішили орендувати сусіднє приміщення – студію з туалетом в ексклюзивному районі Калорама. Рахунок з вересня 2017 р., коли вони орендували квартиру, перевищує 100 тис. дол. на сьогодні за ставкою 3 тис. дол. на місяць, звичайно, гроші надходили з державного гаманця. Наразі і Д. Трамп, і Д. Кушнер заперечують, що витрати були викликані нібито обуренням агентів Секретної служби.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що він працює з міжнародними партнерами над створенням фінансового механізму, який забезпечить продовження роботи важливих державних служб в Лівані, незважаючи на його глибоку політичну та економічну кризу. Ліван намагається знайти достатньо іноземної валюти для оплати палива та інших основних імпортних товарів. Е. Макрон очолює зусилля з надання міжнародної допомоги колишній французькій колонії, щоб вивести Ліван з тупика при формуванні нового уряду і почати реформи, щоб отримати доступ до іноземної валюти.

Невдоволені тим, як президент Жаїр Болсонару справляється з пандемією в її найтяжчій фазі, 16 бразильських губернаторів звинуватили ультраправого лідера у введенні в оману країну, а державні органи закликали до загальнонаціональної комендантської години та закриття аеропортів. Через рік після початку спалаху COVID-19 у Бразилії померло понад 255 тис. бразильців і трохи більше 3 % з 210 млн населення було вакциновано, що викликало критику на адресу Ж. Болсонару за нездатність забезпечити своєчасне постачання вакцин. Минулий тиждень був найбільш смертоносним у Бразилії, за даними Міністерства охорони здоров’я, в середньому майже 1200 підтверджених смертей на день. Відділення інтенсивної терапії в головних містах країни досягли критичного рівня заповнюваності, якого не спостерігалося з першого піку пандемії в липні минулого року. Губернатори штатів знову ввели локдаун, що обмежує всі послуги, крім основних, у тому числі в столиці Бразилії, яка запровадила цілодобовий режим блокування.

Президент Колумбії Іван Дуке Маркес планує отримати вакцину проти коронавірусу, розроблену AstraZeneca, щоб продемонструвати її безпечність, виходячи з побоювань щодо згортання крові та утворення тромбів. Турбота про безпеку призвела до того, що щонайменше 13 європейських країн припинили введення вакцини AstraZeneca, уповільнюючи кампанію щеплення в Європейському Союзі. Однак Всесвітня організація охорони здоров’я закликала країни продовжувати використовувати вакцину, оскільки європейські та британські регуляторні органи додали її до списку схвалених. І. Дуке сказав міністру охорони здоров’я Колумбії, що він вакцинується AstraZeneca, щоб запевнити людей у безпеці препарату. «Я дуже чітко кажу, що якщо той факт, що я, як президент республіки, отримаю вакцину від AstraZeneca, принесе душевний спокій щодо цієї вакцини ... Я зроблю це, коли ви мені скажете», – сказав І. Дуке.

Суддя, який керує справою про державний переворот, вирішив продовжити тимчасове утримання під вартою колишньої президентки Болівії Жанін Аньєс та двох її міністрів на прохання прокуратури з чотирьох місяців до півроку. Ще до судового рішення уряд Руху за соціалізм відмовився перевести Ж. Аньєс до лікарні через гіпертонію, як стверджують захисники та члени її сім’ї, незважаючи на рішення одного судді, яке пізніше було скасовано іншим. Зрештою, суддя наказав перевести Ж. Аньєс із в’язниці Обрахес у в’язницю Мірафлорес, де, за даними уряду, є умови для лікування. Головне управління тюремного режиму вважає, що жінка, яка тимчасово керувала Болівією протягом року, перебуває у «стабільному стані».

Президент США Джо Байден пообіцяв зменшити викиди парникових газів США щонайменше наполовину до 2030 р. – амбіційна мета, яка потребуватиме переозброєння найбільшої економіки світу, намагаючись поставити США на перший план міжнародної кампанії з уповільнення кліматичних змін. Цієї мети, як свідчить Білий дім, США можуть досягти, навіть якщо Конгрес відхилить заклики Д. Байдена виділити трильйони доларів на зелену інфраструктуру. Нова мета втілює один із головних пріоритетів політики Д. Байдена і являє собою суворий зсув від адміністрації Дональда Трампа, яка відкинула загрози, спричинені зміною клімату. На противагу цьому Д. Байден визначив зменшення викидів вуглекислого газу основною частиною свого інфраструктурного плану на 2,2 трлн дол. і закликав поставити США на шлях усунення забруднення парниковими газами до середини століття.

Попередній перегляд:

Джо Байден упритул підійшов до реалізації ідеї, за якою уважно стежать у Москві. Наприкінці листопада 2021 р. адміністрація президента США оголосила список із понад 100 країн, запрошених на перший "саміт за демократію". Через пандемію COVID-19 він пройде в режимі відеоконференції 9-10 грудня 2021 р. Офіційних представників Росії на нього не запросили. З російським президентом Володимиром Путіним Д. Байден збирається поспілкуватися найближчим часом окремо і також за допомогою відеозв'язку. З країн колишнього СРСР на саміті будуть лідери країн Балтії, а також України, Молдови, Грузії та Вірменії. Від Білорусі запрошено лідерку опозиції С. Тихановську. Прессекретар президента РФ Д. Пєсков розкритикував ідею саміту, назвавши його "спробою провести нові розділові лінії".

