Німецькі бізнесмени визнають - за останні роки умови для ведення бізнесу в Україні стали кращими, але новий президент має зробити більше. "Це дуже вдалий час для проведення нашого заходу, адже щойно стало відомо, що новий Президент України Володимир Зеленський незабаром відвідає Берлін та зустрінеться з бізнесом", - з такими словами голова Німецько-українського форуму Райнер Лінднер (Rainer Lindner) відкрив конференцію, присвячену перспективам українського банківського ринку. Захід, що відбувся в німецькій столиці, зібрав представників великих німецьких та європейських банків, а також бізнесменів, які ведуть чи зацікавлені у веденні справ в Україні. Київ на форумі представляв заступник голови Національного банку України (НБУ) Дмитро Сологуб та українські банкіри та менеджери. Та, попри досить спеціалізовану тему, розмова під час виступу періодично поверталася до політики. Майже усі учасники заходу намагалися спрогнозувати те, як зміна влади в Україні позначиться на банківському ринку та економіці країни загалом. DW запитало спікерів конференції про те, що вони думають з цього приводу.

Німецькі бізнесмени визнають - за останні роки умови для ведення бізнесу в Україні стали кращими, але новий президент має зробити більше. "Це дуже вдалий час для проведення нашого заходу, адже щойно стало відомо, що новий Президент України Володимир Зеленський незабаром відвідає Берлін та зустрінеться з бізнесом", - з такими словами голова Німецько-українського форуму Райнер Лінднер (Rainer Lindner) відкрив конференцію, присвячену перспективам українського банківського ринку. Захід, що відбувся в німецькій столиці, зібрав представників великих німецьких та європейських банків, а також бізнесменів, які ведуть чи зацікавлені у веденні справ в Україні. Київ на форумі представляв заступник голови Національного банку України (НБУ) Дмитро Сологуб та українські банкіри та менеджери. Та, попри досить спеціалізовану тему, розмова під час виступу періодично поверталася до політики. Майже усі учасники заходу намагалися спрогнозувати те, як зміна влади в Україні позначиться на банківському ринку та економіці країни загалом. DW запитало спікерів конференції про те, що вони думають з цього приводу.

Попередній перегляд:

[УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ] У інтерв'ю DW український Президент розповів про наступні кроки Києва з урегулювання конфлікту на Донбасі, контакт із жителями непідконтрольних територій та очікування від Заходу. DW: Після повернення Росії до Парламенської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ви ще відчуваєте підтримку Європи? Володимир Зеленський: Я зустрічався і говорив із канцлеркою Німеччини пані (Анґелою. - Ред.) Меркель, із президентом (Франції Еммануелем. - Ред.) Макроном і зараз - із прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Усі говорять про те, що будуть нас максимально підтримувати. Я дуже сподіваюсь, що будуть якісь не просто слова, тому що із ПАРЄ ми з Вами бачили, що сталося - це вже були не слова, це були реальні вчинки. Я дуже сподіваюсь, що з їхнього боку будуть все ж вчинки більш серйозні - не просто на словах підтримувати Україну, а будуть реальні дії. Ну а що залишається? Якщо ми хочемо закінчити цю війну - а ми дуже хочемо - дипломатичним шляхом, то тоді інших шансів в нас немає. Те, про що ми вже домовилися, я сподіваюсь, що це не зірве інша сторона. Ми домовилися про те, що перша зустріч у "нормандському форматі" після довгого мовчання буде 12 липня.

[УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ] У інтерв'ю DW український Президент розповів про наступні кроки Києва з урегулювання конфлікту на Донбасі, контакт із жителями непідконтрольних територій та очікування від Заходу. DW: Після повернення Росії до Парламенської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Ви ще відчуваєте підтримку Європи? Володимир Зеленський: Я зустрічався і говорив із канцлеркою Німеччини пані (Анґелою. - Ред.) Меркель, із президентом (Франції Еммануелем. - Ред.) Макроном і зараз - із прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Усі говорять про те, що будуть нас максимально підтримувати. Я дуже сподіваюсь, що будуть якісь не просто слова, тому що із ПАРЄ ми з Вами бачили, що сталося - це вже були не слова, це були реальні вчинки. Я дуже сподіваюсь, що з їхнього боку будуть все ж вчинки більш серйозні - не просто на словах підтримувати Україну, а будуть реальні дії. Ну а що залишається? Якщо ми хочемо закінчити цю війну - а ми дуже хочемо - дипломатичним шляхом, то тоді інших шансів в нас немає. Те, про що ми вже домовилися, я сподіваюсь, що це не зірве інша сторона. Ми домовилися про те, що перша зустріч у "нормандському форматі" після довгого мовчання буде 12 липня.

На тлі чуток про смерть лідера Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова, що поширювались у російських ЗМІ, в посольстві цієї країни в РФ спростували цю інформацію. Із відповідною заявою виступив представник посольства. "Це фальшивка. Це не інформація, а псевдоінформація, абсолютно не відповідає дійсності", - сказав дипломат. Раніше у цей день з посиланням на власні джерела радіостанції "Говорит Москва" про смерть Бердимухамедова розповів директор Центру моніторингу євразійських проблем Аслан Рубаєв. Він не уточнював можливу причину смерті лідера Туркменістану. Водночас у деяких Telegram-каналах поширювалась інформація про гостру ниркову недостатність Бердимухамедова як одну із можливих причин. Востаннє глава Туркменістану з'являвся на публіці 5 липня, а 15 липня його прес-служба оприлюднила повідомлення про те, що Бердимухамедов пішов у відпустку, підкріпивши це відео, на якому президент грає з онуками та кошенятами.

На тлі чуток про смерть лідера Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова, що поширювались у російських ЗМІ, в посольстві цієї країни в РФ спростували цю інформацію. Із відповідною заявою виступив представник посольства. "Це фальшивка. Це не інформація, а псевдоінформація, абсолютно не відповідає дійсності", - сказав дипломат. Раніше у цей день з посиланням на власні джерела радіостанції "Говорит Москва" про смерть Бердимухамедова розповів директор Центру моніторингу євразійських проблем Аслан Рубаєв. Він не уточнював можливу причину смерті лідера Туркменістану. Водночас у деяких Telegram-каналах поширювалась інформація про гостру ниркову недостатність Бердимухамедова як одну із можливих причин. Востаннє глава Туркменістану з'являвся на публіці 5 липня, а 15 липня його прес-служба оприлюднила повідомлення про те, що Бердимухамедов пішов у відпустку, підкріпивши це відео, на якому президент грає з онуками та кошенятами.

Із власною більшістю президент Володимир Зеленський зможе ухвалювати будь-які рішення, але позбудеться запобіжника у вигляді парламенту, попереджають експерти. Професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань відзначає - контроль над парламентом дає Зеленському можливість не лише представляти Україну за кордоном та віддавати накази військовим, але й впливати на всі сфери життя країни. Керівник київського Центру політичних студій та аналітики "Ейдос" Віктор Таран також називає перспективу утворення однопартійної більшості у Верховній Раді унікальною. Це, за його словами, створює для Зеленського вікно можливостей, завдяки якому він може "штампувати закони пачками", зокрема й запровадити чи завершити важливі реформи. Розв'язані руки дають президенту можливість не лише безперешкодно реалізовувати реформи, але й спокушають його до зловживання владою, додає Таран.

Із власною більшістю президент Володимир Зеленський зможе ухвалювати будь-які рішення, але позбудеться запобіжника у вигляді парламенту, попереджають експерти. Професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань відзначає - контроль над парламентом дає Зеленському можливість не лише представляти Україну за кордоном та віддавати накази військовим, але й впливати на всі сфери життя країни. Керівник київського Центру політичних студій та аналітики "Ейдос" Віктор Таран також називає перспективу утворення однопартійної більшості у Верховній Раді унікальною. Це, за його словами, створює для Зеленського вікно можливостей, завдяки якому він може "штампувати закони пачками", зокрема й запровадити чи завершити важливі реформи. Розв'язані руки дають президенту можливість не лише безперешкодно реалізовувати реформи, але й спокушають його до зловживання владою, додає Таран.

