Дисертацію присвячено питанню виявлення особливостей розвитку і діяльності читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бібліотеки. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено той факт, що читацькі об'єднання розвиваються у відповідності з загальними тенденціями малих соціальних груп, але мають особливості, пов'язані зі специфікою читацької діяльності. Визначено специфіку діяльності і впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище. Розроблено методичні рекомендації по створенню об'єднань при бібліотеках та програму навчального курсу по підготовці бібліотечних працівників до групової діяльності читацьких об'єднань.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено розвиток інноваційних технологій інформаційного обслуговування (ІО) в бібліотеках України з 1980 р. Проаналізовано й уточнено поняттєвий апарат дослідженої теми. Узагальнено досвід впровадження технологічних складових ІО у практику роботи провідних бібліотек України. Проведено технологічний аналіз розвитку інноваційних складових видачі документів з фондів бібліотек. Виявлено, проаналізовано та структуровано технологічну документацію, яка має описово-технологічну, організаційно-методичну, нормативно-управлінську чи обліково-регламентувальну спрямованість та стосується всіх форм, напрямів, видів і процесів ІО користувачів бібліотеки. Досліджено особливості та виявлено пріоритети з ІО електронними науково-інформаційними ресурсами користувачів НБУВ. Запропоновано шляхи стосовно вдосконалення ІО користувачів бібліотеки. Розроблено комплексну модель ІО сучасної бібліотеки, компонентами якої є модель ІО у приміщенні бібліотеки, моделі її дистанційного ІО, моделі корпоративного ІО в об'єднаному бібліотечно-інформаційному просторі. Запропоновано стратегічні напрями розвитку інноваційних технологій в системі ІО бібліотеки.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив основних чинників (бурхливих соціально-економічних змін в Україні та загальноцивілізаційного процесу розвитку суспільства у аспекті його інфораматизації) на реформування вищої освіти та трансформацію вузівської бібліотеки. На базі сучасних педагогічних і бібліотекознавчих концепцій обгрунтовано фактори, що мають значення щодо формування стратегічного бачення розвитку біліотек ВНЗ у єдиному освітньо-інформаційному середовищі. Запропоновано модельний стратегічний план розвитку бібліотеки, який розглянуто як інструмент втілення стратегічного бачення розвитку у конткретні завдання управління інноваційним розвитком бібліотек ВНЗ. Обгрунтовано основні напрями діяльності даних бібліотек з метою створення інтегрованого освітньо-інформаційного середовища. Розроблено теоретичні та організаційно-технологічні засади створення корпоративної бібліотечно-інформаційної мережі вузівських бібліотек. Запропоновано основні напрями формування Національної електронної освітньої бібліотеки України та підготовки бібліотекарів і читачів для роботи в єдиному освітньому інформаційному середовищі на партнерських засадах.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив загальних суспільних змін і перетворень на зміст і характер діяльності універсальних бібліотек. Аргументовано необхідність вивчення сучасних інформаційних потреб користувачів для обгрунтування мети, завдань та напрямів трансформації універсальної бібліотеки. На засадах сучасних педагогічних та бібліотекознавчих концепцій визначено роль бібліотеки у розвитку особистості читача, що грунтується на дослідженні потреб читачів і особистісно зорієнтованому підході. Охарактеризовано сутність функціональних та організаційно-структурних змін універсальної бібліотеки. Визначено ознаки бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону. Запропоновано базову модель структури обласної універсальної наукової бібліотеки. Викладено методику позабюджетного фінансування бібліотек. Висвітлено основи застосування маркетингового підходу для активізації процесів трансформації бібліотеки. Проаналізовано систему безперервної освіти. З'ясовано зміст і напрями перепідготовки кадрів з метою проведення трансформації бібліотеки. Розроблено комплексну систему підготовки бібліотекарів універсальної бібліотеки до роботи за нових умов, що включає традиційні форми навчання (лекції, семінари) та новітні (ділові, операційні, імітаційні, рольові ігри, аналіз практики та розв'язання практичних завдань, моделювання конкретних виробничих ситуацій).

