Висвітлено проблеми шкільних бібліотекарів і методистів з бібліотечних фондів Полтавщини, що виникають у процесі замовлення підручників, зокрема, такі, як відсутність можливості ознайомитися з підручниками перед замовленням, брак наступності у викладі навчального матеріалу у підручнику, невчасність їх надходження, невідповідність одержаних підручників навчальній програмі та ін.Проаналізовано підручники з хімії для VII класу автора Г.А.Пашевської. Викладено пропозиції МОН України щодо удосконалення системи забезпечення підручниками, ефективного використання бюджетних коштів, виділених на видання, придбання та зберігання підручників і посібників.

Освещены проблемы школьных библиотекарей и методистов из библиотечных фондов Полтавской области, которые возникают при заказе учебников, в частности, такие, как невозможность ознакомиться с учебниками перед заказом, отсутствие преемственности в изложении учебного материала в учебнике, несвоевременность их поступления, несоответствие полученных учебников учебной программе и др. Проанализированы учебники по химии для VII класса автора Г.А.Пашевской. Рассмотрены предложения МОН Украины об эффективном использовании бюджетных средств, выделенных на издание, приобретение и хранение учебников и пособий.

This article highlights the problems are challenging Poltava region school librarians and methodologists in library resources while they order textbooks: impossibility to take a closer look at textbook before its ordering; lack of logicality in the textbook's learning material; untimely textbooks supplying; lack of correspondence between supplied textbook and curriculum; supplying textbooks ignoring their ordering; too little textbooks editions; lack of textbooks for deep study an so on.

Наголошено, що оновлюваність фондів є одним з важливих аргументів в обгрунтуванні витрат фінансових коштів на комплектування бібліотечних фондів. Але у підходах до оцінки цього явища та визначення показника оновлюваності фонду немає єдиної думки. Проаналізовано існуючі форми визначення показника оновлюваності фонду, запропоновано методику його розрахунку.

Подчеркнуто, что обновляемость фондов является одним из важных аргументов в обосновании финансовых средств на комплектование библиотечных фондов. Однако в подходах к оценке этого явления, а также определения показателя обновляемости фонда нет единого мнения. В проанализированы существующие формы определения показателя обновляемости фонда, предложена методика его расчета.

The necessity for collection update is one of the most significant arguments in grounding the financial assets needed for collection development. However, there is still the lack for a unified approach and single definition of this coefficient. The author analyzes the existing definitions and proposes the method to calculate the coefficient.

Висвітлено питання про уніфікацію обліку діяльності Центрів правової інформації (ЦПІ) за відсутності ідентичності в його організації та веденні; недостатнього методичного опрацювання принципів формування системи статистичного обліку та звітності, яка дозволяє об'єктивно оцінювати результати діяльності ЦПІ; необхідності проведення порівняльного аналізу їх діяльності з метою виявлення та поширення кращого досвіду. Подано характеристики базових методичних рекомендацій "Методика ведення обліку та звітності ЦПІ на базі основних показників статистики", розроблених фахівцями ЦПІ РДБ.

Освещены вопросы унификации учета деятельности Центров правовой информации в связи с отсутствием единообразия в его организации и ведении; недостаточной методической разработанности принципов формирования системы статистического учета и отчетности, которая позволяет объективно оценивать результаты деятельности ЦПИ; необходимости проведения сравнительного анализа деятельности различных ЦПИ в целях выявления и распространения успешного опыта. Приведены характеристики, разработанные специалистами ЦПИ РГБ базовых методических рекомендаций "Методика ведения учета и отчетности ЦПИ на базе основных показателей статистики".

Questions related to the standardisation of recording in Legal Information Centres (LIC) are raised due tothe absence of uniformity, lack of methodology for the system of statistics and reporting that would allowproviding an objective evaluation of results. It is necessary to carry out a comparative analysis of differentLIC to identify and spread a positive experience. Basic methodological recommendations "Methodologyof recording and reporting in LIC with main statistic figures" developed by LIC of Russian State Libraryare described.

Розглянуто причини використання мiкрофiльму як середовища зберiгання аналогових матерiалiв у довготривалiй перспективi. Доведено технологiчну та економiчну доцiльнiсть використання мiкрофiльму в забезпеченнi довготривалого зберiгання документiв та ефективнiсть мiкрофiльму в дослiдницькiй та викладацькiй роботах. Висвітлено недолiки цифрової технологiї, серед яких нестiйка та нецiлеспрямована полiтика безперервної мiграцiї збережених даних у новi формати, а також досi неперевiрена стабiльнiсть та довговiчнiсть нових технологiй переводу документiв в iншi формати. Зазначено, що обмеженi фiнансовi ресурси, висока вартiсть та мiсткiсть людської працi - теж показники, що часто заважають бiблiотекам гарантувати стабiльнiсть та довговiчнiсть їх проектiв з забезпечення зберiгання документiв. Як альтернативний метод забезпечення зберiгання документів запропоновано "гiбридне рiшення" - iнтеграцiю мiкрофiльму з технологiями електронного вiдтворення зображення, що усуває найбiльшi недолiки, які пов'язанi з форматом мiкрофiльму. Практичнiсть та доцiльнiсть гiбридного пiдходу вивчено у рамках двох вiдомих проектiв зберiгання.

