Розглянуто феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин на фоні трансформації західної культури. Особлива увага приділяється аналізові сучасного стану культури, визначеному як постмодерністський.

Описано основні етапи розвитку української рукописної книги. Висвітлено географію книгописання, організацію роботи майстрів та матеріали книгописання, перелік та опис 135 найвизначніших пам'яток рукописного мистецтва. Цікаво подано матеріал про художнє оформлення рукописної книги. Акцентується увага на іменах 370 майстрів, що своєю працею створювали і збагачували матеріальну і духовну культуру нашого народу. Серед них: князь Володимир Мономах, Грушевський Леонтій, Калинський Т., Марко Завадовський, Югасевич Іван та інші.

Висвітлюються питання з курсу документознавства, що стосуються тих документів, які об'єднуються поняттям "книга". Розглядаються загальні поняття типології книги, зокрема, способи типологічного пізнання книги, основні категорії книги та ін. Аналізуються типи літератури за віковою і мовною ознаками, а також за соціальним призначенням. Велика увага приділяється жанрам літературних творів та видам друкованих праць.

Дисертація присвячена проблемам історії родового книжкового зібрання Яблоновських у контексті його походження, формування та розвитку протягом XVII - сер. XIX cт. Приділється увага реконструкції складу зібрання у різні періоди, характеристиці його комплектування та історико-культурному значенню. Проаналізований значний обсяг першоджерел.

На конференції, що відбулася у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського 25-26 травня 1999 р., були розглянуті такі питання: роль Івана Федоровича (Федорова) в розвитку друкарської справи в Україні, його першодруки, осередки книговидання в Україні XVII-XVIII ст.; стародруки, зокрема кириличні, їх історія, опис та бібліографування, художнє оформлення, створення електронних каталогів стародруків, репертуар українських стародрукованих видань, реставрація і консервація давніх книжок та ін. Велика увага приділялась традиціям української книжності (від рукописів до сьогодення); вихованню української людини в другій половині XVI ст. (освітня система під впливом рукописної та друкованої книги) та ін.

На прикладі наукової бібліотеки Черкаського національного університету висвітлено ключові моменти впровадження інформаційних бібліотечних технологій, проаналізовано їх переваги. Звернено увага на необхідність зміни акцентів у роботі бібліотекарів та бібліографів, а також покращення інформаційної освіти студентства. Підкреслено важливість використання у бібліотечній роботі новітніх технологій.

На примере научной библиотеки Черкасского национального университета им. Б. Хмельницкого освещены ключевые моменты внедрения информационных библиотечных технологий, проанализированы их позитивные стороны. Обращается внимание на необходимость изменений акцентов в работе библиотекарей и библиографов, а также улучшения информационного образования студентов. Подчеркнута важность использования в библиотечной работе новейших технологий.

Khmelnitsky Cherkassy National University Scientific Library has been taken as an example to illustrate the key stages in the implementation of library information technologies and show their advantages. Special attention in the report is paid to the necessity to shift accents in the work of librarians and bibliographers and improve information education of students. The significance of using the uptodate technologies in library operations is emphasized.

Розкрито сутність маркетингових досліджень у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського як систематизованого процесу збирання, накопичування, оброблення й аналізу об'єктивної інформації з метою прийняття конкретних управлінських рішень щодо оптимізації бібліотечної діяльності. Доведено, що переорієнтація бібліотечного обслуговування на особистість, увага до динаміки читацьких потреб і забезпечення рівноправного співробітництва у діаді "бібліотека - читач" сприяє розширенню спектру та покращанню якості бібліотечних послуг.

Шляхом аналізу наукової літератури, нармативно-правових актів, службових документів, що зберігаються у фондах Державних архівів Волинської, Київської, Чернігівської областей і приватного листування визначено зміст організації діловодства у дворянських депутатських зібраннях досліджуваного періоду. Охарактеризовано їх структуру та функції, виявлено відмінності між зібраннями Лівобережної та Правобережної України. Досліджено основні видові групи управлінських документів, їх головне змістове наповнення, з'ясовано, які з них були обов'язковими для всіх зібрань. Виявлено відмінності у функціональному призначенні деяких видів документів (зокрема, журналу та протоколу). Проаналізовано процес організації роботи з документами у дворянських депутатських зібраннях, доведено, що значна увага приділялась питанням опрацювання вхідної розпорядчої документації, оформленню справ, порядку їх формування й обліку. Показано, що особливою ретельністю та поступовим ускладненням від початку до кінця XIX ст. відзначалась робота з вхідною розпорядчою документацією.

