Конституційна рада Алжиру скасувала президентські вибори, які мали відбутися у країні 4 липня. Формальною підставою для такого рішення стала відмова у реєстрації двох кандидатів, які подали документи для участі у виборах, заявили у Конституційній раді, яка відповідає за проведення виборів в Алжирі. При цьому у раді не уточнили причин відмови у реєстрації кандидатів. За інформацією агенції Reuters, підставою для відмови стало те, що вони не змогли пред'явити 60 тисяч підписів виборців, необхідних для реєстрації. Конституційна рада звернулася до тимчасового виконуючого обов'язки президента країни Абдель Кадера Бенсалаха із закликом призначити нову дату виборів. Бенсалах був призначений парламентом Алжиру тимчасовим в.о. президента 9 квітня, через тиждень після відставки колишнього президента країни Абделазіза Бутефліки. Він мав виконувати обов'язки глави держави протягом 90 днів та підготувати проведення 4 липня президентських виборів. Тепер, у зв'язку зі скасуванням виборів у цей день, перехідний період в Алжирі може тривати довше. На думку оглядачів, цей період тепер може тривати щонайменше шість місяців замість запланованих трьох. Наразі дія мандату Абдель Кадера Бенсалаха завершується 9 липня.

Конституційна рада Алжиру скасувала президентські вибори, які мали відбутися у країні 4 липня. Формальною підставою для такого рішення стала відмова у реєстрації двох кандидатів, які подали документи для участі у виборах, заявили у Конституційній раді, яка відповідає за проведення виборів в Алжирі. При цьому у раді не уточнили причин відмови у реєстрації кандидатів. За інформацією агенції Reuters, підставою для відмови стало те, що вони не змогли пред'явити 60 тисяч підписів виборців, необхідних для реєстрації. Конституційна рада звернулася до тимчасового виконуючого обов'язки президента країни Абдель Кадера Бенсалаха із закликом призначити нову дату виборів. Бенсалах був призначений парламентом Алжиру тимчасовим в.о. президента 9 квітня, через тиждень після відставки колишнього президента країни Абделазіза Бутефліки. Він мав виконувати обов'язки глави держави протягом 90 днів та підготувати проведення 4 липня президентських виборів. Тепер, у зв'язку зі скасуванням виборів у цей день, перехідний період в Алжирі може тривати довше. На думку оглядачів, цей період тепер може тривати щонайменше шість місяців замість запланованих трьох. Наразі дія мандату Абдель Кадера Бенсалаха завершується 9 липня.

Експерт фонду "Наука і політика" Штеффен Галлінґ в інтерв'ю DW закликав не переоцінювати впливу висловлювань Зеленського у розмові з Трампом на відносини між Україною і ФРН. Штеффен Галлінґ: Манера Зеленського поводитися у цій розмові з Трампом мене не дуже сильно здивувала. Незалежно від того, досвідчений Зеленський як Президент чи ні, очевидним є те, що він намагався сподобатися Трампу і казати те, що той хотів почути. І, я гадаю, що є зрозумілим, наскільки складними є переговори з американським президентом Трампом. Те, яким чином він висловився на адресу Європейського Союзу, Німеччини та Анґели Меркель (Angela Merkel), скоріше за все, тут у Німеччині, у федеральному уряді викличе зовсім небагато здивування.

Експерт фонду "Наука і політика" Штеффен Галлінґ в інтерв'ю DW закликав не переоцінювати впливу висловлювань Зеленського у розмові з Трампом на відносини між Україною і ФРН. Штеффен Галлінґ: Манера Зеленського поводитися у цій розмові з Трампом мене не дуже сильно здивувала. Незалежно від того, досвідчений Зеленський як Президент чи ні, очевидним є те, що він намагався сподобатися Трампу і казати те, що той хотів почути. І, я гадаю, що є зрозумілим, наскільки складними є переговори з американським президентом Трампом. Те, яким чином він висловився на адресу Європейського Союзу, Німеччини та Анґели Меркель (Angela Merkel), скоріше за все, тут у Німеччині, у федеральному уряді викличе зовсім небагато здивування.

