Попередній перегляд:

НАЧАВШИЙСЯ в британском Южном Уэльсе двухдневный саммит НАТО привлёк большое число протестующих, причём десятки антивоенных демонстраций состоялись в Ньюпорте ещё накануне открытия очередной встречи в верхах: около тысячи активистов движения за мир прошли по валлийскому городу с транспарантами и плакатами, гласившими: «Нет — НАТО!», «Стоп — расширению альянса!» В саммите, проходящем в расширенном формате, принимают участие не только главы государств и правительств 28 членов Североатлантического блока, но и представители 33 стран-партнёров, а также должностные лица из ООН, ОБСЕ и ЕС. На повестке дня — кризис на Украине, усиление коллективной безопасности, отношения с Россией, обострение ситуации в Ираке, связанное с деятельностью экстремистов Исламского государства, а также вывод войск из Афганистана. Ожидается, что на встрече будет одобрено создание эффективных сил быстрого реагирования, задача которых, как подчёркивают в НАТО, — «сдерживать Россию от опасных действий в отношении членов альянса». Кроме того, отмечает агентство «Рейтер», одной из основных тем станет финансирование организации, точнее, увеличение её военных расходов. О том, в каком ключе пойдут дискуссии на саммите в Ньюпорте, стало ясно уже в ходе только что завершившегося визита американского президента Барака Обамы в Эстонию. Глава Белого дома использовал его для публичного осуждения так называемых действий России на Украине и для обещаний гарантий безопасности членам НАТО в Восточной Европе. В частности, Обама посулил расширить присутствие США в прибалтийских республиках, увеличив число военнослужащих, танков и самолётов. Кроме того, американский лидер призвал международное сообщество оказать экономическую помощь Украине на её пути, как он выразился, «в новое будущее». http://www.gazeta-pravda.ru/index.php/item/2092-%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BC

НАЧАВШИЙСЯ в британском Южном Уэльсе двухдневный саммит НАТО привлёк большое число протестующих, причём десятки антивоенных демонстраций состоялись в Ньюпорте ещё накануне открытия очередной встречи в верхах: около тысячи активистов движения за мир прошли по валлийскому городу с транспарантами и плакатами, гласившими: «Нет — НАТО!», «Стоп — расширению альянса!» В саммите, проходящем в расширенном формате, принимают участие не только главы государств и правительств 28 членов Североатлантического блока, но и представители 33 стран-партнёров, а также должностные лица из ООН, ОБСЕ и ЕС. На повестке дня — кризис на Украине, усиление коллективной безопасности, отношения с Россией, обострение ситуации в Ираке, связанное с деятельностью экстремистов Исламского государства, а также вывод войск из Афганистана. Ожидается, что на встрече будет одобрено создание эффективных сил быстрого реагирования, задача которых, как подчёркивают в НАТО, — «сдерживать Россию от опасных действий в отношении членов альянса». Кроме того, отмечает агентство «Рейтер», одной из основных тем станет финансирование организации, точнее, увеличение её военных расходов. О том, в каком ключе пойдут дискуссии на саммите в Ньюпорте, стало ясно уже в ходе только что завершившегося визита американского президента Барака Обамы в Эстонию. Глава Белого дома использовал его для публичного осуждения так называемых действий России на Украине и для обещаний гарантий безопасности членам НАТО в Восточной Европе. В частности, Обама посулил расширить присутствие США в прибалтийских республиках, увеличив число военнослужащих, танков и самолётов. Кроме того, американский лидер призвал международное сообщество оказать экономическую помощь Украине на её пути, как он выразился, «в новое будущее». http://www.gazeta-pravda.ru/index.php/item/2092-%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82-%D0%B7%D0%B0-%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%BC

Сенатор Ігор Морозов - про те, коли варто чекати змін у відносинах Росії і США. Зокрема, він сказав: «Оскільки Мінські угоди блокуються Україною, розраховувати на послаблення конфлікту і, як наслідок, ослаблення секторальних санкцій, які наклав на нас Захід, не доводиться. Значить, ми повинні вибудовувати інтеграційну регіональну політику, пов'язану з ЄАЕС, ШОС, БРІКС - і не тільки. Потрібно знаходити нові форми більш активної участі в АТЕС. І, я думаю, цей шлях дозволить нам динамічно розвиватися. Адже Європа, незважаючи на те що там все частіше лунають голоси тверезомислячих людей, навряд чи зможе вийти з-під тиску США». http://izvestia.ru/news/652348#ixzz4TGvtmdhG

