Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Розглянуто питання щодо організації фондів екстеріорики у бібліотеці Канадсько-українського центру при відділі україніки Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка, використання їх у бібліографічній та науково-дослідній роботі, значення документів для патріотичного виховання студентів військових і цивільних учбових закладів. Висвітлено перспективи впровадження інформаційних технологій у бібліотеках екстеріорики.

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Наведено стислу історичну довідку про Вінницьку обласну універсальну наукову бібліотеку ім. К.А.Тімірязєва. Висвітлено хроніку бібліотеки. Узагальнено досвід щодо взаємодії бібліотек з владними структурами. Вміщено урядові документи з питань інформатизації.

Наведено повну інформацію про державні бібліотеки усіх 27 регіонів України за період 1997-1998 рр. Запропоновано широкий спектр статистичних показників за всіма основними напрямками роботи державних бібліотек (кількістю одиниць бібліотечного фонду, користувачів, книговидачі, бібліотечних працівників тощо) у порівнянні. Вперше виділено інформацію про державні, наукові бібліотеки України, подано показники щодо бібліотечного абонемента.

Висвітлюється сучасна ситуація у виданні електронних журналів (ЕЖ) у Сполученому Королівстві, розглядаються формати, що застосовуються для видання ЕЖ, у т.ч. провідних наукових і незалежних. Окреслюються проекти створення інтегрованих служб у рамках Програми електронних бібліотек (eLib). Показано традиційний шлях опрацювання журналів у академічній бібліотеці, який включає відбір, реєстрацію, облік, забезпечення використання, каталогізацію, видрук та збереження. Обговорюються деякі головні проблеми авторського права, які виникають під час реалізації eLib. Аналізуються проблеми ставлення до електронних видань у британських університетах, формування фонду ЕЖ у бібліотеках. Розглядаються питання доступу, змісту, розміщення та навігації матеріалів у ЕЖ, подаються судження щодо переваг і недоліків цих електронних ресурсів.

Подано методичні рекомендації щодо набору і верстання текстових та ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору сторінки складання та форматів видань, використання коректурних знаків і практичних підрахунків обсягів видань, а також потреби матеріалів для друкування накладу видання.

Висвітлено історію становлення та розвитку публічних бібліотек, всебічно розкрито діяльність на сучасному етапі та представлено пріоритетні напрямки на майбутнє. Висунуто конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності публічних бібліотек, намічено шляхи вирішення загальних проблем, запропоновано різноманітні форми та шляхи подолання сучасних труднощів в житті бібліотек, підкреслено необхідність їх подальшого вивчення.

Визначено принципи побудови системи реферування української наукової літератури, до основи якої покладено єдину методику розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку української наукової літератури мережею локальних автоматизованих систем реферування на базі галузевих інформаційних і бібліотечних центрів з наступною централізованою технологічною обробкою інформації під час формування загальнодержавного реферативного банку даних. Викладено досвід роботи служб реферування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та Інституту проблем реєстрації інформації щодо створення інтегрованої бази даних "Реферати наукових видань України", випуску трьох галузевих серій Українського реферативного журналу. Запропоновано форми співпраці бібліотечних та інформаційних органів України з метою створення єдиного вітчизняного реферативного ресурсу.

Проаналізовано особливості забезпечення наукового супроводу економічних реформ як напряму діяльності інформаційно-аналітичних центрів. Розглянуто основні аспекти використання інформаційних технологій у науковому супроводі суспільних реформ. Висвітлено досвід оперативно-організаційної та методичної роботи щодо інформаційного забезпечення управлінських рішень. Охарактеризовано проблеми технополісів і технопарків у задоволенні сучасних інформаційних запитів суспільства. Увагу приділено питанням ролі бібліотечних закладів у підвищенні ефективності наукових досліджень.

Проанализированы особенности обеспечения научного сопровождения экономических реформ как направления деятельности информационно-аналитических центров. Рассмотрены основные аспекты использования информационных технологий в научном сопровождении общественных реформ. Освещен опыт оперативно-организационной и методической работы по информационному обеспечению управленческих решений. Охарактеризованы проблемы технополисов и технопарков в удовлетворении современных информационных запросов общества. Внимание уделено вопросам роли библиотечных заведений в повышении эффективности научных исследований.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження бібліотечно-інформаційного виробництва. Проаналізовано організаційно-функціональну структуру, технологію та методи автоматизації бібліотечно-інформаційного виробництва. Розглянуто інноваційні механізми розвитку бібліотечної діяльності у період формування ринкових відносин й обгрунтовано доцільність використання маркетингового підходу щодо управління бібліотечним виробництвом. Розглянуто питання інтелектуалізації професійної діяльності у бібліотечно-інформаційному середовищі. Охарактеризовано продукти та послуги бібліотечного виробництва та тенденції інтеграції бібліотек до інформаційного простору.