Під час відеоконференції за участі канцлера Німеччини А. Меркель та президентів України і Франції Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона обговорювали насамперед безпекову ситуація на Донбасі та українсько-російському кордоні. Про це йдеться у повідомленні речника німецького уряду Ш. Зайберта за підсумками відеоконференції, опублікованому на сайті канцлера. "Учасники переговорів поділяли стурбованість через нарощування російських військ на кордоні з Україною та у незаконно анексованому Криму", - йдеться у повідомленні. А. Меркель, Е. Макрон та В. Зеленський вимагають від Росії припинити посилювати війська біля України, щоб досягти деескалації ситуації. А. Меркель та Е. Макрон наголосили на необхідності повного втілення мінських домовленостей сторонами протистояння на Донбасі, а також заявили, що Німеччина і Франція й надалі докладатимуть зусиль для вирішення проблем у "нормандському форматі".

Під час відеоконференції за участі канцлера Німеччини А. Меркель та президентів України і Франції Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона обговорювали насамперед безпекову ситуація на Донбасі та українсько-російському кордоні. Про це йдеться у повідомленні речника німецького уряду Ш. Зайберта за підсумками відеоконференції, опублікованому на сайті канцлера. "Учасники переговорів поділяли стурбованість через нарощування російських військ на кордоні з Україною та у незаконно анексованому Криму", - йдеться у повідомленні. А. Меркель, Е. Макрон та В. Зеленський вимагають від Росії припинити посилювати війська біля України, щоб досягти деескалації ситуації. А. Меркель та Е. Макрон наголосили на необхідності повного втілення мінських домовленостей сторонами протистояння на Донбасі, а також заявили, що Німеччина і Франція й надалі докладатимуть зусиль для вирішення проблем у "нормандському форматі".

Попередній перегляд:

Законопроєкт про корінні народи, запропонований Президентом України Володимиром Зеленським, повністю відповідає Декларації ООН про права корінних народів і відповідним нормам Конституції України й не має нічого спільного з довільними інтерпретаціями президента РФ Володимира Путіна. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Д. Кулеба. "Термін "корінні народи" сталий у міжнародному праві та законодавстві багатьох країн. Зокрема, закріплений Декларацією ООН від 2007 р. про права корінних народів. Запропонований президентом законопроєкт фактично реалізує в національному законодавстві ці норми міжнародного права", - пояснив Д. Кулеба. Український міністр зазначив, що в законопроєкті визначається, які народи можна вважати корінними: це самобутні етнічні спільноти, які сформувалися на території України, становлять етнічну меншість і не мають власної держави. "В Україні це, передусім, кримські татари, караїми та кримчаки", - пояснив міністр. Д. Кулеба також зазначив, що Конституція України прямо та недвозначно гарантує рівність усіх громадян в Україні, незалежно від етнічного походження, і окремо встановлює обов'язок держави захищати корінні народи й національні меншини. "Тому заяви про якісь утиски в результаті ухвалення запропонованого закону про корінні народи не відповідають дійсності. В Україні також ніколи не обмежувалися права російської національної меншини", - наголосив глава МЗС України.

Законопроєкт про корінні народи, запропонований Президентом України Володимиром Зеленським, повністю відповідає Декларації ООН про права корінних народів і відповідним нормам Конституції України й не має нічого спільного з довільними інтерпретаціями президента РФ Володимира Путіна. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Д. Кулеба. "Термін "корінні народи" сталий у міжнародному праві та законодавстві багатьох країн. Зокрема, закріплений Декларацією ООН від 2007 р. про права корінних народів. Запропонований президентом законопроєкт фактично реалізує в національному законодавстві ці норми міжнародного права", - пояснив Д. Кулеба. Український міністр зазначив, що в законопроєкті визначається, які народи можна вважати корінними: це самобутні етнічні спільноти, які сформувалися на території України, становлять етнічну меншість і не мають власної держави. "В Україні це, передусім, кримські татари, караїми та кримчаки", - пояснив міністр. Д. Кулеба також зазначив, що Конституція України прямо та недвозначно гарантує рівність усіх громадян в Україні, незалежно від етнічного походження, і окремо встановлює обов'язок держави захищати корінні народи й національні меншини. "Тому заяви про якісь утиски в результаті ухвалення запропонованого закону про корінні народи не відповідають дійсності. В Україні також ніколи не обмежувалися права російської національної меншини", - наголосив глава МЗС України.

