Звіт спеціального прокурора Роберта Мюллера очищає президента США від звинувачень у співпраці з Росією. Це змінює баланс сил і збільшує шанси на переобрання нинішнього господаря Білого дому. У Дональда Трампа є причини бути щасливим, – пише автор публікації. Після 22 місяців розслідування виявилося, що він не тільки не співпрацював під час виборчої кампанії 2016 року з росіянами, а й що у цьому не можна звинуватити нікого з його команди. Ці результати викладені на чотирьох сторінках записки генерального прокурора Вільяма П. Барра. Саме йому прокурор Роберт Мюллер доручив подати докладний звіт про розслідування. "Не було знайдено жодних доказів, які означали б, що Трамп був у контакті з росіянами, щоб впливати на вибори", - написав Барр.

Президент Дональд Трамп у Твіттері висловив жаль, що у зв'язку з розслідуванням передбачуваної змови між людьми з його виборчих штабів з Росією під час президентської виборчої кампанії 2016 року "було вкрадено два роки його президентства, і вони не будуть відновлені". Слідство на чолі зі спеціальним прокурором Робертом Мюллером, показало, що росіяни втручалися в президентські вибори в США в 2016 році (в тому числі, виступаючи в соціальних мережах), але не показали, що Дональд Трамп, або хтось навколо нього діяв у змові з росіянами. "Полювання на відьом закінчилася, але ми ніколи не забудемо", - підсумовує Трамп.

Серед двадцяти кандидатів, які прагнуть до президентства у Гватемалі, виділяється Тельма Кабрера, жінка з етнічної групи майа, яка дає надією для 40% населення, що є корінним. Хоча спочатку очікування не були дуже великими, як і сама виборча кампанія, і Кабрера могла виявитися на п'ятому місці, про що свідчать опитування. В країні Центральної Америки ніколи не було корінного етнічного лідера, незважаючи на те, що в 1992 році Нобелівську премію миру отримала Рігоберта Менчу, яка, потім брала участь у виборах в 2007 та 2011 роках. Однак, вона програла, опинившись на сьомій і шостій позиції, відповідно. Кабрера належить до партії "Координатор селянського розвитку" і прагне покласти край "статусу-кво", в якому політики історично забули корінні народи. Вони живуть у внутрішній частині країни і їм довелося багато разів переміщуватися, через прибуття великих іноземних компаній. Вона буде боротися з Сандрою Торрес, яка виходила на друге місце на виборах 2015 року, де вона програла нинішньому президенту Гватемали Джиммі Моралесу.

Після закінчення саміту «Великої двадцятки» в Осаці президент США Дональд Трамп провів прес-конференцію. Він, зокрема розповів, що всі світові лідери, з якими він зустрічався, високо оцінювали стан економіки США. «У США - найкраща економіка в світі, - підкреслив Трамп. - Ми найкрутіше шоу в світі. Всі лідери, з якими я мав справу, вітали мене». Трамп також підкреслив, що зумів налагодити хороші робочі відносини з усіма лідерами і що під його керівництвом позиції США у світі значно посилилися.

Президент Індонезії Д. Відодо відхилив пропозиції деяких політиків та мусульманських груп щодо внесення змін до конституції щодо припинення прямих виборів на пост президента та зменшення обмежень терміну повноважень у третій за величиною демократії у світі. Відодо, який виграв другий п'ятирічний термін у квітні, останній за чинними правилами, заявив у своєму повідомленні в Twitter, що "позиція була чіткою в незгоді з тричасним президентством". Окремо він повідомив журналістам, що в обговоренні поправки йдеться про плани восьмирічного одночасного президентства або трьох термінів до 15 років загалом. Індонезійські активісти попередили, що пропозиції означатимуть відмову від демократії, відновлену після повалення в 1998 році диктатора Сухарто, який правив понад 30 років. "Я є продуктом конституції після реформи", - додав Відодо у своєму твіті. Колишній продавець меблів та міський голова міста є першим президентом Індонезії з політичної та військової еліти за межами країни. З моменту повернення до демократії конституція була змінена чотири рази, щоб розділити законодавчі та виконавчі повноваження, децентралізувати уряд, безпосередньо обрати президентів та обмежити лідерів двома термінами.