Освещены теоретико-методологические основы исследования библиотечно-информационного производства. Проанализированы организационно-функциональная структура, технология и методы автоматизации библиотечно-информационного производства. Рассмотрены инновационные механизмы развития библиотечной деятельности в период формирования рыночных отношений и обоснована целесообразность внедрения маркетингового подхода в процесс управления библиотечным производством. Рассмотрены вопросы интеллектуализации профессиональной деятельности в библиотечно-информационной среде. Охарактеризованы продукты и услуги библиотечного производства и тенденции интеграции библиотек в информационное пространство.

Проаналізовано масово-агітаційну, політико-виховну, бібліографічну діяльність бібліотек України для дітей у роки Великої Вітчизняної війни та в повоєнний період (1941 - 1959 рр.), а також уряду і бібліотечної громадськості щодо відбудови мережі дитячих бібліотек, формування фондів, налагодження системи методичної допомоги.

Проанализирована массово-агитационная, политико-воспитательная, библиографическая деятельность библиотек Украины для детей в годы Великой Отечественной войны и послевоенный период (1941 - 1959 гг.), а также правительства и библиотечной общественности по восстановлению сети детских библиотек, формированию фондов, налаживанию системы методической помощи.

Розглянуто систему наукової інформації у галузі фізичної культури і спорту, роль галузевих бібліотек у функціонуванні та вдосконаленні системи. Запропоновано шляхи оптимізації інформаційного забезпечення спортивної науки.

Рассмотрена система научной информации в области физической культуры и спорта, роль отраслевых библиотек в функционировании и усовершенствовании системы. Предложены пути оптимизации информационного обеспечения спортивной науки.

The system of scientific information in the field of physical culture and sport, the role of a branch library in the perfect of it are examined in this article. In this article we also suggest the ways of the improvement information provision of sport science.

Проаналізовано матеріали фондів Центрального Державного архіву вищих органів влади та державного управління України щодо особливостей розвитку приватної промисловості періоду непу.

Висвітлено життєвий шлях Євдокії Кононівни Бабич, відомого українського бібліографа, бібліотекознавця, ветерана праці, учасника Великої Вітчизняної війни, а також її творчу діяльність, пов'язану з Національною парламентською бібліотекою. Наведено хронологічний покажчик її наукових праць, а також дані щодо літератури про Є.Бабич.

Розглянуто проблеми зберігання бібліотечних фондів, зокрема, стан фонду, фізичну наявність документів у фонді, а також суперечливість функцій зберігання та використання. Проаналізовано терміносистеми щодо зберігання бібліотечних фондів.

Визначено потреби та запити користувачів щодо документально-інформаційних ресурсів з техніки. Наведено інформацію стосовно стану та перспектив розвитку фонду екстеріорики, надано його визначення. Охарактеризовано склад та фізичний стан українських газет за період 1918 - 1930 рр. Запропоновано результат дослідження документного фонду Харківської державної наукової бібліотеки (ХДНБ) ім. В.Г.Короленка з бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства. Висвітлено творчі зв'язки ХДНБ ім. В.Г.Короленка з богословським світом. Розглянуто діяльність Б.О.Боровича як засновника Харківської культурно-просвітницької організації "Труд". Проаналізовано доробок М.С.Грушевського у галузі бібліотечної справи, а також бібліографічну спадщину Т.Г.Шерстюка та значення діяльності В.К.Короленка для української літератури та культури.

Определены потребности и запросы пользователей документально-информационными ресурсами на Украине. Приведена информация относительно состояния и перспектив развития фонда экстериорики, дано его определение. Охарактеризирован состав и физическое состояние украинских газет за период 1918 - 1930 гг. Представлены данные исследования документного фонда Харьковской государственной научной библиотеки (ХГНБ) им. В.Г.Короленка по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. Освещены творческие связи ХГНБ им. В.Г.Короленка с богословским миром. Рассмотрена деятельность Б.О.Боровича как основателя Харьковской культурно-просветительской организации "Труд". Проанализировано наследие М.С.Грушевского в отрасли библиотечного дела, а также библиографическое наследие Т.Г.Шерстюка и значение деятельности В.К.Короленко для украинской литературы и культуры.

На підставі узагальнення результатів наукового дослідження, проведеного Державною історичною бібліотекою України, досвіду краєзнавчих підрозділів бібліотек України наведено рекомендації щодо організації краєзнавчої роботи бібліотек, формування краєзнавчих фондів і довідково-бібліографічного апарату, підготовки краєзнавчих бібліографічних покажчиків, застосування нових інформаційних технологій в бібліотечній діяльності, популяризації краєзнавчих документів.

Наведено рекомендації щодо організації краєзнавчої роботи бібліотек, формування краєзнавчих фондів і довідково-бібліографічного апарату, підготовки краєзнавчих бібліографічних покажчиків, застосування нових інформаційних технологій у краєзнавчій бібліотечній діяльності, популяризації краєзнавчих документів.

Приведены рекомендации по организации краеведческой работы библиотек, формирования краеведческих фондов и справочно-библиографического аппарата, подготовки краеведческих библиографических указателей, применения новых информационных технологий в краеведческой библиотечной деятельности, популяризации краеведческих документов.