Науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради В. Давидзон у статті звертає увагу на те, що пробудження демократії в Білорусі зламало і змінило економічні, військові, дипломатичні відносини і відносини безпеки між Мінськом і Києвом. Починаючи з вересня 2014 р., ключовим аспектом українсько-білоруських відносин була роль Мінська як майданчика для мирних переговорів між Україною і Росією. Однак нові геополітичні реалії щодо жорстокого придушення О. Лукашенком демократичних демонстрацій звели нанівець усі переваги, отримані в результаті мирного процесу в Мінську. Росія продовжує вивчати можливості посилення військового тиску на Україну і Європейський Союз через Білорусь. На думку автора, Кремль уже керує двома стратегічними об’єктами в Білорусі. «Один із них – це вузол підводного зв’язку дальньої дії, а інший – протиракетна радіолокаційна установка, а прагнення України до євроатлантичної інтеграції та орієнтація Білорусі на більш тісні зв’язки з Москвою поставили дві країни на різні геополітичні траєкторії», – вважає експерт.

Науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради В. Давидзон у статті звертає увагу на те, що пробудження демократії в Білорусі зламало і змінило економічні, військові, дипломатичні відносини і відносини безпеки між Мінськом і Києвом. Починаючи з вересня 2014 р., ключовим аспектом українсько-білоруських відносин була роль Мінська як майданчика для мирних переговорів між Україною і Росією. Однак нові геополітичні реалії щодо жорстокого придушення О. Лукашенком демократичних демонстрацій звели нанівець усі переваги, отримані в результаті мирного процесу в Мінську. Росія продовжує вивчати можливості посилення військового тиску на Україну і Європейський Союз через Білорусь. На думку автора, Кремль уже керує двома стратегічними об’єктами в Білорусі. «Один із них – це вузол підводного зв’язку дальньої дії, а інший – протиракетна радіолокаційна установка, а прагнення України до євроатлантичної інтеграції та орієнтація Білорусі на більш тісні зв’язки з Москвою поставили дві країни на різні геополітичні траєкторії», – вважає експерт.

Попередній перегляд:

Аналіз офіційних даних Guardian з усього континенту показав, що Велика Британія прийняла менше українських біженців на душу населення, ніж усі, крім однієї з 28 європейських країн. Міністерство внутрішніх справ оцінює кількість українців, які прибули до Великобританії станом на 29 травня, в 65 700 осіб, що еквівалентне приблизно 10 біженцям на 10 тис. населення.

Аналіз офіційних даних Guardian з усього континенту показав, що Велика Британія прийняла менше українських біженців на душу населення, ніж усі, крім однієї з 28 європейських країн. Міністерство внутрішніх справ оцінює кількість українців, які прибули до Великобританії станом на 29 травня, в 65 700 осіб, що еквівалентне приблизно 10 біженцям на 10 тис. населення.