Як свідчить один з історичних написів, рукопис є списком Євангелія 1411 р., написаний ченцем Макарієм у Пустинно-Миколаївcькому монастирі в м. Києві за наказом ченця Іони Болакирева. Це один з небагатьох київських рукописів XV ст., в яких вказано місце створення. Євангеліє відоме як палеографічний зразок «молодшого» півуставу в Україні. Дві заставки простої композиції, а також заголовки та ініціали виконано темно-коричневим чорнилом і циноброю. Рукопис було реставровано та взято в оправу у першій чверті XVI ст.; оправу поновлювали, імовірно, у 1721 р.: на звороті верхньої кришки позначено дату 4 червня 1721 р. За змістом це четвероєвангеліє з місяцесловом та покажчиками читань. У XIX ст. рукопис був відомий у наукових колах як Євангеліє 1411 р. У рукописі було 4 історичні написи, 2 з яких містилися на втрачених аркушах (1, 324). Останні відомі лише за публікаціями дослідників Н. В. Геппенера та І. І. Срезневського, в них засвідчено імена писця і замовника рукопису, з якого було виконано список (запис 20 червня 1411 р., арк. 324), та відомості про внесок в монастир якогось князя (запис 23 березня 1427 р., арк. 1). Два інші написи, які збереглися – про грошовий внесок у монастир (арк. 323) та запис палітурника із зазначенням дати 4 червня 1721 р. на звороті верхньої кришки оправи.
|