Рассмотрен формат микрофильма как среду хранения аналоговых материалов в долгосрочной перспективе. Доказана технологическая и экономическая целесообразность использования микрофильмов в обеспечении долгосрочной сохранности документов и эффективность использования микрофильмов в исследовательской и учебной деятельности. Отмечено, что присущие микрофильмам ограниченность и недостатки, связанные с ограниченными доступом к ним, невозможностью быстрого просмотра и отсутствием адекватного библиографического контроля, являются аргументам для защитников электронной конверсии, которые считают ее предпочтительным методом обеспечения сохранности. Рассмотрены недостатки цифровых технологий, срекди которых - отсутствие последовательной и целенаправленной политики непрерывной миграции сохраненных данных в новые форматы, недоказанные стабильность и долговечность новых технологий перевода документов в другие форматы. Ограниченность финансовых средств,трудоемкость и высокая стоимость человеческого труда также являются факторами, которые не позволяют библиотеками гарантировать стабильность и долговечность их проектов по обеспечению сохранности документов. В качестве альтернативного метода обеспечения сохранности предложено "гибридное решение", которое подразумевает интеграцию микрофильма с электронными технологиями воспроизведения изображений, что дало возможность исключить недостатки, связанные с форматом микрофильма. Практичность и возможности гибридного подхода были изучены в рамках двух хорошо известных проектов.

This paper is to offer a discussion which identifies some of the still compelling reasons to use microfilm asa viable long-term reformatting preservation medium of analog materials. It is increasingly difficult toprove the technological and economic feasibility of using microfilm in the long-term preservation process,and to defend the viability of microfilm in research, teaching and overall learning processes. The inherentlimitations and shortcomings of microfilm with regard to accessibility, browsing capabilities, and lack ofadequate bibliographic control serve as ammunition for those who are the advocates of digital conversionand privilege it as a preferred medium for preservation.Many of the proponents of digitization, often disregard some of thereal drawbacks of digital technologywhen they highlight the advantages of digitization. Among other drawbacks of digital documents there isthe lack of sustained and concentrated policy of continuous migration of the preserved data into new formats.The still untested stability and longevity of the new reformatting technology represent hindrances forlibraries, archives, museums, and other cultural organizations. Limited financial resources as well as theintensity and high cost of human labor are also factors that often prevent libraries from making the type offinancial commitment that would ensure the stability and longevity of their long-term preservation projects.

Досліджено активність використання інформаційних ресурсів НБ НУК науковими співробітниками ВНЗ. Мета дослідження - визначити специфіку інформаційних потреб користувачів НБ НУК, основні канали одержання інформації, роль бібліотеки як інформаційного посередника. Узагальнюючи і систематизуючи результати дослідження, дійшли висновку оптимізувати інформаційне обслуговування користувачів вчених шляхом створення системи заходів.

Исследуется активность использования информационных ресурсов НБ НУК научными сотрудниками ВУЗ. Цель исследования – определить специфику информационных потребностей пользователей НБ НУК, основные каналы получения информации, роль библиотеки как информационного посредника. Обобщая и систематизируя результаты исследования, сделан вывод об оптимизации информационного обслуживания пользователей ученых путем создания системы мероприятий.

We investigate the use of information resources Activity SL NUOS academic staff of the university. The purpose of research - to determine the specificity of the information needs of SL NUOS users, the main channels of information, the role of the library as an information broker. To predict future orientations in the organization of information studying needs of NUOS academic staff for May - October 2014 survey of 89 users was conducted. During the research the following features of the information needs of NUOS academic staff revealed: • A wide range of interests; • High requirements for timeliness and completeness of the information; • The interest of scientists in related fields of science; • The lack of a language barrier. Summarizing and systematizing the results of the study, it was concluded to optimize information service for scientists through a system of measures.

The paper deals with general issues of organizing access to electronic documents in the framework of scientific and educational activities. Large volumes of already existing information, its continuous growth, the heterogeneous nature of storage and distribution, the lack of a unified way of working with it create many difficulties when using it. Awareness of these difficulties, qualitative changes in the field of information technology and telecommunications have led to the need to solve the problem of finding new approaches to the creation of repositories of information resources, their structure, and the development of tools necessary for users. Currently, such approaches are called "digital" or "electronic" libraries. According to the preliminary concept, an intelligent scientific and educational Internet resource will be an information system accessible via the Internet, providing systematization and integration of scientific knowledge, data, and information resources into a single information space, meaningful and effective access to them, as well as support for their use in solving various scientific and educational tasks. Another problem of the organization of effective information support for scientific and educational activities is that, due to its diversity and multidimensional nature, scientific and educational information resources are dispersed on remote pages of many sites and in distributed electronic libraries and archives. To solve this problem, it is necessary to solve the problem of bringing such resources related to one area of knowledge into a single information space, and also, no less important, to support their logical integrity. Without solving these two related tasks, it is impossible to solve the main task - to provide all participants of scientific and educational activities with meaningful access to integrated information resources and means of their analysis. The support of information systems in the field of scientific and educational activities is relevant, since the need for information always exists. In order to satisfy this need, it is necessary to organize access to various resources.