Попередній перегляд:

НАТО подумає про те, як довести, що їх "мозок не загинув". Під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО Генеральний секретар Є. Столтенберг заявив, що союзники сприймають пропозицію Німеччини про створення експертної групи на чолі зі Є. Столтенбергом, яка б переглядала аспекти діяльності Альянсу - як відповідь на скарги президента Франції Е. Макрона. У своєму інтерв'ю "The Economist" Е. Макрон висловився про односторонню військову діяльність двох союзників, США та Туреччини, на півночі Сирії. Він сказав: "Зараз ми переживаємо "смерть мозку" НАТО". У тому ж інтерв'ю Е. Макрон також поставив під сумнів дієвість статті 5, доктрини колективної оборони Альянсу. Ці зауваження, зокрема сумніви, висловлені стосовно статті 5, у багатьох союзників викликали розлючення, хоча приватно деякі визнавали, що Е. Макрон мав рацію щодо недостатньої координації в межах Альянсу, особливо з боку Сполучених Штатів.

НАТО подумає про те, як довести, що їх "мозок не загинув". Під час зустрічі міністрів закордонних справ НАТО Генеральний секретар Є. Столтенберг заявив, що союзники сприймають пропозицію Німеччини про створення експертної групи на чолі зі Є. Столтенбергом, яка б переглядала аспекти діяльності Альянсу - як відповідь на скарги президента Франції Е. Макрона. У своєму інтерв'ю "The Economist" Е. Макрон висловився про односторонню військову діяльність двох союзників, США та Туреччини, на півночі Сирії. Він сказав: "Зараз ми переживаємо "смерть мозку" НАТО". У тому ж інтерв'ю Е. Макрон також поставив під сумнів дієвість статті 5, доктрини колективної оборони Альянсу. Ці зауваження, зокрема сумніви, висловлені стосовно статті 5, у багатьох союзників викликали розлючення, хоча приватно деякі визнавали, що Е. Макрон мав рацію щодо недостатньої координації в межах Альянсу, особливо з боку Сполучених Штатів.

Попередній перегляд:

"Можливо, було поганою ідеєю називати мирні переговори на честь Нормандії, регіону, відомому кровопролитними битвами Другої світової війни, в яких загинули десятки тисяч солдатів", - вважаэ автор статті. Лідери Франції, Німеччини, Росії та України зібралися у Парижі у такому «нормандському форматі», створеному для вирішення воєнного конфлікту на сході України - першої зустрічі на найвищому рівні з жовтня 2016 р. Вони не просунулись достатньо далеко, аби президент Франції Е. Макрон і канцлер Німеччини А. Меркель рекомендували відмінити економічні санкції проти Росії. "Для змученої війною української громадськості, виснаженої роздробленням своєї країни і чотирма роками жорстокого насильства, в якому загинуло понад 13 тис. чоловік, паризька зустріч, ймовірно, буде ще більшим розчаруванням", - наголошує автор. Зустріч не принесла того прориву, на який багато хто сподівався - угоду про розширення зони припинення вогню і конкретне зобов'язання Росії роззброїти бойовиків, яким Кремль надає зброю, гроші, матеріально-технічну та політичну підтримку, констатує автор. Новий Президент України Володимир Зеленський не приховував свого розчарування. «Для мене цього недостатньо, - сказав він після закінчення переговорів. - Мені б хотілося вирішити більше питань».

"Можливо, було поганою ідеєю називати мирні переговори на честь Нормандії, регіону, відомому кровопролитними битвами Другої світової війни, в яких загинули десятки тисяч солдатів", - вважаэ автор статті. Лідери Франції, Німеччини, Росії та України зібралися у Парижі у такому «нормандському форматі», створеному для вирішення воєнного конфлікту на сході України - першої зустрічі на найвищому рівні з жовтня 2016 р. Вони не просунулись достатньо далеко, аби президент Франції Е. Макрон і канцлер Німеччини А. Меркель рекомендували відмінити економічні санкції проти Росії. "Для змученої війною української громадськості, виснаженої роздробленням своєї країни і чотирма роками жорстокого насильства, в якому загинуло понад 13 тис. чоловік, паризька зустріч, ймовірно, буде ще більшим розчаруванням", - наголошує автор. Зустріч не принесла того прориву, на який багато хто сподівався - угоду про розширення зони припинення вогню і конкретне зобов'язання Росії роззброїти бойовиків, яким Кремль надає зброю, гроші, матеріально-технічну та політичну підтримку, констатує автор. Новий Президент України Володимир Зеленський не приховував свого розчарування. «Для мене цього недостатньо, - сказав він після закінчення переговорів. - Мені б хотілося вирішити більше питань».

Попередній перегляд:

Це була частково промова, частково інтерв’ю, а частково класичний комедійний stand-up, який виголосив Президент України Володимир Зеленський. Справедливо кажучи, В. Зеленський сидів лише частину часу. Решту часу він стояв – як доповідач, та демонстрував свої навички професійного коміксу та відстоював свою країну, яку в сазі про імпічмент у США перетворили на опору процесу. Під час щорічної Конференції з безпеки в Мюнхені В. Зеленський також використовував виступ та інтерв'ю, щоб викласти деякі серйозні моменти. Серед них: Він все-таки дуже хотів би запрошення до Білого дому (президент Дональд Трамп нібито відмовив у такому запрошенні в рамках кампанії тиску на Україну, яка призвела до його імпічменту за звинуваченням у зловживанні владою), і він хоче, щоб Д. Трамп якомога швидше відвідав Київ, столицю України. В. Зеленський, колишній актор, який грав президента на телебаченні перед тим, як завоювати на виборах фактичну посаду, почав видавати гостроти з самого початку. Зеленський висловив короткі підготовлені зауваження, але все справді почало нагріватися, коли він сідав на інтерв'ю з Крістіаною Аманпур, оглядачем CNN. Коли Аманпур у своєму другому питанні звернувся до теми імпічменту, В. Зеленський заявив, що не так він очікував здобути популярність в Америці. "Але ви знаєте, якщо цей спосіб допоможе Україні, я готовий до наступного дзвінка містера Трампа". "Я хочу подякувати вам, і в першу чергу дякую президентові та США, просто звичайним американським людям. За підтримку, підтримку України, особливо зараз, коли у нас війна", - сказав він. "Ми це відчуваємо. Ми відчуваємо це своїм серцем, своїм тілом. Але я завжди кажу всім, США та Європі, всім: але допоможіть більше".