Перший день А. Фернандеса на посаді президента Аргентини закрився несподіваним каменем спотикання у відносинах з урядом Д. Трампа. Причиною цього стала присутність допитаного міністра венесуельського режиму Н. Мадуро. М. Клавер-Кароне, спеціальний представник Трампа на інавгурації Фернандеса, не відвідав церемонію передачі влади, скасував заплановані на наступний день переговори з Фернандесом та його міністром закордонних справ Ф.Сола, і різко покинув країну. Зазначається, що рішення Клавера-Кароне виникло через "його сильну і явну огиду" щодо присутності в якості гостя інавгурації Фернандеса міністра зв'язку режиму Н. Мадуро Х. Родрігеса, який має заборону на в'їзд до Аргентини та інших країн.

Президент Сомалі Мохамед Абдуллагі Мохамед підписав спірний закон, який продовжує його мандат на два роки, поставивши країну Африканського Рогу на шлях зіткнення з донорами, які рішуче виступають проти цього кроку. Сомалі, де діє лише обмежений центральний уряд з 1991 р., намагається відновитися за допомогою міжнародної допомоги, але шляху до стабільності перешкоджає політична криза, спричинена неспроможністю провести вибори, які мали відбутися в лютому. Тоді закінчився чотирирічний термін президента М. А. Мохамеда і його наступник мав бути обраний новим поколінням законодавців. Невизначеність поглибилася після того, як опоненти звинуватили М. А. Мохамеда у тому, що він наповнив регіональні та національні виборчі комісії своїми прихильниками. 12 квітня нижня палата парламенту прийняла закон про продовження терміну перебування М. А. Мохамеда на посаді на два роки, а президент підписав цей законопроєкт наступного дня. Однак це рішення було швидко відхилене верхньою палатою парламенту, посіявши сум'яття, що може спровокувати подальші напади бойовиків ісламістських "Аль-Шабааб", які роками намагаються скинути уряд.

Джо Байден планує підписати десятки виконавчих розпоряджень у перші дні перебування на посаді, оскільки він прагне відмовитися від деяких політичних рішень президента Дональда Трампа щодо імміграції та зміни клімату, одночасно вживаючи заходів щодо вирішення кризи коронавірусу. Після присяги Д. Байден скасує заборону на виїзд з кількох мусульманських країн, повернеться до Паризької кліматичної угоди, продовжить обмеження виплат студентських позик та виселення, запроваджених під час пандемії, видасть мандат на федеральну власність та міждержавні поїздки. Керівник апарату Білого дому Р. Клейн описав бурхливу діяльність протягом перших 10 днів перебування на посаді Д. Байдена.

На початку жовтня минулого року Садир Жапаров перебував у в’язниці, коли в столиці почалися акції протесту, а опозиція окупувала парламент, звинувативши уряд у фальсифікації результатів парламентських виборів. Після обрання президентом С. Жапаров подякував виборцям і висловив упевненість, що країна з 6,5 млн жителів «вийде з кризи через два-три роки». Для цього потрібна «політична стабільність». Таким чином, колишня радянська республіка сподівається завершити свій період нестабільності після того, як на початку жовтня в Бішкеку, столиці Киргизстану, демонстранти вийшли на вулиці, звинувативши уряд у фальсифікації результатів парламентських виборів. На тлі жорстоких сутичок із правоохоронними органами опозиція окупувала будівлю парламенту та змусила Виборчу комісію скасувати результати виборів. Сценарій був схожий на той, що відбувся минулого літа в Білорусі. Але президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков вирішив подати у відставку добровільно, передавши повноваження глави держави С. Жапарову. Явка на президентських виборах 10 січня перевищила 39 %.

Президент Філіппін Родріго Дутерте заявив, що балотуватися на посаду віце-президента на виборах наступного року є "гарною ідеєю", оскільки він має незакінчені справи, зокрема вирішення проблеми наркотиків у країні. Р. Дутерте, якому Конституція забороняє переобрання, закінчить свій шестирічний термін у червні 2022 року, але його партія заохочує його знову балотуватися на посаду віце-президента. «Багато людей підштовхують мене балотуватися на посаду віце-президента. Це гарна ідея, особливо якщо ми говоримо про проблему наркотиків», - сказав Р. Дутерте у своїй промові. – «Я боюся за наступне покоління».

Попередній перегляд:

США розпочали повітряну атаку проти терористів сомалійської терористичної організації "Аш-Шабааб". Це перший повітряний наліт США в Сомалі з часу вступу Джо Байдена на посаду президента США. Радикальна терористична організація "Аш-Шабааб", пов'язана з "Аль-Каїдою", працює над поваленням уряду Сомалі та створенням власного уряду для впровадження шаріату - ісламського релігійного закону по всій країні. У опублікованій заяві Пентагон зазначає, що США атакували цілі поблизу міста Гаалкасьо. США регулярно проводять рейди по цілях, пов'язаних з діяльністю ісламістів у Сомалі.

