Розглянуто питання, пов'язані з розвитком дисертаційних досліджень книги та періодики в період незалежності України, коли відбулося звільнення від ідеологічних обмежень у галузі дослідження національної культури, науки, освіти, державотворення, що дало змогу не лише активно розвивати свободу слова, а й проводити раніше заборонені або неактуалізовані дослідження історії книги, друку, преси, газетної та журнальної періодики, здійснити ''інформаційний стрибок'' в осмисленні власної історії, ролі книги та періодики у суспільному розвитку. Розглянуто особливості розвитку системи атестації кадрів в Україні, становлення наукової галузі соціальних комунікацій, методологічні засади досліджень книги та періодики, кількісні показники динаміки захистів у різних наукових напрямах, гуманітарних науках та зі спеціальностей галузі ''Соціальні комунікації'', формування тематичних напрямів досліджень, наукових центрів підготовки та захисту дисертацій, роль керівників та опонентів тощо. З урахуванням аналізу дисертацій, присвячених книзі та періодиці як модельному об'єкту соціальних комунікацій, розглянуто проблему створення консолідованого інформаційного ресурсу науки на базі наукових бібліотек як сучасних комунікаційних установ. Запропоновано інтегровану модель інформаційно-аналітичної експертної системи соціокомунікаційного простору науки, що виконує експертні та прогностичні функції розвитку науки.