Розглянуто особливості формування та розвитку соціальних інформаційних баз у період постіндустріальних суспільних перетворень. Визначено основні принципи, методи та форми їх утворення. Проаналізовано сучасний стан інформаційних баз України, показано специфіку їх еволюції. Визначено суттєву роль бібліотечних закладів у процесі розвитку інформаційних суспільних потреб. Розглянуто основні тенденції активізації процесу глобалізації та їх інформаційний вплив на країни за межами "золотого мільярда". Розглянуто проблеми інтеграції України у світовий інформаційний простір. Висвітлено особливості формування інформаційного потенціалу українського суспільства у період постіндустріальних перетворень. Розглянуто питання життєздатності інформаційних баз та визначено тенденції їх розвитку в Україні.

Рассмотрены особенности формирования и развития социальных информационных баз в период постиндустриальных общественных преобразований. Определены основные принципы, методы и формы их создания. Проанализировано современное состояние инфорационных баз Украины, показана специфика их эволюции. Определена существенная роль библиотечных учреждений в процессе развития информационных общественных потребностей. Рассмотрены основные тенденции активизации процесса глобализации и их информационное влияние на страны за пределами "золотого миллиарда". Рассмотрены проблемы интеграции Украины в мировое информационное пространство. Проанализированы особенности формирования информационного потенциала украинского общества в период постиндустриальных преобразований. Рассмотрены вопросы жизнеспособности информационных баз и определены тенденции их развития в Украние.

Розкрито теоретико-методологічні засади розвитку системи документопостачання бібліотечних фондів, її оптимізації за умов кардинальних технологічних змін документально-комунікаційної сфери. Визначено основні етапи еволюції, закономірності розвитку джерел і способів документопостачання. Запропоновано напрями вдосконалення правової та організаційної інфраструктури їх функціонування в електронному середовищі.

Раскрыты теоретико-методологические основы развития системы документоснабжения библиотечных фондов, ее оптимизации в условиях кардинальных технологических изменений документально-коммуникационной сферы. Определены основные этапы эволюции, закономерности развития источников и способов документоснабжения. Предложены направления усовершенствования правовой и организационной инфраструктуры их функционирования в электронной среде.

Досліджено історію становлення та розвитку документознавства як наукової та навчальної дисципліни в Україні та другій половині XX ст. - на початку XXI ст. Висвітлено історичні передумови, основні тенденції та напрями еволюції документознавства, визначено основні завдання науки на сучасному етапі. Розглянуто актуальні теоретичні та практичні проблеми документознавства, зокрема, класифікації, уніфікації та стандартизації документів і запровадження досягнень зарубіжного досвіду керування документаційними процесами. Зроблено огляд розвитку основних напрямів теорії документознавства, особливу увагу приділено теорії класичного документознавства К.Г. Мітяєва та документологічним ідеям П. Отле.

Исследована история становления и развития документоведения как научной и учебной дисциплины в Украине во второй половине XX в. - начале XXI в. Освещены исторические предпосылки, основные тенденции и направления эволюции документоведения, определены основные задачи науки на современном этапе. Рассмотрены актуальне теоретические и практические проблемы документоведения, в частности, классификации, унификации и стандартизации документов и внедрения достижений зарубежного опыта управления документационными процессами. Проведен обзор развития основных направлений теории документоведения, особое внимание уделено теории классического документоведения К.Г. Митяева и документологическим идеям П. Отле.

Проведено комплексне історико-книгознавче дослідження усіх видань українського букваря XVI - початку XX ст. Розглянуто головні етапи еволюції видової форми та змісту українського букваря, його функції та вплив на особливості формування початкової освіти в різних регіонах України в різні хронологічні періоди, визначено типологічні особливості букваря як специфічного виду навчальної літератури. Виявлено наявність загальної української традиції, яка знайшла вираження у мовно-стилістичних особливостях, структурно-змістовому втіленні та художньо-поліграфічному виконанні.

