Під час своєї інавгураційної промови президент Бразилії Жаїр Болсонару, заявив, що Бразилія, разом з отриманням ним влади, "звільнилася від соціалізму і політичної цензури". Болсонару запевнив, що поважає демократію і пообіцяв провести складні економічні реформи, які виправлять ситуацію найбільшої латиноамериканської економіки. У своєму виступі перед членами бразильського Конгресу Болсонару звернувся до парламентаріїв з проханням допомогти йому "нарешті звільнити народ від гніту корупції, злочинності та економічної безвідповідальності".

Перший Балтійський канал (ПБК) у 2018 році знову вирішив не показувати новорічне звернення президента Естонії Керсті Кальюлайд. "Спочатку ми збиралися транслювати промову президента, але в підсумку від цієї ідеї довелося відмовитися. Причини такого рішення чисто технічні", - сказала кореспонденту порталу Ірина Козиренко, директор фірми BMA Estonia, яка представляє в Естонії, в тому числі, телеканал ПБК. За її словами, новорічне звернення Керсті Кальюлайд не вдалося показати через те, що глава держави другий рік поспіль виступала не в запису, а в прямому ефірі. У ніч на 1 січня 2018 року ПБК також не показував виступ президента через причини технічного характеру, оскільки у каналу немає можливості використання прямого сигналу. За рік до цього число глядачів, які дивилися новорічний виступ глави естонської держави по Першому Балтійського каналу, досягало 99 000 чоловік.

Президент США Дональд Трамп продовжує наполягати на будівництві загорожі на кордоні з Мексикою. Водночас він демонструє готовність до компромісу з демократами: стіну можна звести зі сталі замість бетону. Як заявив директор адміністративно-бюджетного управління Білого дому Мік Малвейні в ефірі американського телебачення, тоді демократи можуть вважати свої вимоги виконаними. Віце-президент США Майк Пенс має продовжити переговори з представниками демократів і республіканців у Конгресі. Пенс намагається переконати лідерів демократів погодитися на будівництво загорожі. Демократи ж закликають Адміністрацію президента розблокувати роботу державних установ - припинити так званий частковий "шатдаун", який триває у США вже третій тиждень.

Президент США у телезверненні назвав ситуацію на кордоні з Мексикою "гуманітарною кризою", але утримався від введення надзвичайного стану. Він знову наполягає на виділенні коштів на будівництво загорожі. За твердженням Трампа, ситуація на південному кордоні Сполучених Штатів вийшла з-під контролю через наркотрафік і спроби незаконного перевезення мігрантів. Трамп очікує нової зустрічі з лідерами Демократичної партії в Конгресі США для обговорення ситуації. Він наголосив, що для політиків є "аморальним" нічого не робити у цій ситуації. Оголошення надзвичайного стану дозволило б Трампу розпорядитися щодо зведення загорожі на кордоні в обхід Конгресу.

Вселенський Константинопольський Патріарх оголосив незалежність УПЦ від Московського Патріархату під час церемонії у церкві Святого Георгія в Стамбулі. Таким чином, процедура отримання Україною церковної незалежності від Росії офіційно завершилася. На урочистому богослужінні також був присутній Президент України Петро Порошенко, для якого визнання Константинополем автономною української церкви є величезним поштовхом, адже він багато в чому зосереджує свою політику і на релігійному питанні. Зокрема, основним його передвиборчим лозунгом є: «Армія, мова, віра».

Жаїр Болсонару, який ностальгує за диктатурою 1964-1985-х. років, під час інавгурації на пост президента, оголосив про структурні реформи для стабілізації економіки та підвищення її зростання і перспектив для побудови «суспільства без дискримінації» або поділу. Так, найбільша економіка Латинської Америки отримала ультраправого президента. Резервний капітан армії, який переміг на виборах у жовтні з 55% голосів, заявив під час свого виступу перед Конгресом, що він сприятиме структурним реформам для очищення державних рахунків, які вважаються однією з найбільших загроз для економіки. Хоча він конкретно не назвав жодних заходів, відомо, що новий глава Бразилії в минулому відстоював глибоку реформу пенсійної системи, яка зараз є слабкою і яка, на думку економістів, може розвалитися в найближчі роки.