Це була частково промова, частково інтерв’ю, а частково класичний комедійний stand-up, який виголосив Президент України Володимир Зеленський. Справедливо кажучи, В. Зеленський сидів лише частину часу. Решту часу він стояв – як доповідач, та демонстрував свої навички професійного коміксу та відстоював свою країну, яку в сазі про імпічмент у США перетворили на опору процесу. Під час щорічної Конференції з безпеки в Мюнхені В. Зеленський також використовував виступ та інтерв'ю, щоб викласти деякі серйозні моменти. Серед них: Він все-таки дуже хотів би запрошення до Білого дому (президент Дональд Трамп нібито відмовив у такому запрошенні в рамках кампанії тиску на Україну, яка призвела до його імпічменту за звинуваченням у зловживанні владою), і він хоче, щоб Д. Трамп якомога швидше відвідав Київ, столицю України. В. Зеленський, колишній актор, який грав президента на телебаченні перед тим, як завоювати на виборах фактичну посаду, почав видавати гостроти з самого початку. Зеленський висловив короткі підготовлені зауваження, але все справді почало нагріватися, коли він сідав на інтерв'ю з Крістіаною Аманпур, оглядачем CNN. Коли Аманпур у своєму другому питанні звернувся до теми імпічменту, В. Зеленський заявив, що не так він очікував здобути популярність в Америці. "Але ви знаєте, якщо цей спосіб допоможе Україні, я готовий до наступного дзвінка містера Трампа". "Я хочу подякувати вам, і в першу чергу дякую президентові та США, просто звичайним американським людям. За підтримку, підтримку України, особливо зараз, коли у нас війна", - сказав він. "Ми це відчуваємо. Ми відчуваємо це своїм серцем, своїм тілом. Але я завжди кажу всім, США та Європі, всім: але допоможіть більше".

Попередній перегляд:

Німеччина та Франція вивели з ладу ретельно організовану політику Росії, створивши загрозу нових економічних санкцій, одночасно пропонуючи можливість зустрічі на вищому рівні між європейськими лідерами та президентом Росії Володимиром Путіним. Пропозиції, висунуті канцлером Німеччини А. Меркель після консультацій з президентом Франції Емманюелем Макроном, надійшли напередодні саміту Європейської Ради, на якому глави держав та урядів мали обговорити відносини між ЄС та Росією. Ці ініціативи мали на меті створити новий підхід "моркви і палички" до Росії з боку ЄС, який доклав зусиль, щоб залишатися єдиним у тиску на Москву з моменту вторгнення та анексії Криму у 2014 р. Багато дипломатів ЄС висловили лють в зв'язку з пропозицією, причому одне з найсильніших обурень вийшло з боку країн Балтії та Польщі. Ці країни давно виступають за жорстку реакцію на військову агресію Росії в Україні. Ідея потенційного саміту між В. Путіним та лідерами ЄС вразила багатьох дипломатів і чиновників як непродумані та несвоєчасні, по суті винагороджуючи російського лідера. Деякі чиновники припускали, що європейські лідери прагнуть включитися в розмову Джо Байдена і В. Путіна.

Німеччина та Франція вивели з ладу ретельно організовану політику Росії, створивши загрозу нових економічних санкцій, одночасно пропонуючи можливість зустрічі на вищому рівні між європейськими лідерами та президентом Росії Володимиром Путіним. Пропозиції, висунуті канцлером Німеччини А. Меркель після консультацій з президентом Франції Емманюелем Макроном, надійшли напередодні саміту Європейської Ради, на якому глави держав та урядів мали обговорити відносини між ЄС та Росією. Ці ініціативи мали на меті створити новий підхід "моркви і палички" до Росії з боку ЄС, який доклав зусиль, щоб залишатися єдиним у тиску на Москву з моменту вторгнення та анексії Криму у 2014 р. Багато дипломатів ЄС висловили лють в зв'язку з пропозицією, причому одне з найсильніших обурень вийшло з боку країн Балтії та Польщі. Ці країни давно виступають за жорстку реакцію на військову агресію Росії в Україні. Ідея потенційного саміту між В. Путіним та лідерами ЄС вразила багатьох дипломатів і чиновників як непродумані та несвоєчасні, по суті винагороджуючи російського лідера. Деякі чиновники припускали, що європейські лідери прагнуть включитися в розмову Джо Байдена і В. Путіна.

Попередній перегляд:

Лідери ЄС прийняли жорстку позицію щодо Росії, але лише після того, як Польща та країни Балтії зайняли власну жорстку позицію щодо Німеччини та Франції та торпедували пропозицію найбільших держав блоку домагатися зустрічі на вищому рівні з Володимиром Путіним. 27 керівників держав та урядів прийняли свої жорсткі висновки щодо Росії після тривалих, а часом і бурхливих дискусій. Кінцевий результат був принизливим для канцлера Німеччини А. Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона, які зазвичай найбільше впливають на дискусії за столом Європейської Ради. Замість того, щоб схвалити мову, запропоновану Німеччиною та Францією, яка б спричинила ідею "зустрічей на рівні лідерів", подібних до тієї, яку президент США Джо Байден з В. Путіним провів у Женеві, Рада схвалила заяву, зосереджену на вимогах до Кремля, що було б передумовою нового дипломатичного співробітництва. Рада також погрожувала новими економічними санкціями, якщо Москва наполягатиме на "злочинній, незаконній та руйнівній діяльності". "Європейська рада очікує, що російське керівництво продемонструє більш конструктивну участь та політичну прихильність та припинить дії проти ЄС та його держав-членів, а також проти третіх країн", - написали лідери у своїх висновках.

