Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних джерел і наукової літератури періоду кінця XX - початку XXI ст. досліджено види архівних ресурсів, визначено критерії класифікації та характер інформаційних ресурсів, архівних установ. Розглянуто історіографію проблеми доступу до інформаційних ресурсів, позитивні та негативні явища у сфері репрезентації архівних ресурсів у мережі Інтернет. Розроблено концептуальну модель побудови архівного веб-сайту, структуру якого визначено за видами потреб споживачів в архівній інформації. Виявлено основні здобутки, а також фактори, що перешкоджають процесу формування електронних архівних інформаційних ресурсів. Обгрунтовано пропозиції щодо подальшого розвитку інформаційних ресурсів архівних установ України. Визначено перспективні напрями розвитку веб-сайтів цих установ як складових інфосфери держави.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Висвітлено діяльність Бібліографічної секції Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів як осередку дослідження національної бібліографії у 1965 - 2002 рр. На підставі залучення великої джерельної бази, значну частину якої становлять вперше введені у науковий обіг джерела іноземними мовами та електронні документи, відтворено цілісну картину становлення та розвитку секції, визначено її місце у структурі федерації, склад, основні напрями діяльності. Розроблено періодизацію її історії, висвітлено кожний з виокремлених етапів. Досліджено результати теоретико-методологічних розробок секції та її внесок у збагачення світової теорії та практики національної бібліографії та у реалізацію програми Універсального бібліотечного обліку і програми MARC (УБОІМ). Здійснено аналіз проектів секції, спрямованих на дослідження стану поточної та ретроспективної національної бібліографії у країнах світу. Обгрунтовано необхідність включення України у процес міжнародного бібліографічного співробітництва шляхом участі у роботі Бібліографічної секції та можливості використання її здобутків для удосконалення вітчизняної національної бібліографічної продукції.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні й організаційно-методичні засади функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя (ЗСЖ). Доведено залежність діяльності бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ від рівня організації соціально-комунікаційного простору, специфіки інформаційних потреб користувачів, ступеня правового регулювання інформаційно-комунікаційної підтримки бібліотекою формування ЗСЖ. Обгрунтовано принципові засади формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення ЗСЖ в соціально-комунікаційній практиці. З'ясовано особливості внутрішньо- та міжбібліотечної комунікаційної взаємодії. Соціальне партнерство розглянуто як інноваційний напрям взаємодії бібліотеки в соціально-комунікаційному просторі ЗСЖ. Виявлено напрями інтеграції бібліотечного сервісу до єдиної інформаційно-комунікаційної системи формування ЗСЖ.

  Скачати повний текст

Розглянуто бібліотечну селекцію як системне явище, що сформувалося за умов змін у зовнішньому середовищі. Визначено основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, передумови його трансформації у бібліотечну селекцію документів та її місце в технологічному циклі формування бібліотечного фонду в різні історичні періоди і на основі конкретизації його основних процесів обгрунтовано кількісний склад та змістове наповнення основних видів бібліотечної селекції за умов інформатизації. Проаналізовано особливості первинного відбору окремих носіїв інформації та сформульовано основні орієнтири визначення співвідношення між документами в процесі комплектування фонду. Описано технологію бібліотечної селекції з урахуванням функцій бібліотечних установ за умов інформатизації. Охарактеризовано електронну систему бібліотечної селекції як перспективний напрям діяльності вітчизняних бібліотек. Визначено основні аспекти покращення підготовки фахівців бібліотечної сфери. Висвітлено діяльність з формування фондів, організації їх зберігання та використання на основі бібліотечного відбору як технології, яка в процесі переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес бібліотечної селекції в єдиному інформаційному просторі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано реалізацію багаторівневої консолідації через посилення системних зв'язків між правовими бібліотеками на засадах професійних бібліотечних об'єднань та координації й кооперації діяльності бібліотек з іншими інформаційними установами й організаціями. Розвинуто уявлення про комунікаційний простір правової науки через грунтовне вивчення особливостей діяльності суб'єктів, що генерують наукову інформацію, документопотоки в їх структурно-семантичній, цільовій визначеності, аналіз стану інфопотоків та інфопотреб користувачів за умов поширення технології комунікаційної взаємодії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення, перспективних напрямів розвитку даних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек). Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації зазначених бібліотек і використання у їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерній мережі. Вивчено сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності у Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовано основні умови та вимоги до створення WEB-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації та функціонально-змістовного призначення. Розроблено та науково обгрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено правові та науково-методичні засади, напрями та форми використання інформаційних ресурсів Національного архівного фонду (НАФ) України у 1993 - 2004 рр. З'ясовано особливості організаційної діяльності у сфері користування інформаційними ресурсами в державних архівних установах, наукових бібліотеках, музеях. Проаналізовано законодавче та методичне забезпечення функціонування державних архівів. На підставі порівняльного аналізу українського та зарубіжного архівного законодавства з питань використання архівної інформації доведено, що організація правового та інтелектуального доступу до архівної інформації відповідає загальносвітовим тенденціям. Визначено основні напрями використання інформаційних ресурсів НАФ та здійснено класифікацію потреб користувачів. Обгрунтовано пріоритетні напрями співпраці державних архівів, музеїв і бібліотек з питань використання інформаційних ресурсів НАФ і наведено рекомендації щодо удосконалення методики користування архівною інформацією.

  Скачати повний текст

Розглянуто документологічну складову вищої бібліотечно-інформаційної освіти як системне явище, що формується під впливом змін у соціально-комунікаційному середовищі за умов інформатизації та ступеневої освіти у сучасній Україні. Визначено основні стадії розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, що дозволило виявити передумови трансформації книгитивно-документознавчої у документологічну підготовку вітчизняних бібліотечно-інформаційних кадрів, орієнтовану на вивчення широкого кола традиційних і технотронних (електронних) соціально значущих документів, створених для передавання інформації у часі та просторі, що базується на документивній парадигмі змісту навчання. Доведено провідну роль документальної комунікації як домінанти змісту вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Здійснено порівняльний аналіз сучасного стану підготовки фахівців в Україні та інших країнах світу щодо пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки документів різних типів і видів через сучасні бібліотеки. Розроблено концептуальну та конкретно-дисциплінарну моделі документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів, яка базується на книгитивно-документивній, документивно-інформаційній і документивно-когнітивної парадигмах галузевої освіти.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено та узагальнено досвід роботи бібліотек для дітей України з формування екологічної культури читачів у другій половині XX cт. Розроблено періодизацію даного виду бібліотечної діяльності та визначено основні напрями формування екологічної культури дітей. Проаналізовано існуючі форми бібліотечно-бібліографічної роботи дитячих бібліотек в Україні у галузі формування екологічної культури читачів-дітей з урахуванням особливостей їх розумового, психічного та вікового розвитку. Запропоновано класифікацію читачів-дітей, що цікавляться екологічною літературою. Визначено напрями задоволення їх інформаційних потреб в бібліотеках України. Здійснено історико-порівняльний аналіз розвитку формування екологічної культури у дітей в бібліотеках України та ближнього зарубіжжя. Розроблено перспективну модель діяльності бібліотек для дітей з формування екологічної культури читачів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Висвітлено погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації. Проаналізовано теоретичні праці з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека). Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення та задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, а також інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації за умов післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено модель діяльності даної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.

  Скачати повний текст

Висвітлено зростаюче значення бібліотечних структур за умов інформатизації українського суспільства в розширенні доступу до інформації всіх категорій користувачів, що має обумовити зростання інформаційного та творчого потенціалу суспільства. Досліджено особливості розвитку технологій дистантного обслуговування електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів Національної бібліотеки України ім. Вернадського, наведено висновки та запропоновано шляхи оптимізації інформаційно-аналітичного обслуговування різних категорій дистантних користувачів бібліотеки з урахуванням специфіки їх інформаційних запитів, процесу розвитку сучасної системи соціальних інформаційних комунікацій.

  Скачати повний текст