Європа має Маттео Сальвіні в Італії, Північна Америка – Дональда Трампа в США, а тепер і латиноамериканський континент приєднується до глобальної хвилі ультраправих завдяки обранню Жаїра Больсонару. Болсонару відомий як керівник Соціально-ліберальної партії, самопроголошений кандидат антиполітики і антикорупції, його агресивна мова проникла в суспільство завдяки обіцянці сильної руки і поверненню до «цінностей диктатури». Цей колишній капітан армії, відомий своїми расистськими, гомофобними і сексистськими твердженнями, революціонізував політику Бразилії, допоки не став новим президентом. Болсонару виступає за скасування обмеження на вільне володіння вогнепальною зброєю, а також неодноразово ностальгічно висловлювався на захист часів військової диктатури.

Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав "чудовий" лист від північнокорейського лідера Кім Чен-Іна і оголосив, що вони "напевно" знову зустрінуться, хоча уточнив, що зустріч не має терміновості. Деталей про лист Кім Чен Іна Трамп не став розголошувати. Водночас підкреслив, що вони обидва хочуть зустрітися вдруге. Президент США додав, що він "встановив дуже гарні стосунки" з лідером КНДР. Трамп висловив переконання, що якби не відбувся перший саміт із Кім Чен Іном у Сінгапурі в червні, то в Азії розв′язалася б "величезна війна". За словами американського президента, вони з лідером КНДР "дійсно хочуть зробити щось", щоб послабити напруженість між країнами.

Новий президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор опублікував декларацію про майно, яка показує, що після того, як Обрадор вирішив знизити президентську зарплату до 65 тис. доларів на рік, у даний час його дружина заробляє більше від глави держави (близько 72 тис. доларів на рік), - повідомляє AP. Дружина президента, Беатріс Гутьєрес - письменник і викладач університету - заробляє близько 72 тис. доларів на рік, і має втричі більше заощаджень, ніж у чоловіка та нерухомість вартістю 250 тис. доларів. Тим часом, Обрадор, який володіє невеликим будинком, успадкованим від батьків, переписав його своїм чотирьом синам. "Я ніколи не був зацікавлений у грошах, я борюся за ідеали", - сказав Обрадор, який стверджує, що ніколи не мав кредитної картки. Президент оголосив, що члени його адміністрації також нададуть інформацію про своє майно.

Президент Бразилії Жаїр Болсонару підтвердив відмову своєї країни від Глобального пакту ООН про міграцію. «Бразилія є суверенною державою, і сама може вирішувати приймати мігрантів, чи ні», - написав Болсонару в Твіттері. «Той, хто приїжджає сюди, повинен підпорядковуватися нашим законам, правилам і звичаям, крім того, повинен співати наш гімн і поважати нашу культуру», - зазначив він. «Будь хто не може заходити до нашого будинку чи потрапляти в Бразилію завдяки пакту, ухваленого третіми сторонами», - додав він.

Президент США ДОНАЛЬД ТРАМП продав в 2018 році нерухомість на суму близько 35 млн доларів. Про це повідомляє Forbes. За даними видання, близько 20 млн даларів Трамп заробив від продажу житлового комплексу в Нью-Йорку. Як зазначається, президент США також отримав 5,5 млн доларів від продажу деяких об'єктів в Лас-Вегасі. При цьому Трамп володіє нерухомістю на суму близько 437 млн доалрів.

Телекомунікаційна компанія Airtel Танзанія, яка є підрозділом індійської компанії Bharti Airtel, погодилася віддати частину своїх акцій уряду Танзанії, в результаті чого частка акцій східно-африканської країни стала складати 49 відсотків проти 40 відсотків, які були раніше. Державна палата Танзанії повідомила про це після зустрічі між президентом Джоном Магуфулі та головою Bharti Airtel Сунілом Мітталом. Зокрема зазначається, що Bharti Airtel збереже 51 відсотків акцій компанії, сказав офіс президента.

Практично всі глави арабських країн за винятком президента Іраку Бархама Саліха і президента Мавританії Абдель-Азіза Мохаммеда Ульда відмовилися від участі в саміті економічного і соціального розвитку Ліги арабських держав у Бейруті, причиною цього могло стати як тиск з боку Вашингтона, так і відсутність уряду в Лівані , передає Trend. «Низький рівень участі в саміті в Бейруті є частиною іноземного тиску на Ліван. Іншого пояснення нема», - сказав заступник спікера парламенту Або Аль-Фарзлі.