Попередній перегляд:

Президент Росії Володимир Путін припускає, що на Заході обговорюють план вступу України до НАТО. "Зараз американські партнери кажуть, що нічого не обіцяли ані Україні, ані українському керівництву, зокрема Президенту України Володимиру Зеленському. Звідки ми це знаємо? Можна собі уявити, що план вступу України в НАТО обговорюється, принаймні ніхто не каже "ні" , - розмірковував президент РФ в інтерв'ю в ефірі телеканалу "Россия-1". Тому, на думку В. Путіна, "якихось гарантій невступу України в НАТО немає", а є "формальні обмеження". Він дозволив собі зневажливі зауваження на адресу Президента України В. Зеленського, припустивши, що президент США Джо Байден відмовився обговорювати з В. Зеленським питання надання Україні Плану дій щодо членства у НАТО, оскільки це, мовляв, заважатиме двосторонній зустрічі між Д. Байденом і В. Путіним, яка пройде у Женеві. "Можливо, просто вони В. Зеленському сказали: "знаєш що, ти зарано виліз, рано ще про це говорити. І не до місця ти виліз, тому що зараз намічається зустріч на вищому рівні двох президентів. Чого ти нам заважаєш? Псуєш нам обстановку перед самітом? Помовчати не міг кілька днів", - так В. Путін змалював своє бачення того, яким чином Д. Байден розмовляв з В. Зеленським.

Президент Росії Володимир Путін припускає, що на Заході обговорюють план вступу України до НАТО. "Зараз американські партнери кажуть, що нічого не обіцяли ані Україні, ані українському керівництву, зокрема Президенту України Володимиру Зеленському. Звідки ми це знаємо? Можна собі уявити, що план вступу України в НАТО обговорюється, принаймні ніхто не каже "ні" , - розмірковував президент РФ в інтерв'ю в ефірі телеканалу "Россия-1". Тому, на думку В. Путіна, "якихось гарантій невступу України в НАТО немає", а є "формальні обмеження". Він дозволив собі зневажливі зауваження на адресу Президента України В. Зеленського, припустивши, що президент США Джо Байден відмовився обговорювати з В. Зеленським питання надання Україні Плану дій щодо членства у НАТО, оскільки це, мовляв, заважатиме двосторонній зустрічі між Д. Байденом і В. Путіним, яка пройде у Женеві. "Можливо, просто вони В. Зеленському сказали: "знаєш що, ти зарано виліз, рано ще про це говорити. І не до місця ти виліз, тому що зараз намічається зустріч на вищому рівні двох президентів. Чого ти нам заважаєш? Псуєш нам обстановку перед самітом? Помовчати не міг кілька днів", - так В. Путін змалював своє бачення того, яким чином Д. Байден розмовляв з В. Зеленським.

Попередній перегляд:

Президент США Джо Байден скасував низку указів свого попередника Дональда Трампа, якими той намагався заборонити роботу на території США низки китайських застосунків, зокрема TikTok і WeChat. Адміністрація Д. Трампа намагалася заблокувати можливість завантажувати ці додатки американським користувачам. Але ці укази так і не набули чинності, оскільки їхню дію зупинили американські суди. Натомість, як йдеться в новому указі Д Байдена, Білий дім здійснить оцінку ризиків, які потенційно можуть нести китайські застосунки національній безпеці країни. Зокрема, перевірятимуть зв'язки, які компанії-власники додатків можуть мати з китайськими армією або розвідкою, а також, чи збирають вони чутливі дані користувачів. В указі йдеться, що міністерство торгівлі США має зробити аналіз на підставі чітких даних про транзакції, пов'язані із застосунками, які розроблені в Китаї або контролюються ним. Впродовж 120 днів відомство має дати рекомендації стосовно того, як надалі захищати особисті дані американців.