Розроблено теоретико-методологічні засади оптимізації системи документопостачання фондів бібліотек за умов ринкової економіки й інформатизації суспільства. Досліджено еволюцію наукових концепцій стосовно проблеми документопостачання бібліотечних фондів. Установлено рівень теоретичної розробки теми. Виявлено суть, ознаки, властивості та функції зазначеної системи. Розвинуто класифікацію джерел і способів документопостачання бібліотечних фондів. Удосконалено терміносистему дослідженої сфери. Запропоновано визначення її базових понять. Розроблено періодизацію виникнення та розвитку складових системи документопостачання бібліотечних фондів у контексті еволюції документальної комунікації. Виявлено закономірності розвитку та фактори, що визначають сучасний стан функціонування даної системи. Узагальнено зарубіжний досвід і науково обгрунтовано напрями оптимізації системи документопостачання бібліотечних фондів бібліотек України за умов формування національної електронної бібліотеки. Розроблено концептуальну модель сучасної системи, на базі якої визначено три оптимальні організаційні моделі документопостачання, зорієнтовані на бібліотеки різних типів і видів, а саме: національні, наукові універсальні та спеціальні, публічні. Обгрунтовано напрями вдосконалення підготовки та перепідготовки кадрів для видавничо-книготорговельної та бібліотечно-інформаційної сфери за умов інформатизації та мережевої інтеграції її розвитку.

Проведено комплексне історико-документознавче дослідження процесу формування, функціонування й еволюції системи керування електронною документацією (КЕД) у ФРН, визначено її ознаки, склад та основні функції елементів. Зроблено історіографічний огляд досліджень, присвячених вивченню її формування та розвитку. Розглянуто витоки та еволюцію системи, форми державного сприяння, науково-методичного та організаційно-технологічного забезпечення. На підставі узагальнення досвіду ФРН обгрунтовано підходи щодо розробки класифікації електронних документів як інструменту керування електронною документацією. Наведено рекомендації щодо практичного використання досвіду ФРН під час побудови системи КЕД в Україні.

Досліджено особливості розвитку соціальної інформаційної бази українського суспільства як системи соціальних інформаційних баз у 1990-ті рр. - на початку XXI ст. за дії глобальних і внутрішньо-суспільних факторів у взаємоз'язку з проблемою активізації сучасної бібліотечної системи України у процесах інформатизації України. Розглянуто об'єктивний процес трансформації бібліотечних установ у сучасні інформаційні центри. У контексті розгляду соціальних інформаційних баз уточнено запити на необхідні суспільним інститутам інформаційно-аналітичні продукти. Висвітлено напрями вдосконалення методик бібліотечного обслуговування дистантних користувачів. Узагальнено п'ятнадцятирічний досвід роботи Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ. На базі аналізу закономірностей розвитку процесу інформатизації, еволюції запитів зростаючого числа користувачів у бібліотечних справах, спрогнозовано інтенсифікацію внутрішньосуспільних і глобальних інформаційних обмінів, зростаюче значення бібліотечних структур на новому, якісно вищому рівні у розширенні доступу до інформатизації всіх категорій людей, що обумовлює зростання інформаційного, творчого потенціалу суспільства.

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

Узагальнено результати соціологічних досліджень щодо місця публічної бібліотеки у системі соціальних комунікацій та з'ясовано тенденції її якісноії еволюції. Визначено специфіку інформаційних потреб національних меншин Півдня України, обумовлену місцем та часом їх проживання, асиміляційними процесами, ступенем інституалізації, рівнем національної самосвідомості. Встановлено, що ступінь задоволення інформаційних потреб національних меншин залежить від рівня розвитку документного потоку України. Вперше проаналізовано документний потік мовами національних меншин та виділений на його основі документний масив із застосуванням галузевої, типологічної та видової ознак.

Відтворено цілісну наукову картину еволюції професійних бібліотечних об'єднань світу впродовж 1876 - 2009 рр. на основі ретроспективного огляду та порівняльного аналізу діяльності національних бібліотечних асоціацій (НБА) світу з виокремленням генеральних ліній їх розвитку та напрямків функціонування. На підставі наукової реконструкції та порівняльного аналізу обгрунтовано періодизацію становлення та розвитку НБА. Сформовано узагальнену картину поглядів бібліотекознавців на завдання та функції НБА. Дані асоціації розглянуто як елемент ідеальної моделі повністю сформованої професійної діяльності та складник громадянського суспільства. Виявлено соціальні й інші фактори, що породжують і сприяють розвитку НБА. З урахуванням соціально-політичних, економічних і технологічних трансформацій виокремлено їх основні функції: сприяння розвитку професії та вплив на організацію та управління бібліотечною справою. Визначено, що реалізація функції розвитку професії передбачає діяльність національних асоціацій у сфері вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, бібліотечної деонтології, безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, видавничої діяльності. З'ясовано, що функцію організації та управління галуззю НБА реалізують шляхом участі у розробці бібліотечно-інформаційної політики та законотворчості, сприяння покращанню іміджу бібліотек і бібліотечної професії та захисту інтересів бібліотекарів. Проаналізовано досвід діяльності НБА України в контексті загальносвітових тенденцій розвитку НБА.