Лідери ЄС прийняли жорстку позицію щодо Росії, але лише після того, як Польща та країни Балтії зайняли власну жорстку позицію щодо Німеччини та Франції та торпедували пропозицію найбільших держав блоку домагатися зустрічі на вищому рівні з Володимиром Путіним. 27 керівників держав та урядів прийняли свої жорсткі висновки щодо Росії після тривалих, а часом і бурхливих дискусій. Кінцевий результат був принизливим для канцлера Німеччини А. Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона, які зазвичай найбільше впливають на дискусії за столом Європейської Ради. Замість того, щоб схвалити мову, запропоновану Німеччиною та Францією, яка б спричинила ідею "зустрічей на рівні лідерів", подібних до тієї, яку президент США Джо Байден з В. Путіним провів у Женеві, Рада схвалила заяву, зосереджену на вимогах до Кремля, що було б передумовою нового дипломатичного співробітництва. Рада також погрожувала новими економічними санкціями, якщо Москва наполягатиме на "злочинній, незаконній та руйнівній діяльності". "Європейська рада очікує, що російське керівництво продемонструє більш конструктивну участь та політичну прихильність та припинить дії проти ЄС та його держав-членів, а також проти третіх країн", - написали лідери у своїх висновках.

Попередній перегляд:

Білорусь вислала двох найвищих литовських дипломатів, і Вільнюс швидко відповів , що свідчить про те, як сильно погіршились відносини між країнами ЄС та авторитарним урядом Олександра Лукашенко. Вислання означає, що в сусідніх країнах у своїх посольствах залишився по одному консульському службовцю. "На жаль, О. Лукашенко вирішив закрити двері дипломатичних відносин з Литвою, тим часом відкривши ворота для кримінально організованої та підтримуваної державою контрабанди мігрантів", - йдеться в заяві міністра закордонних справ Литви Г. Ландсбергіса. У своїй заяві, в якій критикуються останні вислання Мінська, зовнішньополітичний підрозділ ЄС звинуватив уряд О. Лукашенко в розриві зв'язків з рештою світу. "Цими діями режим ще більше ізолює себе", - заявила Служба зовнішньої дії ЄС. «Такі рішення також згубні для Білорусі та її населення. Відкрити дипломатичні канали спілкування під час труднощів є надзвичайно важливим ".

Білорусь вислала двох найвищих литовських дипломатів, і Вільнюс швидко відповів , що свідчить про те, як сильно погіршились відносини між країнами ЄС та авторитарним урядом Олександра Лукашенко. Вислання означає, що в сусідніх країнах у своїх посольствах залишився по одному консульському службовцю. "На жаль, О. Лукашенко вирішив закрити двері дипломатичних відносин з Литвою, тим часом відкривши ворота для кримінально організованої та підтримуваної державою контрабанди мігрантів", - йдеться в заяві міністра закордонних справ Литви Г. Ландсбергіса. У своїй заяві, в якій критикуються останні вислання Мінська, зовнішньополітичний підрозділ ЄС звинуватив уряд О. Лукашенко в розриві зв'язків з рештою світу. "Цими діями режим ще більше ізолює себе", - заявила Служба зовнішньої дії ЄС. «Такі рішення також згубні для Білорусі та її населення. Відкрити дипломатичні канали спілкування під час труднощів є надзвичайно важливим ".

Попередній перегляд:

Президенти Грузії, Молдови та України спільно проголосили свою прихильність європейському майбутньому, стоячи разом із президентом Європейської ради Ш. Мішелем, що означало потрійну відсіч Росії, яка загрожує всім трьом країнам у спробі зірвати їхні прозахідні прагнення. Яскравий прояв єднання проєвропейських країн був зроблений на щорічній Батумській конференції на узбережжі Чорного моря в Грузії. "У нас багато спільного", - сказав президент Грузії Саломе Зурабішвілі, стоячи разом з Ш. Мішелем, Майєю Санду з Молдови та Володимиром Зеленським з України. "Спільне минуле, спільні виклики нашому суверенітету та територіальній цілісності, спільні виклики нашій безпеці та спроби дестабілізації, які можуть виходити від зовнішніх сил, а також від внутрішніх сил", - сказав С. Зурабішвілі. «Але у нас є спільне також те, що ми не хочемо повертатися в минуле. Ми готові і рішуче боротися за наше європейське майбутнє ». Рішення колишнього президента України Віктора Януковича відмовитися від Східного партнерства, порушивши обіцянку власним громадянам, призвело до революції Майдану, а також до вторгнення Росії та анексії Криму та нинішнього військового конфлікту, який триває вже сім років на Донбасі, що залишається невирішеним.

Президенти Грузії, Молдови та України спільно проголосили свою прихильність європейському майбутньому, стоячи разом із президентом Європейської ради Ш. Мішелем, що означало потрійну відсіч Росії, яка загрожує всім трьом країнам у спробі зірвати їхні прозахідні прагнення. Яскравий прояв єднання проєвропейських країн був зроблений на щорічній Батумській конференції на узбережжі Чорного моря в Грузії. "У нас багато спільного", - сказав президент Грузії Саломе Зурабішвілі, стоячи разом з Ш. Мішелем, Майєю Санду з Молдови та Володимиром Зеленським з України. "Спільне минуле, спільні виклики нашому суверенітету та територіальній цілісності, спільні виклики нашій безпеці та спроби дестабілізації, які можуть виходити від зовнішніх сил, а також від внутрішніх сил", - сказав С. Зурабішвілі. «Але у нас є спільне також те, що ми не хочемо повертатися в минуле. Ми готові і рішуче боротися за наше європейське майбутнє ». Рішення колишнього президента України Віктора Януковича відмовитися від Східного партнерства, порушивши обіцянку власним громадянам, призвело до революції Майдану, а також до вторгнення Росії та анексії Криму та нинішнього військового конфлікту, який триває вже сім років на Донбасі, що залишається невирішеним.

Попередній перегляд:

Радник українського уряду виступив проти тиску з боку адміністрації Джо Байдена, яка намагається надати Києву підтримку угоди між США та Німеччиною щодо суперечливого газопроводу "Північний потік-2". Гнівна реакція сталася, коли Д. Чоллет, радник Державного департаменту США, був у Києві, намагаючись переконати українців погодитися на угоду, з планами пізніше вирушити до Варшави, щоб заручитися підтримкою серед польських чиновників, які також критично ставляться до трубопроводу Росія-Німеччина на їхньому задньому дворі. США та Німеччина довгий час боролися за трубопровід, який обійде Україну, дозволяючи Росії транспортувати газ безпосередньо до Європи, не платячи Києву мільярдні транзитні збори. "США та Німеччина на двосторонніх переговорах можуть вирішити будь -які питання, що стосуються їх інтересів", - сказав М. Подоляк, радник голови ОПУ А. Єрмак. "Але коли це зачіпає інтереси інших націй, неможливо нічого вирішувати за їх спиною".

