Висловлено думку про те, що музеї, бібліотеки та інші культурні й дозвіллєві установи можуть виконувати роль провідника та інформаційного фільтра в ситуації, коли зростаючі обсяги інформації суперечать обмеженим можливостям людини сприймати цю інформацію. Стверджено, що музейні бібліотеки мають величезний інформаційний потенціал, який реалізується у даний момент менш, ніж на 50%. Пояснено, чим відрізняються ресурси музейних бібліотек від бібліотек інших типів. Розглянуто питання про відкритість музейної бібліотеки для масового читача, яке можна вирішити за допомогою впровадження автоматизованих інформаційних технологій.

Высказывается мнение о том, что музеи, библиотеки и другие культурные и досуговые учреждения могут взять на себя роль проводника и информационного фильтра в ситуации, когда возрастающие объемы информации приходят в противоречие с ограниченными возможностями человека воспринять эту информацию. Утверждается, что музейные библиотеки обладают огромным информационным потенциалом, реализуемым в настоящий момент менее чем на 50%. Даётся пояснения относительно отличия ресурсов музейных библиотек от библиотек других типов. Ставится вопрос об открытости музейной библиотеки для массового читателя, который можно решить с помощью внедрения автоматизированных информационных технологий.

The paper suggests that museums, libraries, other cultural and leisure centers can take upon themselves the role of mediators and information filter in the situation when increasing flows of information have been coming into collision with human's limited capability to percept this information. It is also argued that museum libraries have great information potency have been now realized at 50%. The distinctions between museum library resources from that of other types of libraries are drawn. The author raises the question whether museum libraries should be open for mass user and argues that the problem can be solved through implementation of automated information technologies.

Розглянуто традиційні та нові підходи до аналітичної обробки документів в науково-технічних бібліотеках, що орієнтуються на інформаційне забезпечення і довідково-інформаційне обслуговування вчених, розробників об'єктів науки та техніки, викладачів ВНЗ та інших категорій користувачів. На основі аналізу інформаційних потреб користувачів особливу увагу приділено координатним мовам індексування й наявності анотацій та рефератів у бібліографічних записах. Наголошено на необхідності використання систем метаданих для опису повнотекстових електронних ресурсів.

The author considers traditional and new approaches to analytical processing of documents in sci-tech libraries orientedon dataware and reference-information services of scientists, designers in science and technology, teachers ofhigh schools and other categories of users. Based on the analysis of user information demands the author gives specialattention to the coordinate indexing languages and to the presence of abstracts and reviews in bibliographic records. Atthe same time, the author raises an issue of using metadata systems for describing full-text electronic resources.

Рассмотрены инновационные изменения, происходящие на современном этапе в библиотечном деле Российской федерации на примере Государственной публичной научно-технической библиотеки Сибирского отделения Российской академии наук (ГПНТБ СО РАН). Отмечена необходимость дальнейшего развития таких направлений, как наращивание информационных ресурсов, внедрение информационных услуг через сайт библиотеки, качественный рост научных кадров, проведение научных конференций и издание научных журналов, монографий.

The paper analyzes the processes of transformation of the individual activities of the State Public Scientific and Technical Library of the Siberian Branch of the Russian Academy of Sciences. The author raises the urgent problems of the library building in the current conditions, trends and substantiates the need for change in the last 20 years.

Вперше цілісно розглянуто проблему датування О. Лебедєвим давніх писемних пам’яток різних культур і мов з колекції ЦАМ КДА, які не мають точно датованих кодикологічних записів. Наголошено на необхідності критичного перегляду даних, репрезентованих в археографічному каталозі О. Лебедєва (1916). Зазначено, що вченими Інституту рукопису НБУВ здійснено уточнення датування слов’янських кириличних кодексів XIV - XVI ст., на прикладі яких і розглянуто означену проблему.

In the article the author for the first time raises the issue of O. Lebedev dating ancient written monuments of different cultures and languages of the collection of CAM of KTA that do not have exactly dated codicological records. The author accentuates the necessity of a critical review of data represented in the archaeographic catalog of O. Lebedev (1916). It is noted that the scholars of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have already specified the dating of Slavic Cyrillic Codes of the XIVth – XVIth centuries which serves as an example for the issue consideration.

Вперше розглянуто проблему датування українських кириличних кодексів XVII ст., репрезентовану в археографічному каталозі колекції ЦАМ КДА О. Лебедєва. Об’єктом дослідження обрано кодекси, які не мають точно датованих кодикологічних записів і в описах каталогу подані із хронологічно звуженою «непрямою» датою написання. Критично переглянуто описи кодексів за сучасними даними археографії, кодикології, палеографії, філігранології.

In the article the author for the first time raises the issue of dating Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, represented in the archaeographic catalog of CAM of KTA collection of O. Lebedev. She selected for the object of her research the codes which do not have exactly dated codicological records and are presented in the ca- talog descriptions with a chronologically diminished "indirect" date of writing. The article provides a critical review of the codes descriptions on the base of the modern archaeography, codicology, paleography and philigranology data.

Розглянуто проблему недостатньої обізнаності користувачів науково-педагогічних книгозбірень щодо сучасних бібліотечно-інформаційних технологій та низького рівня використання ними електронних довідково-бібліографічних ресурсів, зокрема баз даних статей і матеріалів з періодичних видань. З метою підвищення інформаційної компетентності користувачів розглянуто функціональні й інформаційно-пошукові можливості галузевої бібліографічної бази даних «Періодика» електронного каталогу Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського – координаційного й науково-методичного центру мережі освітянських бібліотек України. Розкрито форми роботи щодо просування ресурсу до споживачів, зокрема із залученням інформаційних можливостей Інтернету.

Затрагивается проблема недостаточной осведомленности пользователей научно-педагогических библиотек о современных библиотечно-информационных технологиях и низкого уровня использования ими электронных справочно-библиографических ресурсов, в том числе баз данных статей и материалов из периодических изданий. С целью повышения информационной компетентности пользователей рассмотрены функциональные и информационно-поисковые возможности отраслевой библиографической базы данных «Периодика» электронного каталога Государственной научно-педагогической библиотеки Украины им. В. А. Сухомлинского – координационного и научно-методического центра сети педагогических библиотек Украины. Раскрыты формы работы по продвижению ресурса к потребителям, в том числе с привлечением информационных возможностей Интернета.

The author of the article raises a question about library users; she is concerned that they are not well aware of modern library information technologies and how to use electronic reference and bibliographic resources, in particular databases of articles and materials taken from periodicals. In order to improve user information competence the author of the article presents functional and information retrieval features of the subject “Periodicals” bibliographic database of the electronic catalogue of V. Sukhomlynskyi State Scientific and Pedagogical Library of Ukraine, a coordinating and scientific methodical centre of the system of education libraries of Ukraine. The forms of propagating the resource to users in particular using Internet informationservices are described.