  Скачати повний текст

На базі архівних джерел зроблено спробу виявити основні тенденції та напрями розвитку бібліотечної справи регіону України в територіально-адміністративних межах сучасних Миколаївської, Одеської та Херсонської областей протягом XIX - початку XX ст. Встановлено наявність мережі бібліотек того часу, розподілених за типами: публічні (міські, губернські, громадські), народні (як різновид публічних бібліотек), спеціальні (навчальних закладів - вищих, середніх і галузевих), а також власні книжкові зібрання. Показано активність процесу формування мережі публічних бібліотек на півдні України. Документально доведено, що ці процеси значною мірою впливали на формування мережі бібліотек у Російській імперії. Виявлено, що саме в цьому регіоні відбувалося становлення бібліотек морського та технічного профілю (спеціальних морських бібліотек): бібліотеки штурманського училища, бібліотеки при гідрографічному депо, Севастопольської морської офіцерської бібліотеки; вищих навчальних закладів. Охарактеризовано внесок українських учених, громадських і політичних діячів (М. Аркаса, Г. Ге, С. Русової, М. Пирогова, С. Сільванського, А. Скальковського), бібліотечних фахівців (М. Беккера, М. Попруженка, В. Шенфінкель), а також книговидавців (М. Клочкова, К. Тотті, В. Картамишева) у розвиток бібліотечної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність взаємовпливу настанов читачів і бібліотечних працівників на процес формування та структурування читацької аудиторії публічних бібіліотек за різними критеріями, основним з яких є критерій інтенсивності відвідувань бібліотек читачами. Досліджено бібліотекознавчу літературу, що висвітлює вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення настанов відвідучів і бібліотекарів. Здійснено детальний соціально-психологічний аналіз процесу формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику вищої бібіліотечно-інформаційної освіти практичне соціально-психологічне навчання майбутніх бібіліотекарів з метою формування позитивних професійних настанов.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено еволюцію наукових уявлень стосовно краєзнавчого фонду бібліотеки. Уточнено обсяг і зміст базових понять "краєзнавчий документ" і "краєзнавчий фонд". Виявлено специфіку краєзнавчих інформаційних потреб користувачів та краєзнавчих фондів бібліотек України. Обгрунтовано теоретичні, організаційні та методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек за умов інформатизації та розроблено концептуальні засади єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону. Запропоновано методику селекції краєзнавчих документів за умов інтеграції даних фондів. Визначено стратегічні напрями збереження краєзнавчих фондів у бібліотеках регіону, а також розглянуто основні складові інформаційної структури їх єдиного розподіленого краєзнавчого фонду.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

Вперше сформоване цілісне уявлення про ПДС бібліотеки, елементи якого взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного і можуть існувати в режимі безпека\небезпека. Систематизовано найголовніші негативні та шкідливі чинники ПДС, які створюють ризики та небезпеку , впливають на стан здоров'я персоналу. Визначено теоретико-методологічну базу дослідження. Розширено уявлення щодо структури ПДС бібліотеки та його взаємозв'язку із кадровим та організаційним менеджментом. Запропоновано системне управління ПДС, сукупність умов праці та стану безпеки і здоров'я персоналу в бібліотеках за часів інформатизації. Вперше розроблено модель управління ПДС, яка поєднує організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні,виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні елементи.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність та основні форми прояву радянської цензури у публічних бібліотеках України у 1917 - 1939 рр. На підставі вивчення нових архівних джерел і наукової літератури виявлено вплив цензурної політики на формування мережі публічних бібліотек. Зокрема розглянуто такі методи, як вилучення "ідейно-сумнівної" літератури з книжкових фондів, що позначалось на задоволенні інформаційних потреб користувачів, та застосування "чистки" серед бібліотечних працівників. Виявлено витоки, визначено основні етапи, форми та напрями втілення духовної та світської цензури у бібліотечну діяльність. З'ясовано принципи роботи радянських цензурних інституцій, що регламентували напрями діяльності публічних бібліотек і перетворювали їх на заклади політосвіти. Проведено дослідження бібліотечної цензури як соціального явища, показано її вплив на обмеження інформації, обсяг друкованих видань і розвиток національної думки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку бібліотечної професії, зважаючи на його сучасні концепції та стратегічні напрями, особливо аспекти взаємодії між бібліотекарем і читачем у процесі обслуговування, а також з урахуванням змін у сучасній бібліотеці. Здійснено теоретичний аналіз розвитку бібліотечної професії як педагогічної проблеми, який засвідчив пріоритетність системно-діяльнісного підходу, сучасної концепції соціалізації та професіоналізації особистості, її інтегрованості у суспільстві. Детально обгрунтовано проблеми розвитку даної професії, її місце у системі розумової праці. Роль бібліотечної професії у демократизації та гуманізації суспільства, розширення компетенції бібліотекарів за умов інформатизації проаналізовано у контексті реалізації принципу рівного та вільного доступу громадян до культури та інформації. Виявлено стратегічні напрями посилення комунікативно-педагогічних основ даної професії: поширення застосування діалогічних методів в обслуговуванні читачів і користувачів, піджвищення професійного рівня бібліотечного персоналу в управлінні змінами у бібліотеці, зростання значення безперервної освіти як комунікативної системи праці та професіоналізації бібліотекарів. Розроблено концептуальну модель розвитку бібліотечної професії, що включає змістові компоненти, які обумовлюють її призначення у суспільстві, а також стратегічні напрями розвитку, пов'язані з сучасними змінами суспільства та технологій. Охарактеризовано вплив на бібліотечно-інформаційну діяльність, професіональну свідомість і спеціальну освіту бібліотекарів телекомунікаційних, комп'ютерних, цифрових, медіа-варіантів організації та використання інформаційного простору. Розглянуто мотиваційні компоненти діяльності бібліотекарів, пов'язані з гуманітарною спрямованістю їх діяльності, сприянням розвитку читачів, а також з суспільною оцінкою значення бібліотечної професії.

  Скачати повний текст

Обґрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, сутність якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки": наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який базується на виокремленні зібрань публікацій, створенні метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підґрунтя архівування мережевих ресурсів, що полягають у переході від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, сформований з використанням результатів дисертаційного дослідження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст