Досліджено історію розвитку реставраційної справи в Україні як багатопланової науково-виробничої діяльності, окремо розглянуто реставрацію письма та друку. Обговорено особливості організації науково-дослідних лабораторій консервації для реставрації художніх і музейних цінностей за радянських часів, які стали базисом для формування інших реставраційних структур, у тому числі в бібліотеках. Визначено концепцію, мету, завдання реставрації, проаналізовано різні визначення поняття "реставрація", зміст реставраційного (відновлювального) процесу. Окреслено проблеми збереження документів у бібліотеках країни, визначено критерії оцінки якості відреставрованої пам'ятки. Висвітлено питання підготовки реставраційних кадрів, потребу створення Державного реєстру рукописів, стародруків, інших цінних документів, розробки теоретичної моделі наукової реставрації.