Досліджено видавничу діяльність партійного архіву Херсонського обласного комітету КП(б)У - КПУ з часу створення до 1960 р. Проаналізовано основні напрямки пошуку та виявлення документів для публікації співробітниками партархіву та вплив вказівок КПРС на цей процес. Проаналізовано характер документальних публікацій, здійснених партархівом, звертається увага на тотальний контроль за їхнім змістом та ідеологією. Вивчено критичні зауваження до видавничої діяльності партархівів з боку представників партійних органів, старих більшовиків. На прикладі партійного архіву Херсонського обласного комітету КП(б)У - КПУ робляться висновки щодо повномасштабних заходів радянської влади та партійного апарату щодо фальсифікації історичного минулого за допомогою замовчування значної частини історичних фактів та висвітлення подій у дусі звеличування ролі радянської влади та КПРС для розвитку усіх галузей суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя.

Акцентовано увагу на електронному урядуванні як важливому для України механізмі переходу до інформаційного етапу розвитку. Вказуючи на роль електронного урядування в адаптації суспільства до нових умов життя, праці, побуту, спілкування, розглянули кращі управлінські практики по напрямках: між органами державного управління (G2G), між державою і бізнесом (G2B) і між державою та громадянами (G2C). Кожний напрямок розглянули як в загальнотеоретичному плані, так і в практичній площині - на основі дій органів влади, переважно в 2018 році. На основі проаналізованих дій органів української влад по переходу до системи електронного урядування, виокремили ряд проблем, вирішивши які наша держава зможе забезпечити більш ефективний процес входження в глобальний інформаційний простір. Окремо зверталась увага на системі надання електронних послуг населенню, вказуючи на переважаючий другий рівень розвитку при вимозі глобалізованого світу - четвертої стадії розвитку. Вказували на найбільшу проблему: недотримання головного принципу по наданню електронних послуг - використання системи "єдиного вікна"; на неналежний рівень функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг; на низький рівень компетентності частини працівників ЦНАП; на низький рівень забезпечення ЦНАП стандартизованим та сертифікованим програмним забезпеченням. Окремо звернута увага на проблемі цифрового підпису. Наголошено на необхідності утвердження єдиної стратегії впровадження електронного документообігу з чіткою дорожньою картою по її виконанню; на синхронізації дій тих державних органів влади, від дій яких залежить забезпечення ефективного переходу до системи електронного урядування; на необхідності залучення до процесів інформатизації, цифровізації громадськості: як в якості контролюючої та стимулюючої сили, так і в якості найактивніших учасників процесів.

Комплексно досліджено спільні фактори, які визначають особливості формування та організацію банківської, нотаріальної та процесуальної документації як важливих складових документно-інформаційних ресурсів та систем комунікацій. Акцентується увага на термінологічній проблемі. Вперше розкривається поняття "системи спеціальної документації", вказується пріоритетність його використання та розв?язання дискусійного питання щодо коректності формулювань: "системи спеціальної документації" чи "спеціальні системи документації". Характеризуються особливості спеціальної документації, яка формує різні підсистеми інформаційної інфраструктури. На компаративістських засадах висвітлюється сукупність факторів, що впливали на характер формування й організацію систем спеціальної документації: діяльність установ - локацій формування систем спеціальної документації; законодавчо-нормативне регулювання документування та організації роботи зі спеціальною документацією; характер діловодства (банківського, нотаріального, процесуального), що визначив склад, форму, зміст документів і характер їх систематизації; вплив наукових студій з документознавства, правознавства, архівознавства, які сприяли розробці нормативної бази щодо систем спеціальної документації та удосконаленню спеціальної документації, її класифікації, науковій експертизі; вплив комп'ютерних технологій на формування гібридних документаційних систем та документно-інформаційних ресурсів. Управлінські реформи, оптимізація системи управління, реорганізація установ, що формують системи спеціальної документації, усталена тенденція удосконалення нормативно-правової бази щодо створення, функціонування, організації зберігання службової документації, використання її інформаційного потенціалу, потребують всебічного і комплексного вивчення генези та еволюції спеціальних систем документації. Досліджувати перспективи розвитку спеціальної документації слід у контексті широкого впровадження новітніх технологій, що впливають на структуру і склад систем спеціальної документації.

Видання містить матеріали щорічного наукового семінару «Бібліотека. Книга. Наука», присвяченого актуальним проблемам книгознавства, бібліотекознавства, інформаційних тех¬нологій. Значна увага приділена актуальним аспектам підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної, архівної справи. Випуск 2 матеріалів наукового семінару присвячено актуальним проблемам книгознавства, бібліотекознавства та інформаційних технологій.