США розпочали в понеділок, 7 жовтня, виведення своїх військ з північного сходу Сирії, розв'язуючи таким чином Анкарі руки для наступу проти курдських загонів у регіоні. Про початок виведення американських військ у Білому домі заявили напередодні після розмови американського президента Дональда Трампа із турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом. Згідно з офіційною позицією Білого дому, оприлюдненою напередодні ввечері, американські військові вже перемогли терористичну організацію "Ісламська держава" (ІД) на цій території і тому залишиють регіон. Дональд Трамп 7 жовтня пояснив своє рішення вивести військових також тим фактом, що подальша підтримка курдських загонів та військова присутність у регіоні надто дорого коштуватиме США. "Курди боролися разом із нами, але ми надавали їм за це велики обсяги грошей та обладнання. Вони воювали з Туреччиною десятки років", - зазначив американський президент у соціальній мережі Twitter. "Туреччина, Європа, Сирія, Іран, Ірак, Росія та курди тепер самі мають розібратися із цією ситуацією", - додав Трамп. Інформаційне агентство Reuters із посиланням на турецького високопосадовця повідомило, що Анкара не розпочинатиме анонсований Ердоганом наступ до відведення військових США з регіону для уникнення "будь-яких інцидентів". За оцінками джерела Reuters, на це може піти близько тижня. В ООН застерігають про наслідки для цивільнихВ Організації Об'єднаних Націй (ООН) вже заявили, що турецькі військові мають зробити все можливе, аби уникнути завдання шкоди цивільному населенню під час майбутнього наступу. У понеділок, 7 жовтня, регіональний координатор гуманітарної допомоги ООН Панос Мумтцис зазначив у розмові з журналістами, що в організації сподіваються на краще, але "готуються до гіршого".Раніше повідомлялося, що Туреччина перекидає війська та техніку для анонсованої Ердоганом наступальної операції проти курдських загонів на схід від річки Євфрат у Сирії. У відповідь курди оголосили, що також прагнуть стабільності в регіоні, але готові до війни та оборони проти турецької армії. Нагадаємо, у січні 2019 року Туреччина і США закликали до встановлення 32-кілометрової "зони безпеки" на півночі Сирії. Ердоган заявив, що це сприятиме захисту цивільних, стримуватиме потік біженців та триматиме "терористів на відстані". Однак курди відкинули цю пропозицію. Туреччина наполягає на продовженні боротьби з курдськими загонами YPG, які Анкара вважає сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану". Водночас загони YPG є союзниками США у боротьбі проти "Ісламської держави" у регіоні. Рішення Дональда Трампа вивести американських військових стало важливим поворотом у політиці США щодо врегулювання ситуації у Сирії

США розпочали в понеділок, 7 жовтня, виведення своїх військ з північного сходу Сирії, розв'язуючи таким чином Анкарі руки для наступу проти курдських загонів у регіоні. Про початок виведення американських військ у Білому домі заявили напередодні після розмови американського президента Дональда Трампа із турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом. Згідно з офіційною позицією Білого дому, оприлюдненою напередодні ввечері, американські військові вже перемогли терористичну організацію "Ісламська держава" (ІД) на цій території і тому залишиють регіон. Дональд Трамп 7 жовтня пояснив своє рішення вивести військових також тим фактом, що подальша підтримка курдських загонів та військова присутність у регіоні надто дорого коштуватиме США. "Курди боролися разом із нами, але ми надавали їм за це велики обсяги грошей та обладнання. Вони воювали з Туреччиною десятки років", - зазначив американський президент у соціальній мережі Twitter. "Туреччина, Європа, Сирія, Іран, Ірак, Росія та курди тепер самі мають розібратися із цією ситуацією", - додав Трамп. Інформаційне агентство Reuters із посиланням на турецького високопосадовця повідомило, що Анкара не розпочинатиме анонсований Ердоганом наступ до відведення військових США з регіону для уникнення "будь-яких інцидентів". За оцінками джерела Reuters, на це може піти близько тижня. В ООН застерігають про наслідки для цивільнихВ Організації Об'єднаних Націй (ООН) вже заявили, що турецькі військові мають зробити все можливе, аби уникнути завдання шкоди цивільному населенню під час майбутнього наступу. У понеділок, 7 жовтня, регіональний координатор гуманітарної допомоги ООН Панос Мумтцис зазначив у розмові з журналістами, що в організації сподіваються на краще, але "готуються до гіршого".Раніше повідомлялося, що Туреччина перекидає війська та техніку для анонсованої Ердоганом наступальної операції проти курдських загонів на схід від річки Євфрат у Сирії. У відповідь курди оголосили, що також прагнуть стабільності в регіоні, але готові до війни та оборони проти турецької армії. Нагадаємо, у січні 2019 року Туреччина і США закликали до встановлення 32-кілометрової "зони безпеки" на півночі Сирії. Ердоган заявив, що це сприятиме захисту цивільних, стримуватиме потік біженців та триматиме "терористів на відстані". Однак курди відкинули цю пропозицію. Туреччина наполягає на продовженні боротьби з курдськими загонами YPG, які Анкара вважає сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану". Водночас загони YPG є союзниками США у боротьбі проти "Ісламської держави" у регіоні. Рішення Дональда Трампа вивести американських військових стало важливим поворотом у політиці США щодо врегулювання ситуації у Сирії

Дональд Трамп пообіцяв знищити економіку Туреччини, якщо ця країна перетне певну "межу". Допис із відповідною погрозою американський президент опублікував у Twitter ввечері понеділка, 7 жовтня. Щоправда, Трамп не уточнив, за що саме він може таким чином покарати Анкару. "Як я раніше наполягав, просто аби нагадати, якщо Туреччина зробить щось, що, відповідно до моєї величної та неперевершеної мудрості я вважатиму перетином межі, я повністю знищу та зітру на порох економіку Туреччини (Я робив це раніше!)" - зазначив американський президент у повідомленні. Ця заява прозвучала на тлі рішення Дональда Трампа вивести американські війська з північного сходу Сирії, припинивши таким чином підтримку курдських загонів, які допомагали США боротися з терористичним угрупованням "Ісламська держава" у регіоні. Рішення вивести американських вояків з Сирії у Білому домі оголосили днем раніше. Згідно з офіційною позицією Білого дому, оприлюдненою напередодні, американські військові вже перемогли терористичну організацію "Ісламська держава" (ІД) на цій території і тому залишиють регіон. Дональд Трамп 7 жовтня пояснив своє рішення вивести військових також тим, що подальша підтримка курдських загонів та військова присутність у регіоні надто дорого коштуватиме США. "Курди боролися разом із нами, але ми надавали їм за це велики обсяги грошей та обладнання", - зазначив американський президент у соціальній мережі Twitter. "Туреччина, Європа, Сирія, Іран, Ірак, Росія та курди тепер самі мають розібратися з цією ситуацією", - додав Трамп. Рішення про виведення американських віськових було оголошено після телефонної розмови Трампа та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який оголосив про наступ турецьких військ на курдів на Півночі Сирії вже у найближчому майбутньому. Загони сирійських курдів YPG назвали рішення США "ударому спину" та нагадали, що раніше Вашингтон обіцяв не допустити турецького вторгнення у регіон. В Німеччині та ЄС вже закликали Туреччину відмовитися від цієї військової операції. На думку Берліна та Брюсселя, вона може спричинити подальшу ескалацію конфлікту та новий потік біженців.

Дональд Трамп пообіцяв знищити економіку Туреччини, якщо ця країна перетне певну "межу". Допис із відповідною погрозою американський президент опублікував у Twitter ввечері понеділка, 7 жовтня. Щоправда, Трамп не уточнив, за що саме він може таким чином покарати Анкару. "Як я раніше наполягав, просто аби нагадати, якщо Туреччина зробить щось, що, відповідно до моєї величної та неперевершеної мудрості я вважатиму перетином межі, я повністю знищу та зітру на порох економіку Туреччини (Я робив це раніше!)" - зазначив американський президент у повідомленні. Ця заява прозвучала на тлі рішення Дональда Трампа вивести американські війська з північного сходу Сирії, припинивши таким чином підтримку курдських загонів, які допомагали США боротися з терористичним угрупованням "Ісламська держава" у регіоні. Рішення вивести американських вояків з Сирії у Білому домі оголосили днем раніше. Згідно з офіційною позицією Білого дому, оприлюдненою напередодні, американські військові вже перемогли терористичну організацію "Ісламська держава" (ІД) на цій території і тому залишиють регіон. Дональд Трамп 7 жовтня пояснив своє рішення вивести військових також тим, що подальша підтримка курдських загонів та військова присутність у регіоні надто дорого коштуватиме США. "Курди боролися разом із нами, але ми надавали їм за це велики обсяги грошей та обладнання", - зазначив американський президент у соціальній мережі Twitter. "Туреччина, Європа, Сирія, Іран, Ірак, Росія та курди тепер самі мають розібратися з цією ситуацією", - додав Трамп. Рішення про виведення американських віськових було оголошено після телефонної розмови Трампа та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який оголосив про наступ турецьких військ на курдів на Півночі Сирії вже у найближчому майбутньому. Загони сирійських курдів YPG назвали рішення США "ударому спину" та нагадали, що раніше Вашингтон обіцяв не допустити турецького вторгнення у регіон. В Німеччині та ЄС вже закликали Туреччину відмовитися від цієї військової операції. На думку Берліна та Брюсселя, вона може спричинити подальшу ескалацію конфлікту та новий потік біженців.

