Проаналізовано питання розвитку бібліотечної освіти в Україні з кінця ХІХ до 60-х рр. ХХ ст. Відмічено низький рівень професійної підготовки бібліотекарів на початку ХХ ст., охарактеризовано процес пошуку нових форм і методів організації бібліотечної освіти. Визначено вплив негативних явищ у 30-ті рр. на розвиток бібліотечної справи загалом, а також описано заходи, що проводились з метою розширення мережі учбових закладів та факультетів з професійної бібліотечної освіти. Особливу увагу приділено проблемам реорганізації учбових закладів комуністичної освіти у суто бібліотечні заклади, діяльність яких було спрямовано на підготовку висококваліфікованих бібліотечних спеціалістів.

Висвітлено підсумки десятирічної еволюції бібліотечних технологій за умов зростання комп'ютерно-телекомунікаційного та інформаційного впливу. Охарактеризовано основні результати вдосконалення бібліотечно-інформаційної діяльності світового бібліотечного співтовариства і, особливо, вітчизняних бібліотек. Виділено головні, елементи інтервенції високих технологій до бібліотечної сфери, проаналізовано результати і перспективи цих явищ.

Ежегодный Доклад международной конференции "Крым" в 2003 г. подводит итоги десятилетней эволюции библиотечных технологий в условиях нарастания компьютерно-телекоммуникационного и информационного воздействия. Охарактеризовано основные результаты совершенствования библиотечно-информационной деятельности мирового библиотечного сообщества и, в особенности, в отечественных библиотеках. Выделены главные элементы интервенции высоких технологий в библиотечную сферу, проанализированы результаты и перспективы этих явлений. Ежегодный Доклад, открывающий профессиональную крымскую конференцию, определяет крупные узловые проблемы для обсуждения на мероприятиях предстоящей Конференции.

The Annual Paper at Crimea-2003 International Conference sums up the 10-years evolution of library technologies under condition of growth of computer, telecommunication and information interaction. 10-years period as the first major anniversary of "Crimea" Conferences demonstrates major results of library and information activities within world library community and particularly in domestic libraries. Major, "striking" elements of high technologies intervention into library sphere are highlighted. Their results and perspectives are analyzed. As before, the Annual Paper opens the professional program of "Crimea" Conference and determines major nodal problems for discussion at the forthcoming Conference events.

Розглянуто роль книги у становленні культурологічного світогляду сучасних студентів. Досліджено архетипи формування у студентів активної мисленнєвої діяльності за допомогою художніх текстів. Накреслено парадигму синергетичного підходу до вивчення наукових явищ сучасної технічної сфери діяльності на основі сформованого культурологічного світогляду студентів, що дає можливість зрозуміти ці поняття у широкому узагальнювальному спектрі та у взаємозв'язку з іншими процесами навколишнього світу. Розглянуто роль книги у системних змінах інноваційних навчальних парадигм: від системи емпіричного засвоєння навчального матеріалу до багатовекторного його осмислення. Накопичення щораз більшої інформації у системі сучасної освіти потребує якісного переосмислення парадигми освітньої моделі, яка полягає не тільки у більшому засвоєнні знань, а вироблення у студента якісно нової системи мислительної діяльності та гармонійного розвиненого світогляду. Досліджено роль художнього тексту як важливого чинника формування мислительної діяльності сучасних студентів. Відповідно відбувається переорієнтація світогляду студентів від уривчастого сприймання світу до побудови гармонійної моделі світогляду, у системі якої відбувається логічно поетапне, багатовекторне формування людської індивідуальності, яка бачить і сприймає навколишній світ через систему розуміння причинно-наслідкових зв'язків світової моделі. Охарактеризовано роль синергетичного методу у системному освоєнні художніх тестів - під час використання якого відбувається логічне, системне переформатування мислительної діяльності у різноплощинних вимірах. Зазначений метод є унікальним засобом, який огранює духовну субстанцію людської індивідуальності та стає основою формування мотиваційних засад професійної діяльності.

Мета дослідження - виявлення низки чинників, які спричинили втрату архівних фондів України під час Другої світової війни, з'ясування механізмів вилучення та шляхів їх переміщення, установлення місця перебування, узагальнення й визначення масштабів завданих збитків, розробка рекомендацій щодо теоретичного і практичного використання результатів розвідки. Методологія передбачає принципи історизму й застосування загальнонаукових (типологізація, класифікація, систематизація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), історичних (хронологізація, періодизація) методів. Це забезпечило на засадах положень діалектики та логіки пізнання історичного процесу та суспільного розвитку, трактування досліджуваних явищ в динаміці загальносуспільних подій з урахуванням взаємозв'язків, а також здійснення комплексного аналізу всієї сукупності джерел, зважаючи на багатофакторність і неоднозначність наявної інформації. Наукова новизна полягає у висвітленні евакуації радянськими органами влади архівних матеріалів у східні області СРСР та розкрадання їх у нових місцях зберігання, розгляді заходів нацистської адміністрації з реалізації акції безпрецедентного пограбування архівних надбань, а також планомірного вилучення та вивезення культурних цінностей із теренів УРСР. Висновки: за період Другої світової війни в Україні було знищено або вивезено з її території величезний масив матеріальних і духовних історико-культурних цінностей, у тому числі велику кількість архівних матеріалів, рукописів та інших писемних джерел. Результати аналізу документів про знищення й вивезення з УРСР у роки війни культурних надбань свідчать, що обидві протиборчі сторони провадили ці акції ретельно та цілеспрямовано, переслідуючи політичні й корисливі загарбницькі цілі для спотворення історичної правди, віковічної пам'яті українського народу, позбавлення його національної самобутності, державності, зрештою існування.

Комплексно досліджено проблему уніфікації та стандартизації термінології документознавства. Застосування ефективних наукових методів дозволило в логічній послідовності розкрити причинно-наслідкові зв'язки еволюції термінологічного апарату документознавства в Україні, окреслити тематику новітніх студій, присвячених проблемам уніфікації та стандартизації документознавчої термінології. Набуло подальшого розвитку визначення ознак терміна як особливого номінативного знака, сформульовано вимоги до нього, з'ясовано його роль як елемента термінологічної системи, сформовано розуміння терміносистеми як упорядкованої сукупності лексичних одиниць. Здійснено аналіз сучасного стану терміносистеми документознавства, зокрема її словотвірних (морфологічний спосіб й аналітична деривація), генетичних особливостей, а також притаманних їй лексико-семантичних явищ. Окреслено принципи, способи та функційне значення уніфікації термінології документознавства. Досліджено формування теоретико-методологічних засад стандартизації термінології. З'ясовано, що правові нормативні акти, студії, присвячені терміносистемі документознавства, термінологічні стандарти кінця XX - початку XXI ст. засвідчили посилення уваги на державному рівні до проблем термінології документознавства. Простежено механізм міжнародної співпраці в галузі стандартизації, а також специфіку термінологічних і документознавчих досліджень ISO/TC 37 "Мова й термінологія" та ISO/TC 46 "Інформація та документація". Висвітлено коло проблем, пов'язаних із розробленням і впровадженням стандартів серії "Інформація та документація" у відповідь на виклики глобалізації суспільства та його електронного середовища. Студійовано проблематику, пов'язану з упровадженням міжнародних і європейських стандартів із метою зближення національної правової системи з законодавством Європейського Союзу, зокрема й гармонізацією термінології нормативно-технічних документів.