Радник українського уряду виступив проти тиску з боку адміністрації Джо Байдена, яка намагається надати Києву підтримку угоди між США та Німеччиною щодо суперечливого газопроводу "Північний потік-2". Гнівна реакція сталася, коли Д. Чоллет, радник Державного департаменту США, був у Києві, намагаючись переконати українців погодитися на угоду, з планами пізніше вирушити до Варшави, щоб заручитися підтримкою серед польських чиновників, які також критично ставляться до трубопроводу Росія-Німеччина на їхньому задньому дворі. США та Німеччина довгий час боролися за трубопровід, який обійде Україну, дозволяючи Росії транспортувати газ безпосередньо до Європи, не платячи Києву мільярдні транзитні збори. "США та Німеччина на двосторонніх переговорах можуть вирішити будь -які питання, що стосуються їх інтересів", - сказав М. Подоляк, радник голови ОПУ А. Єрмак. "Але коли це зачіпає інтереси інших націй, неможливо нічого вирішувати за їх спиною".

Попередній перегляд:

Вищі лідери ЄС відверто звинуватили президента США Джо Байдена у нелояльності до трансатлантичного альянсу та вимагали пояснити, чому він ввів у оману Францію та інших європейських партнерів у встановленні нового стратегічного зв’язку з Великобританією та Австралією в Індо -Тихоокеанському регіоні. Надзвичайний докір новому американському президенту, обрання якого у всій Європі відзначалося як можливість відновити зв'язки після чотирьох років войовничості Дональда Трампа, підняло перспективу серйозного та тривалого порушення серед західних держав. "З новою адміністрацією Д. Байдена Америка повернулася",-сказав голова Європейської ради Ш. Мішель журналістам у Нью-Йорку, коли світові лідери збиралися на дебати на високому рівні Генеральної Асамблеї ООН. «Що означає, що Америка повернулася? Америка знову в Америці чи десь ще? Ми не знаємо ». Не проконсультувавшись із країнами ЄС щодо нової індо-тихоокеанської стратегії, згідно з якою Австралія скасувала контракт на закупівлю французьких підводних човнів , Ш. Мішель сказав, що Д. Байден відкинув угоду, досягнуту лідерами після багатогодинних переговорів на саміті G7 у Великій Британії у червні, залишаються єдиними у протистоянні з авторитарними режимами, зокрема Китаєм.

Вищі лідери ЄС відверто звинуватили президента США Джо Байдена у нелояльності до трансатлантичного альянсу та вимагали пояснити, чому він ввів у оману Францію та інших європейських партнерів у встановленні нового стратегічного зв’язку з Великобританією та Австралією в Індо -Тихоокеанському регіоні. Надзвичайний докір новому американському президенту, обрання якого у всій Європі відзначалося як можливість відновити зв'язки після чотирьох років войовничості Дональда Трампа, підняло перспективу серйозного та тривалого порушення серед західних держав. "З новою адміністрацією Д. Байдена Америка повернулася",-сказав голова Європейської ради Ш. Мішель журналістам у Нью-Йорку, коли світові лідери збиралися на дебати на високому рівні Генеральної Асамблеї ООН. «Що означає, що Америка повернулася? Америка знову в Америці чи десь ще? Ми не знаємо ». Не проконсультувавшись із країнами ЄС щодо нової індо-тихоокеанської стратегії, згідно з якою Австралія скасувала контракт на закупівлю французьких підводних човнів , Ш. Мішель сказав, що Д. Байден відкинув угоду, досягнуту лідерами після багатогодинних переговорів на саміті G7 у Великій Британії у червні, залишаються єдиними у протистоянні з авторитарними режимами, зокрема Китаєм.

Попередній перегляд:

Після того, як він переміг Дональда Трампа, багато європейців проголосили Джо Байдена героєм -завойовником - тихим, крутим хлопцем, який вигнав гучного хулігана з дитячого майданчика. Очікували лідери ЄС Д. Байдена, з яким вони сфотографувалися під час його незліченних візитів за кордон, і який регулярно відвідував щорічну Мюнхенську конференцію з безпеки. Трансатлантик Д. Байден. Європеїст Д. Байден. Мультилітераліст Д. Байден. Коли Д Байден на спеціальній віртуальній Мюнхенській конференції з безпеки, скликаній для святкування початку свого президентства, заявив, що «Америка повернулася», європейські лідери не подумали, що він має на увазі повернення до зарозумілої винятковості, яка часто визначала підхід Вашингтона до ЄС та НАТО. Але Д. Байден завершив свій перший тиждень Генеральної Асамблеї ООН на високому рівні, зібравши лідерів “четверки”-Австралії, Індії, Японії та США-у Білому домі. Продемонструвавши свою зосередженість на Азії та виключивши європейців, Д. Байден чітко дав зрозуміти, що замість того, щоб очолити оновлений західний союз із Берліном, Парижем та Брюсселем як основними партнерами, він планує очолити менші регіональні альянси, орієнтовані на інтереси США.

Після того, як він переміг Дональда Трампа, багато європейців проголосили Джо Байдена героєм -завойовником - тихим, крутим хлопцем, який вигнав гучного хулігана з дитячого майданчика. Очікували лідери ЄС Д. Байдена, з яким вони сфотографувалися під час його незліченних візитів за кордон, і який регулярно відвідував щорічну Мюнхенську конференцію з безпеки. Трансатлантик Д. Байден. Європеїст Д. Байден. Мультилітераліст Д. Байден. Коли Д Байден на спеціальній віртуальній Мюнхенській конференції з безпеки, скликаній для святкування початку свого президентства, заявив, що «Америка повернулася», європейські лідери не подумали, що він має на увазі повернення до зарозумілої винятковості, яка часто визначала підхід Вашингтона до ЄС та НАТО. Але Д. Байден завершив свій перший тиждень Генеральної Асамблеї ООН на високому рівні, зібравши лідерів “четверки”-Австралії, Індії, Японії та США-у Білому домі. Продемонструвавши свою зосередженість на Азії та виключивши європейців, Д. Байден чітко дав зрозуміти, що замість того, щоб очолити оновлений західний союз із Берліном, Парижем та Брюсселем як основними партнерами, він планує очолити менші регіональні альянси, орієнтовані на інтереси США.