Білий дім відмовився співпрацювати з демократами Конгресу США у розслідуванні в рамках підготовки до процедури імпічменту президента Дональда Трампа. Виконавча гілка влади "не братиме участі в упередженому політичному театрі", йдеться в заяві прессекретарки Білого дому Стефані Грішем, опублікованій у вівторок, 8 жовтня. Демократи "переслідують однобоку мету", "порушують громадянські свободи" і принцип поділу влади, зазначається в документі. У Білому домі їх звинуватили у "бажанні скасувати результати виборів 2016 року"."Президент не зробив нічого поганого, і демократи знають це", - наголосила Грішем. Дональд Трамп і його адміністрація "продовжать боротися за американський народ, розвивати економіку", а також "захищати інтереси Америки всередині країни і за кордоном", додала вона. Раніше в Палаті представників Конгресу надіслали запит щодо надання документів в "українській справі" адміністрацією Білого дому, Держдепартаментом США, віцепрезидентом Майклом Пенсом, а також міністерством оборони і адміністративно-бюджетним управлінням адміністрації президента. Крім того, адміністрація президента Трампа заблокувала заплановане на 8 жовтня надання свідчень постійним представником США при ЄС Гордоном Сондлендом у комітетах Палати представників. Він вважається одним із ключових свідків у ініційованому демократами в Палаті представників розслідуванні щодо імпічменту Дональда Трампа. Відповідне розпорядження щодо Содленда видав Державний департамент США. Нагадаємо, політичний скандал в США виник у зв'язку з телефонною розмовою президента США і його українського колеги Володимира Зеленського 25 липня. Під час розмови Трамп ніби намагався змусити Київ почати розслідування відносно сина його потенційного суперника на президентських виборах в листопаді 2020 року Джозефа Байдена - Хантера. Трамп відкидає звинувачення.

Білий дім відмовився співпрацювати з демократами Конгресу США у розслідуванні в рамках підготовки до процедури імпічменту президента Дональда Трампа. Виконавча гілка влади "не братиме участі в упередженому політичному театрі", йдеться в заяві прессекретарки Білого дому Стефані Грішем, опублікованій у вівторок, 8 жовтня. Демократи "переслідують однобоку мету", "порушують громадянські свободи" і принцип поділу влади, зазначається в документі. У Білому домі їх звинуватили у "бажанні скасувати результати виборів 2016 року"."Президент не зробив нічого поганого, і демократи знають це", - наголосила Грішем. Дональд Трамп і його адміністрація "продовжать боротися за американський народ, розвивати економіку", а також "захищати інтереси Америки всередині країни і за кордоном", додала вона. Раніше в Палаті представників Конгресу надіслали запит щодо надання документів в "українській справі" адміністрацією Білого дому, Держдепартаментом США, віцепрезидентом Майклом Пенсом, а також міністерством оборони і адміністративно-бюджетним управлінням адміністрації президента. Крім того, адміністрація президента Трампа заблокувала заплановане на 8 жовтня надання свідчень постійним представником США при ЄС Гордоном Сондлендом у комітетах Палати представників. Він вважається одним із ключових свідків у ініційованому демократами в Палаті представників розслідуванні щодо імпічменту Дональда Трампа. Відповідне розпорядження щодо Содленда видав Державний департамент США. Нагадаємо, політичний скандал в США виник у зв'язку з телефонною розмовою президента США і його українського колеги Володимира Зеленського 25 липня. Під час розмови Трамп ніби намагався змусити Київ почати розслідування відносно сина його потенційного суперника на президентських виборах в листопаді 2020 року Джозефа Байдена - Хантера. Трамп відкидає звинувачення.

. Один із потенційних кандидатів в президенти від Демократичної партії США, колишній віцепрезидент Джо Байден у середу, 9 жовтня, закликав до імпічменту нинішнього глави держави Дональда Трампа та зазначив, що той "зрадив" Сполучені Штати. Ця заява Байдена прозвучала під час його виступу на мітингу у Нью-Гемпширі. "Для збереження нашої конституції, нашої демократії, основ нашої цілісності, йому (Трампу. - Ред.) треба висловити імпічмент", - зазначив Байден, додавши свій заклик до низки подібних заяв від інших демократичних кандидатів на посаду президента США. "Він випалює дірки в конституції, і ми не можемо дозволити йому робити це безкарно", - додав Байден. Однак Трамп продовжує наполягати на своїй невинуватості у спробі змусити українського президента Володимира Зеленського знайти компромат на Джо Байдена у період його співпраці з владою України в якості віцепрезидента США. У Twitter він назвав слова Байдена "пафосними" та зазначив, що "програшна" передвиборча кампанія ексвіцепрезидента не залишає йому іншого вибору, окрім подібних заяв. "Я не зробив нічого поганого", - додав Трамп. З огляду на звинувачння у порушенні американської конституції через відмову співпрацювати із розслідуванням Конгресу з цього приводу Трамп зазначив, що найвірогідніше це стане приводом для розгляду "великої справи" у верховному суді США. Оприлюднене у середу, 9 жовтня, опитування телеканалу Fox News, який вважають прихильним до Трампа, свідчить про новий рекордний показник виборців, які вважають за необхідне висловити імпічмент чинному президенту. Відповідно до результатів опитування, йдеться про показник у 51 відсоток тих, хто бажає позбавити Трампа посади.

. Один із потенційних кандидатів в президенти від Демократичної партії США, колишній віцепрезидент Джо Байден у середу, 9 жовтня, закликав до імпічменту нинішнього глави держави Дональда Трампа та зазначив, що той "зрадив" Сполучені Штати. Ця заява Байдена прозвучала під час його виступу на мітингу у Нью-Гемпширі. "Для збереження нашої конституції, нашої демократії, основ нашої цілісності, йому (Трампу. - Ред.) треба висловити імпічмент", - зазначив Байден, додавши свій заклик до низки подібних заяв від інших демократичних кандидатів на посаду президента США. "Він випалює дірки в конституції, і ми не можемо дозволити йому робити це безкарно", - додав Байден. Однак Трамп продовжує наполягати на своїй невинуватості у спробі змусити українського президента Володимира Зеленського знайти компромат на Джо Байдена у період його співпраці з владою України в якості віцепрезидента США. У Twitter він назвав слова Байдена "пафосними" та зазначив, що "програшна" передвиборча кампанія ексвіцепрезидента не залишає йому іншого вибору, окрім подібних заяв. "Я не зробив нічого поганого", - додав Трамп. З огляду на звинувачння у порушенні американської конституції через відмову співпрацювати із розслідуванням Конгресу з цього приводу Трамп зазначив, що найвірогідніше це стане приводом для розгляду "великої справи" у верховному суді США. Оприлюднене у середу, 9 жовтня, опитування телеканалу Fox News, який вважають прихильним до Трампа, свідчить про новий рекордний показник виборців, які вважають за необхідне висловити імпічмент чинному президенту. Відповідно до результатів опитування, йдеться про показник у 51 відсоток тих, хто бажає позбавити Трампа посади.

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 10 жовтня, о десятій годині за київським часом почав спілкування із представниками ЗМІ під час пресмарафону, проведення якого було оголошено Офісом президента напередодні. Як раніше повідомляла прес-секретарка Зеленського Юлія Мендель, на так званий пресмарафон акредитувалося понад 300 журналістів. Згідно з повідомленням прес-служби президента, спілкування із представниками ЗМІ відбуватиметься у групах по 7-10 осіб, яким даватимуть по півгодини на запитання Зеленському. Марафон також буде транслюватися в соціальних мережах на офіційних акаунтах Офісу президента. "Глава держави буде відповідати на запитання журналістів протягом всього дня", - зазначається у анонсі пресслужби президента. Однак в разі дотримання анонсованого формату півгодинне спілкування із щонайменше 30 групами по 100 журналістів забере 15 годин. Утім, за словами Мендель, пресмарафон може триватиме 10 годин. Раніше спілкування Зеленського із журналістами відбувалося або епізодично під час заходів, в яких брав участь президент, або у режимі off records ("не під запис"). А замість обіцяної Мендель прес-конференції на 100 днів президентства Зеленського глава держави записав відеоролик, який імітував інтерв'ю, але у ролі інтерв'юера виступа актор Станіслав Боклан, що зіграв роль прем'єр-міністра в серіалі "Слуга народу".Нагадаємо, що раніше Зеленський дозволив собі назвати журналіста програми "Схеми" "тим хлопчиком", а глава Офісу президента Андрій Богдан заявляв, що влада не потребує ЗМІ для спілкування із українцями та був звинувачений у сексизмі через спроби обійняти журналістку.