Останнім часом антифемінізм став виборчою зброєю, яка працювала в різних частинах світу. На нього спиралися кампанії президентів США Дональда Трампа і Жаїра Болсонару в Бразилії. Так, наприкінці вересня, під час виборчої кампанії в Бразилії, сотні тисяч жінок і чоловіків були зібрані феміністичним рухом і вийшли на вулиці, щоб протестувати проти можливого вибору крайньо-правого Болсонару. Під девізом "Ele não"("Він ні") вони намагалися застерегти від обрання кандидата, поведінка якого була наповнена мачо-фразами і жестами. Але цей вихід не зруйнував рейтинг Болсонару і навіть призвів до зворотного ефекту – скликання «Маршів жінок за Болсонару». Після феміністських демонстрацій, Болсонару і його послідовники не змінили своєї стратегії, а навпаки. Наприклад, один з синів президента Едуардо Болсонару сказав: "Жінки правого направлення красивіші, ніж ті, хто ліворуч, вони не протестують, викриваючи груди, вони не протестують, щоб протестувати, вони більш привабливі, ніж ліві". Таким чином, Болсонару перетворив боротьбу з "гендерною ідеологією" на центральну битву і перетворив свої найбільш спірні коментарі таким чином, що в першій же промові перед натовпом, вже як президент, він попередив: "Ми збираємося звільнити народ від соціалізму і правильного політичного мислення".

Президент Абделазіз Бутефліка, ветеран війни за незалежність, який править Алжиром протягом двох десятиліть, знову бореться за виживання, на цей раз перед хвилею протестів з боку натовпу, незадоволеного його планами на п'ятий термін повноважень. 2-річний Бутефліка рідко з'являвся на публіці після інсульту в 2013 році. Він з'явився в інвалідному візку в Алжирі в квітні минулого року, але в даний час, як повідомляється, знаходиться в швейцарській лікарні. Проте він бере участь у виборах в наступному місяці, прагнучи розширити своє панування в країні, яка все ще бореться з економічним та політичним застоєм в системі, мало реформованій за часів незалежності від Франції в 1962 році. Пропозиція призначити нові вибори протягом року, якщо він переможе 18 квітня, була зустрінута новим сплеском антиурядових протестів в Алжирі та інших містах. Будучи борцем у війні 1954-1962 рр. за припинення французького колоніального правління, Бутефліка став першим міністром закордонних справ своєї нової незалежної країни і однією з сил Руху неприєднання, яка дала глобальний голос Африці, Азії і Латинській Америці. Бутефліка відстоював постколоніальні держави, кидав виклик тому, що він вважав гегемонією Сполучених Штатів, і допомагав перетворити його країну в ложе ідеалізму 1960-х років. Будучи президентом Генеральної Асамблеї, Бутефліка запросив Ясіра Арафата виступити перед цим органом в 1974 році, що стало історичним кроком на шляху до міжнародного визнання палестинської справи. Однак до кінця 1970-х років Бутефліка втратив прихильність вдома і відправився у вигнання. Він повернувся до суспільного життя, коли Алжир був розорений конфліктом з ісламістськими бойовиками, в результаті якого загинуло близько 200 000 чоловік. Коли його обрали перший раз в 1999 році, він домовився про перемир'я, щоб покласти край бойовим діям і вирвав владу у потайного військового істеблішменту, відомого як «le pouvoir» (влада). Завдяки доходам від нафти і газу Алжир став більш мирним і багатим. Але він як і раніше загруз в корупції і політичному і економічному потрясінні в регіоні, де повстання привели до змін в сусідніх країнах.

Студенти, магістрати і адвокати продовжують демонстрації проти продовження мандата старого лідера, в той час як ще один великий марш скликається на наступну п'ятницю З сумішшю скептицизму і неприйняття тривали демонстрації в Алжирі, незважаючи на відставку президента Бутефліки, який вже не балотується на переобрання. Зняття його кандидатури і відміна президентських виборів, не змусили замовкнути громадян, які бачать в цьому маневр з боку режиму для продовження мандата старого і хворого президента до смерті. Тисячі студентів протестують в центрі Алжиру вже третій вівторок поспіль. «Ні продовженню четвертого мандата!», «Ми повинні рятувати людей, а не влада», «Бутефліка, ніяких вивертів», - скандували молоді люди. У таких містах, як Оран і Аннаба, студенти зустрічалися на зборах для організації наступних демонстрацій. Загальний страйк триває третій день поспіль, хоча і з нерівними наслідками, які паралізували місто Беджая. Магістрати і судові клерки, які останніми приєдналися до протестів, знову повернулися з адвокатами на вулиці. Політична опозиція також відреагувала на настрій вулиці. Алі Бенфліс, який займав пост прем'єр-міністра Бутефліки, але став згодом його найбільшим політичним конкурентом, заявив, що «скасування президентських виборів є неконституційним». Престижний адвокат і захисник прав людини Мустафа Бучачі зазначив, що відступ режиму є для опозиції "частковою перемогою", і закликав до "формування уряду національної єдності", щоб привести до реального переходу, в який «не включать тих, хто був частиною попередніх урядів» .

