Досліджені питання взаємозв'язаних процесів внутрішньої бібліотечної технології і процесів мережевої взаємодії книгозбірень та розроблені теоретичні засади для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій. Запропонована інформаційна технологія мережевої взаємодії книгозбірень України на основі он-лайнового комп'ютерного бібліотечного центру, а також методика оптимізації вибору комплексу технологічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації, вперше залученої до наукового обігу, здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення історії та етнографії Криму кінця XVIII - початку XX ст., проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Виділено основні кримознавчі наукові центри Російської імперії та визначено з використанням просопографічного методу персональний склад вчених та аматорів, які проводили історико-етнографічні дослідження півострову. Досліджено основні закономірності, етапи та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму у контексті розвитку історичної науки, принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності у бібліографічному інформуванні.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні й організаційно-методичні засади функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя (ЗСЖ). Доведено залежність діяльності бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ від рівня організації соціально-комунікаційного простору, специфіки інформаційних потреб користувачів, ступеня правового регулювання інформаційно-комунікаційної підтримки бібліотекою формування ЗСЖ. Обгрунтовано принципові засади формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення ЗСЖ в соціально-комунікаційній практиці. З'ясовано особливості внутрішньо- та міжбібліотечної комунікаційної взаємодії. Соціальне партнерство розглянуто як інноваційний напрям взаємодії бібліотеки в соціально-комунікаційному просторі ЗСЖ. Виявлено напрями інтеграції бібліотечного сервісу до єдиної інформаційно-комунікаційної системи формування ЗСЖ.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз історії розвитку бібліотек Української РСР і впливу на нього ідеологічного фактора на прикладі конкретних бібліотек, які мають свою специфічну історію та бібліотечну традицію. Встановлено, що бібліотеки в досліджуваний період були, в першу чергу, ідеологічними установами та виконували всі функції відповідно до даного типу установ. Проаналізовано основні напрямки та зміст роботи передусім бібліотек Міністерства культури УРСР, а також особливості розвитку бібліотек на селі. Доведено, що, незважаючи на декларації директивних органів про збільшення кількості бібліотек, відбувалося їх постійне скорочення за одночасного розширення книжкових фондів. Критично осмислено форми роботи бібліотек, показано, яким чином громадськість за умов тоталітарного суспільства могла брати участь у громадському житті бібліотек. Уперше введено до наукового обігу архівні матеріали, що дозволили висвітлити маловивчені аспекти роботи бібліотек. Показано роль централізації в удосконаленні роботи бібліотек та їх прогресивного розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Висвітлено погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації. Проаналізовано теоретичні праці з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека). Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення та задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, а також інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації за умов післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено модель діяльності даної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу опублікованих і нововиявлених архівних матеріалів і стародруків зроблено спробу з'ясувати роль і значення друкарства у розвитку культури України другої половини XVI - XVII ст. Розкрито історичні умови та тенденції розвитку українського книговидання досліженого періоду. З'ясовано особливості друкарства на східно- та західноукраїнських землях. Визначено книговидавничі контакти та способи співробітництва між певними видавничими центрами на території українських земель. Досліджено шляхи та форми поширення книжкової продукції та особливості міграції стародруків на українських землях. Виявлено особливості їх використання у богослужбовій практиці та науково-освітній діяльності, зокрема, серед церковнослужителів і населення інших віросповідань. Охарактеризовано значення друкарства для розвитку української культури зазначеного історичного періоду.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек. Вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет і створення ними власних веб-проектів. Виділено 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників у бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників у регіонах України. Розроблено методологію кількісної й якісної оцінки бібліотечного веб-сегмента українського сегмента мережі Інтернет (УСМІ) на базі паспортизації бібліотечних веб-сайтів. Вперше проведено системне моніторингове дослідження динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті. Розроблено цілісну технологію бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) з урахуванням норм стандарту ISO 13407-1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" і бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів. Визначено напрями розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технолоій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто фактори, що впливають на темпи розвитку БІС у бібліотеках України.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси формування теоретичних і практичних засад кодикографії (описування рукописних книг) та бібліографічного описування стародруків у період збирання, реєстрації, камерального описування рукописно-книжної спадщини, формування історико-книгознавчих засад її наукового дослідження, що розгорталися на території України, яка перебувала у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Відзначено період 1870 - 1930-х рр. в історії українського книгознавства як період становлення камеральних і єдиційних методів археографії рукописної книги, що надалі переростає в кодикографію, та бібліографії стародруків. Зазначено, що синкретична стадія розвитку спеціальних історико-філологічних дисциплін пов'язана з накопиченням описового матеріалу, осмисленням структури та методів набуття спеціального знання щодо книги як самостійного історичного джерела, формування об'єкта, предмета та методів книгознавства, зокрема, її частини - історії книги. Виділено чотири етапи розвитку опису книжних джерел, від загально-реєстраційного до науково-джерелознавчого, що відзначив формування теоретико-методологічних засад книгознавства. Визначено декілька підходів до стану наукової каталогізації рукописних книг і стародруків у цей період і типи наукового опису. Висвітлено центральні та регіональні наукові центри збирання та дослідження книги, напрями дослідження, специфіку широкого залучення дослідників книги, їх внесок у процес збирання, науковий опис, залучення до наукового обігу книжної спадщини, проведено бібліографічну реконструкцію складу наукових праць в галузі кодикографії та бібліографії стародруків.