Президент України Володимир Зеленський у четвер, 10 жовтня, о десятій годині за київським часом почав спілкування із представниками ЗМІ під час пресмарафону, проведення якого було оголошено Офісом президента напередодні. Як раніше повідомляла прес-секретарка Зеленського Юлія Мендель, на так званий пресмарафон акредитувалося понад 300 журналістів. Згідно з повідомленням прес-служби президента, спілкування із представниками ЗМІ відбуватиметься у групах по 7-10 осіб, яким даватимуть по півгодини на запитання Зеленському. Марафон також буде транслюватися в соціальних мережах на офіційних акаунтах Офісу президента. "Глава держави буде відповідати на запитання журналістів протягом всього дня", - зазначається у анонсі пресслужби президента. Однак в разі дотримання анонсованого формату півгодинне спілкування із щонайменше 30 групами по 100 журналістів забере 15 годин. Утім, за словами Мендель, пресмарафон може триватиме 10 годин. Раніше спілкування Зеленського із журналістами відбувалося або епізодично під час заходів, в яких брав участь президент, або у режимі off records ("не під запис"). А замість обіцяної Мендель прес-конференції на 100 днів президентства Зеленського глава держави записав відеоролик, який імітував інтерв'ю, але у ролі інтерв'юера виступа актор Станіслав Боклан, що зіграв роль прем'єр-міністра в серіалі "Слуга народу".Нагадаємо, що раніше Зеленський дозволив собі назвати журналіста програми "Схеми" "тим хлопчиком", а глава Офісу президента Андрій Богдан заявляв, що влада не потребує ЗМІ для спілкування із українцями та був звинувачений у сексизмі через спроби обійняти журналістку.

Президент України Володимир Зеленський наполіг на необхідності зустрічі із російським колегою Володимиром Путіним, особисто або в рамках "нормандського формату", для припинення військового конфлікту на Донбасі. Про це Зеленський заявив під час так званого пресмарафону, що відбувається в Києві в четвер, 10 жовтня. "Ця зустріч має бути, якщо ми хочемо закінчити війну, вона має бути", - зазначив український президент. За його словами, така зустріч може відбутися у двох варіантах: в рамках "нормандського формату" та формату розмови напряму з Путіним. Водночас, Зеленський наголосив, що про пряму зустріч зараз ніхто не говорить, "тому що всі проти", а отже, усі важливі питання будуть обговорюватися саме в рамках "нормандського формату".За словами українського президента, на зустрічі "нормандської четвірки" мають обоговрюватися питання амністії, особливого статусу Донбасу, а також повернення до теми українського Криму. Зустріч "нормандської четвірки" готуєтьсяЗеленський повідомив, що він має варіанти дати проведення саміту "нормандського формату", але ще відбудуться переговори Німеччини та Франції, які погодять терміни та запропонують їх російській стороні. Він також заявив, що раніше проведення зустрічі лідерів країн "нормандського формату" планувалося на 16 вересня, але російська сторона не підтвердила цю дату. Окрім того, Зеленський зазначив, що перспектива проведення зустрічі в "нормандському форматі" залежить від розведення сил на Сході України. "Не буде розведення - не буде "нормандського формату". Тому я і сказав: тепер уже це залежить і від нашої сторони", - пояснив він. Також український президент додав, що заради обміну полоненими буде шукати інший формат зустрічі з Путіним, якщо "нормандський формат" буде відкладатися. "Я готовий до нього (формату прямої зустрічі. - Ред.)", - зазначив президент. Нагадаємо, що пресмарафон за участі Зеленського було оголошено напередодні, 9 жовтня. На нього акредитувалося більше 300 журналістів.

Президент України Володимир Зеленський наполіг на необхідності зустрічі із російським колегою Володимиром Путіним, особисто або в рамках "нормандського формату", для припинення військового конфлікту на Донбасі. Про це Зеленський заявив під час так званого пресмарафону, що відбувається в Києві в четвер, 10 жовтня. "Ця зустріч має бути, якщо ми хочемо закінчити війну, вона має бути", - зазначив український президент. За його словами, така зустріч може відбутися у двох варіантах: в рамках "нормандського формату" та формату розмови напряму з Путіним. Водночас, Зеленський наголосив, що про пряму зустріч зараз ніхто не говорить, "тому що всі проти", а отже, усі важливі питання будуть обговорюватися саме в рамках "нормандського формату".За словами українського президента, на зустрічі "нормандської четвірки" мають обоговрюватися питання амністії, особливого статусу Донбасу, а також повернення до теми українського Криму. Зустріч "нормандської четвірки" готуєтьсяЗеленський повідомив, що він має варіанти дати проведення саміту "нормандського формату", але ще відбудуться переговори Німеччини та Франції, які погодять терміни та запропонують їх російській стороні. Він також заявив, що раніше проведення зустрічі лідерів країн "нормандського формату" планувалося на 16 вересня, але російська сторона не підтвердила цю дату. Окрім того, Зеленський зазначив, що перспектива проведення зустрічі в "нормандському форматі" залежить від розведення сил на Сході України. "Не буде розведення - не буде "нормандського формату". Тому я і сказав: тепер уже це залежить і від нашої сторони", - пояснив він. Також український президент додав, що заради обміну полоненими буде шукати інший формат зустрічі з Путіним, якщо "нормандський формат" буде відкладатися. "Я готовий до нього (формату прямої зустрічі. - Ред.)", - зазначив президент. Нагадаємо, що пресмарафон за участі Зеленського було оголошено напередодні, 9 жовтня. На нього акредитувалося більше 300 журналістів.

Президент України Володимир Зеленський запевнив, що в його телефонній розмові із американським колегою Дональдом Трампом, яка відбулася 25 липня, питання надання збройної допомоги Києву не піднімалося і жодного шантажу з боку Білого дому не було. Про це Зеленський заявив під час так званого пресмарафону, який розпочався в одному із київських фудкортів у четвер, 10 жовтня. Відповідаючи на питання журналіста, президент України зазначив, що дізнався про призупинення Білим домом надання військової допомоги Києву лише після розмови із американським президентом, хоча він визнає, що допомогу було заблоковано до розмови. Про блокування допомоги, за словами Зеленського, йому повідомив український міністр оборони. "Тому шантажу не було. Це не було предметом нашої розмови", - зазначив президент України. Він додав, що піднімав питання військової допомоги вже під час зустрічі із віцепрезидентом США Майклом Пенсом під час зустрічі у Варшаві. Зеленський також висловив думку, що цей дзвінок не міг вплинути на відносини між Сполученими Штатами та Україною, які він охарактеризував як "втомленими" на той момент. За словами українського президента, Вашингтон втомився від питання, куди США витрачає свої гроші. Метою ж Зеленського, за його словами, було показати, що він та його влада не є корупціонерами. Він також хотів запросити Трампа в Україну. Зеленський зазначив, що не перевіряв українську стенограму телефонної розмови з Трампом, але сумнівається, що в ній є відмінності від американської версії. Нагадаємо, що раніше в офісі президента України заявили, що навряд чи оприлюднять свою версію стенограми телефонної розмови Зеленського з Трампом. Цей телефонний дзвінок спричинив політичний скандал в США. Під час розмови Трамп ніби намагався змусити Київ почати розслідування відносно сина його потенційного суперника на президентських виборах в листопаді 2020 року Джозефа Байдена - Хантера. Через це представники Демократичної партії оголосили про початок процедури імпічменту для американського президента. До закликів оголосити Трампу імпічмент напередодні доєднався і колишній віцепрезидент США Джо Байден. Дональд Трамп усі звинувачення у спробі тиску на Україну відкидає.

Президент України Володимир Зеленський запевнив, що в його телефонній розмові із американським колегою Дональдом Трампом, яка відбулася 25 липня, питання надання збройної допомоги Києву не піднімалося і жодного шантажу з боку Білого дому не було. Про це Зеленський заявив під час так званого пресмарафону, який розпочався в одному із київських фудкортів у четвер, 10 жовтня. Відповідаючи на питання журналіста, президент України зазначив, що дізнався про призупинення Білим домом надання військової допомоги Києву лише після розмови із американським президентом, хоча він визнає, що допомогу було заблоковано до розмови. Про блокування допомоги, за словами Зеленського, йому повідомив український міністр оборони. "Тому шантажу не було. Це не було предметом нашої розмови", - зазначив президент України. Він додав, що піднімав питання військової допомоги вже під час зустрічі із віцепрезидентом США Майклом Пенсом під час зустрічі у Варшаві. Зеленський також висловив думку, що цей дзвінок не міг вплинути на відносини між Сполученими Штатами та Україною, які він охарактеризував як "втомленими" на той момент. За словами українського президента, Вашингтон втомився від питання, куди США витрачає свої гроші. Метою ж Зеленського, за його словами, було показати, що він та його влада не є корупціонерами. Він також хотів запросити Трампа в Україну. Зеленський зазначив, що не перевіряв українську стенограму телефонної розмови з Трампом, але сумнівається, що в ній є відмінності від американської версії. Нагадаємо, що раніше в офісі президента України заявили, що навряд чи оприлюднять свою версію стенограми телефонної розмови Зеленського з Трампом. Цей телефонний дзвінок спричинив політичний скандал в США. Під час розмови Трамп ніби намагався змусити Київ почати розслідування відносно сина його потенційного суперника на президентських виборах в листопаді 2020 року Джозефа Байдена - Хантера. Через це представники Демократичної партії оголосили про початок процедури імпічменту для американського президента. До закликів оголосити Трампу імпічмент напередодні доєднався і колишній віцепрезидент США Джо Байден. Дональд Трамп усі звинувачення у спробі тиску на Україну відкидає.