Президент США Джо Байден скасував низку указів свого попередника Дональда Трампа, якими той намагався заборонити роботу на території США низки китайських застосунків, зокрема TikTok і WeChat. Адміністрація Д. Трампа намагалася заблокувати можливість завантажувати ці додатки американським користувачам. Але ці укази так і не набули чинності, оскільки їхню дію зупинили американські суди. Натомість, як йдеться в новому указі Д Байдена, Білий дім здійснить оцінку ризиків, які потенційно можуть нести китайські застосунки національній безпеці країни. Зокрема, перевірятимуть зв'язки, які компанії-власники додатків можуть мати з китайськими армією або розвідкою, а також, чи збирають вони чутливі дані користувачів. В указі йдеться, що міністерство торгівлі США має зробити аналіз на підставі чітких даних про транзакції, пов'язані із застосунками, які розроблені в Китаї або контролюються ним. Впродовж 120 днів відомство має дати рекомендації стосовно того, як надалі захищати особисті дані американців.

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з президентом США Джо Байденом порушив питання необхідності реального покрокового плану для приєднання України до НАТО, який має бути прив'язаний до чітких календарних дат. Про підсумки розмови двох лідерів повідомив керівник ОПУ А. Єрмак, інформує пресслужба Президента України. За словами А. Єрмака, В. Зеленським під час розмови з Д. Байденом було відзначено, що "потрібен саме логістичний план вступу України до Альянсу у близькому майбутньому", адже НАТО для України є "способом максимального захисту".

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з президентом США Джо Байденом порушив питання необхідності реального покрокового плану для приєднання України до НАТО, який має бути прив'язаний до чітких календарних дат. Про підсумки розмови двох лідерів повідомив керівник ОПУ А. Єрмак, інформує пресслужба Президента України. За словами А. Єрмака, В. Зеленським під час розмови з Д. Байденом було відзначено, що "потрібен саме логістичний план вступу України до Альянсу у близькому майбутньому", адже НАТО для України є "способом максимального захисту".

Попередній перегляд:

Один з учасників зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном дав йому ляпаса. Інцидент стався у комуні Тен-л'Ермітаж, що в департаменті Дром на південному сході країни, коли Е. Макрон зустрічався з місцевими жителями. Внаслідок інциденту було затримано двох підозрюваних. У Єлисейському палаці підтвердили інформацію про цей випадок, назвавши його, утім, "спробою вдарити" президента. На відео, оприлюдненому в соцмережах, видно, як один з чоловіків правою рукою несильно вдарив Е. Макрона по обличчю у той час, коли той підійшов до людей. Охорона французького президента одразу втрутилася і нейтралізувала нападника. Під час поїздки до комуни Тен-л'Ермітаж Е. Макрон оголосив про подальші послаблення коронавірусних обмежень та зустрівся з місцевими рестораторами. Після цього він підійшов до місцевих жителів, які зібралися за металевим парканом, щоб поспілкуватися з ними. Один з чоловіків у натовпі своїми діями одразу ж перервав спілкування Е. Макрона з людьми.

Один з учасників зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном дав йому ляпаса. Інцидент стався у комуні Тен-л'Ермітаж, що в департаменті Дром на південному сході країни, коли Е. Макрон зустрічався з місцевими жителями. Внаслідок інциденту було затримано двох підозрюваних. У Єлисейському палаці підтвердили інформацію про цей випадок, назвавши його, утім, "спробою вдарити" президента. На відео, оприлюдненому в соцмережах, видно, як один з чоловіків правою рукою несильно вдарив Е. Макрона по обличчю у той час, коли той підійшов до людей. Охорона французького президента одразу втрутилася і нейтралізувала нападника. Під час поїздки до комуни Тен-л'Ермітаж Е. Макрон оголосив про подальші послаблення коронавірусних обмежень та зустрівся з місцевими рестораторами. Після цього він підійшов до місцевих жителів, які зібралися за металевим парканом, щоб поспілкуватися з ними. Один з чоловіків у натовпі своїми діями одразу ж перервав спілкування Е. Макрона з людьми.

