З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації, вперше залученої до наукового обігу, здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення історії та етнографії Криму кінця XVIII - початку XX ст., проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Виділено основні кримознавчі наукові центри Російської імперії та визначено з використанням просопографічного методу персональний склад вчених та аматорів, які проводили історико-етнографічні дослідження півострову. Досліджено основні закономірності, етапи та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму у контексті розвитку історичної науки, принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності у бібліографічному інформуванні.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

  Скачати повний текст

Визначено основні завдання бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення у сприянні ефективної роботи органів державної влади у період оновлення процесу державного управління, інформатизації усіх сфер українського суспільства. Проаналізовано розвиток інформаційної функції сучасних бібліотек та її трансформацію в інформаційно-аналітичну під впливом реалізації інформаційних запитів органів державної влади. Встановлено основні підходи організації технологічної складової підтримки цього процесу в напрямі підвищення рівня наукомісткості аналітичних матеріалів, збільшення знаннєвої складової в аналітичних розробках. Розглянуто інформаційно-аналітичні структури бібліотек як їх інтелектуально-комунікативні підсистеми, що сприяють введенню в суспільний обіг інформації, наукових знань шляхом використання сучасних форм аналітико-синтетичного опрацювання бібліотечних фондів, у тому числі масивів електронної інформації.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст основних понять "документний потік з правознавства", "бібліографічна інформація з правознавства" та "система інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства"). Проаналізовано документний потік з правознавства, виявлено його типово-видовий склад. З'ясовано закономірності концентрації-розпорошення публікацій у даній галузі. Проаналізовано інформаційні потреби юристів за умов формування правової держави, а також систему інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства, що складається з підсистем перспективної, поточної та ретроспективної бібліографічної інформації. Запропоновано шляхи для удосконалення системи забезпечення інформаційно-бібліографічними джерелами галузі правознавства за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження історії створення та функціонування заснованої митрополитом Андрієм Шептицьким книгозбірні "Студіону" у Львові. Розглянуто джерела комплектування, особливості опрацювання, зберігання та використання зібрання. Проведено довідково-біографічний матеріал про працівників і читачів. Обгрунтовано її історико-культурний феномен. Відтворено процес ліквідації книгозбірні та переміщення її книжково-рукописних колекцій. Визначено втрати та вказано сучасні місця зберігання її вцілілих частин. Проведено реконструкцію його складу та змісту й охарактеризовано теперішній стан фонду.

  Скачати повний текст

Досліджено архівну систему Польщі у другій половині XX ст. На підставі аналізу нормативно-правової бази й інших джерел встановлено причини та передумови реформування архівної галузі даної країни. Визначено принципи архівної справи, з'ясовано правовий статус державної архівної служби Польщі, висвітлено її внутрішню структуру й інституційний розвиток впродовж другої половини XX ст. Охарактеризовано правові, теоретичні та методичні аспекти процесу формування Державного архівного фонду та комплектування його документами фондів державних архівів. З'ясовано принципи організації архівних документів у державних архівах, проаналізовано основні етапи їх опрацювання. Розглянуто правові підстави організації доступу до архівних документів у польських архівах, форми та напрями використання архівної інформації. Проаналізовано основні напрями наукової та видавничої діяльності державної архівної служби Польщі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці засад створення Національної системи реферування української літератури. На основі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, в основу якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Розроблено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняної наукової літератури з використанням ресурсозберігаючих комп'ютерних технологій її реалізації. Запропоновано архітектуру Національної системи реферування, визначено форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних “Україніка наукова”. Результати теоретичних досліджень впроваджено в практику у вигляді загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова”, представленої на Web-сервері Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, та трьох галузевих серій Українського реферативного журналу “Джерело”.

  Скачати повний текст

Обґрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, сутність якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки": наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який базується на виокремленні зібрань публікацій, створенні метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підґрунтя архівування мережевих ресурсів, що полягають у переході від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, сформований з використанням результатів дисертаційного дослідження.

  Скачати повний текст