Попередній перегляд:

Коли Емманюель Макрон розлютився на несподіване оголошення про нову індо-тихоокеанську стратегію, очолювану США, деякі чиновники Вашингтона, можливо, подумали, що французькому президентові варто піти на річку. Але за словами радника з національної безпеки США Д. Саллівана, більш важливим моментом було те, що президент США Джо Байден ніколи не казав Е. Макрону стрибати в озері. "Коли наші французькі колеги висловлюють занепокоєння, коли інші ставлять запитання, наша відповідь не була ..." перестрибуйте в озеро ", - ось як" інші попередні американські адміністрації могли б відреагувати ", - сказав Д. Салліван журналістам в Брюсселі. Описуючи реакцію адміністрації Д. Байдена на збентеження Франції, Д. Салліван сказав: «Це було діяти рішуче, і я вважаю досить ефективним спілкування безпосередньо з французами протягом дуже короткого періоду часу, щоб налагодити розмову між двома президентами, підготувати спільну заяву , викликати повернення свого посла, а потім вести тривалу дипломатичну розмову ». Він зазначив, що він стане третім посланником високого рівня, який відвідає Париж з Вашингтона лише цього тижня, з заступником держсекретаря В. Нуланд і держсекретарем Е. Блінкеном. Е. Макрон заявив, що ще не впевнений, що відносини відновились.

Коли Емманюель Макрон розлютився на несподіване оголошення про нову індо-тихоокеанську стратегію, очолювану США, деякі чиновники Вашингтона, можливо, подумали, що французькому президентові варто піти на річку. Але за словами радника з національної безпеки США Д. Саллівана, більш важливим моментом було те, що президент США Джо Байден ніколи не казав Е. Макрону стрибати в озері. "Коли наші французькі колеги висловлюють занепокоєння, коли інші ставлять запитання, наша відповідь не була ..." перестрибуйте в озеро ", - ось як" інші попередні американські адміністрації могли б відреагувати ", - сказав Д. Салліван журналістам в Брюсселі. Описуючи реакцію адміністрації Д. Байдена на збентеження Франції, Д. Салліван сказав: «Це було діяти рішуче, і я вважаю досить ефективним спілкування безпосередньо з французами протягом дуже короткого періоду часу, щоб налагодити розмову між двома президентами, підготувати спільну заяву , викликати повернення свого посла, а потім вести тривалу дипломатичну розмову ». Він зазначив, що він стане третім посланником високого рівня, який відвідає Париж з Вашингтона лише цього тижня, з заступником держсекретаря В. Нуланд і держсекретарем Е. Блінкеном. Е. Макрон заявив, що ще не впевнений, що відносини відновились.

Попередній перегляд:

Емманюель Макрон досі не впевнений, що Джо Байден розуміє, чи союз між Францією та США повернувся. Ще не минуло трьох тижнів після того, як президент США опустили очі свого французького колеги, оголосивши про новий індо-тихоокеанський стратегічний союз з Австралією та Великою Британією, Вашингтон все ще намагається виправити дипломатичну шкоду. І коли Е. Макрон прибув на зустріч лідерів ЄС у Словенію для обговорення так званої стратегічної автономії, стало зрозуміло, що він все ще роздратований і наполягає на тому, що Білий дім демонструє свою скруху справами, а не просто словами. На запитання чи впевнений він зараз у тому, що Д. Байден визнає важливість Франції як союзника, Е. Макрон коротко відповів англійською: "Ми побачимо". "Я просто вірю в факти", - продовжив Е. Макрон. "Я сподіваюся. Я вважаю, що це можливо. Я думаю, що це буде більш продуктивним для нас обох. Я побачу. І я думаю, що ми запланували спільне обговорення на середину жовтня, ми наздоженемо під час Великої двадцятки, і я думаю, що це буде слушний привід побачити, як ми можемо дуже конкретно відновитись ". Саме цей поштовх до посилення європейської військової інтеграції та співробітництва у сфері безпеки став одним з головних питань порядку денного лідерів на їхній вечері у Словенії.

Емманюель Макрон досі не впевнений, що Джо Байден розуміє, чи союз між Францією та США повернувся. Ще не минуло трьох тижнів після того, як президент США опустили очі свого французького колеги, оголосивши про новий індо-тихоокеанський стратегічний союз з Австралією та Великою Британією, Вашингтон все ще намагається виправити дипломатичну шкоду. І коли Е. Макрон прибув на зустріч лідерів ЄС у Словенію для обговорення так званої стратегічної автономії, стало зрозуміло, що він все ще роздратований і наполягає на тому, що Білий дім демонструє свою скруху справами, а не просто словами. На запитання чи впевнений він зараз у тому, що Д. Байден визнає важливість Франції як союзника, Е. Макрон коротко відповів англійською: "Ми побачимо". "Я просто вірю в факти", - продовжив Е. Макрон. "Я сподіваюся. Я вважаю, що це можливо. Я думаю, що це буде більш продуктивним для нас обох. Я побачу. І я думаю, що ми запланували спільне обговорення на середину жовтня, ми наздоженемо під час Великої двадцятки, і я думаю, що це буде слушний привід побачити, як ми можемо дуже конкретно відновитись ". Саме цей поштовх до посилення європейської військової інтеграції та співробітництва у сфері безпеки став одним з головних питань порядку денного лідерів на їхній вечері у Словенії.

Попередній перегляд:

Президент США Джо Байден хоче, щоб союзники ЄС нарощували власні військові та оборонні спроможності таким чином, щоб вони доповнювали НАТО. Але його міністр оборони зазначив, що Вашингтон вважає, що європейці мають з'ясувати деталі. «Я дозволю ЄС прописати або окреслити можливості, які, на їхню думку, їм потрібні», – сказав міністр оборони Л. Остін на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО. Коментар Л. Остіна прозвучав у відповідь на запитання про те, чи бачить він якусь цінність у активних зусиллях, спрямованих на підтримку того, що деякі лідери ЄС, зокрема президент Франції Емманюель Макрон, називають «стратегічною автономією». Політичні та військові лідери США тривалий час чинили опір скоординованим військовим і оборонним ініціативам ЄС, попереджаючи, що вони можуть призвести до скорочення штатів чи навіть конфлікту з НАТО. Натомість вони підштовхнули європейські країни витрачати більше на власні війська. Д. Байден запропонував власну підтримку Європі, яка зміцнить свою військову майстерність під час розмови з Е. Макроном, під час якої президент США намагався згладити дипломатичну кризу через оголошення нового пакту про безпеку Індо-Тихоокеанського регіону з Великобританією та Великобританією. Австралія, яка застала Францію зненацька. У рамках нової програми Австралія розірвала контракт на купівлю підводних човнів французького виробництва.