Сенатор Ігор Морозов - про те, коли варто чекати змін у відносинах Росії і США. Зокрема, він сказав: «Оскільки Мінські угоди блокуються Україною, розраховувати на послаблення конфлікту і, як наслідок, ослаблення секторальних санкцій, які наклав на нас Захід, не доводиться. Значить, ми повинні вибудовувати інтеграційну регіональну політику, пов'язану з ЄАЕС, ШОС, БРІКС - і не тільки. Потрібно знаходити нові форми більш активної участі в АТЕС. І, я думаю, цей шлях дозволить нам динамічно розвиватися. Адже Європа, незважаючи на те що там все частіше лунають голоси тверезомислячих людей, навряд чи зможе вийти з-під тиску США». http://izvestia.ru/news/652348#ixzz4TGvtmdhG

Попередній перегляд:

Нинішній київський режим, який виник завдяки підтримці Держдепартаменту США, може впасти під тягарем російсько-американського потепління. Дональду Трампу неможливо буде дружити і з Києвом, і з Москвою при нинішньому рівні конфлікту між ними. Американський вибір на користь Росії змусить Україну як мінімум рушити в бік політичного врегулювання внутрішньої кризи, що, безумовно, створить для київського режиму дуже серйозні внутрішньополітичні проблеми. Тому українська влада буде робити все можливе, щоб посварити Росію і Америку.http://izvestia.ru/news/661959#ixzz4XbsO5uoF

Нинішній київський режим, який виник завдяки підтримці Держдепартаменту США, може впасти під тягарем російсько-американського потепління. Дональду Трампу неможливо буде дружити і з Києвом, і з Москвою при нинішньому рівні конфлікту між ними. Американський вибір на користь Росії змусить Україну як мінімум рушити в бік політичного врегулювання внутрішньої кризи, що, безумовно, створить для київського режиму дуже серйозні внутрішньополітичні проблеми. Тому українська влада буде робити все можливе, щоб посварити Росію і Америку.http://izvestia.ru/news/661959#ixzz4XbsO5uoF

Попередній перегляд:

Влада не може наздогнати суспільство, адже це важко зробити, коли не розумієш, куди бігти. Одним із найбільших проявів прірви між суспільством і політичною елітою стала різниця в розумінні власної ідентифікації як нації. Так, згідно з дослідженнями НАНУ, станом на 2020 рік рівень ідентифікації респондентами себе насамперед як частки українського суспільства становив 60,1% (для порівняння: у Франції рівень ідентифікації мусульман старших за 35 років, насамперед як політичних французів становить 45%), а потім уже була локально-територіальна — 23,9%. Можна сказати, що це результат російсько-української війни. І тут Москва припустилася помилки — адже 2013 року рівень української ідентифікації становив 50,6%. Тенденція є зрозумілою, і що молодший вік респондентів, то вищий рівень української ідентифікації.

Влада не може наздогнати суспільство, адже це важко зробити, коли не розумієш, куди бігти. Одним із найбільших проявів прірви між суспільством і політичною елітою стала різниця в розумінні власної ідентифікації як нації. Так, згідно з дослідженнями НАНУ, станом на 2020 рік рівень ідентифікації респондентами себе насамперед як частки українського суспільства становив 60,1% (для порівняння: у Франції рівень ідентифікації мусульман старших за 35 років, насамперед як політичних французів становить 45%), а потім уже була локально-територіальна — 23,9%. Можна сказати, що це результат російсько-української війни. І тут Москва припустилася помилки — адже 2013 року рівень української ідентифікації становив 50,6%. Тенденція є зрозумілою, і що молодший вік респондентів, то вищий рівень української ідентифікації.

Попередній перегляд:

Перший міністр оборони України Костянтин Морозов з 30-ти річної відстані тезово висловив приватні оцінки сучасного періоду розвитку оборони України: її стратегії, стану і гарантій безпеки в контексті задуму і реалізації проекту «Воєнна організація України». Також зазначив особисті бачення причин прорахунків оборонної політики, що призвели до численних людських жертв і втрати територій в ході російської агресії що почалася 2014 року.

Перший міністр оборони України Костянтин Морозов з 30-ти річної відстані тезово висловив приватні оцінки сучасного періоду розвитку оборони України: її стратегії, стану і гарантій безпеки в контексті задуму і реалізації проекту «Воєнна організація України». Також зазначив особисті бачення причин прорахунків оборонної політики, що призвели до численних людських жертв і втрати територій в ході російської агресії що почалася 2014 року.