Попередній перегляд:

Президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським запросив його відвідати з візитом у Вашингтон. Про це за підсумками розмови двох лідерів заявив на брифінгу радник президента США з нацбезпеки Д. Салліван. "Він заявив Президенту В. Зеленському, що очікує можливості прийняти його в Білому домі тут у Вашингтоні цього літа після того, як він повернеться з Європи", - сказав Д. Салліван, розповідаючи про телефонну розмову між Д. Байденом і В. Зеленським. Д. Байден також знову запевнив В. Зеленського в підтримці Вашингтоном територіальної цілісності й суверенітету України. В. Зеленський у своєму Twitter подякував Д.Байдену за запрошення відвідати Білий дім у липні. "Дуже очікую на зустріч, щоб обговорити шляхи розширення стратегічної співпраці України та США", - зауважив український Президент.

Президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським запросив його відвідати з візитом у Вашингтон. Про це за підсумками розмови двох лідерів заявив на брифінгу радник президента США з нацбезпеки Д. Салліван. "Він заявив Президенту В. Зеленському, що очікує можливості прийняти його в Білому домі тут у Вашингтоні цього літа після того, як він повернеться з Європи", - сказав Д. Салліван, розповідаючи про телефонну розмову між Д. Байденом і В. Зеленським. Д. Байден також знову запевнив В. Зеленського в підтримці Вашингтоном територіальної цілісності й суверенітету України. В. Зеленський у своєму Twitter подякував Д.Байдену за запрошення відвідати Білий дім у липні. "Дуже очікую на зустріч, щоб обговорити шляхи розширення стратегічної співпраці України та США", - зауважив український Президент.

Попередній перегляд:

Голова Європейської Ради Ш. Мішель у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним підтвердив беззаперечну підтримку незалежності та територіальної цілісності України з боку ЄС, а також нагадав, що Москва несе співвідповідальність за повне виконання мінських домовленостей. Як повідомили у пресслужбі Європейської Ради, під час розмови Ш. Мішель також вказав В. Путіну, що лідери ЄС у травні засудили "незаконні, провокативні та руйнівні дії з боку Росії проти ЄС, його держав-членів та інших країн". "ЄС протистоїть таким діям об'єднано та солідарно. Відносини між Росією та ЄС перебувають у найнижчій точці. Така ситуація або її подальше погіршення - не в інтересах жодної зі сторін", - підкреслив Ш. Мішель. Співрозмовники також обговорили ситуацію у Білорусі, зокрема примусову посадку у Мінську літака авіакомпанії Ryanair. Ш. Мішель наголосив, що білоруська вдала повинна звільнити політичних в'язнів та зупинити репресії та насильство в країні, а також долучитися до інклюзивного національного діалогу. Й Росія, на думку Ш. Мішеля, може зіграти важливу роль у підтримці мирного врегулювання кризи в Білорусі.

Голова Європейської Ради Ш. Мішель у телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним підтвердив беззаперечну підтримку незалежності та територіальної цілісності України з боку ЄС, а також нагадав, що Москва несе співвідповідальність за повне виконання мінських домовленостей. Як повідомили у пресслужбі Європейської Ради, під час розмови Ш. Мішель також вказав В. Путіну, що лідери ЄС у травні засудили "незаконні, провокативні та руйнівні дії з боку Росії проти ЄС, його держав-членів та інших країн". "ЄС протистоїть таким діям об'єднано та солідарно. Відносини між Росією та ЄС перебувають у найнижчій точці. Така ситуація або її подальше погіршення - не в інтересах жодної зі сторін", - підкреслив Ш. Мішель. Співрозмовники також обговорили ситуацію у Білорусі, зокрема примусову посадку у Мінську літака авіакомпанії Ryanair. Ш. Мішель наголосив, що білоруська вдала повинна звільнити політичних в'язнів та зупинити репресії та насильство в країні, а також долучитися до інклюзивного національного діалогу. Й Росія, на думку Ш. Мішеля, може зіграти важливу роль у підтримці мирного врегулювання кризи в Білорусі.

