Проаналізовано стан вивчення окремих компонентів архівних інформаційно-пошукових систем (ІПС) і джерельну базу дослідження. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади, уточнено понятійний апарат. Здійснено типологізацію інформаційно-пошукових мов (ІПМ) у контексті архівних ІПС. Досліджено еволюцію основних типів ІПМ і виявлено характері особливості кожної. Визначено завдання архівних установ щодо розширення пошукових можливостей архівних ІПС за умов інформатизації. Побудовано модель ІПМ ключових слів, предметизаційної, класифікаційної та дескрипторної мов і здійснено їх порівняльний аналіз. Проведено експериментальну перевірку ефективності дескрипторної ІПМ. Запропоновано впровадити комплекс ІПМ, термінологічною основою яких стануть макро-, міді-, міні- та мікротезауруси.

  Скачати повний текст

Досліджено нормативно-правові засади формування, структуру, функції веб-сайтів обласних державних адміністрацій (ОДА) як документально-інформаційних систем, спрямованих на вдосконалення якості та результативності діяльності цих органів, інформаційну відкритість, розвиток демократичних засад суспільства. З'ясовано зміст інформаційних ресурсів ОДА, документальну складову, структуру веб-сайтів, засоби забезпечення громадян, органів державної влади й інших організацій й установ вірогідною інформацією щодо виконання певних функцій ОДА, правовими аналітичними матеріалами, надання послуг і залучення громадян до участі в державному управлінні, охорони їх конституційних прав через систему веб-ресурсів ОДА. Встановлено розвиток ініціативи ОДА у формуванні масивів історико-культурної інформації з метою соціокультурного впливу на духовний, освітній, науковий і культурний розвиток суспільства. Охарактеризовано веб-сайт як цілісну документально-інформаційну систему, виділено її загальні функції (інформаційно-кумулятивну, соціально-комунікаційну, загальнокультурну) та спеціальні (управлінську, правову, джерелознавчу). Уточнено певні аспекти розвитку змісту документальних та інших інформаційних ресурсів сайтів ОДА, що може бути використано під час формування оптимальної моделі цих сайтів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито зміст основних понять "документний потік з правознавства", "бібліографічна інформація з правознавства" та "система інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства"). Проаналізовано документний потік з правознавства, виявлено його типово-видовий склад. З'ясовано закономірності концентрації-розпорошення публікацій у даній галузі. Проаналізовано інформаційні потреби юристів за умов формування правової держави, а також систему інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства, що складається з підсистем перспективної, поточної та ретроспективної бібліографічної інформації. Запропоновано шляхи для удосконалення системи забезпечення інформаційно-бібліографічними джерелами галузі правознавства за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові досягнення в області автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги щодо розробки лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Обгрунтовано використання алгебри предикатів і предикатних операцій. Проведено аналіз їх властивостей для подання та ідентифікації знань. Наведено інтегровану модель подання знань. Розроблено модель знання орієнтованого синтаксичного аналізу у задачах анотування та реферування повнотекстових документів. Наведено логічну мережу для синтаксичного аналізу на базі моделей сполучуваності слів. Вдосконалено модель процесу систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням словника-тезауруса та методу компараторної ідентифікації, що дозволяє точніше сформувати пошуковий образ документа й якісніше за змістом здійснити рубрикацію документів і пошук у бібліотечній пошуковій системі.

  Скачати повний текст

Розлянуто місце документознавства як галузі наукового знання та навчальної дисципліни, теоретико-методологічні засади вивчення проблеми професійної підготовки документознавців за умов інформатизації суспільства, визначено зміст і структуру навчально-виховного процесу підготовки кадрів для даної галузі та інформаційної діяльності. Окреслено та уточнено систему термінів і понять, пов'язаних з комплексом документознавство. Проаналізовано оптимальні методи, прийоми виховання та навчання майбутніх документознавців. Розроблено модель класифікації навчального комплексу з урахуванням загальної типології документів, необхідних для підготовки висококваліфікованих фахівців-документознавців.

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу бібліотекознавства нові ідеї та поняття. Визначено етапність розвитку й основні фактори інтеграції та інформатизації, що впливають на якість національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації (СРСНТІ). Шляхом порівняльного аналізу виявлено загальне та специфічне у існуючих галузевих моделях США, Великої Британії та Росії та запропоновано концептуальну модель Національної СРСНТІ. Наведено концепцію розвитку Національної СРСНТІ, яка базується на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях, "клієнтоцентрованій" парадигмі та передбачає використання конструктивного принципу доступу до інформації "в будь-який час та в будь-яке місце". Визначено структуру СРСНТІ та її основні підсистеми, їх функції, системотвірні рівні внутрішньої та зовнішньої інтеграції підсистем. Науково обгрунтовано систему інформаційних ресурсів, продуктів і послуг, нові форми та методи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні за умов інформатизації. Запропоновано критерії оцінки цієї діяльності. Доведено, що у новому інформаційно-галузевому середовищі бібліотеки збережуть їх провідне значення у компонентній структурі Національної СРСНТІ, формуючи основну ресурсну базу системи. Обгрунтовано теоретичні засади формування корпоративного довідково-інформаційного фонду СРСНТІ та напрямів його інтеграції в інформаційно-галузеве середовище. Запропоновано теоретичні й організаційні підходи до формування системи галузевої підготовки та перепідготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як бази для реалізації стратегії "навчання протягом життя".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці засад створення Національної системи реферування української літератури. На основі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, в основу якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Розроблено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняної наукової літератури з використанням ресурсозберігаючих комп'ютерних технологій її реалізації. Запропоновано архітектуру Національної системи реферування, визначено форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних “Україніка наукова”. Результати теоретичних досліджень впроваджено в практику у вигляді загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова”, представленої на Web-сервері Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, та трьох галузевих серій Українського реферативного журналу “Джерело”.

  Скачати повний текст