Тисячі людей пройшли столицею Чорногорії впяте за останні два місяці, вимагаючи відставки президента Мило Джукановича і його уряду через звинувачення в злочинності. Толпи протестуючих йшли по центру міста, скандуючи «Воло Мило» і «Ми - держава». Протести почалися після того, як бізнесмен і колишній союзник Джукановича Душко Кнежевич звинуватив президента країни та його Демократичну партію соціалістів (ДПС) у зловживанні службовими повноваженнями та непрозорих фінансових угодах. І Джуканович, і ДПС спростували ці твердження, але заявили, що протести є законними, якщо вони не перетворяться на насильство. Джуканович керував крихітною адріатичною країною протягом трьох десятиліть, виконуючи обов'язки прем'єр-міністра або президента. Країна з населенням лише 650 тисяч є членом НАТО і є кандидатом на членство в Європейському Союзі. "Ми хочемо змін і через 30 років, я думаю, що кожен громадянин розуміє ... що останній диктатор повинен піти", - сказав 45-річний протестувальник Анатолій Вужошевич з Подгориці. Чорногорські прокурори звинуватили Кнежевича в шахрайстві та відмиванні грошей, а також винесли міжнародний арешт для банкіра-втікача, який втік до Великобританії. Перш ніж приєднатися до ЄС, Чорногорія повинна спочатку викорінити організовану злочинність, корупцію, кумівство, бюрократію та бюрократизм. Чорногорські демонстранти заявили, що хочуть, щоб опозиційні партії трималися подалі від мітингів, заявив Дземал Перович, громадський активіст і лідер протесту.

До президентських виборів в Україні залишається тиждень, і ЦВК країни представив офіційний бюлетень для голосування в першому турі. До нього були допущені 39 кандидатів - це рекордний показник. Відповідно, і сам бюлетень вийшов найдовшим за всю історію проведення президентських виборів в Україні з дня здобуття незалежності. "Якщо скласти всі видрукувані бюлетені в одну лінію, то їх довжина буде більше 24 тисяч км. Це відстань від Києва до столиці Уругваю Монтевідео. Площа всіх бюлетенів складає 5 км. Це 70 футбольних полів", - повідомила з цього приводу глава ЦВК Тетяна Сліпачук.

Переможений основний кандидат від опозиції на президентських виборах в Нігерії подав до суду на результати голосування минулого місяця. У петиції Атіка Абубакара йдеться, що він, кандидат від Народно-демократичної партії, переміг Мохаммаду Бухарі з Загального прогресивного конгресу. "Ми попросили, щоб наш кандидат, який переміг на виборах по всій країні, був оголошений переможцем", - сказав Еммануель Еноідем, юридичний радник Атіки. Петиція просить, щоб виборча комісія скасувала результат "через порушення", сказав Еноідем. Кампанія Бухарі відкинула звинувачення Атіка, заявивши, що голосування було вільним і справедливим. Бухарі, 76-річний колишній військовий правитель, отримав 56 відсотків голосів проти 41 відсотка за Атіка, бізнесмена і колишнього віце-президента.

Екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі був готовий відмовитися від вступу в НАТО і залишити на території Грузії російські військові бази в обмін на територіальну цілісність. Про це колишній президент Грузії заявив напередодні в інтерв'ю телеканалу «Руставі 2». На питання, чи почала Грузія війну (в серпні 2008 року) і чи бомбила «сплячий Цхінвалі», як про це говорять опоненти екс-президента, Саакашвілі заявив, що це - «велика дурість». «Кого нам було бомбити, людей там не було», - сказав політик, зазначивши, що «російська влада провели масову евакуацію дітей і жінок з Цхінвальського регіону за кілька днів до початку військового вторгнення в Грузію».