  Скачати повний текст

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок, що Києво-Печерська лавра зазначеного періоду була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігіозної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії висвітлено життєвий і творчий шлях відомого львівського архівіста, фахівця у галузі української філігранології, краєзнавця, громадського діяча, директора Центрального історичного архіву України у Львові, професора Львівського державного університету ім. І. Франка О.Я. Мацюка (1932 - 1999). На підставі вивчення історіографії проблеми та наукового доробку вченого виявлено фактори, які вплинули на формування його світогляду, визначено характер і зміст наукових студій. Проаналізовано пріоритетні напрямки наукової діяльності О.Я. Мацюка, висвітлено його внесок у становлення української філігранології як самостійної історичної дисципліни. Проаналізовано праці ученого, присвячені дослідженню проблем початкового періоду слов'янського книгодрукування й українського краєзнавства.

  Скачати повний текст

Реконструйовано перебіг історичних подій, що визначили напрями та основні тенденції еволюції документознавства. Розкрито зміст пізнавальних процесів, особливості розвитку науки. Проаналізовано діяльність документознавчих наукових центрів України, висвітлено становлення фахової періодики, системи підготовки професійних кадрів у вищій школі, специфіку розвитку документознавства як наукової спеціальності. Досліджено сутність класичного дркументознавства та документології. Встановлено основні наукові напрями сучасного документознавства та визначено перспективи розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці засад створення Національної системи реферування української літератури. На основі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, в основу якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Розроблено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняної наукової літератури з використанням ресурсозберігаючих комп'ютерних технологій її реалізації. Запропоновано архітектуру Національної системи реферування, визначено форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних “Україніка наукова”. Результати теоретичних досліджень впроваджено в практику у вигляді загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова”, представленої на Web-сервері Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, та трьох галузевих серій Українського реферативного журналу “Джерело”.

  Скачати повний текст

Розкрито вплив загальних суспільних змін і перетворень на зміст і характер діяльності універсальних бібліотек. Аргументовано необхідність вивчення сучасних інформаційних потреб користувачів для обгрунтування мети, завдань та напрямів трансформації універсальної бібліотеки. На засадах сучасних педагогічних та бібліотекознавчих концепцій визначено роль бібліотеки у розвитку особистості читача, що грунтується на дослідженні потреб читачів і особистісно зорієнтованому підході. Охарактеризовано сутність функціональних та організаційно-структурних змін універсальної бібліотеки. Визначено ознаки бібліотеки як культурно-інформаційного центру регіону. Запропоновано базову модель структури обласної універсальної наукової бібліотеки. Викладено методику позабюджетного фінансування бібліотек. Висвітлено основи застосування маркетингового підходу для активізації процесів трансформації бібліотеки. Проаналізовано систему безперервної освіти. З'ясовано зміст і напрями перепідготовки кадрів з метою проведення трансформації бібліотеки. Розроблено комплексну систему підготовки бібліотекарів універсальної бібліотеки до роботи за нових умов, що включає традиційні форми навчання (лекції, семінари) та новітні (ділові, операційні, імітаційні, рольові ігри, аналіз практики та розв'язання практичних завдань, моделювання конкретних виробничих ситуацій).

  Скачати повний текст

Обґрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, сутність якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки": наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який базується на виокремленні зібрань публікацій, створенні метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підґрунтя архівування мережевих ресурсів, що полягають у переході від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, сформований з використанням результатів дисертаційного дослідження.

  Скачати повний текст