Президент США Джо Байден хоче, щоб союзники ЄС нарощували власні військові та оборонні спроможності таким чином, щоб вони доповнювали НАТО. Але його міністр оборони зазначив, що Вашингтон вважає, що європейці мають з'ясувати деталі. «Я дозволю ЄС прописати або окреслити можливості, які, на їхню думку, їм потрібні», – сказав міністр оборони Л. Остін на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО. Коментар Л. Остіна прозвучав у відповідь на запитання про те, чи бачить він якусь цінність у активних зусиллях, спрямованих на підтримку того, що деякі лідери ЄС, зокрема президент Франції Емманюель Макрон, називають «стратегічною автономією». Політичні та військові лідери США тривалий час чинили опір скоординованим військовим і оборонним ініціативам ЄС, попереджаючи, що вони можуть призвести до скорочення штатів чи навіть конфлікту з НАТО. Натомість вони підштовхнули європейські країни витрачати більше на власні війська. Д. Байден запропонував власну підтримку Європі, яка зміцнить свою військову майстерність під час розмови з Е. Макроном, під час якої президент США намагався згладити дипломатичну кризу через оголошення нового пакту про безпеку Індо-Тихоокеанського регіону з Великобританією та Великобританією. Австралія, яка застала Францію зненацька. У рамках нової програми Австралія розірвала контракт на купівлю підводних човнів французького виробництва.

Попередній перегляд:

Папа Франциск зустрічався з президентом США Джо Байденом більше години під час, як він назвав Ватикан, «сердечних обговорень», які «зосереджені на спільній відданості захисту та турботі про планету». Д. Байден і Папа Франциск посміхалися і, здавалося, щиро раді бачити один одного. За даними Білого дому, це була їхня четверта особиста зустріч. На відео, оприлюдненому після зустрічі, Д. Байден вихваляє понтифіка як «найважливішого воїна за мир, якого я коли-небудь зустрічав». Д. Байден передав Папі пам’ятну «монету виклику», на якій з одного боку зображено рідний штат президента – Делавер, а також відзнаку військової частини, в якій служив його син Бо. Згідно з повідомленням з Ватикану, «Під час теплих обговорень сторони зосередили увагу на спільній відданості захисту та турботі про планету, ситуації в галузі охорони здоров’я та боротьбі з пандемією Covid-19, а також тема біженців та допомоги мігрантам. Також йшлося про захист прав людини, включаючи свободу релігії та совісті».

Папа Франциск зустрічався з президентом США Джо Байденом більше години під час, як він назвав Ватикан, «сердечних обговорень», які «зосереджені на спільній відданості захисту та турботі про планету». Д. Байден і Папа Франциск посміхалися і, здавалося, щиро раді бачити один одного. За даними Білого дому, це була їхня четверта особиста зустріч. На відео, оприлюдненому після зустрічі, Д. Байден вихваляє понтифіка як «найважливішого воїна за мир, якого я коли-небудь зустрічав». Д. Байден передав Папі пам’ятну «монету виклику», на якій з одного боку зображено рідний штат президента – Делавер, а також відзнаку військової частини, в якій служив його син Бо. Згідно з повідомленням з Ватикану, «Під час теплих обговорень сторони зосередили увагу на спільній відданості захисту та турботі про планету, ситуації в галузі охорони здоров’я та боротьбі з пандемією Covid-19, а також тема біженців та допомоги мігрантам. Також йшлося про захист прав людини, включаючи свободу релігії та совісті».

Попередній перегляд:

Коли Джо Байден зустрівся з Емманюелем Макроном, не було роз’яснень, але вибачень теж не було. AUKUS був «незграбним» і «не зроблений з великою витонченістю», сказав Д.Байден, але це не була помилка. Незручність з приводу AUKUS — очолюваного США Індо-Тихоокеанського стратегічного альянсу, який спричинив запеклу дипломатичну ворожнечу з Францією — тривав, коли Д. Байден і Е. Макрон зустрілися в Італії, нібито для того, щоб налагодити стосунки, які, за словами двох президентів, уже налагоджені. але, можливо, можна було б відремонтувати ще більше. Коли Е Макрон вітав Д. Байдена на Віллі Бонапарт, посольстві Франції при Святому Престолі, репортер запитав президента США, чи потрібно йому вибачитися. "Кому?" - відповів Д .Байден. Натиснувши на це питання, Д. Байден додав: «Ми вже говорили». Вони говорили одного разу, коли Д. Байден визнав, що Франції слід було б краще попередити про те, що вона втратить багатомільярдний контракт на будівництво підводних човнів для Австралії, а також що США збираються оголосити про свій новий Індо-Тихоокеанський регіон. партнерство з Австралією та Великобританією. Здавалося, що ця розмова розрядила безпосередню напруженість, яка змусила Францію відкликати свого посла в США — це сталося вперше за майже 250-річні відносини між країнами.

Коли Джо Байден зустрівся з Емманюелем Макроном, не було роз’яснень, але вибачень теж не було. AUKUS був «незграбним» і «не зроблений з великою витонченістю», сказав Д.Байден, але це не була помилка. Незручність з приводу AUKUS — очолюваного США Індо-Тихоокеанського стратегічного альянсу, який спричинив запеклу дипломатичну ворожнечу з Францією — тривав, коли Д. Байден і Е. Макрон зустрілися в Італії, нібито для того, щоб налагодити стосунки, які, за словами двох президентів, уже налагоджені. але, можливо, можна було б відремонтувати ще більше. Коли Е Макрон вітав Д. Байдена на Віллі Бонапарт, посольстві Франції при Святому Престолі, репортер запитав президента США, чи потрібно йому вибачитися. "Кому?" - відповів Д .Байден. Натиснувши на це питання, Д. Байден додав: «Ми вже говорили». Вони говорили одного разу, коли Д. Байден визнав, що Франції слід було б краще попередити про те, що вона втратить багатомільярдний контракт на будівництво підводних човнів для Австралії, а також що США збираються оголосити про свій новий Індо-Тихоокеанський регіон. партнерство з Австралією та Великобританією. Здавалося, що ця розмова розрядила безпосередню напруженість, яка змусила Францію відкликати свого посла в США — це сталося вперше за майже 250-річні відносини між країнами.