Попередній перегляд:

Обраний президент США Джо Байден планує підписати десятки виконавчих розпоряджень у перші дні перебування на посаді, оскільки він прагне відмовитись від деяких політичних рішень президента Дональда Трампа щодо імміграції та зміни клімату, одночасно вживаючи заходів щодо вирішення кризи коронавірусу. Після присяги Д. Байден скасує заборону на виїзд з кількох мусульманських країн, повернеться до Паризьких кліматичних угод, продовжить обмеження виплат студентських позик та виселення, запроваджених під час пандемії, та видасть мандат на федеральну власність та міждержавні поїздки. Вступний керівник апарату Білого дому Рон Клейн описав бурхливу діяльність протягом перших 10 днів перебування на посаді Д. Байдена.

Під час засідання на позачерговій сесії за кілька годин до Різдва, Делегативна комісія демократичного парламенту Венесуели зробила перші кроки для реформування перехідного статуту і таким чином затвердила безперервність президентства Хуана Гуайдо. Пропозиція, представлена Національним зборам спеціальним прокурором Енріке Санчесом Фальконом щодо реформи статуту, має намір «врятувати конституційні повноваження відповідального президента» перед обличчям «надмірного авторитетного контролю».

Попередній перегляд:

Президент Франції Емманюель Макрон пообіцяв зробити Європейський Союз більш могутнім, оскільки його країна головує в блоці протягом шести місяців, проте суперники та критики звинувачують його в тому, що він використовує своє становище як трамплін для переобрання. Очікується, що Е. Макрон, проєвропейський центрист, балотуватиметься на другий термін, і опитування показують, що він є лідером. Головування Франції в ЄС забезпечує можливу платформу для його кампанії, що зазнало критики з боку представників французької опозиції.

Попередній перегляд:

Колишній генерал Петр Павел, 61-річний ветеран, який брав участь у миротворчій місії на Балканах і представляв свою країну високопоставленим генералом НАТО, був обраний президентом Чехії з 57,8 % голосів. Хоча президенти Чехії мають невелику владу у повсякденному житті, П. Павел матиме вплив на зовнішню політику та думку уряду, а також право призначати прем'єр-міністрів, конституційних суддів та керівників центральних банків. Він пообіцяв навести «порядок» у Чеській Республіці, 10-мільйонному члені ЄС та НАТО, яка страждає від рекордної інфляції та економічних потрясінь через війну в Україні. П. Павел балотувався як незалежний кандидат і був найсильнішим із трьох кандидатів, підтримуваних ліберально-консервативною коаліцією SPOLU нинішнього президента Мілоша Земана.

Попередній перегляд:

Реджеп Тайіп Ердоган склав присягу на новий п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини. Церемонія інавгурації відбулася в суботу, 3 червня, в будівлі парламенту Туреччини в Анкарі. "Я, як президент, присягаюся своєю честю і чесністю перед великою турецькою нацією та історією захищати існування і незалежність держави... дотримуватися конституції, верховенства права, демократії, принципів і реформ Ататюрка, а також принципів світської республіки", - сказав Р. Т. Ердоган під час церемонії, що транслювалася в прямому ефірі по телебаченню.

Попередній перегляд:

Уряд Руанди вирішив синхронізувати дати парламентських та президентських виборів, які мають відбутися у серпні 2024 року. Президент Руанди Поль Кагаме вперше заявив, що планує балотуватися на четвертий термін на виборах. П. Кагаме раніше не розголошував своїх намірів, але у 2015 році керував спірними поправками до конституції, які дозволили йому балотуватися на додаткові терміни та залишатися при владі до 2034 року, коли йому виповниться 77 років. «Так, я дійсно кандидат», - сказав президент, який десятиліттями правив країною залізною рукою. П. Кагаме фактично керує Руандою з 1994 року.

Попередній перегляд:

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами партії розкритикував конституційне обмеження у два терміни, яке означає, що він повинен піти у відставку у 2027 році, як «прокляту фігню». За словами лідера ультралівих Жан-Люка Меланшона, Макрон сказав, що те, що ніхто не може бути переобраний, це «проклята фігня», слова, які також підтвердили двоє учасників. У Франції президенти не можуть обиратися більш ніж на два п’ятирічні терміни, а це означає, що Макрон стане наймолодшим колишнім президентом країни, йому лише 49 років. Кінцевий термін викликав питання щодо того, чи влада президента Франції вже слабшає як його союзників і прихильники починають дивитися в майбутнє без нього за кермом.