Дівчинка, яка втекла з розірваної війною Латвії, провела понад 50 років у вигнанні - але незабаром після повернення стала президентом. Мало того, Вайра Віке-Фрейберга стала першою жінкою-головою колишньої держави радянського блоку. "Мої батьки ніколи не дозволяють мені забути, що я латвійка", - сказала вона BBC. Прибалтійська держава була захоплена нацистською Німеччиною та Радянським Союзом під час Другої світової війни. У Вайри яскраві спогади про той хаотичний час, особливо про 1944 рік, коли російські війська - комуністична Червона армія - рушили назад до Латвії. "Мене вразили червоні прапори та кулаки. Тож в один момент, коли один з них пройшов, я підняв кулак у повітря і крикнула" ура!", - каже вона. "У цей момент я побачила, як моя мама притулилася до стовпа з ліхтарем, абсолютно здивована, і по щоках текли сльози, кажучи:" Будь ласка, дитино, не роби цього. Це дуже сумний день для Латвії". У віці 7-ми років вона з сім'єю втекла до Німеччини від радянських військ. Потім вони переїхали до Марокко під владою Франції, потім до Канади. Вона не поверталася до Латвії до 1998 року, а повернувшись у віці 60 років, протягом восьми місяців вона стала президентом. Згідно Конституції Латвії, президент не несе політичної відповідальності за свою діяльність, але Віке-Фрейберга проявила значну зовнішньополітичну активність і увійшла в списки Forbes 100 найвпливовіших жінок світу 2005 і 2006 року. При ній у 2004 році Латвія вступила в ЄС і НАТО, направила свій військовий контингент в Ірак. Виступала за засудження злочинів радянського комуністичного режиму. Після президентства Вайра продовжує займатися активною громадською діяльністю, зокрема є членом Європейської ради з толерантності і взаємоповаги - міжнародної неурядової організації, зайнятої виробленням ініціатив і пропозицій щодо поліпшення ситуації у сфері толерантності в Європі.