Попередній перегляд:

Нещодавні зусилля Тегерана просувати свою ядерну програму та перешкоджати роботі спостерігачів з Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) ризикують повним крахом ядерної угоди з Іраном, попередили лідери США, Великобританії, Німеччини та Франції. Угода, відома як Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), була значною мірою розтерта після того, як у травні 2018 р. від неї відмовився тодішній президент США Дональд Трамп. Коли США відкликали та відновили санкції, Іран відмовився від своїх зобов’язань. Президент США Джо Байден висловив готовність повернутися до угоди, але переговори зайшли в глухий кут, особливо після обрання нового президента Ірану Ібрагіма Райсі. Заява чотирьох західних держав, які є сторонами JCPOA, з'явилася після зустрічі на полях саміту G20 в Римі між Д. Байденом, прем'єр-міністром Великобританії Б. Джонсоном, канцлером Німеччини М. Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном. У своїй заяві лідери посилалися на нещодавні зусилля Ірану щодо прискорення своєї ядерної програми та намагання заблокувати роботу інспекторів. «Ми погодилися, що продовження іранських ядерних успіхів і перешкоди в роботі МАГАТЕ поставитимуть під загрозу можливість повернення до СВПД», – заявили вони. Лідери заявили, що вони зустрілися, щоб обговорити ризики, які створює для міжнародної безпеки ескалація ядерної програми Ірану.

Нещодавні зусилля Тегерана просувати свою ядерну програму та перешкоджати роботі спостерігачів з Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) ризикують повним крахом ядерної угоди з Іраном, попередили лідери США, Великобританії, Німеччини та Франції. Угода, відома як Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), була значною мірою розтерта після того, як у травні 2018 р. від неї відмовився тодішній президент США Дональд Трамп. Коли США відкликали та відновили санкції, Іран відмовився від своїх зобов’язань. Президент США Джо Байден висловив готовність повернутися до угоди, але переговори зайшли в глухий кут, особливо після обрання нового президента Ірану Ібрагіма Райсі. Заява чотирьох західних держав, які є сторонами JCPOA, з'явилася після зустрічі на полях саміту G20 в Римі між Д. Байденом, прем'єр-міністром Великобританії Б. Джонсоном, канцлером Німеччини М. Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном. У своїй заяві лідери посилалися на нещодавні зусилля Ірану щодо прискорення своєї ядерної програми та намагання заблокувати роботу інспекторів. «Ми погодилися, що продовження іранських ядерних успіхів і перешкоди в роботі МАГАТЕ поставитимуть під загрозу можливість повернення до СВПД», – заявили вони. Лідери заявили, що вони зустрілися, щоб обговорити ризики, які створює для міжнародної безпеки ескалація ядерної програми Ірану.

Попередній перегляд:

Президент США Джо Байден звинуватив Росію та Китай у розчаруванні рівнем відданості лідерів G20 боротьбі зі зміною клімату. "Що стосується розчарування, то розчарування пов'язане з тим, що ... не тільки Росія, а й Китай в основному не з'явилися з точки зору будь-яких зобов'язань щодо боротьби зі зміною клімату", - сказав Д. Байден на своїй пресконференції в кінці двох. - день саміту лідерів у Римі. "І є причина, чому люди повинні бути розчаровані в цьому", - додав Д. Байден. «Я сам розчарував це». Лідери країн G20, включаючи президента Росії Володимира Путіна і президента Китаю Сі Цзіньпіна, спільно взяли на себе рішучі дії, ніж будь-коли раніше, для обмеження глобального потепління. Але вони не змогли укласти угоду про поступове виведення вугілля через спротив невеликої групи країн, включаючи Росію та Китай. Д. Байден визнав прогрес, але також назвав Саудівську Аравію серед країн, які, за його словами, все ще роблять недостатньо.

Президент США Джо Байден звинуватив Росію та Китай у розчаруванні рівнем відданості лідерів G20 боротьбі зі зміною клімату. "Що стосується розчарування, то розчарування пов'язане з тим, що ... не тільки Росія, а й Китай в основному не з'явилися з точки зору будь-яких зобов'язань щодо боротьби зі зміною клімату", - сказав Д. Байден на своїй пресконференції в кінці двох. - день саміту лідерів у Римі. "І є причина, чому люди повинні бути розчаровані в цьому", - додав Д. Байден. «Я сам розчарував це». Лідери країн G20, включаючи президента Росії Володимира Путіна і президента Китаю Сі Цзіньпіна, спільно взяли на себе рішучі дії, ніж будь-коли раніше, для обмеження глобального потепління. Але вони не змогли укласти угоду про поступове виведення вугілля через спротив невеликої групи країн, включаючи Росію та Китай. Д. Байден визнав прогрес, але також назвав Саудівську Аравію серед країн, які, за його словами, все ще роблять недостатньо.

Попередній перегляд:

Президент Росії Володимир Путін та президент США Джо Байден домовились про продовження дії договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка має закінчитися в наступному місяці. "Вони обговорили готовність обох країн продовжити договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО) на п'ять років, домовившись про те, щоб їхні групи екстрено працювали, щоб завершити продовження до 5 лютого", - повідомив Білий дім. Кремль у своєму резюме зазначив: «Президенти висловили задоволення у зв'язку з проведеним сьогодні обміном дипломатичними нотами щодо досягнення згоди щодо продовження дії договору СНО. Угода, офіційно названа "Новим договором про скорочення стратегічних озброєнь", обмежує розміщення ядерної зброї США та Росією до 1550 одиниць кожному. Кремль заявив, що президенти також обговорили пандемію коронавірусу, Договір про відкрите небо та Іранську ядерну угоду, а також конфлікт в Україні та заклик В. Путіна до зустрічі на вищому рівні постійних членів Ради Безпеки ООН.