Президент України Володимир Зеленський наполіг на тому, що його критика на адресу німецької канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) та французького президента Еммануеля Макрона, що пролунала під час його телефонної розмови з американським президентом Дональдом Трампом 25 липня, була обґрунтованою. Про це Зеленський заявив у відповідь на запитання кореспондентки DW під час так званого пресмарафону, який розпочався в одному з київських фудкортів у четвер, 10 жовтня. Президент України додав, що озвучував ці слова своїм європейським колегам і під час особистих розмов із ними. "У мене хороші стосунки з пані Меркель. Вона знає, чому моя риторика була такою. Я не хотів нікого образити. Я сказав те, що думаю, я завжди так роблю", - додав Зеленський. У свою чергу, додав він, Меркель і Макрон на зустрічах говорили йому про те, що їх не влаштовує в політиці України. Нагадаємо, що після оприлюднення Білим домом стенограми липневої розмови Трампа та Зеленського стало відомо, що лідери двох держав обговорювали допомогу Україні, зокрема з боку європейських країн. "Я розмовляв з (канцлеркою ФРН - Ред.) Анґелою Меркель і зустрічався з нею. Я також розмовляв і зустрічався з (президентом Франції - Ред.) Еммануелем Макроном. Я сказав їм, що вони не роблять так багато, як слід було б, в питанні санкцій. Вони не забезпечують дотримання санкцій. Вони недостатньо допомагають Україні", - наголосив Зеленський під час розмови з Трампом. Напередодні, 9 жовтня, Зеленський вчергове розмовляв із Меркель по телефону. Співрозмовники обговорили питання підготовки до саміту "нормандської четвірки" та транзиту російського газу територією України. В Офісі президента України повідомили, що Зеленський "високо оцінив вагому підтримку з боку канцлерки в досягненні миру в Україні, її послідовну позицію в питанні санкції щодо РФ й практичну допомогу Німеччини в реалізації політики реформ".

Президент України Володимир Зеленський наполіг на тому, що його критика на адресу німецької канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) та французького президента Еммануеля Макрона, що пролунала під час його телефонної розмови з американським президентом Дональдом Трампом 25 липня, була обґрунтованою. Про це Зеленський заявив у відповідь на запитання кореспондентки DW під час так званого пресмарафону, який розпочався в одному з київських фудкортів у четвер, 10 жовтня. Президент України додав, що озвучував ці слова своїм європейським колегам і під час особистих розмов із ними. "У мене хороші стосунки з пані Меркель. Вона знає, чому моя риторика була такою. Я не хотів нікого образити. Я сказав те, що думаю, я завжди так роблю", - додав Зеленський. У свою чергу, додав він, Меркель і Макрон на зустрічах говорили йому про те, що їх не влаштовує в політиці України. Нагадаємо, що після оприлюднення Білим домом стенограми липневої розмови Трампа та Зеленського стало відомо, що лідери двох держав обговорювали допомогу Україні, зокрема з боку європейських країн. "Я розмовляв з (канцлеркою ФРН - Ред.) Анґелою Меркель і зустрічався з нею. Я також розмовляв і зустрічався з (президентом Франції - Ред.) Еммануелем Макроном. Я сказав їм, що вони не роблять так багато, як слід було б, в питанні санкцій. Вони не забезпечують дотримання санкцій. Вони недостатньо допомагають Україні", - наголосив Зеленський під час розмови з Трампом. Напередодні, 9 жовтня, Зеленський вчергове розмовляв із Меркель по телефону. Співрозмовники обговорили питання підготовки до саміту "нормандської четвірки" та транзиту російського газу територією України. В Офісі президента України повідомили, що Зеленський "високо оцінив вагому підтримку з боку канцлерки в досягненні миру в Україні, її послідовну позицію в питанні санкції щодо РФ й практичну допомогу Німеччини в реалізації політики реформ".

Американський президент Дональд Трамп заявив, що сподівається на роль посередника між Туреччиною та сирійськими курдами, однак готовий накласти на Анкару економічні санкції через турецький військовий наступ на північному сході Сирії. Про це Трамп заявив під час спілкування з журналістами біля Білого дому в четвер, 10 жовтня. "Я сподіваюся, ми зможемо бути посередниками, - зазначив американський президент. - Ми, можливо, збираємося зробити щось дуже сильне з огляду на санкції та інші речі". Він також зазначив, що хотів би, аби Туреччина "заспокоїлася".Водночас Трамп не пояснив, які саме дії Анкари можуть спричинити накладання санкцій, але представник Державного департаменту США розповів журналістам, що неприховані атаки на цивільне населення та етнічні чистки на територіях, населених курдами, не залишаться без наслідків.За словами представника Держдепу, метою роботи американської сторони на даний момент є припинення бойових дій. "Ми отримали від президента завдання зрозуміти, чи є простір для спільної точки зору. Зрозуміти, чи ми зможемо знайти шлях до припинення вогню", - додав чиновник. Тим часом на проведеному в четвер, 10 червня, засіданні Ради Безпеки ООН з приводу турецького наступу у Сирії не було ухвалено жодного спільного рішення. В той час як п'ять європейських країни закликали до негайного припинення військової операції, Росія наполягала на "стриманості" та "прямому діалозі" між Сирією та Туреччиною. Через це після засідання Ради Безпеки ООН європейські країни були змушені оприлюднити окрему заяву із закликом до Туреччини "припинити односторонню військову операцію". Згідно із заявою, цей наступ загрожує досягнутим успіхам у боротьбі із терористичною організацією "Ісламська держава", підриває стабільність у регіоні та збільшує "страждання цивільного населення".Згідно з офіційною позицією Анкари, мета операції полягає у витісненні курдських "Загонів народної самооборони" (YPG) від кордону з Туреччиною та створенні "коридору безпеки". Анкара вважає YPG сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану" (РПК). YPG та SDF, в складі яких також переважають курди, тривалий час були одними з найголовнішим союзників США в боротьбі проти терористичного угруповання "Ісламська держава", що тримало під своїм контролем частини Сирії та Іраку. Втім у неділю, 6 жовтня, Білий дім заявив про виведення американських військових з позицій у регіоні, заявивши водночас про "непідтримку" турецької військової операції.

Американський президент Дональд Трамп заявив, що сподівається на роль посередника між Туреччиною та сирійськими курдами, однак готовий накласти на Анкару економічні санкції через турецький військовий наступ на північному сході Сирії. Про це Трамп заявив під час спілкування з журналістами біля Білого дому в четвер, 10 жовтня. "Я сподіваюся, ми зможемо бути посередниками, - зазначив американський президент. - Ми, можливо, збираємося зробити щось дуже сильне з огляду на санкції та інші речі". Він також зазначив, що хотів би, аби Туреччина "заспокоїлася".Водночас Трамп не пояснив, які саме дії Анкари можуть спричинити накладання санкцій, але представник Державного департаменту США розповів журналістам, що неприховані атаки на цивільне населення та етнічні чистки на територіях, населених курдами, не залишаться без наслідків.За словами представника Держдепу, метою роботи американської сторони на даний момент є припинення бойових дій. "Ми отримали від президента завдання зрозуміти, чи є простір для спільної точки зору. Зрозуміти, чи ми зможемо знайти шлях до припинення вогню", - додав чиновник. Тим часом на проведеному в четвер, 10 червня, засіданні Ради Безпеки ООН з приводу турецького наступу у Сирії не було ухвалено жодного спільного рішення. В той час як п'ять європейських країни закликали до негайного припинення військової операції, Росія наполягала на "стриманості" та "прямому діалозі" між Сирією та Туреччиною. Через це після засідання Ради Безпеки ООН європейські країни були змушені оприлюднити окрему заяву із закликом до Туреччини "припинити односторонню військову операцію". Згідно із заявою, цей наступ загрожує досягнутим успіхам у боротьбі із терористичною організацією "Ісламська держава", підриває стабільність у регіоні та збільшує "страждання цивільного населення".Згідно з офіційною позицією Анкари, мета операції полягає у витісненні курдських "Загонів народної самооборони" (YPG) від кордону з Туреччиною та створенні "коридору безпеки". Анкара вважає YPG сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану" (РПК). YPG та SDF, в складі яких також переважають курди, тривалий час були одними з найголовнішим союзників США в боротьбі проти терористичного угруповання "Ісламська держава", що тримало під своїм контролем частини Сирії та Іраку. Втім у неділю, 6 жовтня, Білий дім заявив про виведення американських військових з позицій у регіоні, заявивши водночас про "непідтримку" турецької військової операції.