Досліджено становлення та розвиток електронного журналу як засобу наукової комунікації та складової інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки. Простежено цілісну картину еволюції наукового журналу, проаналізовано передумови виникнення й етапи розвитку електронного журналу в контексті світових тенденцій. Розглянуто основні функції, характеристики та переваги наукового електронного журналу, наявні стандарти його створення та розповсюдження. Обгрунтовано відповідні концептуальні, науково-методичні та практичні напрями роботи бібліотек з електронними журналами на всіх етапах їх розвитку. Визначено особливості управління колекціями електронних журналів у бібліотеках, запропоновано технологічну схему й основні принципи даного управління, які розроблені на підставі практичного досвіду провідних бібліотек світу за останні 15 - 20 років.

Исследовано становления и развития электронного журнала как средства научной коммуникации и составляющей информационных ресурсов современной библиотеки. Прослежена целостная картина эволюции научного журнала, проанализированы предпосылки возникновения и этапы развития электронного журнала в контексте мировых тенденций. Рассмотрены основные функции, характеристики и преимущества научного электронного журнала, имеющиеся стандарты его создания и распространения. Обоснованны соответствующие концептуальные, научно методические и практические направления работы библиотек с электронными журналами на всех этапах их развития. Определены особенности управления коллекциями электронных журналов в библиотеках, предложена технологическая схема и основные принципы данного управления, которые разработаны на основе практического опыта ведущих библиотек мира за последние 15 - 20 лет.

Висвітлено проблеми функціонування бібліотечних установ у системі сучасних інформаційних комунікацій, удосконалення технологій їх діяльності на основі комп'ютеризації, шляхи піднесення суспільної значущості за умов розвитку інформатизації українського суспільства. Досліджено питання трансформації бібліотечної діяльності на основі впровадження електронних інформаційних технологій. Розглянуто інформаційно-аналітичну діяльність сучасної бібліотеки, зокрема Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського як загальнодержавного науково-інформаційного центру. Проаналізовано основні тенденції еволюції користувачів сучасної бібліотеки за умов розвитку інформаційних бібліотечних технологій. Акцентовано на особливостях формування довідкових електронних ресурсів у бібліотеках України, розвитку довідково-бібліографічного обслуговування в електронному середовищі. Розкрито проблеми адаптації автоматизованих бібліотечних інформаційних систем до сучасного інформаційного середовища. Подано характеристику комплексних он-лайнових інформаційних бібліотечних сервісів. Значну увагу приділено історико-культурним фондам бібліотек, зокрема, питанням розвитку документальних та електрониних інформайційних ресурсів. Окреслено перспективи розвитку бібліотечної діяльності за умов інформатизації.

Розглянуто соціальні інформаційні комунікації, розкрито їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, проаналізовано джерельну базу функціонування як системи соціальних інформаційних баз та інфотворчих структур українського суспільства. Висвітлено перспективи розвитку даної соціальної інформаційної системи.

Рассмотрены социальные информационные коммуникации, раскрыты их значение, особенности развития в процессе эволюции общества, проанализирована архивная база функционирования как системы социальных информационных баз и инфотворческих структур украинского общества. Освещены перспективы развития данной социальной информационной системы.

Реконструйовано перебіг історичних подій, що визначили напрями та основні тенденції еволюції документознавства. Розкрито зміст пізнавальних процесів, особливості розвитку науки. Проаналізовано діяльність документознавчих наукових центрів України, висвітлено становлення фахової періодики, системи підготовки професійних кадрів у вищій школі, специфіку розвитку документознавства як наукової спеціальності. Досліджено сутність класичного дркументознавства та документології. Встановлено основні наукові напрями сучасного документознавства та визначено перспективи розвитку.