Попередній перегляд:

Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка позбавила білоруського правителя Олександра Лукашенка статусу почесного доктора університету. Відповідне рішення було ухвалене 7 червня, 2021 р. повідомила проректорка КНУ з гуманітарних питань І. Степанець у своєму Telegram-каналі. Про позбавлення О. Лукашенка звання почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка". За - 55. Рішення прийнято", - написала І. Степанець.

Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка позбавила білоруського правителя Олександра Лукашенка статусу почесного доктора університету. Відповідне рішення було ухвалене 7 червня, 2021 р. повідомила проректорка КНУ з гуманітарних питань І. Степанець у своєму Telegram-каналі. Про позбавлення О. Лукашенка звання почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка". За - 55. Рішення прийнято", - написала І. Степанець.

Попередній перегляд:

Ультраконсервативний іранський політик, глава судової влади країни Ібрагім Раїсі переміг на президентських виборах, отримавши майже 62 % голосів виборців, повідомили у міністерстві внутрішніх справ Ірану. У виборах взяла участь рекордно низька кількість іранців - явка становила лише 48,8 %. Багато виборців проігнорували голосування, до участі у якому не допустили багатьох відомих політиків. Загалом свої кандидатури висунули близько 600 претендентів, включаючи 40 жінок. У підсумку до участі у виборах були допущені 7 кандидатів, усі чоловіки, 3 з них знялися з виборів за 2 дні до голосування. Рада вартових конституції не допустила до участі у виборах, зокрема, й експрезидента Махмуда Ахмадінежада, який заявив, що й сам після цього не голосуватиме, аби "не брати участі у цьому гріху". Не допустили його до виборів і 4 роки тому. "Вітаю наш народ з його вибором", - заявив, коментуючи результати виборів, чинний президент Ірану Хассан Рухані.

Ультраконсервативний іранський політик, глава судової влади країни Ібрагім Раїсі переміг на президентських виборах, отримавши майже 62 % голосів виборців, повідомили у міністерстві внутрішніх справ Ірану. У виборах взяла участь рекордно низька кількість іранців - явка становила лише 48,8 %. Багато виборців проігнорували голосування, до участі у якому не допустили багатьох відомих політиків. Загалом свої кандидатури висунули близько 600 претендентів, включаючи 40 жінок. У підсумку до участі у виборах були допущені 7 кандидатів, усі чоловіки, 3 з них знялися з виборів за 2 дні до голосування. Рада вартових конституції не допустила до участі у виборах, зокрема, й експрезидента Махмуда Ахмадінежада, який заявив, що й сам після цього не голосуватиме, аби "не брати участі у цьому гріху". Не допустили його до виборів і 4 роки тому. "Вітаю наш народ з його вибором", - заявив, коментуючи результати виборів, чинний президент Ірану Хассан Рухані.

Попередній перегляд:

Ізраїль із засторогою сприйняв перемогу на президентських виборах в Ірані ультраконсервативного політика Ібрагіма Раїсі та очікує на форсований розвиток ядерної програми Ірану за його президентства. "Новий президент Ірану, відомий як "кат з Тегерана", є екстремістом, відповідальним за смерті тисяч іранців. Він відданий ядерним амбіціям режиму та його кампанії світового терору", - заявив міністр закордонних справ Ізраїлю Я. Лапід у своєму дописі в соцмережі Twitter. В окремому повідомленні, поширеному МЗС Ізраїлю, зазначається, що обрання І. Раїсі має викликати "глибоке занепокоєння у світової спільноти".

Ізраїль із засторогою сприйняв перемогу на президентських виборах в Ірані ультраконсервативного політика Ібрагіма Раїсі та очікує на форсований розвиток ядерної програми Ірану за його президентства. "Новий президент Ірану, відомий як "кат з Тегерана", є екстремістом, відповідальним за смерті тисяч іранців. Він відданий ядерним амбіціям режиму та його кампанії світового терору", - заявив міністр закордонних справ Ізраїлю Я. Лапід у своєму дописі в соцмережі Twitter. В окремому повідомленні, поширеному МЗС Ізраїлю, зазначається, що обрання І. Раїсі має викликати "глибоке занепокоєння у світової спільноти".