Президент США Дональд Трамп поставив військову допомогу Україні в залежність від розслідування, яке українська влада мала провести щодо сина колишнього віцепрезидента Сполучених Штатів Хантера Байдена. Про це у вівторок, 22 жовтня, під час виступу на закритих слуханнях трьох комітетів Палати представників американського Конгресу заявив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. Промову Тейлора передрукували видання The New York Times і The Washington Post. За словами Тейлора, посол США при ЄС Гордон Сондланд у вересні повідомив йому в телефонній розмові, що в американо-українських відносинах "все залежить" від розслідування, проведення якого вимагає Трамп. Зокрема й "питання безпеки", тобто військова допомога. Тейлор зазначив, що в Білому домі не поспішали запрошувати президента України Володимира Зеленського у Вашингтон, аби спонукати його більш серйозно поставитись до розслідування. Сам Трамп у вівторок назвав розпочату проти нього процедуру імпічменту у зв'язку зі звинуваченнями в переслідуванні власних інтересів в Україні "лінчуванням".У демократичній партії вважають Тейлора важливим свідком у розслідуванні. В оприлюдненіому листуванні з ексспецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером та постійним представником США при ЄС Гордоном Сондлендом Тейлор висловив стурбованість щодо заморожування військової допомоги США Україні з метою тиску на президента Зеленського, аби домогтися розслідування стосовно Байдена-молодшого. Раніше у комітетах вже дали свідчення Волкер та колишня посолка США в Україні Марі Йованович. Нагадаємо, у США спалахнув політичний скандал, який призвів до ініціювання демократами в Палаті представників процедури імпічменту Трампа. Йдеться про закиди, що Трамп під час телефонної розмови, що відбулась у липні, міг тиснути на Зеленського, аби той домігся розслідування щодо Хантера Байдена, сина потенційного суперника Трампа на президентських виборах 2020 року. З метою посилення тиску Трамп нібито й заморозив надання Україні виділеної військової допомоги. Дональд Трамп усі звинувачення у спробі тиску на президента України відкидає. Про відсутність тиску каже і Володимир Зеленський.

Президент США Дональд Трамп поставив військову допомогу Україні в залежність від розслідування, яке українська влада мала провести щодо сина колишнього віцепрезидента Сполучених Штатів Хантера Байдена. Про це у вівторок, 22 жовтня, під час виступу на закритих слуханнях трьох комітетів Палати представників американського Конгресу заявив тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. Промову Тейлора передрукували видання The New York Times і The Washington Post. За словами Тейлора, посол США при ЄС Гордон Сондланд у вересні повідомив йому в телефонній розмові, що в американо-українських відносинах "все залежить" від розслідування, проведення якого вимагає Трамп. Зокрема й "питання безпеки", тобто військова допомога. Тейлор зазначив, що в Білому домі не поспішали запрошувати президента України Володимира Зеленського у Вашингтон, аби спонукати його більш серйозно поставитись до розслідування. Сам Трамп у вівторок назвав розпочату проти нього процедуру імпічменту у зв'язку зі звинуваченнями в переслідуванні власних інтересів в Україні "лінчуванням".У демократичній партії вважають Тейлора важливим свідком у розслідуванні. В оприлюдненіому листуванні з ексспецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером та постійним представником США при ЄС Гордоном Сондлендом Тейлор висловив стурбованість щодо заморожування військової допомоги США Україні з метою тиску на президента Зеленського, аби домогтися розслідування стосовно Байдена-молодшого. Раніше у комітетах вже дали свідчення Волкер та колишня посолка США в Україні Марі Йованович. Нагадаємо, у США спалахнув політичний скандал, який призвів до ініціювання демократами в Палаті представників процедури імпічменту Трампа. Йдеться про закиди, що Трамп під час телефонної розмови, що відбулась у липні, міг тиснути на Зеленського, аби той домігся розслідування щодо Хантера Байдена, сина потенційного суперника Трампа на президентських виборах 2020 року. З метою посилення тиску Трамп нібито й заморозив надання Україні виділеної військової допомоги. Дональд Трамп усі звинувачення у спробі тиску на президента України відкидає. Про відсутність тиску каже і Володимир Зеленський.

Президенти Росії та Туреччини Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган у вівторок, 22 жовтня, проведуть переговори в Сочі, на яких обговорять розвиток ситуації в Сирії у зв'язку з турецькою воєнною операцією на півночі країни. Переговори Путіна та Ердогана відбудуться на тлі закінчення 120-годинного режиму тиші, погодженого між Анкарою та сирійськими курдами. Перед відльотом до Сочі Ердоган заявив, що, якщо курди до вечора цього дня не відійдуть на погоджену відстань від сирійсько-турецього кордону, "наступ (турецьких військ - Ред.) на їх позиції буде здійснений більш рішуче".Тим часом державний секретар США Майк Помпео заявив, що американський президент "повною мірою готовий" за необхідності застосувати військову силу до Анкари через її наступ в Сирії. Він додав, що Вашингтон також може піти на економічні та дипломатичні заходи. Президент США може піти на ці кроки у випадку настання події, що вимагають таких дій, заявив Помпео в інтерв'ю американському телеканалу CNBC 21 жовтня. Глава американської дипломатії не уточнив, які саме дії Анкари здатні викликати військову відповідь. Нагадаємо, 9 жовтня Туреччина розпочала воєнний наступ на півночі Сирії. Відповідно до заяв Анкари, мета операції полягає у витісненні курдських "Загонів народної самооборони" (YPG) від кордону з Туреччиною та створенні "зони безпеки" уздовж турецько-сирійського кордону. Анкара вважає YPG сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану" (РПК). Цю операцію засудили США та ЄС. ФРН оцінила її як порушення міжнародного права. 17 жовтня Анкара і Вашингтон досягли згоди, що збройні формування сирійських курдів упродовж п'яти діб мають відступити на більш ніж 30 кілометрів від сирійсько-турецького кордону. Звільнений від курдів район опиниться під контролем Туреччини як "зона безпеки". При цьому Анкара фактично призупинила наступ на курдів. 21 жовтня міністерка оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) закликала створити на півночі Сирії "зону безпеки", яку б контролювали міжнародні сили. За її словами, ця пропозиція узгоджена з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel). За словами німецької міністерки, це стане кроком у напрямку стабілізації та відновлення регіону, який призведе до добровільного повернення туди біженців з Сирії. Крамп-Карренбауер пообіцяла обговорити цей проєкт на полях зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО, яка відбудеться в Брюсселі 24-25 жовтня. Як відомо, НАТО створив кризовий штаб щодо воєнної операції Туреччини на півночі Сирії та її можливих наслідків.

Президенти Росії та Туреччини Володимир Путін і Реджеп Таїп Ердоган у вівторок, 22 жовтня, проведуть переговори в Сочі, на яких обговорять розвиток ситуації в Сирії у зв'язку з турецькою воєнною операцією на півночі країни. Переговори Путіна та Ердогана відбудуться на тлі закінчення 120-годинного режиму тиші, погодженого між Анкарою та сирійськими курдами. Перед відльотом до Сочі Ердоган заявив, що, якщо курди до вечора цього дня не відійдуть на погоджену відстань від сирійсько-турецього кордону, "наступ (турецьких військ - Ред.) на їх позиції буде здійснений більш рішуче".Тим часом державний секретар США Майк Помпео заявив, що американський президент "повною мірою готовий" за необхідності застосувати військову силу до Анкари через її наступ в Сирії. Він додав, що Вашингтон також може піти на економічні та дипломатичні заходи. Президент США може піти на ці кроки у випадку настання події, що вимагають таких дій, заявив Помпео в інтерв'ю американському телеканалу CNBC 21 жовтня. Глава американської дипломатії не уточнив, які саме дії Анкари здатні викликати військову відповідь. Нагадаємо, 9 жовтня Туреччина розпочала воєнний наступ на півночі Сирії. Відповідно до заяв Анкари, мета операції полягає у витісненні курдських "Загонів народної самооборони" (YPG) від кордону з Туреччиною та створенні "зони безпеки" уздовж турецько-сирійського кордону. Анкара вважає YPG сирійським відгалуженням забороненої турецькою владою "Робітничої партії Курдистану" (РПК). Цю операцію засудили США та ЄС. ФРН оцінила її як порушення міжнародного права. 17 жовтня Анкара і Вашингтон досягли згоди, що збройні формування сирійських курдів упродовж п'яти діб мають відступити на більш ніж 30 кілометрів від сирійсько-турецького кордону. Звільнений від курдів район опиниться під контролем Туреччини як "зона безпеки". При цьому Анкара фактично призупинила наступ на курдів. 21 жовтня міністерка оборони ФРН Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) закликала створити на півночі Сирії "зону безпеки", яку б контролювали міжнародні сили. За її словами, ця пропозиція узгоджена з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel). За словами німецької міністерки, це стане кроком у напрямку стабілізації та відновлення регіону, який призведе до добровільного повернення туди біженців з Сирії. Крамп-Карренбауер пообіцяла обговорити цей проєкт на полях зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО, яка відбудеться в Брюсселі 24-25 жовтня. Як відомо, НАТО створив кризовий штаб щодо воєнної операції Туреччини на півночі Сирії та її можливих наслідків.