Попередній перегляд:

Росія заявила, що не почне війну в Україні, але попередила, що США і НАТО проігнорували її вимоги і залишили мало місця для компромісу в кризі. Президент Росії Володимир Путін сказав президенту Франції Емманюелю Макрону, що Захід не врахував ключових вимог Росії щодо припинення подальшого розширення НАТО, припинення розгортання зброї альянсу поблизу російських кордонів і відходу своїх сил зі Східної Європи. Сполучені Штати і НАТО офіційно відхилили ці вимоги, хоча Вашингтон окреслив області, де можливі дискусії, даючи надію, що може бути спосіб уникнути війни на тлі нагромадження понад 100 000 російських військ поблизу України. Незважаючи на це, президент США Джо Байден попередив Президента України Володимира Зеленського, що існує «явна ймовірність» того, що Росія може почати військові дії проти України вже в лютому. Проте В. Зеленський намагався применшити побоювання війни, заявляючи, що тривога Заходу через неминуче вторгнення спонукала багатьох інвесторів на фінансових ринках країни виводити гроші. В. Зеленський заявив, що «це дорого коштувало українцям».

Попередній перегляд:

Президент Індонезії Джоко Відодо заявив, що скасовує місячну заборону на експорт пальмової олії, посилаючись на покращення поставок та внутрішньої ціни на олію. Індонезія та Малайзія є найбільшими в світі експортерами пальмової олії, яка відіграє важливу роль в їхній економіці. На них припадає 85% світового виробництва пальмової олії. Тиск на глобальне постачання олії зріс через війну в Україні, на яку припадає експорт майже половини світової соняшникової олії. Ціни на пальмову олію зросли на 200% після того, як Індонезія заборонила експорт олії та її сировини, щоб зменшити місцевий дефіцит і стримати різке зростання цін. На прес-конференції Відодо заявив, що прийняв рішення про відновлення експорту виходячи з поточної пропозиції та ціни на олію, а також з огляду на те, що в промисловості пальмової олії працює 17 мільйонів працівників Індонезії, як фермерів, так і іншого допоміжного персоналу.

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський передав главі представництва ЄС в Україні Матті Маасікасу відповіді на другу частину анкети-опитувальника щодо заявки Києва на членство у Євросоюзі.

Попередній перегляд:

25 жовтня 2021 р. Нігерія запустила цифрову валюту. Президент Нігерії Мухаммаду Бухарі заявив на презентації, що цифрова валюта та технологія блокчейна, яку вона використовує, можуть сприяти економічному зростанню та збільшити ВВП на 29 мільярдів доларів США протягом наступних 10 років. Шість місяців по тому аналітики запитують, чи зможе нова цифрова платформа досягти успіху там, де не вдалося традиційній банківській системі. В квітні 2022 р. криптовалютна біржа Kucoin повідомила, що 33,4 мільйона нігерійців торгують або володіють криптовалютними активами. Але в багатьох частинах Нігерії готівка, як і раніше, відіграє провідну роль.

Попередній перегляд:

Президент Франції Емманюель Макрон подарував королеві Єлизаветі II на її платиновий ювілей коня. 7-річний сірий мерин Фабуле де Мокур був обдарований парадним сідлом і кавалерійською шаблею. У своїй заяві посольство Франції стверджує, що «форма та елегантність коня, семирічного прапороносця для республіканського саду, є уособленням французького конярства». Минулого місяця Фабюле де Мокур був частиною супроводу Е. Макрона на Єлисейських полях під час вшанування Дня Перемоги. Раніше Е. Макрон надіслав королеві відеозвернення, щоб привітати її.

Попередній перегляд:

Франція хоче військової перемоги України над росією, яка відновить свою територіальну цілісність країни, включаючи Крим, захоплений росією в 2014 році, повідомило французьке дипломатичне джерело. Джерело додає, що президент України Володимир Зеленський має визначити, якою може бути військова перемога. Раніше, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Італії Маріо Драґі прибули до Києва у четверзі спільною поїздкою, щоб показати свою підтримку Україні, яка намагається протистояти нападу росії.

Попередній перегляд:

Президент Польщі Анджей Дуда, вважає що треба запровадити такі санкції проти росії, щоб саме путін просив поговорити з ними. І тоді ви можна поговорити з ним, коли він буде просити про це і шукати можливості знайти якісь умови до кінця війни, тому що тоді можна буде диктувати йому ці умови. А. Дуда наголошує, що вперше після закінчення Другої світової війни світ має справу з повномасштабною війною з усіма її найстрашнішими наслідками – з масовими вбивствами мирного населення, із вбивчим, методичним руйнуванням інфраструктури і житла, з примусовими депортаціями людей, включаючи дітей, з мільйонами біженців.