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу інтеграції з НАТО. "Згоден, що ключ до позитивного вирішення наших євроатлантичних прагнень - це насамперед успіх наших реформ. І ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу нашої інтеграції з Альянсом", - заявив В. Зеленський під час 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбувається у Вільнюсі. В. Зеленський наголосив, що "має на увазі узгоджені НАТО критерії або "маркери", за якими надалі оцінюватиметься успішність реформ в Україні та її готовність до членства". Президент України також додав, що хотів би, щоб "за важливими сигналами Альянсу до України не був втрачений ключовий аспект". "А саме - через 13 років після Бухарестського саміту НАТО треба завершити період невизначеності й почати втілювати в життя підтверджене політичне рішення про майбутнє членство України в НАТО", - зауважив він.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу інтеграції з НАТО. "Згоден, що ключ до позитивного вирішення наших євроатлантичних прагнень - це насамперед успіх наших реформ. І ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу нашої інтеграції з Альянсом", - заявив В. Зеленський під час 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні, яка відбувається у Вільнюсі. В. Зеленський наголосив, що "має на увазі узгоджені НАТО критерії або "маркери", за якими надалі оцінюватиметься успішність реформ в Україні та її готовність до членства". Президент України також додав, що хотів би, щоб "за важливими сигналами Альянсу до України не був втрачений ключовий аспект". "А саме - через 13 років після Бухарестського саміту НАТО треба завершити період невизначеності й почати втілювати в життя підтверджене політичне рішення про майбутнє членство України в НАТО", - зауважив він.

Попередній перегляд:

Група невідомих нападників вбила президента Гаїті Жовенеля Моїза, повідомив прем'єр-міністр країни Клод Жозеп. Напад на резиденцію президента країни було скоєно ввечері 6 липня 2021 р. Ж. Моїз отримав несумісні з життям поранення. Під час нападу поранення отримала також і перша леді М. Моїз, вона госпіталізована. К. Жозеп засудив цей "гидкий, нелюдський та варварський акт", додавши, що поліція та інші компетентні відомства тримають ситуацію під контролем.

Група невідомих нападників вбила президента Гаїті Жовенеля Моїза, повідомив прем'єр-міністр країни Клод Жозеп. Напад на резиденцію президента країни було скоєно ввечері 6 липня 2021 р. Ж. Моїз отримав несумісні з життям поранення. Під час нападу поранення отримала також і перша леді М. Моїз, вона госпіталізована. К. Жозеп засудив цей "гидкий, нелюдський та варварський акт", додавши, що поліція та інші компетентні відомства тримають ситуацію під контролем.

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБОУ від 4 червня 2021 р. "Про невідкладні заходи щодо поглиблення інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору". "Підготовка України до набуття членства в НАТО є надважливим державним завданням", - ідеться в рішенні РНБО. Зазначається, що Україна розглядатиметься реальним кандидатом на членство в НАТО у разі досягнення серйозного прогресу в усіх сферах життєдіяльності держави.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБОУ від 4 червня 2021 р. "Про невідкладні заходи щодо поглиблення інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору". "Підготовка України до набуття членства в НАТО є надважливим державним завданням", - ідеться в рішенні РНБО. Зазначається, що Україна розглядатиметься реальним кандидатом на членство в НАТО у разі досягнення серйозного прогресу в усіх сферах життєдіяльності держави.

Попередній перегляд:

Представника лівої партії "Вільне Перу" Педро Кастільйо обрано новим перуанським президентом. За 6 тижнів після другого туру президентських виборів у Перу, виборчком країни оголосив його переможцем перегонів. Згідно з остаточними результатами виборів, Д. Кастільйо набрав у другому турі 50,12 % голосів. Його опонентка К. Фухіморі - представниця правопопулістської партії "Народна сила" і донька експрезидента Перу Альберто Фухіморі, засудженого до 25 років за організацію "ескадронів смерті" і корупцію, - отримала 49,87 %. Розрив між конкурентами у другому турі виборів становив лише 44 тис. голосів.