В Україні у середу, 23 жовтня, президент Володимир Зеленський розпорядився перевірити всіх народних депутатів, які є членами комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на детекторі брехні. Про це він написав у соціальній мережі Facebook. "Якщо цією перевіркою буде встановлена хоча б найменша вірогідність того, що хтось із депутатів брав гроші за голосування на комітеті, цими депутатами мають зайнятися антикорупційні органи. Чесне та неупереджене розслідування має зняти всі питання і дати відповіді... І якщо підозри виправдаються - ми з такими депутатами попрощаємось", - заявив Зеленський. Причиною такого рішення послугували повідомлення українських ЗМІ, поширені напередодні, що 18 жовтня під час голосування у комітеті з фінансів, податкової та митної політики законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об'єктів нерухомості частина народних депутатів його не підтримала. При цьому народні обранці нібито отримали за це по 30 тисяч доларів США. До складу згаданого парламентського комітету входять 32 народних депутати, з них 20 - представники фракції "Слуга народу".23 жовтня Спеціальна антикорупційна прокуратураповідомила, що зареєструвала на підставі цих повідомлень кримінальне провадження, яке розслідуватимуть детективи Національного антикорупційного бюро. Нагадаємо, в Україні як парламент, так і президент обираються шляхом вільних виборів, що відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження президента, як і підстави дострокового припинення повноважень народних депутатів України визначені Конституцією України. Крім того, народні депутати нового скликання ухвалили зміни до Конституції, які передбачають зняття депутатської недоторканності, але досі не внесли зміни у закони, положення яких регулюють здійснення кримінального переслідування парламентарів.

В Україні у середу, 23 жовтня, президент Володимир Зеленський розпорядився перевірити всіх народних депутатів, які є членами комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на детекторі брехні. Про це він написав у соціальній мережі Facebook. "Якщо цією перевіркою буде встановлена хоча б найменша вірогідність того, що хтось із депутатів брав гроші за голосування на комітеті, цими депутатами мають зайнятися антикорупційні органи. Чесне та неупереджене розслідування має зняти всі питання і дати відповіді... І якщо підозри виправдаються - ми з такими депутатами попрощаємось", - заявив Зеленський. Причиною такого рішення послугували повідомлення українських ЗМІ, поширені напередодні, що 18 жовтня під час голосування у комітеті з фінансів, податкової та митної політики законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об'єктів нерухомості частина народних депутатів його не підтримала. При цьому народні обранці нібито отримали за це по 30 тисяч доларів США. До складу згаданого парламентського комітету входять 32 народних депутати, з них 20 - представники фракції "Слуга народу".23 жовтня Спеціальна антикорупційна прокуратураповідомила, що зареєструвала на підставі цих повідомлень кримінальне провадження, яке розслідуватимуть детективи Національного антикорупційного бюро. Нагадаємо, в Україні як парламент, так і президент обираються шляхом вільних виборів, що відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Повноваження президента, як і підстави дострокового припинення повноважень народних депутатів України визначені Конституцією України. Крім того, народні депутати нового скликання ухвалили зміни до Конституції, які передбачають зняття депутатської недоторканності, але досі не внесли зміни у закони, положення яких регулюють здійснення кримінального переслідування парламентарів.

Президент України Володимир Зеленський та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр зустрілися та обговорили ситуацію на Донбасі й питання відновлення роботи "нормандської четвірки". Про зустріч, яка відбулася в рамках робочого візиту Зеленського до Японії, у середу, 23 жовтня, повідомляється на сайті українського президента. Згідно з повідомленням, Зеленський подякував Штайнмаєру за "докладені зусилля для політико-дипломатичного врегулювання війни на Донбасі, постійну увагу до питання відновлення територіальної цілісності України".Також президенти погодилися із тим, що "нормандський формат" залишається ключовим інструментом для відновлення миру на Сході України та на необхідності проведення зустрічі лідерів країн формату вже у найближчому майбутньому. Напередодні голова МЗС Німеччини Гайко Маас, закликав "обидві сторони" нарешті дотримуватися узгодженого раніше перемир'я та провести розведення сил. "Тому що лише таким чином можна втілити в життя "формулу Штайнмаєра" та знову зрушити з місця мінський процес", - йдеться у повідомленні дипломатичного відомства ФРН, оприлюдненому 22 жовтя за підсумками зустрічі Мааса з литовським колегою Лінасом Линкявічусом. Нагадаємо, 10 жовтня під час так званого прес-марафону у Києві Зеленський наполіг на необхідності зустрітися із російським президентом Володимиром Путіним особисто чи у рамках "нормандського формат", аби "закінчити війну". Він додав що всі питання поки обговорюватимуться саме у "нормаднському форматі", бо "всі проти" його особистої зустрічі із Путіним. 14 жовтня голова українського МЗС Вадим Пристайко зявив, що зустріч лідерів "нормаднської четвірки" може відбутися у листопаді, якщо російська сторона підтвердить запропоновані дати.

Президент України Володимир Зеленський та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр зустрілися та обговорили ситуацію на Донбасі й питання відновлення роботи "нормандської четвірки". Про зустріч, яка відбулася в рамках робочого візиту Зеленського до Японії, у середу, 23 жовтня, повідомляється на сайті українського президента. Згідно з повідомленням, Зеленський подякував Штайнмаєру за "докладені зусилля для політико-дипломатичного врегулювання війни на Донбасі, постійну увагу до питання відновлення територіальної цілісності України".Також президенти погодилися із тим, що "нормандський формат" залишається ключовим інструментом для відновлення миру на Сході України та на необхідності проведення зустрічі лідерів країн формату вже у найближчому майбутньому. Напередодні голова МЗС Німеччини Гайко Маас, закликав "обидві сторони" нарешті дотримуватися узгодженого раніше перемир'я та провести розведення сил. "Тому що лише таким чином можна втілити в життя "формулу Штайнмаєра" та знову зрушити з місця мінський процес", - йдеться у повідомленні дипломатичного відомства ФРН, оприлюдненому 22 жовтя за підсумками зустрічі Мааса з литовським колегою Лінасом Линкявічусом. Нагадаємо, 10 жовтня під час так званого прес-марафону у Києві Зеленський наполіг на необхідності зустрітися із російським президентом Володимиром Путіним особисто чи у рамках "нормандського формат", аби "закінчити війну". Він додав що всі питання поки обговорюватимуться саме у "нормаднському форматі", бо "всі проти" його особистої зустрічі із Путіним. 14 жовтня голова українського МЗС Вадим Пристайко зявив, що зустріч лідерів "нормаднської четвірки" може відбутися у листопаді, якщо російська сторона підтвердить запропоновані дати.

Голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу США Адам Шифф запевнив, що законодавці "досягли стрімкого прогресу" в рамках розслідування щодо можливої процедури імпічменту президента США Дональда Трампа . Заява Шиффа пролунала після того, як у суботу, 26 жовтня, свої свідчення перед комітетами Палати представників дав виконуючий обов'язки помічника Держсекретаря США у справах Європи та Єврозії Філіп Рікер, повідомляє інформаційне агентство Reuters. Інші конгресмени-демократи зазначили у спілкуванні з журналістами, що слова Рікера підтвердили свідчення, отримані ними під час попередніх слухань. Водночас вони не уточнили, про які саме свідчення йдеться. Конгресмен Стівен Лінч зокрема зауважив, що Рікер виявився "набагато повнішим джерелом інформації, ніж очікувалося".Згідно із даними, отриманими Reuters від двох анонімних джерел, Рікер заявив конгресменам про те, що влітку цього року не знав про зв'язок між затримкою у наданні Україні військової допомоги розміром у майже 400 мільйонів доларів та можливим тиском під час телефонної розмови Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським з метою провести розслідування щодо Хантера Байдена, сина одного із можливих суперників глави Білого дому на майбутніх виборах Джо Байдена. За даними джерел, Рікер зазначив, що знав про призупинення допомоги, але йому не були відомі причини цього рішення. Він також додав, що чув про те, що спротив виділенню допомоги виходив від виконувача обов'язків керівника апарату Білого дому Мік Малвейні. Комітети призначили свідчення на суботу, вихідний день, аби не затягувати розслідування. Заходи, призначені на четвер та п'ятницю в Конгресі в рамках розслідування, було скасовано через церемонію прощання з конгресменом Елайджею Каммінгсом, який помер цього тижня. Рікер, який обіймає свою посаду з березня, - вже дев'ятий свідок, що виступає зі свідченнями перед комітетами Палати представників США у рамках розслідування щодо процедури імпічменту. Нагадаємо, 23 жовтня конгресмени-республіканці увірвалися до зали, де проходили закриті слухання, майже зівравши свідчення представниці Пентагону. Днем раніше видання Washington Post написало, що тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор повідомив під час свідчень у Конгресі, що адміністрація Трампа збиралися розблокувати допомогу Україні тільки в обмін на розслідування проти Хантера Байдена. Сам Трамп у вівторок назвав розпочате проти нього розслідування щодо процедури імпічменту "лінчуванням".

Голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу США Адам Шифф запевнив, що законодавці "досягли стрімкого прогресу" в рамках розслідування щодо можливої процедури імпічменту президента США Дональда Трампа . Заява Шиффа пролунала після того, як у суботу, 26 жовтня, свої свідчення перед комітетами Палати представників дав виконуючий обов'язки помічника Держсекретаря США у справах Європи та Єврозії Філіп Рікер, повідомляє інформаційне агентство Reuters. Інші конгресмени-демократи зазначили у спілкуванні з журналістами, що слова Рікера підтвердили свідчення, отримані ними під час попередніх слухань. Водночас вони не уточнили, про які саме свідчення йдеться. Конгресмен Стівен Лінч зокрема зауважив, що Рікер виявився "набагато повнішим джерелом інформації, ніж очікувалося".Згідно із даними, отриманими Reuters від двох анонімних джерел, Рікер заявив конгресменам про те, що влітку цього року не знав про зв'язок між затримкою у наданні Україні військової допомоги розміром у майже 400 мільйонів доларів та можливим тиском під час телефонної розмови Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським з метою провести розслідування щодо Хантера Байдена, сина одного із можливих суперників глави Білого дому на майбутніх виборах Джо Байдена. За даними джерел, Рікер зазначив, що знав про призупинення допомоги, але йому не були відомі причини цього рішення. Він також додав, що чув про те, що спротив виділенню допомоги виходив від виконувача обов'язків керівника апарату Білого дому Мік Малвейні. Комітети призначили свідчення на суботу, вихідний день, аби не затягувати розслідування. Заходи, призначені на четвер та п'ятницю в Конгресі в рамках розслідування, було скасовано через церемонію прощання з конгресменом Елайджею Каммінгсом, який помер цього тижня. Рікер, який обіймає свою посаду з березня, - вже дев'ятий свідок, що виступає зі свідченнями перед комітетами Палати представників США у рамках розслідування щодо процедури імпічменту. Нагадаємо, 23 жовтня конгресмени-республіканці увірвалися до зали, де проходили закриті слухання, майже зівравши свідчення представниці Пентагону. Днем раніше видання Washington Post написало, що тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор повідомив під час свідчень у Конгресі, що адміністрація Трампа збиралися розблокувати допомогу Україні тільки в обмін на розслідування проти Хантера Байдена. Сам Трамп у вівторок назвав розпочате проти нього розслідування щодо процедури імпічменту "лінчуванням".

Президент США Дональд Трамп відновив частину торговельних преференцій для України, що були скасовані наприкінці 2017 року через проблеми у сфері захисту інтелектуальної власності. Про це йдеться у заяві Офісу торгового представника США, оприлюдненій у п'ятницю, 25 жовтня. У повідомленні зазначається, що рішення Трампа пов'язане із "ухваленням (Україною. - Ред.) законодавства, метою якого є вирішення проблем з її режимом (захисту. - Ред.) інтелектуальної власності".Вашингтон відновить чинність близько третини переваг із загального обсягу в 36 мільйонів доларів, які функціонували до кінця 2017 року за так званою Генеральною системою преференцій, повідомляє інформаційне агентство dpa. За цією системою, яка діє переважно для країн, що розвиваються, товари з них не обкладаються митом. Ця перевага раніше діяла для близько 3500 товарів з України, уточнюється на сайті відомства. Водночас Трамп ухвалив рішення позбавити преференцій Таїланд. У Офісі торгового представника США пояснили це рішення, яке набуде чинності за шість місяців, проблемами із захистом трудових прав у країні. Загальний обсяг втрачених преференцій цією країною становить 1,3 мільярда доларів США. Нагадаємо, на початку жовтня Держдепартамент США затвердив продаж Україні 150 ракет до переносних протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) Raytheon Co Javelin та пов'язаного з ними обладнання на суму до 39,2 мільйона доларів. Зараз у США триває скандал пов'язаний із звунуваченнями на адресу Трампа, що він під час телефонної розмови, яка відбулася в липні, міг тиснути на українського президента Володимира Зеленського, аби той домігся розслідування щодо Хантера Байдена, сина потенційного суперника Трампа на президентських виборах 2020 року. З метою посилення тиску Трамп заморозив надання Україні військової допомоги обсягом у майже 400 мільйонів доларів. 12 вересня стало відомо про розблокування цієї допомоги, надання якої, за словами Трампа, він призупинив через "вражаючу корупцію" в Україні. Під час виступу на закритих слуханнях трьох комітетів Палати представників американського Конгресу тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що Трамп поставив військову допомогу Україні в залежність від розслідування щодо Хантера Байдена.

Президент США Дональд Трамп відновив частину торговельних преференцій для України, що були скасовані наприкінці 2017 року через проблеми у сфері захисту інтелектуальної власності. Про це йдеться у заяві Офісу торгового представника США, оприлюдненій у п'ятницю, 25 жовтня. У повідомленні зазначається, що рішення Трампа пов'язане із "ухваленням (Україною. - Ред.) законодавства, метою якого є вирішення проблем з її режимом (захисту. - Ред.) інтелектуальної власності".Вашингтон відновить чинність близько третини переваг із загального обсягу в 36 мільйонів доларів, які функціонували до кінця 2017 року за так званою Генеральною системою преференцій, повідомляє інформаційне агентство dpa. За цією системою, яка діє переважно для країн, що розвиваються, товари з них не обкладаються митом. Ця перевага раніше діяла для близько 3500 товарів з України, уточнюється на сайті відомства. Водночас Трамп ухвалив рішення позбавити преференцій Таїланд. У Офісі торгового представника США пояснили це рішення, яке набуде чинності за шість місяців, проблемами із захистом трудових прав у країні. Загальний обсяг втрачених преференцій цією країною становить 1,3 мільярда доларів США. Нагадаємо, на початку жовтня Держдепартамент США затвердив продаж Україні 150 ракет до переносних протитанкових ракетних комплексів (ПТРК) Raytheon Co Javelin та пов'язаного з ними обладнання на суму до 39,2 мільйона доларів. Зараз у США триває скандал пов'язаний із звунуваченнями на адресу Трампа, що він під час телефонної розмови, яка відбулася в липні, міг тиснути на українського президента Володимира Зеленського, аби той домігся розслідування щодо Хантера Байдена, сина потенційного суперника Трампа на президентських виборах 2020 року. З метою посилення тиску Трамп заморозив надання Україні військової допомоги обсягом у майже 400 мільйонів доларів. 12 вересня стало відомо про розблокування цієї допомоги, надання якої, за словами Трампа, він призупинив через "вражаючу корупцію" в Україні. Під час виступу на закритих слуханнях трьох комітетів Палати представників американського Конгресу тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що Трамп поставив військову допомогу Україні в залежність від розслідування щодо Хантера Байдена.

Попередній перегляд:

Незабаром у Конгресі США почнуться публічні слухання в межах розслідування щодо процедури імпічменту американського президента Д. Трампа. Про це повідомив очільник комітету Палати представників Конгресу США з розвідки А. Шифф. "Адам Шифф оголосив про те, що комітет з розвідки проведе перші відкриті слухання в межах розслідування, мета якого - визначити, чи оголошувати імпічмент президенту Дональду Трампу", - йдеться в повідомленні комітету нижньої палати Конгресу США. Згідно з повідомленням відбудуться слухання тимчасового повіреного в справах США в Україні Б. Тейлора, а також заступника помічника держсекретаря США Дж. Кента. Свідчення дасть колишній посол США в Україні М. Йованович. Публічні слухання уможливились після того, як члени Палати представників Конгресу США підтримали пакет правил розслідування в рамках підготовки до процедури імпічменту президента США Д. Трампа. Це голосування стало першим формальним рішенням, яке підтримує проведення розслідування, ініційованого раніше демократами. Раніше конгресмени проводили слухання щодо імпічменту Д. Трампа виключно за зачиненими дверима. Конгрес США оприлюднив стенограми свідчень низки допитаних в рамках слухань осіб, зокрема колишньої посолки в Україні М. Йованович.

Незабаром у Конгресі США почнуться публічні слухання в межах розслідування щодо процедури імпічменту американського президента Д. Трампа. Про це повідомив очільник комітету Палати представників Конгресу США з розвідки А. Шифф. "Адам Шифф оголосив про те, що комітет з розвідки проведе перші відкриті слухання в межах розслідування, мета якого - визначити, чи оголошувати імпічмент президенту Дональду Трампу", - йдеться в повідомленні комітету нижньої палати Конгресу США. Згідно з повідомленням відбудуться слухання тимчасового повіреного в справах США в Україні Б. Тейлора, а також заступника помічника держсекретаря США Дж. Кента. Свідчення дасть колишній посол США в Україні М. Йованович. Публічні слухання уможливились після того, як члени Палати представників Конгресу США підтримали пакет правил розслідування в рамках підготовки до процедури імпічменту президента США Д. Трампа. Це голосування стало першим формальним рішенням, яке підтримує проведення розслідування, ініційованого раніше демократами. Раніше конгресмени проводили слухання щодо імпічменту Д. Трампа виключно за зачиненими дверима. Конгрес США оприлюднив стенограми свідчень низки допитаних в рамках слухань осіб, зокрема колишньої посолки в Україні М. Йованович.