Президент Росії Володимир Путін та президент США Джо Байден домовились про продовження дії договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка має закінчитися в наступному місяці. "Вони обговорили готовність обох країн продовжити договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО) на п'ять років, домовившись про те, щоб їхні групи екстрено працювали, щоб завершити продовження до 5 лютого", - повідомив Білий дім. Кремль у своєму резюме зазначив: «Президенти висловили задоволення у зв'язку з проведеним сьогодні обміном дипломатичними нотами щодо досягнення згоди щодо продовження дії договору СНО. Угода, офіційно названа "Новим договором про скорочення стратегічних озброєнь", обмежує розміщення ядерної зброї США та Росією до 1550 одиниць кожному. Кремль заявив, що президенти також обговорили пандемію коронавірусу, Договір про відкрите небо та Іранську ядерну угоду, а також конфлікт в Україні та заклик В. Путіна до зустрічі на вищому рівні постійних членів Ради Безпеки ООН.

Попередній перегляд:

Президент США Джо Байден «абсолютно» підтримує європейських союзників у розвитку власних потужніших військових можливостей, але лідерам ЄС настав час вийти за межі теорії та риторики, сказав радник Держдепартаменту Д. Шолле під час візиту до Брюсселя. Інакше, як попередив Д. Шолле, розрив між тим, що можуть зробити американські військові, і тим, що не можуть зробити європейські колективні війська, буде лише зростати, особливо коли мова йде про протистояння новим загрозам з боку Китаю. Підвищення європейської військової міці, який часто називають «стратегічною автономією», отримало поштовх від Д. Байдена цієї осені після того, як його адміністрація розлютила Францію, оголосивши про несподіване індо-тихоокеанське партнерство у сфері безпеки з Великобританією та Австралією. У рамках своїх зусиль налагодити відносини з президентом Франції Емманюелем Макроном Д. Байден погодився підтримати низку спільних ініціатив у сфері безпеки та оборони, які вони обговорювали в кулуарах нещодавнього саміту G20 в Римі та детально викладені у спільній заяві. Критики стратегічної автономії, включаючи деяких скептично налаштованих союзників у Східній Європі, часто посилаються на ризик створення резервів або перекриття можливостей, які США вже надають НАТО. Але Д. Шолле в інтерв'ю в представництві США в Брюсселі сказав, що він набагато більше стурбований тим, що європейські союзники знову не зможуть взяти на себе більшу відповідальність - і заплатити за неї.

Президент США Джо Байден «абсолютно» підтримує європейських союзників у розвитку власних потужніших військових можливостей, але лідерам ЄС настав час вийти за межі теорії та риторики, сказав радник Держдепартаменту Д. Шолле під час візиту до Брюсселя. Інакше, як попередив Д. Шолле, розрив між тим, що можуть зробити американські військові, і тим, що не можуть зробити європейські колективні війська, буде лише зростати, особливо коли мова йде про протистояння новим загрозам з боку Китаю. Підвищення європейської військової міці, який часто називають «стратегічною автономією», отримало поштовх від Д. Байдена цієї осені після того, як його адміністрація розлютила Францію, оголосивши про несподіване індо-тихоокеанське партнерство у сфері безпеки з Великобританією та Австралією. У рамках своїх зусиль налагодити відносини з президентом Франції Емманюелем Макроном Д. Байден погодився підтримати низку спільних ініціатив у сфері безпеки та оборони, які вони обговорювали в кулуарах нещодавнього саміту G20 в Римі та детально викладені у спільній заяві. Критики стратегічної автономії, включаючи деяких скептично налаштованих союзників у Східній Європі, часто посилаються на ризик створення резервів або перекриття можливостей, які США вже надають НАТО. Але Д. Шолле в інтерв'ю в представництві США в Брюсселі сказав, що він набагато більше стурбований тим, що європейські союзники знову не зможуть взяти на себе більшу відповідальність - і заплатити за неї.

Попередній перегляд:

Президент Польщі Анджей Дуда закликав НАТО розгорнути додаткові сили на своєму східному фланзі та посилити місію повітряної поліції у відповідь на нещодавнє нарощування Росією військових сил поблизу кордону з Україною. Останніми днями США та інші західні союзники оприлюднили суворі попередження про російську мобілізацію на тлі занепокоєння, що Кремль готується до потенційного повномасштабного вторгнення. "Обережність і пильність НАТО, яка відповідає за військову безпеку союзників, необхідні", - сказав А. Дуда на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом під час візиту до штаб-квартири альянсу в Брюсселі. «Це має бути продемонстровано через посилення стратегічного спостереження за регіоном… через посилення місії повітряної поліції — і я згадував про це у своїй розмові з генеральним секретарем — також посилення спостереження та посилення підрозділів НАТО вздовж східного фланг альянсу», – сказав А. Дуда. А. Дуда і Є. Столтенберг обговорили нарощування Росії, а також прикордонний конфлікт Польщі з Білоруссю, в якому диктатор Олександр Лукашенко намагався використати мігрантів, заохочуючи їх подорожувати до Мінська, а потім підштовхуючи їх до нелегального перетину в Польщу.

Президент Польщі Анджей Дуда закликав НАТО розгорнути додаткові сили на своєму східному фланзі та посилити місію повітряної поліції у відповідь на нещодавнє нарощування Росією військових сил поблизу кордону з Україною. Останніми днями США та інші західні союзники оприлюднили суворі попередження про російську мобілізацію на тлі занепокоєння, що Кремль готується до потенційного повномасштабного вторгнення. "Обережність і пильність НАТО, яка відповідає за військову безпеку союзників, необхідні", - сказав А. Дуда на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Є. Столтенбергом під час візиту до штаб-квартири альянсу в Брюсселі. «Це має бути продемонстровано через посилення стратегічного спостереження за регіоном… через посилення місії повітряної поліції — і я згадував про це у своїй розмові з генеральним секретарем — також посилення спостереження та посилення підрозділів НАТО вздовж східного фланг альянсу», – сказав А. Дуда. А. Дуда і Є. Столтенберг обговорили нарощування Росії, а також прикордонний конфлікт Польщі з Білоруссю, в якому диктатор Олександр Лукашенко намагався використати мігрантів, заохочуючи їх подорожувати до Мінська, а потім підштовхуючи їх до нелегального перетину в Польщу.