Досліджено історію бібліотек Ірану, особливості їх еволюції з моменту виникнення і до формування в країні сучасних науково-інформаційних центрів. Розглянуто основні різновиди книгозбірень: бібліотеки-сховища (архіви), бібліотеки при мечетях і навчальних закладах (медресе), публічні та спеціалізовані бібліотеки. Розкрито причини, які визначали природу, завдання, функціональне призначення бібліотек на кожному етапі іранської історії. Проаналізовано процес становлення іранського бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, теперішній стан основних галузей бібліотечної науки та перспективи їх розвитку.

Розглянуто умови еволюції науки про документ у XIX ст., її організаційний розвиток. Відзначено роль університетів, спеціалізованих навчальних закладів, зокрема, Школи хартій, оцінено роль архівів як науково-дослідних центрів вивчення документів. Висвітлено основні здобутки археографії, джерелознавства, інших спеціальних історичних дисциплін на теренах студіювання документа, середовища його створення та функціонування. Розкрито фактори формування широкого тлумачення поняття "документ", зародження документаційної науки П. Отле на грунті ідей Ш. В. Ланглуа і Ш. Сеньобоса.

Висвітлено розвиток інформаційної сфери як невіддільної частини еволюції суспільного прогресу та діяльність бібліотек у цьому контексті.

Освещено развитие информационной сферы как неотделимой части эволюции общественного прогресса и деятельность библиотек в этом контексте.

The development of information sphere as an integral part of the evolution of social progress and the libraries' activities in this context are being highlighted.

Визначено головні моменти розвитку світового інформаційного та інтелектуального потенціалу, які супроводжують поступовий рух суспільства інформаційного до суспільства, побудованого на знаннях, та роль бібліотек як ланок інформаційного суспільства. Проаналізовано співвідношення попиту читачів на друковані і електронні книги. Розкрито інновації в електронній книзі, зокрема, віджети та нові моделі підкастингів. Висвітлено проблеми з книжкового бізнесу, які потребують взаємодії видавців і бібліотек. Висвітлено нову послугу європейських бібліотек - "живі книги". Акцентовано увагу на досягненнях засобів мініатюризації ІКТ, критеріях оцінювання розвитку ІКТ індекс e-readiness (індекс готовності суспільства до електронних технологій і електронного оточення). Досліджено головні проблеми розвитку ІКТ: загроза настання інформаційного безладу, нерівномірність розширення цифрового простору. Прокоментовано основні компоненти прогнозу стосовно головних технологій (соціотехнологічних блоків) на 2008 - 2018 рр., зробленого директором Центру цифрової трансформації при Університеті штату Пенсільванія (США). Виділено системні рішення і технології, важливі для бібліотечно-інформаційного простору: тенденція комунікативності (мобільний телефон - смартфон - iPhone - ЕПЧ - ноутбук), відкриті соціальні мережі, нові веб-додатки, підвищення уваги до захисту інформації, семантична мережа.

Определены главные моменты развития мирового информационного и интеллектуального потенциала, которые сопровождают постепенное движение общества информационного к обществу, построенному на знаниях, и роль библиотек как звеньев информационного общества. Проанализировано соотношение спроса на печатные и электронные книги. Раскрыты инновации в электронной книге - виджеты и новые модели подкастингов. Рассмотрены проблемы развития книжного бизнеса и взаимодействия издателей и библиотек. Освещена новая услуга в библиотеках Европы - "живые книги". Акцентировано внимание на: достижениях в миниатюризации способов ИКТ, критериях оценивания развития ИКТ - индекс e-readiness (индекс готовности общества к электронным технологиям и электронному окружению). Исследованы проблемы развития ИКТ: угроза наступления информационного беспорядка, неравномерность расширения цифрового пространства. Прокомментированы основные компоненты прогноза относительно главных технологий (социотехнологических блоков) на 2008 - 2018 гг., сделанного директором Центра цифровой трансформации при Университете штата Пенсильвания (США). Выделены системные решения и технологии, актуальные для библиотечно-информационного пространства: тенденция коммуникативности (мобильный телефон - смартфон - iPhone - ЭПЧ - ноутбук), открытые социальные сети, новые веб-приложения, повышение внимания к защите информации, семантическая сеть.

