Вперше розглянуто бібліотечну, книговидавничу та культурно-просвітницьку діяльність М.П.Балліна як комплексне історико-культурологічне явище, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію його архівної та творчої спадщини, починаючи з середини XIX - до початку XX ст. За допомогою методів архівної евристики встановлено місця зберігання окремих джерел. На підставі досліджень рукописних та опублікованих документів висвітлено життєвий шлях М.П.Балліна в найбільш повному на сучасний період обсязі. Визначено основні напрямки його громадської діяльності. На підставі вивчення ахівних джерел з історії кооперації, записних книжок, творчих матеріалів та епістолярної спадщини визначено внесок М.П.Балліна у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про важливі історичні події, уточнено деякі факти з історії розвитку бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва. Досліджено розвиток ідейних поглядів, що визначали змістовий характер діяльності М.П.Балліна. Розглянуто теоретичні концепції ученого у сфері бібліотечного будівництва, зокрема щодо формування фондів і каталогів бібліотек і видавничої політики у галузі народної книжки. Показано значний внесок М.П.Балліна у розвиток вітчизняного бібліотеко- та книгознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням походження та опису грецьких рукописів у фондах НБУ імені В.І.Вернадського в Києві. Вперше на основі археографічного опису більш ніж 450 грецьких рукописів досліджено історію надходження їх до різних книжкових зібрань і колекцій України, пізніше - до НБУВ. Висвітлено історіографію питання, проведено функціональний розподіл грецьких матеріалів, типологію та жанрову класифікацію рукописних книг і текстів IV-XIX ст., наведено детальну археографічну характеристику грецьких кодексів та проаналізовано записи копіїстів і власників. За підсумками всебічного кодикологічного аналізу запропоновано шляхи реконструкції складу окремих книжкових зібрань, локалізації районів створення й побутування кодексів. Встановлено зв'язки рукописів із регіонами Близького Сходу, Південної Італії, Криму, Ніжина. У додатках подано археографічний опис (каталог) 134 грецьких рукописних книг (кодексів) у київських зібраннях.

  Скачати повний текст

Уперше книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Зроблено історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрання у період кінця XIX - початку XX ст. З використанням методів архівної евристики віднайдено місце зберігання його вцілілих частин. На підставі архівних та опублікованих документів, а також досліджень розглянуто життєвий шлях барона Ф.Р.Штейнгеля, висвітлено основні напрямки його діяльності. Визначено основний внесок діяча до розвитку української культури. Детально досліджено архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. Проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, відповідно яким визначено предметно-тематичну спрямованість її фондів. Виявлено та досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дало змогу здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як цілісну історико-культурну пам'ятку України кінця XIX - початку XX ст. та науковий об'єкт, який є національним надбанням.

  Скачати повний текст

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено питання становлення та розвитку книговидавничого процесу на Півдні України, формування фондів перших приватних і публічних бібліотек, поширення серед населення регіону української книги (УК) другої половини XIX - першої чверті XX ст. Показано роль і значення УК Південного регіону в загальноукраїнському контексті. Розглянуто історію створення та функціонування УК у даний період, а також особливості розповсюдження її через книгарні. Висвітлено проблеми історичного документознавства, розвитку книгознавства, зокрема, формування книжкових фондів та іменних колекцій, зібрань. Проаналізовано джерельну базу дослідження, розкрито зміст книжкових фондій та іменних колекцій, уточнено та доповнено нові факти з життя та діяльності місцевих громадських діячів, зокрема, О.Андрієвського, О.Аркаса, М.Вороного, М.Комарова, М.Липи, П.Смоленського, Л.Чернявського, М.Челюка щодо підтримки наукового інтересу до УК.

  Скачати повний текст