Представника лівої партії "Вільне Перу" Педро Кастільйо обрано новим перуанським президентом. За 6 тижнів після другого туру президентських виборів у Перу, виборчком країни оголосив його переможцем перегонів. Згідно з остаточними результатами виборів, Д. Кастільйо набрав у другому турі 50,12 % голосів. Його опонентка К. Фухіморі - представниця правопопулістської партії "Народна сила" і донька експрезидента Перу Альберто Фухіморі, засудженого до 25 років за організацію "ескадронів смерті" і корупцію, - отримала 49,87 %. Розрив між конкурентами у другому турі виборів становив лише 44 тис. голосів.

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним закон "Про корінні народи України", який ВРУ ухвалила 1 липня 2021 р. Закон визначає, що корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки. Цей документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів. Згідно з визначенням, яке дається у законі, корінний народ України - це автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.

Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним закон "Про корінні народи України", який ВРУ ухвалила 1 липня 2021 р. Закон визначає, що корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки. Цей документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів. Згідно з визначенням, яке дається у законі, корінний народ України - це автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.

Попередній перегляд:

Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на відмову Ради суддів делегувати своїх представників до Етичної ради при Вищій раді правосуддя (ВРП). В. Зеленський наголосив, що не допустить блокування судової реформи. "Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість", - заявив Зеленський, йдеться у повідомленні пресслужби президента України. Він також додав, що "судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку".

Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на відмову Ради суддів делегувати своїх представників до Етичної ради при Вищій раді правосуддя (ВРП). В. Зеленський наголосив, що не допустить блокування судової реформи. "Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість", - заявив Зеленський, йдеться у повідомленні пресслужби президента України. Він також додав, що "судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку".

Попередній перегляд:

Влада Колумбії повідомила про затримання найбільш розшукуваного наркобарона країни Д. А. Усуги, який відомий за прізвиськом Отоніель. Як повідомили в уряді країни цього ватажка злочинного угруповання Clan del Golfo було затримано у лісистій місцевості неподалік від кордону з Панамою на північному заході Колумбії. В спецоперації з затримання Д. А. Усуги, який понад 10 років переховувався від влади, брало участь близько 500 поліцейських та 22 гелікоптерів. Одного поліцейського під час операції було вбито, повідомляє агенція новин AFP. "Це найзначніший удар по наркоторгівлі в нашій країні в цьому столітті", - заявив президент Колумбії Іван Дуке Маркес в своєму відеозверненні. За його словами, затримання Д. А. Усуги можна порівняти лише з вбивством силами безпеки у 1993 р. знаменитого наркоторговця П. Ескобара. Д. А. Усугу показали закованим у наручники під час прямої телевізійної трансляції. Після затримання його перевезли до столиці країни Боготи, де його утримуватимуть за посилених заходів безпеки.

Влада Колумбії повідомила про затримання найбільш розшукуваного наркобарона країни Д. А. Усуги, який відомий за прізвиськом Отоніель. Як повідомили в уряді країни цього ватажка злочинного угруповання Clan del Golfo було затримано у лісистій місцевості неподалік від кордону з Панамою на північному заході Колумбії. В спецоперації з затримання Д. А. Усуги, який понад 10 років переховувався від влади, брало участь близько 500 поліцейських та 22 гелікоптерів. Одного поліцейського під час операції було вбито, повідомляє агенція новин AFP. "Це найзначніший удар по наркоторгівлі в нашій країні в цьому столітті", - заявив президент Колумбії Іван Дуке Маркес в своєму відеозверненні. За його словами, затримання Д. А. Усуги можна порівняти лише з вбивством силами безпеки у 1993 р. знаменитого наркоторговця П. Ескобара. Д. А. Усугу показали закованим у наручники під час прямої телевізійної трансляції. Після затримання його перевезли до столиці країни Боготи, де його утримуватимуть за посилених заходів безпеки.