In the first part of the report delivered at the annual conference in the Crimea, the role of the traditional and electronic book under modern conditions and the role of technical progress, the information-communicative technologies, technical superinnovations in overcoming information expansion in particular, are being elucidated.

Проаналізовано тенденції історичного розвитку бібліотечно-інформаційної еволюції першого десятиліття XXI ст. Висвітлено актуальні проблеми сучасної бібліотечно-інформаційної науки та практики: розвиток ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) як технологічної платформи бібліотек, розширення відкритого доступу до бібліотек та ін. Охарактеризовано зміни та прогнозування обсягу ІТ-ринку Росії. Подано схему етапів суспільного розвитку в ХХІ ст. Досліджено обсяг інформації та місткість пристроїв зберігання у зростаючому інформаційному потоці. Визначено результати розвитку ІКТ для світу і бібліотечної спільноти, зокрема, у кінці першого десятиліття ХХІ ст. Наведено головні результати десятиліття з розвитку сучасних технологій і засобів нагромадження, обробки та зберігання інформації. Спрогнозовано головні напрямки технологічної еволюції ІКТ на найближчі роки.

Проведен исторический анализ развития тенденций библиотечно-информационной (БИ) эволюции первого десятилетия XXI в. Рассмотрены актуальные проблемы современной БИ-науки и практики: развитие ИКТ как технологической платформы библиотек, развитие социальных сетей и библиотеки, Веб-2.0 и библиотеки, электронные библиотеки и электронные книги, расширение открытого доступа к библиотечным фондам и услугам. Освещены перспективы электронных библиотек (дальнейшее развитие широкополосного и беспроводного Интернета, библиотечных социальных сетей, создание новых условий развития БИ-технологий на платформе Веб-2.0, новая парадигма автоматизации БИ-системы как ядра современной библиотеки, рост популярности систем открытого доступа и открытых архивов и т.п. Суммировано, что книжный рынок перестраивается, традиционные и электронные издания конкурируют, и библиотекам нужно все это учитывать в планировании своих фондов и организации системы обслуживания.

Проаналізовано розвиток тенденцій бібліотечно-інформаційної еволюції першого десятиліття ХХІ ст. Висвітлено актуальні проблеми сучасної бібліотечно-інформаційної науки та практики: розвиток ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) як технологічної платформи бібліотек, розширення відкритого доступу до бібліотек та ін. Охарактеризовано зміни та прогнозування обсягу ІТ-ринку Росії. Подано схему етапів суспільного розвитку в ХХІ ст. Досліджено обсяг інформації та місткість пристроїв зберігання у зростаючому інформаційному потоці. Визначено результати розвитку ІКТ для світу і бібліотечної спільноти, зокрема, у кінці першого десятиліття ХХІ ст. Наведено головні результати десятиліття з розвитку сучасних технологій і засобів нагромадження, обробки та зберігання інформації. Спрогнозовано головні напрямки технологічної еволюції ІКТ на найближчі роки.

Проанализировано развитие тенденций библиотечно-информационной эволюции первого десятилетия XXI в. Освещены актуальные проблемы современной библиотечно-информационной науки и практики: развитие информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) как технологической платформы библиотек, расширение открытого доступа в библиотеки и др. Представлены изменения и прогнозирование объема ИТ-рынка России. Предложена схема этапов общественного развития в XXI в. Исследованы объем информации и емкость устройств хранения в растущем информационном потоке. Определены результаты развития ИКТ для мира и библиотечного сообщества, в частности, в конце первого десятилетия XXI в. Представлены главные результаты десятилетия по развитию современных технологий и средств накопления, обработки и хранения информации. Спрогнозированы главные направления технологической эволюции ИКТ на ближайшие годы.

Аnalyze development trends in library and information evolution of the first decade of the XXI century raised urgent problems of modern library and information science and practice: the development of ICT (information and communication technology) as a technological platform for libraries, expanding public access to libraries and others presented the changes and prediction of IT market in Russia. A scheme of stages of social development in the XXI century. Investigated the amount of information and capacity of storage devices in the growing information flow. Determined by the results of ICT development for the world and the library community, in particular, at the end of the first decade of the XXI century. Presents the main result of decades of achievement and development of modern technologies and means of storage, processing and storing information. Predicted the main lines of technological evolution of ICT in the coming years.